Кабінет міністрів затвердив три сценарії соціально-економічного розвитку країни до кінця 2021 року. Жоден з них не передбачає припинення співпраці з МВФ, при тому, що такий розвиток подій чиновники вважають можливим.
Уряд визначив три сценарію, за яким країна може розвиватися наступні три роки - базовий і два альтернативних. У базовому прогнозі влади виходять з того, що найближчі кілька років ВВП України зростатиме як мінімум на 3% в рік. Причому, згідно очікуванням Кабінету міністрів, навіть в самому бажаному випадку економіка України не буде падати. Майже у всіх сценаріях чиновники допускають помірну девальвацію гривні і зростання комунальних тарифів, у тому числі і на газ. Разом з тим, одними з ключових ризиків, на які вказують влади, але які не ввійшли ні в один із сценаріїв, залишається ескалація військових дій На Донбасі, припинення співпраці з Міжнародним валютним фондом та посилення міграційних процесів. Докладніше про те, якою уряд бачить майбутнє України в найближчі кілька років – у матеріалі РБК-Україна.
минулого тижня Кабінет міністрів поновив макроекономічний прогноз на 2018 рік і затвердив орієнтири соціально-економічного розвитку країни до кінця 2021 року. У Міністерстві економічного розвитку і торгівлі, відповідальному за підготовку прогнозу, очікують, що в цьому році економіка зросте на 0,2 п. п більше, ніж закладено в держбюджеті – прогноз зростання ВВП переглянутий з 3% до 3,2%.
В уряду було кілька причин, щоб змінити макрпопрогноз на поточний рік. По-перше, раніше були уточнені статистичні дані по ВВП за 2017 рік, які служать базою для розрахунку макропоказників 2018 року. По-друге, Національний банк відкоригував дані щодо обсягів зовнішньої торгівлі після перегляду методології обліку приватних грошових переказів. По-третє, на перегляд макропоказників вплинуло уточнення прогнозів міжнародних фінансових організацій – МВФ і Світового банку. Наприклад, ними були покращені очікування щодо динаміки світових цін на основні товари українського експорту – метали, кукурудзу, пшеницю. Крім того, за пропозицією НАК "Нафтогаз України" в прогнозі були відкориговані середньорічні ціни на нафту та імпортний газ.
Внісши корективи в макропрогноз на 2018 рік, Кабмін також затвердив орієнтири розвитку економіки на 2019-2021 роки. Ці дані будуть використані, у тому числі при підготовці проекту держбюджету на наступний рік.
Чиновники очікують, що в наступні три роки темпи зростання ВВП будуть поступово рости. Однак у МЕРТ допускають, що в 2019 році, на який заплановані вибори президента і Верховної ради, економіка буде розвиватися настільки динамічно, як могла б. Фактор виборів може вплинути на те, що інвестори і роботодавці займуть вичікувальну позицію, вважають автори макропрогнозу.
МЕРТ склав прогноз у трьох сценаріях. Перший – базовий, передбачає, що сприятливі умови на світових ринках збережуться. У цьому сценарії автори прогнозу виходять з того, що реакція економіки на реформи буде помірною, а не максимально можливої. Згідно з базовим сценарієм, має зростати попит на товари українського експорту, зберегтися помірний зростання середньорічних цін на світових ринках і покращитись інвестиційний клімат.
Але при цьому до кінця 2021 року ніяких істотних змін у товарній структурі експорту влади не чекають, і сировинні товари продовжать превалювати у зовнішній торгівлі. Серед іншого, у МЕРТ прогнозують зростання експорту сільгосппродукції. "Основним експортним сельхозтоваром будуть залишатися зернові культури в умовах збереження сприятливої цінової кон'юнктури і прогнозованого зростання обсягів виробництва, а також дії економічних і торгових санкцій проти РФ, та і з боку РФ щодо європейських країн, що Україні створює певні конкурентні переваги", - вважають автори макропрогнозу Крім того, на їх думку, буде зростати експорт металургійної продукції.
Чиновники МЕРТ очікують збільшення товарообігу з Європейським союзом. Разом з тим, в середньостроковій перспективі буде знижуватися обсяг торгівлі з Росією, вважають вони. "У той же час можна очікувати активізацію торговельних зв'язків з країнами Африки та Азії, в тому числі за рахунок досягнення угоди про вільну торгівлю з Ізраїлем і Туреччиною", - зазначають у МЕРТ. Крім того, в міністерстві розраховують на розширення торгових зв'язків з Індією, Китаєм, Єгиптом.
Другий сценарій, на відміну від першого, передбачає, що реформи будуть проходити більш інтенсивно, наприклад, якщо до 2019 року буде введено податок на виведений капітал (ННВК), а також у разі проведення земельної реформи, у ході якої буде відкритий ринок землі сільгосппризначення. Якщо економіка буде розвиватися за другим сценарієм, зростання ВВП може прискоритися до рівня 2013 року і вище, допускають в МЕРТ. У такому разі в середньому щорічно економіка буде додавати 4,8%. Такими темпами до 2020 року зростання ВВП перевищить показники 2013 року на 5,3%.
Третій сценарій розрахований на припущенні, що ціни на світових ринках для українських експортерів буде нижче, ніж при першому і другому варіантах прогнозу. Цей сценарій загрожує поверненням до загострення структурних диспропорцій в економіці, в тому числі через недостатню реалізації інвестиційного та зовнішнього потенціалу. "Недостатні обсяги інвестування в основні фонди, інфраструктуру, енергетику, ЖКГ будуть посилювати ризик прояву ознак "техногенних катастроф", які, в свою чергу, призведуть до негативних явищ у виробничому секторі і навколишньому середовищу", - сказано в прогнозі.
Негативний для економіки сценарій може призвести до втрати довіри інвесторів і кредиторів, що звузить можливості для нових позик і загострить проблему розрахунку за поточними боргами. У такій ситуації уряд буде змушений дотримуватися більш жорсткої бюджетної і соціальної політики, що, в свою чергу, призведе до падіння внутрішнього попиту. У варіанті третього сценарію буде посилюватися девальваційний тиск на гривню через скорочення валютних надходжень в країну. "В цілому за цим сценарієм відбуватиметься відставання країни від світового, так і докризового рівня", - застерігають в МЕРТ.
Деякі ризики, на які вказують у Мінекономрозвитку, ні в один із трьох сценаріїв не увійшли. Один з них – посилення гібридних загроз національної безпеки. Мова йде про ризик активного військового протистояння на сході України, що може мати непередбачувані наслідки в короткостроковій перспективі.
Ще один ризик, який автори прогнозу не внесли ні в один із сценаріїв, стосується загострення суспільно-політичної ситуації в країні, який на тлі зниження експорту і зовнішніх інвестицій призведе до падіння виробничої активності. Це загрожує девальвацією і високою інфляцією. Укладачі прогнозу також згадали про ризик реалізації популистических заходів у соціальному напрямку, особливо в період посилення політичної активності.
Разом з тим, є ряд зовнішніх факторів нестабільності, на які вказують автори прогнозу. Серед іншого, це зростання цін на продовольство і енергоресурси більше очікуваного рівня, розрив контракту з російським "Газпромом" на транзит газу, в тому числі у разі реалізації проекту "Північний потік-2".
Трудова міграція також залишається одним із найскладніших викликів для економіки. З одного боку, українці, які виїжджають на роботу за кордон, підживлюють валютний ринок, забезпечуючи країну доларами і євро. Але, разом з тим, відтік кваліфікованих кадрів з України створює напругу на ринку праці всередині країни, змушуючи роботодавців збільшувати витрати на фонд оплати праці. Крім того, посилюється внутрішня міграція з-за війни на Донбасі. За оцінками МЕРТ, найбільший рівень безробіття спостерігається в підконтрольній Україні частинах Луганської та Донецької областей – 16,6% і 14,6% відповідно. У МЕРТ вважають, що ризик збільшення рівня трудової міграції та посилення чинника біженців в поєднанні зі зростанням бідності в країні призведе до скорочення потенціалу людських ресурсів.
Цікаво, що ні в одному з трьох сценаріїв МЕРТ не передбачив ймовірність припинення співпраці з Міжнародним валютним фондом. Хоча цей фактор міністерство розглядає як потенційно можливий. Нагадаємо, що лише нещодавно Верховна рада завершила прийняття законодавчої бази для створення Антикорупційного суду, що є однією з умов МВФ для продовження роботи з Україною. Тепер влади, щоб домогтися перегляду програми розширеного фінансування, яка розрахована до березня 2019 року, повинні узгодити з кредитором питання вартості газу для населення – привести ціни до імпортного рівня або ж переконати Фонд у поетапному підвищенні.
У п'ятницю, 13 липня, прем'єр-міністр Володимир Гройсман заявив, що особисто він не хоче підвищувати вартість газу, але допускає, що це може бути "вимушений крок, аби не допустити економічної катастрофи і злиднів для українських громадян". Разом з тим, подібні настрої не розділяє бізнес. Наприкінці минулого тижня в Європейській бізнес асоціації закликали уряд активізувати переговори з Фондом. Президент ЄБА Томаш Фіала відзначив, що інвестори зараз можуть прогнозувати ситуацію для себе не більше ніж на чотири місяці. Зрозуміло, в таких умовах про нарощування інвестицій не може бути й мови. "Для нас важливо, щоб співпраця з МВФ було продовжено максимально швидко. Щоб місія приїхала ще влітку, а не у вересні", - заявив Фіала. В іншому випадку, якщо переговорний процес буде відкладений, Україна ризикує втратити шанси на залучення чергового траншу, вважає він. До того ж треба розуміти, що від продовження співпраці Києва з Фондом залежить надання Україні макрофінансової допомоги від ЄС і можливість успішного розміщення єврооблігацій.