Уряд Арсенія Яценюка розробив черговий варіант реформування економіки України. У цьому документі передбачається, що країна стане на шлях до процвітання, в той час як ще на початку року влада розробляла плани по відновленню.
Уряд Арсенія Яценюка розробив черговий варіант реформування економіки України. У цьому документі передбачається, що країна стане на шлях до процвітання, в той час як ще на початку року влада розробляла плани по відновленню.
Мінекономрозвитку, як основний автор стратегії, ще раз нагадує про необхідність важливих структурних реформ. Їх реалізація дозволить створити найкраще регуляторне та податкове середовище серед країн Центральної і Східної Європи, подвоїти ВВП на душу населення і забезпечити приплив мінімум 8 млрд дол. прямих іноземних інвестицій щорічно.
Владі подобається писати стратегії. Тільки з реалізацією цих стратегій далеко не завжди все виходить гладко.
За останні півтора роки Україна отримала масу масштабних, стратегічних і по суті правильних документів - від коаліційної угоди з планом діяльності уряду до президентської програми стабільного розвитку до 2020 року.
Під конкретні глобальні заходи, де потрібно зацікавити інвесторів вкладати гроші в Україну, також з'являються чергові документи, як, наприклад, План відновлення країни. Залишається тільки виконувати написане, але уряд продовжує писати.
Міністерство економічного розвитку і торгівлі вирішило запропонувати свою версію базових принципів реформування економіки - "Шлях до процвітання" (див. презентацію в кінці статті). І тепер саме по них повинні прийматися всі рішення щодо розвитку держави.
Хоча глава МЕРТ Айварас Абромавічус визнав, що його документ не буде замінювати або доповнювати вже зазначені стратегії, а також меморандум з МВФ і Угоду про Асоціацію з ЄС.
Черговий сценарій реформи виглядає більше як нагадування самим собі, не більше. Нічого нового і революційного в ньому немає.
"Щоб документ працював, до нього повинні звертатися ті, хто робить реформи, щоб йти далі за планом. Він повинен бути включений в ланцюг прийняття рішень. Якщо саме його не вистачало, то - так, це плюс. Але якщо це просто крик душі, то він не потрібен", - зазначив президент Центру економічного розвитку, радник президента Олександр Пасхавер.
Новий акцент "Шляху до процвітання" - економічна свобода, яка будується на принципах розширення прав і можливостей громадян і бізнесу, конкуренції та відсутності дискримінації. У документі є приклади країн, які відмовилися від обмеження економічної свободи - Сінгапур, Гонконг, Ірландія і зараз мають найвищий рівень економіки.
Принципи, на які пропонує орієнтуватися МЕРТ (верховенство права, захист власності, конкуренція, відсутність корупції та наявність ефективного держапарату) дозволять перетворити Україну в "відкриту, сприятливу для бізнесу економіку, здатну створювати робочі місця і генерувати багатство".
І за 15 років ВВП на душу населення подвоїться (зараз показник найнижчий в Європі - 3062 дол.), приплив інвестицій протягом наступних 5-10 років складе 8 млрд дол. щорічно (сьогодні - 0,3 млрд дол.). Рейтинги країни підвищаться, а податкове та регуляторне середовище будуть кращими в Центральній і Східній Європі.
Важливими структурними реформами, за версією МЕРТ, є реформи судової, правоохоронної, податкової систем, держуправління, приватизація і лібералізація з дерегуляцією.
"Заходи повинні бути швидкими, радикальними і рішучими, інакше вони не зможуть принести очікуваних результатів", - сказано в документі.
Індикатором змін у судовій системі може стати підвищення довіри українців до 70%. Сьогодні лише є показник недовіри - 87%. Основні завдання реформування системи - реальне виконання судових рішень і відкритість процесів, посилення прав адвокатів, обмеження права прокурорів на втручання в госпдіяльність.
Один з ключових заходів - створення міжнародного комерційного арбітражу. "Тут могли б бути і наші, і європейські арбітри. Це стало б незалежним майданчиком, судом європейського рівня", сказала перший заступник міністра економрозвитку Юлія Ковалів.
Відзначимо, що в президентській стратегії перший етап судової реформи також повинен ознаменуватися підвищенням довіри. А сама реформа, хоч на основі затверджених раніше стратегій хоч якось, але йде. Зміни до законів, що регулюють систему виконання рішень, наприклад, напрацьовані вже на 50%. За цим напрямом реформа повинна бути завершена в 2016 році.
Податкова реформа також повинна стати не менш радикальною, глибокою і складною, щоб змінити ситуацію, коли одна частина бізнесу податки не платить, а інша - платить все більше і більше.
"Ми не повинні погоджуватися з напівзаходами. При серйозному зниженні ставок, доходи будуть зростати, - впевнений Айварас Абромавічус. - Підтримки МВФ в цьому немає, але потрібно вести переговори".
Тут може бути конфлікт з Мінфіном, який категорично не приймає перегляд ставок за виключення навантаження на фонд оплати праці та ренти.
Остаточних варіантів моделей оподаткування в Мінфіні ще немає. Але в ДФС, наприклад, вважають, що економічно обґрунтовані ставки ренти на спільний видобуток газу повинні становити 45% і 20%, замість 55% і 28%.
ЄСВ ж можна знизити до 20-30% без перегляду ставки на доходи фізосіб. Є ідея об'єднання цих двох платежів.
На єдиній ставці наполягає і старший економіст центру CASE-Україна Володимир Дубровський. "ПДФО - 20%, а компенсаторами можуть бути додаткові доходи від поліпшення адміністрування ПДВ, повної реформи податку на прибуток, підвищення ставок на землю, акцизи та надра", - пояснює економіст.
У стратегії МЕРТ, крім перегляду ставок, зокрема, на прямі податки (при необхідності компенсувати втрати можна за рахунок підвищення ставок на непрямі) зазначено, що найбільш сприятливий режим можна забезпечити за рахунок ліквідації всіх податкових пільг, запровадження ефективного режиму для малого бізнесу.
Мінфін хоче ліквідувати всі спецрежими і преференції, а також реформувати спрощену систему оподаткування, залишивши її тільки для малого бізнесу з оборотом до 500 тис. грн.
Це все ще ідеї і частково вони збігаються з пропозиціями МЕРТ.
Не залишає Абромавичуса і ідея аутсорсингу на митниці. Якщо глава ДФС Роман Насиров ідею підтримує, то його заступник, який курирує митний напрямок Костянтин Лікарчук, категорично проти. Він заявив РБК-Україна, що для цього немає правової основи, але можливий варіант співпраці з приватними компаніями можливий тільки в сфері HR та IT.
Дерегуляція полягає в принципі гільйотини, про що вже неодноразово говорив міністр економіки. Цей принцип вже передбачають і план діяльності Кабміну, і стратегія-2020.
Дерегуляція передбачає зменшення кількості ліцензій і дозволів, контролюючих органів (з 56 до 28), прийняття 1500 нацстандартів, гармонізованих з європейськими, створення електронної бази стандартів. Останні два напрями не реалізовані, а ліцензії Кабмін частково скасовує (скасовано 26 типів). Також з останнього реалізованого - запуск системи "єдиного вікна" для відкриття бізнесу за 2 дні.
Керівник секретаріату Ради підприємців при Кабміні Андрій Забловський впевнений, що краще сконцентруватися не на розробці нових стратегій, а на прискоренні імплементації вже наявних.
"Буде тільки дублювання. Тим більше, що і спікер (Ради Володимир Гройсман, - РБК-Україна) нещодавно підписав план законодавчого забезпечення реформ. Тобто, це та дорожня карта законопроектів, які повинні бути прийняті", - сказав РБК-Україна Андрій Забловський.
Він додав, що МЕРТ ще працює над стратегією розвитку експорту, а також малого і середнього бізнесу. Розробка таких вузькопрофільних документів дасть більше ефекту, ніж робота на більш глобальними програмами.
"Наприклад, стратегія бізнесу передбачає створення фонду гарантування кредитування за рахунок залучення коштів ЄС. Це конкретно. Це може дати ефект", - резюмував Андрій Забловський.