Геннадій Труханов прийшов в бізнес, а потім і в політику зі спорту. Згодом, нинішнього одеського мера стали зараховувати до числа ключових людей Одеси. Про те, як інфраструктура і бюджет цілого регіону служить інтересам окремої бізнес-групи - далі в матеріалі.
Як і багато інших, Геннадій Труханов прийшов у бізнес, а потім і в політику спорту. У 90-х спорт і єдиноборства були соціальним ліфтом, який зараз повністю витіснений приналежністю до стану та грошей.
На зорі капіталізму саме міцні хлопці, часто з досвідом в "гарячих" точках колишнього СРСР, стали соціальною базою для рядів тогочасних підприємців.
Деякі йшли в політику через класичний бокс, а одеський міський голова – через тайський. Це захоплення сприяло відкриттю одного з перших охоронних агентств "Капітан". Крім самого Труханового біля витоків агентства стояли і інші товариші. Наприклад, Андрій Іванчо, який пізніше стане співвласником вже віргінських компаній.
Ідея створити охоронну фірму виявилася настільки вдалою, що Геннадій Труханов досі є головою федерації thai боксу, а "Капітан" - його прізвиськом.
На той час, привабливість пропозиції Труханового була в тому, що "Капітан" був легальною фірмою, а не просто групою молодих людей спортивної зовнішності. Як говорив сам Труханов в одному з інтерв'ю, клієнтами компанії стали такі підприємства як "Одесаоблгаз", "Ексімнафтопродукт", "Одесанафтопродукт". Однак більш доленосним для Геннадія Труханова стало знайомство Леонідом Мініним, який тоді контролював Одеський порт.
З часом, нинішнього одеського мера стали зараховувати до числа ключових людей Одеси. На чолі найвпливовішої групи цього міста стояв Мінін. Його правою рукою був Олександр Ангерт. Фінансами займався Олександр Жуков. А Геннадій Труханов був особистим охоронцем Мініна. За даними італійської поліції, для подорожей Труханов використав грецький паспорт на ім'я Геннідаса Озопулоса.
У серпні 2001 року Леонід Мінін був заарештований в Італії і був засуджений до тривалого тюремного терміну. Як писали деякі ЗМІ, справа стосувалася поставок української зброї в деякі країни Африки. Це були Ліберія та Сьєрра-Леоне, які у той час перебували під режимом санкцій Ради Безпеки ООН. Контрабанда зброї нібито проводилася за сфальсифікованими сертифікатами "Укрспецекспорту".
З моменту арешту Мініна на перші ролі вийшли Ангерт і Жуков. На початку 2000-х їм належало багато активів в банківському секторі і нафтопродуктах. Вважається, що приблизно в середині 2000-х Олександр Ангерт і Олександр Жуков перекинули більшу частину активів на зарубіжні компанії.
Інші бізнеси були передані в управління лояльним одеським бізнесменам. До них відносять найбільший одеський ринок "Привоз", кілька будівельних компаній, частку в одеській ТЕС і навіть здачу в оренду через підставних власників МАФів і ресторанів в Аркадії.
Після чого Олександр Ангерт поїхав в Ізраїль, а Олександр Жуков - в Лондон. Там же донька Жукова стала цивільною дружиною Романа Абрамовича. В рідній гавані залишився Геннадій Труханов. Не виключено, що він до цих пір доглядає за активами своїх товаришів.
Як вважають українські ЗМІ, мільйони Труханову принесли саме дороги. Одеського мера пов'язують з цілою групою компаній "РОСТ". Протягом останніх чотирьох років вона виграла тендерів на загальну суму, що перевищує 2 млрд грн.
Згідно з даними журналістського розслідування, Геннадій Труханов має повний або частковий контроль у групі "РОСТ". Це підтверджується документами великого реєстратора офшорних компаній - Mossak & Fonseca. Одеський мер, будучи засновником ряду офшорних фірм на Британських Віргінських островах, які, в свою чергу, контролюють більше двох десятків підприємств в Україні.
Наприклад, Геннадій Труханов є співзасновником віргінської компанії Corderoy Trading Limited. Співзасновниками цього офшору так само є Андрій Іванчо, який був співзасновником фірми "Капітан", і Юрій Шумахер. Останній є депутатом Одеської міської ради, а до обрання був генеральним директором групи компаній "РОСТ".
Як стверджують одеські антикорупційні активісти, саме підрозділ "РОСТ" – "Ростдорстрой" отримує найбільше бюджетних грошей, які бурхливо ремонтуються після початку децентралізації. А асигнування на дороги ростуть з кожним роком мерства Труханова.
У кращих українських традиціях одеські і навіть київські тендери на ремонт доріг розподіляються між трьома фірмами. Власником "Ростдорстроя" є віргінський офшор "Сайдлейк інтернешнл лімітед". Його кінцевим бенефіціаром є той самий Юрій Шумахер. Депутат міськради завжди утримується від голосувань щодо виділення коштів "Ростдорстрою". Він же є членом локальної партії Труханова "Довіряй справам".
Іншим одержувачем бюджетних коштів є компанія "ПІК-БУД", якою володіє соратниця по партії Геннадія Труханова - Марина Лозовенко. І третя щаслива компанія СК "Автострой" зареєстрована на Віктора Гнєздилова.
Саме успішність даних компаній привернула увагу НАБУ. В кінці жовтня бюро провело ряд обшуків в Одесі. Детективи НАБУ підозрюють посадових осіб мерії Одеси в розтраті понад 800 млн грн на дорожніх тендерах.
Як йдеться в документах НАБУ, тендери в основному виграють фірми, пов'язані з керівництвом міста. Крім того, роботи виконуються не в повному обсязі та за завищеними цінами. Так, чиновники і депутати одеської мерії з 2014 р. витрачають гроші з міського бюджету через дружні їм фірми — "Ростдорстрой", СК "Автострой" і БСК "ПІК-БУД". В серпні 2016 року правоохоронці встановили в ході досудового слідства, що в схемі може брати участь і мер Одеси Геннадій Труханов.
За рішенням Солом'янського суду Києва Національне антикорупційне бюро України провело виїмки документів Одеської міськради, Держфінінспекції та ряду банків і компаній.
Другою справою, за якою НАБУ проводила обшуки в жовтні поточного року, був Одеський аеропорт.
Ще влітку 2016 року бюро зареєструвало кримінальну справу за фактом зловживання службовим становищем особами Одеської міської ради за попередньою змовою з посадовими особами ТОВ "Міжнародний аеропорт Одеса", КП Міжнародний аеропорт "Одеса" і ТОВ "Одеса аеропорт девелопмент".
Скандал розгорнувся навколо аеропорту ще в 2011 році. Одеська рада під керівництвом Олексія Костусєва проголосувала за створення спільного підприємства з іншими двома компаніями, які пов'язують з Борисом Кауфманом і Олександром Грановським.
Керівником більшості у тодішній місцевій раді був Геннадій Труханов.
Підприємство було створене у формі ТОВ. У його статутний капітал місто внесло цілісний майновий комплекс аеропорту, який перебував у комунальній власності. А відомі одеські бізнесмени – 355 млн. грн. і зобов'язання залучити ще 120 млн. дол. інвестицій. Кошти повинні були бути направлені на капітальний ремонт самого аеропорту і злітно-посадкової смуги.
Але був один нюанс. Частка міста у новоствореному підприємстві визначалася балансовою вартістю майна аеропорту. Тому контролю в Одеси не було, а значить, не було і можливості впливати на рішення.
У той же час інвестори – структури Кауфмана і Грановського – внесли кошти, які, як пізніше з'ясувало слідство, були забезпеченням за кредитами перед іншими юрособами. Що було порушенням закону. Угода виглядала сумнівною, але цілком відповідала духові часу. При владі був Віктор Янукович, а Олексій Костусєв – був його найближчим соратником. Тому ситуація перебувала в підвішеному стані до зміни влади.
У травні 2014 року Геннадій Труханов стає мером Одеси. А вже восени міська рада подає до суду позов, бажаючи повернути місту аеропорт. Судовий розгляд тривав до літа 2015 року. Тоді суд першої інстанції виніс рішення, яким анулював положення договору, якими майно аеропорту передавалося в статутний капітал товариства.
Компанії, які пов'язують з Кауфманом і Грановським, подають апеляцію. Але суд не може винести рішення, тому як мер Геннадій Труханов підписує з учасниками спільного підприємства мирову угоду. За даними НАБУ, це рішення принесло місту збитків на суму близько 100 млн. грн. Детективи вважають, що укладенню цієї угоди передувала змова.
По-перше, цією угодою було зупинено дію договору, укладеного при створенні спільного підприємства. Разом з ним з компанії "Одеса аеропорт Девелопмент" (підконтрольна Кауфману та Грановському) було знято зобов'язання щодо залучення інвестиційних коштів для будівництва злітної смуги.
По-друге, зі статутного фонду ТОВ "Міжнародний аеропорт Одеса" у комунальну власність повернулося тільки десять внесених об'єктів: лабораторія, будівля ВОХР, два сховища і ще ряд нежитлових приміщень.
Так сталося тому, що інвестори були зобов'язані повернути місту тільки те майно, яким не встигли розпорядитися. Все ж інше було передано в якості застави "Фінбанку" за кредитом на 30 млн. дол.
7 квітня поточного року Національний банк України відніс його до категорії неплатоспроможних. За даними НБУ, найбільшим акціонером "Фінбанк" (79,48%) є Олександр Грановський, бізнес-партнер Бориса Кауфмана.
***
Таким чином, діяльність мера Одеси Геннадія Труханова скоріше є прикладом того, як інфраструктура і бюджет цілого регіону служить інтересам окремої бізнес-групи. Можна сказати, що Одеса і ключові об'єкти міста все ще знаходяться у владі людей родом з 90-х. Причому, це не просто успішні комерсанти, а фігуранти розслідувань щодо постачань зброї в обхід санкцій ООН.
Це виглядає особливо цинічно, враховуючи зовсім недавній досвід самої України. Та ще й в Одесі, яка всього три роки тому була об'єктом провокацій з боку північного сусіда.
Втім, раніше журналісти Слідство.Інфо повідомляли, що в офшорних документах Труханов фігурує як громадянин Росії. А нещодавно в мережі з'явилися дані, що в реєстр Федеральної податкової служби РФ внесена інформація про російський паспорт на ім'я Труханова Геннадія Леонідовича, який народився 17 січня 1965 року.