Макар Пасенюк і справи білих комірців

Партнер Гонтаревої

Колишній керівник компанії "Інвестиційний капітал Україна" Валерія Гонтарева працювала з Пасенюком ще задовго до того, як вона зайняла місце глави НБУ вже при президентові Петру Порошенку.

Їхня компанія спеціалізувалася на операціях з облігаціями внутрішньої державної позики, а також корпоративних боргових зобов'язаннях. Компанія була активним і чи не найбільш досвідченими торговцем на цьому ринку. В фінансова криза 2008-2009 років "Інвестиційний капітал Україна" потрапила в дуже неприємну ситуацію з корпоративними облігаціями внутрішніх емітентів.

Найдинамічніші сектори: рітейл, громадське харчування і багато інших спочатку відмовлялися обслуговувати свої зобов'язання, а пізніше і зовсім виводили всі хоч трохи цінні активи на новостворені юридичні особи та просто махали рукою на прощання компаніям, які позичали їм кошти. А цінні папери емітентів перетворювалися просто в папери з непогашеними купонами.

Приблизно в цей же час, в 2009 році, компанія починає працювати на бізнес-інтереси Петра Порошенка. Компанія ніколи не була особливо публічною і розкрученою, як інші великі інвестбанки з харизматичними лідерами у керма. У той же час закриті і часто корпоративні інвестиційні фонди компанії демонстрували хороші результати. Все це дуже згодилося вихідцям з компанії і Макару Пасенюку в служінні вже минулої влади.

З приходом до влади Петра Порошенка "Інвестиційний капітал Україна" стала свого роду кузнею кадрів. Причому колишні співробітники компанії очолили регулятори. Колишній співвласник і віце-президент ICU Валерія Гонтарева очолила Національний банк України.

Колишній начальник відділу інвестиційної діяльності ICU Олександр Животовський очолив Нацкомісію, що здійснює держрегулювання у сфері зв'язку та інформатизації (НКРЗІ).

А виходець з ICU Дмитро Вовк очолив Нацкомісію з регулювання енергетики і комунальних послуг (НКРЕКП). У 2009 – 2013 року він працював помічником Гонтаревої, коли та була віце-президентом ICU з корпоративних фінансів.

У розпорядженні Януковича

Багатий досвід в операціях з ОВДП припав як не можна до речі при режимі екс-президента втікача Віктора Януковича. Тодішня верхівка працювала масштабно і потребувала специфічної "обробки" коштів. Одним з таких інструментів стали і державні боргові зобов'язання.

І компанія "Інвестиційний капітал Україна", в якій Макару Пасенюку належить трохи більше 41%, фігурує в дуже резонансному розслідуванні. В ньому задіяний весь бомонд політичної верхівки двох президентів Януковича і Порошенка. ГПУ розслідує нанесення збитків державі на 378 млн грн і 160 млн дол. у грошах і 1,5 млрд. грн. і 1,02 млрд дол. – у цінних паперах. Йдеться в тому числі про засоби, що були в обороті Сергія Курченка.

З 2016 року справу у відношенні компанії з орбіти Курченка Quickpace Limited веде Генпрокуатура. Вона вважає засоби цієї компанії "брудними", отриманими злочинним шляхом. Слідчі стверджують, що вони отримані групою осіб протягом 2011 – 2013 років "через власні рахунки, відкриті у банківських (фінансових) установах Латвійської Республіки, під виглядом здійснення інвестицій в Україну, шляхом придбання облігацій внутрішньої державної позики". Потім ці активи нібито акумулювали на відкритих у державних і комерційних банківських установах власних поточних рахунках та на рахунках у цінних паперах.

Quickpace Limited була продана через компанію Prontoservus Limited, яка, за даними НАБУ, контролюється Сергієм Арбузовим. Слідчі мають намір довести зв'язок компанії зі "справою Курченка". Силовиками розслідуються дії ряду посадових осіб Кабміну, Мінфіну, НБУ, НКЦПФР, які за попередньою змовою з біржею і держбанками вчинили дії, які мають ознаки маніпулювання на фондовому ринку. У 2011 – 2013 роках вони сприяли придбання ОВДП цілим рядом офшорних компаній.

Проте, за дивним збігом обставин, у жовтні 2017 року кошти з рахунків Quickpace Limited були вилучені в державний бюджет. Ця компанія, нарівні з багатьма іншими, згадується у відомому рішенні Краматорського суду. Конфіскація сприяла тому, щоб справа про високопоставлених корупціонерів та їх брокерів зійшла нанівець, а персоналії обмежилися лише одним обвинуваченим.

Спаситель Ахметова

Вміння проводити операції з борговими зобов'язаннями стали в нагоді і при Петру Порошенку. Зокрема, його бізнес-партнеру Рінату Ахметову. Для нього "Інвестиційний капітал Україна" провела цілу операцію з порятунку ДТЕК.

У 2011 – 2013 роках енергохолдинг Ріната Ахметова закредитовался в українських і міжнародних банках. В тому числі, випустив євробонди. Всього енергобізнес провладного олігарха зібрав борговий портфель на 3 млрд дол.

Після анексії Криму і початку війни на Донбасі становище ДТЕК стало хитким. Повернення кредитів став дуже сумнівним. Глибока девальвація гривні в два рази тільки погіршувала ситуацію. Віра кредиторів здатність ДТЕК повернути борги вчасно сильно впала. Тому цінні папери компанії з легкістю можна було купити за 45% від номіналу.

Тут на сцені з'явився Пасенюк з компанією "Інвестиційний капітал Україна", яка в 2015 році скупила боргові зобов'язання ДТЕК при сприятливій кон'юнктурі ринку.

Ситуація докорінно змінилася, коли інший виходець з ICU - Дмитро Вовк - затвердив нову методику розрахунку Оптової ринкової ціни (ОРЦ) електроенергії, добре відому як формула "Роттердам+". Вона передбачала значне підвищення тарифу для теплової генерації, більш ніж на 70% сконцентрованої в руках ДТЕК.

Це нововведення дозволило компанії наростити виручку в 1,5 рази. Після чого євробонди ДТЕК відразу ж подорожчали до 90% від номіналу. Після чого ICU набула з дисконтом борги Erste Bank, який так само активно кредитував ДТЕК.

Можна припустити, що ці операції спиралися на інформацію про зміну тарифів, і ці угоди стали можливими завдяки наявності адмінресурсу в НБУ, НКРЕКП  так і завдяки обслуговуванню інтересів самого Петра Порошенка і його бизнем-партнера Ріната Ахметова.

Скупивши борги ДТЕК, Пасенюк спочатку врятував бізнес Ріната Ахметова, а потім ще й приніс серйозну вигоду своїм клієнтам. І це без врахування формули "Роттердам+", яка за деякими оцінками, приносить її бенефіціарам додатково близько 1 млрд дол в рік.

Від імені і за дорученням

Інша серйозна справа, в якій фігурує "Інвестиційний капітал Україна" стосується відмивання 500 млн грн знову таки в цінних паперах. Вона стосується періоду 2012 – 2017 років, коли, на думку СБУ, посадові особи банківських установ та торговців цінними паперами робили узгоджені дії.

З метою легалізації коштів, одержаних злочинним шляхом, учасниками схеми були укладені формальні операції на фондовому ринку з облігаціями внутрішньої державної позики. В результаті їх проведення клієнти торговців цінними паперами, насамперед, фізичні особи, які нібито отримали прибуток.

На думку слідства, вказані договори купівлі-продажу ОВДП полягали в інтересах фізичних і юридичних осіб, які нібито хотіли купити і надалі реалізувати зазначені ОВДП за більш високою ціною. Це дало їм можливість одержати прибуток, звільнену від оподаткування та легалізувати отримані доходи без сплати яких-небудь податків.

У той же час інші клієнти учасників біржових торгів регулярно отримували негативний результат від операцій купівлі-продажу протягом значної кількості торгових днів. Як вважають слідчі, дані операції свідчать про відсутність економічного сенсу та законної мети. Це, на їх думку, свідчить про високу ймовірність попередньої змови учасників біржових торгів.

Ще не встиг Петро Порошенко здати ключі від кабінеті на Банковій, коли Національне антикорупційне бюро відкрило справу за фактом можливої службової недбалості колишнього голови Національного банку Валерії Гонтаревої і співвласника інвестиційної групи ICU Макара Пасенюка при відшкодуванні за рахунок держбюджету 150 млрд гривень клієнтам штучно збанкрутілих банків

Загальновідомо, що сім'я Макара Пасенюка вже давно живе в Лондоні, де перебуває і його колега Валерія Гонтарева. Однак, щоб опинитися в столиці Туманного альбіону, необхідно пройти паспортний і митний контроль. Знаючи неспішність нашої прокуратури та антикорупційних органів, потрібні люди мають всі шанси пройти швидко і безболісно. Однак Порошенко є не найкращим гарантом безпеки за кордоном.