Інтерв'ю РБК-Україна з німецьким експертом у сфері зовнішнього фінансового аудиту, президентом Рахункової палати Бремену у відставці Лотаром Шпільхоффом.
Інтерв'ю РБК-Україна з німецьким експертом у сфері зовнішнього фінансового аудиту, президентом Рахункової палати Бремену у відставці Лотаром Шпільхоффом.
РБК-Україна: 5 березня Верховна Рада України прийняла у першому читанні проект закону "Про рахункову палату", у підготовці якого ви брали активну участь. Які основні зміни у діяльності рахункової палати передбачає даний законопроект?
Лотар Шпільхофф: Я вже втретє приїжджаю до України за дорученням Німецького товариства міжнародного співробітництва Deutsche Gesellschaft für internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH для консультацій та супроводу законопроекту "Про Рахункову палату", а також для консультування щодо співпраці між Рахунковою палатою та парламентом в Україні. Звісно, я був не єдиний, хто працював над підготовкою даного законопроекту. Над законопроектом працювали також колеги з англійської рахункової палати (National Audit Office).
У результаті мої британські колеги та я дійшли до єдиної думки, що старий закон про Рахункову палату потребує змін. Наші рекомендації знайшли добре відображення у законопроекті. Вони стосувались передусім незалежності Рахункової палати. Як приклад, можна привести те, що, відповідно до нині діючого закону, річний план Рахункової палати повинен затверджуватись парламентом. На основі наших рекомендацій законопроект більше не передбачає такого затвердження.
Друга важлива запланована зміна стосується права Рахункової палати проводити перевірку усього бюджету. У тому числі це стосуватиметься державних підприємств, Національного банку та Пенсійного фонду.
Уже у квітні цього року парламент прийняв важливу зміну за власною ініціативою, тобто без нашої участі: зараз до компетенції Рахункової палати належить також здійснення перевірки за надходженням коштів. Раніше це було не так.
Тож, підсумовуючи, я скажу, що наша позиція завжди полягала у тому, що Рахункова палата має стати незалежним органом, права на перевірки якою повинні охоплювати весь бюджет.
Я сподіваюся, що запропоновані зміни будуть враховані у другому читанні законопроекту.Там, де йшлося у законопроекті про політичні рішення, то ми нічого не висловлювали. Наша мета полягала в тому, щоб Рахункова палата у всіх відношеннях стала незалежним органом, який відповідає міжнародним стандартам.
РБК-Україна: Як ви можете охарактеризувати співпрацю з українськими колегами? Наскільки вони дослухались до ваших рекомендацій?
Лотар Шпільхофф: У мене склалось таке враження, що всі наші пропозиції знайшли велике розуміння в Україні. Коли ми пропонували ті чи інші зміни, то вони завжди схвалювались. Однак подивимось, чи парламент дійсно їх врахує у другому читанні.
РБК-Україна: Коли закон може бути прийнятий?
Лотар Шпільхофф: Друге читання законопроекту має відбутись у травні, однак все залежить від політичної волі парламенту.
РБК-Україна: Ви сказали, що основним завданням у вашій роботі була адаптація законопроекту про діяльність рахункових палат до міжнародних стандартів. На досвід яких країн ви орієнтувались передусім?
Лотар Шпільхофф: Наші пропозиції не з неба взяті. Вони базуються на міжнародних угодах рахункових палат, Міжнародній організації вищих органів державного фінансового контролю, що звати INTOSAI (The International Organization of Supreme Audit Institutions). До цієї організаціі належить 190 країн світу, у тому числі й Україна.
У 2011 та 2014 роках ООН ухвалила дві резолюції, у яких закликала всі країни-члени ООН запровадити директиви INTOSAI та слідкувати за тим, щоб рахункові палати могли виконувати свою роботу незалежно. Законопроект навіть містить статтю, у якій зазначено, що Рахункова палата у своїй оботі орієнтується, крім того, на принципи INTOSAI. Нашим завданням за дорученням Німецького товариства міжнародного співробітництва (GIZ) було, перш за все, дослідити, наскільки враховані принципи INTOSAI та стандарти, які на них базуються. Це було основою для наших пропозицій. При цьому ми спиралися також на власний досвід та досвід з інших країн, у яких ми раніше проводили консультування.
РБК-Україна: Які ще зміни, окрім нового закону, необхідні для адаптації українського законодавства про діяльність рахункової палати до європейських стандартів?
Лотар Шпільхофф: Є ще одна сфера: йдеться про Конституцію України, а саме 98 статтю, яка відноситься до Рахункової палати. Оскільки чинна редакція Конституції ще не гарантує незалежність Рахункової палати. Кажуть, що стаття 98 має бути переглянута тільки в рамках внесення змін до цілої Конституції, а не як поодинока зміна.
РБК-Україна: Деякі українські експерти пропонують ще більше розширити повноваження Рахункової палати та створити у її структурі спеціальний антикорупційний відділ. Як ви ставитесь до такої ініціативи?
Лотар Шпільхофф: У Рахунковій палаті повинні працювати передусім спеціалісти, які володіють знаннями про корупцію і розуміють можливості її розкриття. Наскільки я знаю, зараз в Україні до компетенції Національного антикорупційного бюро належить боротьба з корупцією. Рахункова палата - це не та організація, яка прямо відповідає за боротьбу з корупцією.
Тому я думаю, що створення антикорупційного відділу у Рахунковій палаті, який би прямо боровся з корупцією, призвело б до дублювання функцій цих двох структур у боротьбі проти неї. Звичайно, це не означає,що рахункова палата повинна закривати свої очі на корупцію. Якщо під час своїх перевірок вона знаходитиме ознаки корупції, то про них мають бути повідомлені відповідні компетентні органи.
РБК-Україна: Чи потребують співробітники рахункової палати певної перепідготовки чи підвищення кваліфікації після розширення повноважень цього органу?
Лотар Шпільхофф: Для підвищення ефективності роботи Рахункової палати, як і будь-якого державного органу, потрібно перш за все відкрити доступ найкращим кандидатам з відповідною кваліфікацією, які хочуть працювати у цій сфері. А для цього їх повинен мотивувати і рівень керівництва, яке має забезпечити зацікавленість людей у роботі і можливість підвищення кваліфікації, а для цього вже сам керівний рівень повинен мати відповідну кваліфікацію - це все залежить одне від одного.
Однією з найгостріших проблем в Україні є те, що заробітна плата державних службовців не надто їх мотивує. Люди з вищою освітою, які могли б працювати у державній сфері, пішли у приватну економіку, де вони отримують більше грошей. Витримати конкуренцію з приватною сферою і зацікавити дійсно кваліфікованих фахівців можна лише запропонувавши людям гідну заробітну платню.
РБК-Україна: Чи може Європейський Союз допомогти Україні у цьому процесі?
Лотар Шпільхофф: Такі можливості є. Приміром, рахункові палати можуть укладати угоди між собою. Таким чином Рахункова палата Чорногорії обмінюється досвідом з Рахункової палатою Латвії у рамках Twinning-проекту щодо управління якості перевірок у Рахунковій палаті.
Я знаю, що українська Рахункова палата співпрацювала і отримала досвід Баварської рахункової палати Німеччини. Що стосується рівня ЄС, то я нічого не знаю про такі наміри, хоча це можливо теоретично і практично. Окрім того є двосторонні угоди, які існують між окремими країнами.
Таким чином Німецьке товариство міжнародного співробітництва (GIZ) за дорученням уряду Німеччини підтримує Україну у багатьох сферах. Я вже багато разів працював на GIZ і нещодавно був за його дорученням у Вірменії. Там я провів семінар по аудиту ефективності, що здійснює Рахункова палата. Я також працював у Грузії, країнах Близького Сходу та Чорногорії. Останнім часом я долучався до роботи в Україні над законопроектом про Рахункову палату за дорученням GIZ.