Ліміт перевищено. Чи варто Кабміну Шмигаля ще більше набирати боргів

Пандемія COVID-19 розв'язала владі руки, дозволивши витрачати більше. Дефіцит держбюджету у цьому році може скласти рекордні 300 млрд гривень. Це більше, ніж річний бюджет МОЗу і Міноборони разом узятих. Для розуміння: у "доковідному" 2019 році дефіцит склав трохи більше 78 млрд гривень.

Україна не виняток. Таким же шляхом, збільшуючи дефіцит, пішли багато країн. І ще у березні, коли всі закривалися на карантин, для різкого збільшення витрат були об'єктивні причини. Потрібно було готувати медичну систему до напливу хворих, мотивувати лікарів, збільшуючи їм виплати, а також підтримувати купівельну спроможність населення у зв'язку з безробіттям. Іншими словами, робити все, щоб не дати коронакризі обвалити й без того слабку економіку.

Крім того, при перегляді держбюджету у квітні створили спецфонд на 66 млрд гривень, з якого фінансуються "антиковідні" програми. Левову частку коштів спрямували на будівництво доріг. Це також зарахували до антикризових кроків.

Спецфонду у наступному році вже не буде, випливає з проекту держбюджету, внесеного Кабміном у Раду на початку цього тижня. Гроші одразу вирішили розділити між відомствами. Але при цьому дефіцит у 2021 році очікується трохи більше 270 млрд гривень. І без спецфонду структура витрат у проекті нового бюджету мало чим відрізняється від бюджету цього року (детальніше – в інфографіці).

У чому логіка дефіциту в 270 млрд гривень? У кризу, коли економіка падає, уряд, збільшуючи витрати держбюджету, намагається пожвавити ділову активність і підтримати платоспроможність населення. Саме тому зросли витрати на соціальні допомоги, пенсії, виплати по безробіттю і т. д. Необхідністю запуску економіки у владі пояснюють і багатомільярдні програми по будівництву доріг та об'єктів соціальної інфраструктури.

Боргова яма

Та чи треба все це, якщо країна вийшла з режиму жорсткого карантину, а економіка почала відновлюватися? Тим більше що дефіцит доводиться покривати за рахунок нових боргів, які доведеться обслуговувати у наступні роки.

"Дефіцит, який передбачає Мінфін, – це надто багато. Цілком можна було стримати апетит. Тим більше що космічної кризи, як у 2020 році, у 2021 році Мінекономіки не прогнозує. За їх прогнозом, зростання ВВП складе 4,6%. Значить, не варто говорити про те, що очікується супер кризовий рік", – сказала виданню заступник директора Центру економічної стратегії (ЦЕС) Марія Репко.

Пріоритети за бюджетними програмами уряду виглядають ситуативними, каже керівник Центру аналізу публічних фінансів та публічного управління Київської школи економіки Дарина Марчак.

Наприклад, витрати Мінспорту збільшують у три рази порівняно з планами на 20-й рік, а Мінкульту – на 41%. На чверть більше планують витрачати на Офіс генерального прокурора (на 26% більше) та Службу безпеки (на 23%). Ще на 15% зростуть витрати на Національне антикорупційне бюро.

"Витрати, на наш погляд, роздуті. Для того, щоб вийти на безпечний рівень дефіциту хоча б в 3% ВВП, потрібно було не збільшувати витрати на 5%, а навпаки зменшити їх на 73 млрд гривень у порівнянні з планом на 2020-й рік. Ми розуміємо, що політично це дуже незручне рішення. Але, принаймні, витрати можна було б не збільшувати, залишити їх на поточному рівні, це б знизило навантаження на бюджет", – пояснила Марчак.

Міністр фінансів Сергій Марченко, прем'єр-міністр Денис Шмигаль і міністр економіки Ігор Петрашко (Фото: прес-служба Кабміну)

У Кабміні ж вказують, що не винаходять велосипед, а швидше перебувають у загальносвітовому тренді, акцентуючи увагу на витратах з держбюджету для прискорення економіки. "Через пандемію майже кожна країна у світі збільшила дефіцити своїх бюджетів. Це було зроблено для того, щоб не підвищувати податки та збільшити витрати на медицину і підтримати людей і бізнес", – сказав у середу прем'єр-міністр Денис Шмигаль.

Такий тренд, про який говорить Шмигаль, у світі є, погоджуються в експертному середовищі. Тільки цей рецепт порятунку економіки повною мірою не може бути реалізований в Україні. Ключова причина – високі відсотки за обслуговування боргу.

"Розвинені країни можуть собі дозволити об'ємні бюджетні стимули, оскільки їх борг коштує менше 1% річних. Тоді як Україна, для якої ставка в доларах 6-7-8%, дозволити таке не може. Та й не повинна", – додала Марія Репко з ЦЕС.

До речі, виплата відсотків по боргах – друга найбільша стаття витрат у бюджеті. У наступному році на обслуговування держборгу буде потрібно понад 160 млрд гривень. Більше держскарбниця витрачає тільки на дотації Пенсійному фонду.

Що ж стосується безпосередньо погашення тіла боргу, без урахування відсотків уряду належить повернути кредиторам у 2021 році понад 439 млрд гривень. Для розрахунку за старими боргами та покриття дефіциту Мінфін розраховує позичити близько 549 млрд гривень на внутрішньому ринку і понад 153 млрд гривень – на зовнішньому. Загальний обсяг запозичень запланований у розмірі 702 млрд гривень.

У кого стільки зайняти? Старший аналітик групи ICU Тарас Котович припускає, що ще до кінця року уряд розмістить єврооблігації на 1 млрд доларів. Крім того, на наступний рік заплановано ще 3 млрд доларів за рахунок зовнішніх розміщень. А валютні облігації внутрішньої держпозики (ОВДП), найвірогідніше, будуть повністю рефінансовані, вважає Котович. Іншими словами, власники облігацій повторно вкладуться у папери.

"Ми очікуємо, що валютні потреби уряду будуть повністю забезпечені до кінця 2021 року, навіть з частковим продажем валюти НБУ для фінансування витрат бюджету", – зазначив він.

Але не все так просто. Плани щодо зовнішнього фінансування багато у чому залежать від того, чи буде Україна співпрацювати з Міжнародним валютним фондом (МВФ). Тоді як конкретики щодо перегляду програми та наступних траншів поки немає ні з боку уряду, ні з боку фонду.

Саме від наявності активної програми з МВФ залежать дешеві кредити від Єврокомісії та Світового банку. Крім того, програма макрофінансової допомоги від ЄС взагалі опинилася під питанням через ситуацію навколо керівництва антикорупційних органів.

"Позики інституційних кредиторів дешевше. Крім того, без програми МВФ ринкові ставки для України також можуть вирости. Інвестори дивляться на ризики по країні, асоціюючи їх з наявністю або відсутністю програми МВФ", – пояснила Марія Репко.

Що ж стосується гривневих ОВДП, то тут, на думку Тараса Котовича, ключова роль буде відведена банкам. Тим більше що портфель нерезидентів – іноземних інвесторів – у сегменті гривневого держборгу знижується – з лютого по вересень їх частка скоротилася на третину (приблизно на 41 млрд гривень). Але вже у наступному році при підвищенні ставок, як вважає Тарас Котович, портфель нерезидентів може стабілізуватися.

"Ключову роль у внутрішньому фінансуванні бюджету будуть грати саме банки. Частково завдяки полегшеному доступу до кредитів рефінансування НБУ, частково – через зменшення обсягу депозитних сертифікатів", – резюмував експерт ICU.

Ставка на податки

Ризики по держбюджету експерти також бачать в урядових планах щодо доходів. Мінфін робить ставку на ПДВ і податок з доходів громадян. Збір податку на доходи фізосіб, за задумом чиновників, зросте за рахунок збільшення мінімальної заробітної плати до 6 тисяч гривень з січня і до 6,5 тисяч гривень з липня.

У розумінні влади цей крок дозволить "відбілити" реальні зарплати та переглянути посадові оклади бюджетникам, які прив'язані до розміру "мінімалки". З іншого боку, є ризик ще більшого переходу бізнесу в "тінь" через збільшення податкового навантаження на фонд оплати праці. У Кабміні вважають, що цього не буде.

"Критикують за те, що це невиправдане рішення. Не згоден. Таке підвищення точно сприяє збільшенню попиту, а значить і зростання економіки", – впевнений Денис Шмигаль.

Що ж стосується ПДВ, то, за словами міністра фінансів Сергія Марченка, тут є можливість для детінізації та підвищення ефективності адміністрування податку. Крім того, поки надходження по внутрішньому ПДВ випереджають план. У зв'язку з чим різниця між підсумком 2020 року та очікуваннями по 2021 році може бути не такою істотною, як це нині видається.

В Європейській бізнес асоціації після публікації проекту бюджету заявили, що у будь-якому разі розраховують на збереження автоматичного механізму своєчасного відшкодування ПДВ. Інакше, як вказали в ЄБА, заборгованість бюджету перед експортерами негативно вплине на операційну діяльність підприємств, а також на ціни та ліквідність на внутрішньому ринку. А це явно не те, що потрібно економіці на етапі відновлення після локдауна.

***

І хоча ділова активність в Україні йде на поправку після декількох місяців карантину, ще зарано говорити про повернення на докризовий рівень. На цьому тлі рішення влади продовжити великі витрати та ще більше позичати одним здається сміливим, інші бачать у цьому спроби подобатися виборцям напередодні місцевих виборів. Хай там як, найближчі місяці проект бюджету буде змінюватися. З одного боку, це буде відбуватися під тиском депутатів, а з іншого – мабуть, найбільшої невизначеності – розвитку пандемії.