Ліга недосміху: як ламають систему правосуддя в Україні

Висуваючи свою кандидатуру в президенти, рівно рік тому Володимир Зеленський пообіцяв, що вже він-то забезпечить абсолютну справедливість і незалежність судової системи. "Судова гілка влади повинна стати Владою, а не прислужником у президента, уряду, парламенту, місцевої влади. Ми повернемо довіру і повагу до суду", - записано в виборчій програмі Зеленського. Однак, схоже, що і в цей раз президентські обіцянки залишилися лише обіцянками, і "телефонне право", як і раніше вище права, записаного у законах нашої держави.

Кричущим прикладом порушення принципів верховенства права стало оприлюднене на цьому тижні рішення Верховного Суду України по справі №873/41/19, яким скасовується рішення третейського суду про стягнення заборгованості з ТОВ "ТММ". Рядовий спір між комерційним банком, що намагається повернути виданий кредит, та компанією-забудовником "Фірмою Т.М.М.", що не бажає цей борг повертати, після очевидного втручання "зверху" перетворився на справжню комедію абсурду за участю української правоохоронної та судової системи. Фінал же цього фарсу може бути зовсім невеселим - він загрожує створити прецедент, що має просто величезні негативні наслідки для системи правосуддя та економіки усієї країни.

Злети й падіння "Т.М.М."

ТОВ "Фірма "Т.М.М." - один із довгожителів української будівельної галузі, розпочала діяльність ще у далекому 1992 році. Її власник Микола Толмачов свій час вважався одним із найбагатших українців. За версією журналу "Фокус", у 2011 році статки Толмачова оцінювалися в рекордні 892 мільйони доларів. У рейтингу найбагатших українців тоді він посів 26 місце. В наступні роки він також неодноразово входив у списки найбільш заможних громадян України, хоч і з більш скромними результатами.

Проте, якщо детально вивчити роботу компанії за останні декілька років, то виявиться, що зараз похвалитися їй абсолютно нічим. Кожен рік - якщо не історія з шахрайством або з порушенням правил забудови, то скандал, пов'язаний з корупцією, несплатою податків, неповерненням боргів, або претензіями мешканців побудованих нею будинків на неякісне обслуговування.

Наприклад, ще у 2012 році прокуратурою розслідувалась кримінальна справа за фактом шахрайства посадових осіб "Т.М.М.", у зв'язку з чим були проведені обшуки в головному офісі компанії.

У 2014 році виник черговий скандал - податкова пред'явила "Т.М.М." штрафні санкції майже на 200 млн грн за результатами перевірки касових операцій компанії.

Ще один приклад - звинувачення від мешканців ЖК "Сонячна брама" в Києві, де компанія Толмачова спершу була забудовником, а потім і управляючою компанією. Мешканці звинуватили "Т.М.М." в низькій якості наданих комунальних послуг, і завищенні тарифів на них. Серед інших претензій також згадувалося, що компанія явно заощадила на будівництві, використавши дешеві будівельні матеріали.

Слідом за цим "Сонячна брама" потрапила в чергову неприємну історію – у квітні 2019 року Голосіївський районний суд Києва заарештував ділянку, на якій була зведена частина комплексу, у зв'язку з тим, що, як виявилося, "Т.М.М." його самовільно зайняла без необхідних дозвільних документів.

Географія будівельних скандалів, пов'язаних з "Т. М. М." не обмежувалася лише Києвом. Так, жителі однієї з багатоповерхівок преміум-класу в Харкові, який будувала фірма Толмачова, а потім стала управляючою компанією, звинуватили компанію в тому, що вона використовувала залякування й "титушек", щоб не дати їм створити власне ОСББ.

І це лише невелика частина скандальних історій, пов'язаних з "Фірмою "Т.М.М.". Але виникає логічне питання, як явно недобросовісному забудовнику, замішаному в шахрайських схемах, весь цей час вдавалося залишатися безкарним? Відповідь на це можна знайти в розслідуваннях журналістів, за даними яких, вся справа в чиновницькому "даху", який довгий час прикривав компанію від погляду Феміди.

Наприклад, ось що розповідав 24 канал про "дах" "Т.М.М." в керівництві Київміськадміністрації, наводячи у приклад висловлювання самого Толмачова.

"З КМДА "ТММ" пов'язують давні і дуже близькі відносини. Заступництво Толмачову і його компанії надавав легендарний Михайло Голиця, який 12 років обіймав посаду заступника голови КМДА – начальника Головного управління житлового забезпечення. Про лобіювання своїх інтересів високопоставленим чиновником розповідав сам Толмачов. "Михайло, якщо потрібно заради справи, вмів зломити опір будь-якого чиновника. Це був девелопмент, тільки з міським адмінресурсом і вмілим ручним управлінням", - зазначав власник Т.М.М.".

Своєю чергою ЗМІ писали про зв'язки Толмачова з іншим скандальним київським чиновником - заступником голови КМДА В'ячеславом Непопом, якого вважають причетним до різних незаконним будівельних схем в столиці. Виявляється, Непоп з 1998 був керівником "Т.М.М." і, можливо, навіть є одним зі співвласників компанії.

Саме таке високе заступництво, судячи з усього, дозволяло "Т.М.М." довгий час відбиватися від будь-яких звинувачень. Проте нещодавно з'ясувалося, що крім претензій від правоохоронців, податкової, мешканців - у "Т.М.М." виникла ще одна серйозна проблема - з боку банків, що вимагають повернення виданих фірмі Толмачова кредитів. І цю проблему, на відміну від інших, вирішити з допомогою будівельних чиновників так просто не вдасться.

Боржник на мільярд

У 2016 році відразу три великих українських банки "Укрсоцбанк", "ПУМБ" і Ощадбанк звинуватили "Т.М.М." за невиконання кредитних зобов'язань на загальну суму більш ніж 1 мільярд гривень. У тому ж році було звернення на стягнення іпотечного майна "Т.М.М." на суму близько 400 мільйонів гривень. В рахунок боргу були стягнуті навіть автомобіль та квартира Миколи Толмачова.

Найбільший борг "Т.М.М." був перед державним Ощадбанком - близько 750 мільйонів гривень. У 2019 році власники "Т.М.М." ще намагалися зробити хорошу міну при поганій грі, заявивши про, нібито, досягнуті світові угоди і реструктуризацію боргу. Проте пізніше виявилося, що за скаргою Ощадбанку, якого списання настільки великої суми ніяк не влаштовувало, рішення про затвердження мирової угоди було скасовано в судовому порядку.

Борги й фактор "Ліги сміху"

Непростою вийшла й боргова історія "Т.М.М." перед "Укрсоцбанком", з яким компанія у 2004 році підписала кредитний договір. До 2016 року фірма Толмачова кредит так і не повернула, в результаті опинившись винною "Укрсоцбанку" понад 15 мільйонів євро. Після передачі справи до суду", Т.М.М." попросила у банку відстрочку, і в цьому разі банк пішов боржнику назустріч, запропонувавши програму реструктуризації. В кінці 2016 року були підписані відповідні документи, і банк став очікувати надходжень коштів, сподіваючись на сумлінність позичальника.

Проте вже у 2017 році почалися нові прострочення, і "Альфа-Банк", який до того часу придбав "Укрсоцбанк", знову почав переговори з "Т.М.М." про врегулювання боргу, не роблячи, втім, при цьому ніяких активних дій по їх стягненню.

У 2018 році від фірми надійшла пропозиція про врегулювання боргу шляхом його викупу самим боржником з величезним дисконтом. Банку довелося погодитися, але "Т.М.М." не виконала навіть цю домовленість. В результаті "Альфа-Банк" все ж змушений був розпочати судові процедури.

Обов'язок забудовника перед банком був досить очевидний, і в суд визнав законною процедуру звернення щодо стягнення майна боржника, після чого воно було виставлено на торги. У результаті активи "Т.М.М." були реалізовані через Систему електронних торгів арештованим майном (СЕТІВ). При цьому важливо відзначити, що сам банк не брав участі в торгах, і всі об'єкти були придбані зовнішніми покупцями. У кожному з торгів брало участь 20-30, а то і більше учасників, тобто в порушенні торгів сумнівів бути не може. Ціна підіймалась багато разів і досягала поточних на той момент ринкових показників.

Так, була продана на аукціоні група приміщень в Києві за адресою вул. Володимирська, 49, загальною площею 688,9 м кв. Покупець заплатив за неї 32 млн грн, тобто за більш ніж 46 тисяч гривень за квадратний метр! За цією ж адресою було продано нежитлове приміщення площею 1137,8 м кв. Торги закінчилися на сумі 46,5 млн грн. Ще один лот - квартира площею 149,4 м кв по вулиці Звериницкой, 59 була продана на аукціоні за 5 млн грн, а нежитлове приміщення площею 1414,4 м кв по вул. Р. Тимофєєвої, 3 пішло на торгах за 15 млн грн.

Подібних прикладів успішної реалізації майна боржника - десятки, якщо не сотні. Як бачимо, покупці запропонували цілком комерційну, або близьку до такої ціну, що в підсумку могло дозволити "Т.М.М." погасити значну частину боргу перед банком.

Але тут компанія "Т.М.М." продемонструвала, що, схоже, ніякий борг вона погашати й не збиралася. Для початку "Т.М.М." спробувала задіяти судову систему, щоб оскаржити оцінку виставленого на торги майна та законність проведення процедури торгів. Однак у судових спорах програла, про що, зокрема, свідчать відповідні судові рішення №№ 826/12574/18, 826/12872/18, 910/17727/19, 910/16709/18, 910/1580/18 та інші.

Програвши в судах, в Т.М.М." вирішили зайти з іншого боку і залучила правоохоронців. Після реалізації заставного майна, в спробі знайти будь-яку лазівку, щоб його повернути, компанія в кінці 2018 року ініціювала відкриття кримінального провадження стосовно співробітників банку, посадових осіб СЕТІВ і виконавчої служби. Однак незабаром виробництво було зарито Генеральною прокуратурою.

Здавалося б, боржник використав усі можливі інструменти, і скрізь програв. Його майно продано за борги, а банк нарешті зможе отримати хоча б частину своїх грошей. Але настав 2019 рік, рік обрання президентом Зеленського, і це кардинально змінило ситуацію.

З серпня 2019 року, як відомо, головою Служби безпеки України стає близький соратник Зеленського, колишній керівник ТОВ "Квартал 95" Іван Баканов. Двома місяцями пізніше СБУ знову відкриває (а фактично відновлює закрите раніше Генпрокуратурою) провадження за позовом компанії "Т.М.М." щодо, нібито, порушень під час проведених торгів з реалізації її майна.

В результаті за клопотанням слідчих СБУ був накладений арешт на ряд об'єктів, законність продажу яких раніше була підтверджена судом. Також була ініційована виїмка документів у нових законних власників об'єктів, нотаріусів та оцінювачів на підставі того, що, нібито, вартість реалізованого майна була занижена. Об'єкти, придбані покупцями в жорсткій конкуренції на аукціонах за ціною, що перевищує стартову до 50%, передані в управління сумно відомої АРМА.

Характерно, що СБУ не збентежило ні рішення судів про повну законність аукціонів, ні рішення Генпрокуратури про це ж. Що ж могло так кардинально вплинути на позицію правоохоронців і викликати настільки відверту прихильність до "Т.М.М."?

Річ у тому, що фінансовим директором "Т.М.М." є Лариса Чивуріна, головний актив якої в тому, що вона є дружиною Андрія Чивуріна - редактора гумористичного шоу "Ліга сміху". Того самого, до виробництва якого доклала зусиль студія "95 Квартал" на чолі з Бакановим, і безпосередньо діючий президент.

Невелика, але характерна деталь - раніше ЗМІ писали, що Чивуріна крім участі у справах "Т.М.М." через офшорні компанії володіє готелем в окупованому Криму - ялтинським пансіонатом "Севастополь". І цілком нормально себе при цьому почуває. У всякому разі, ніяке СБУ її про цього приводу не турбує. А в разі спору з банком, як бачимо, навіть допомагає.

Суд: розворот на 180%

Але, саме сумно, що в зазначеному випадку "фактор "Ліги сміху" спрацював не тільки відносно СБУ, але і щодо системи, яка, по ідеї, апріорі має бути захищена від зовнішніх впливів, а саме судової системи України.

Річ у тому, що, як уже згадувалося, "Т.М.М." намагалася знайти різноманітні судові лазівки, щоб не повертати борги. Так, у 2018 році фірма-боржник всіляко намагалася перенести розгляд питання за її кредитного боргу державних в третейський суд. І ось, коли справа все ж була розглянута третейським судом, який встав на сторону банку, в Т.М.М." раптом вирішили, що їх це не влаштовує і звернулися до Верховного суду з проханням скасувати рішення інстанції, на розгляді справи якій самі ж і наполягали! Аргументуючи свій позов, зокрема, тим, що, питання, нібито, не підлягає розгляду в третейському суді.

На початку квітня 2020 року справа потрапила на розгляд Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду - голови Богдана Львова та суддів Селиваненко і Булгакової, які раніше неодноразово розглядали ідентичні позови.

І ось тут банк чекала повна несподіванка. Оскільки раптом виявилося, що зазначена колегія суддів явно вирішила проігнорувати як власну позицію у подібних справах (наприклад, справа №910/8963/17, або справа №873/32/18), так і позицію Великої палати Верховного суду, викладену в його постанові, згідно з якою будь-які сумніви щодо дієвості третейського застереження повинні тлумачити на користь її дієвості.

В результаті своєю постановою від 14 квітня 2020 року ВС задовольнив позов "Т.М.М." і скасував рішення третейського суду. При цьому судді ВС явно проігнорували здоровий глузд, оскільки ніяк не врахували що боржник сам (!) раніше наполягав на розгляді справи в третейському суді.

Не смішно

Для учасників ринку цілком очевидно, що такий різкий судовий розворот у справі про борги "Т.М.М." безпосередньо пов'язаний з "дружніми" відносинами керівництва компанії-боржника з оточенням глави держави. А там, схоже, не цілком усвідомлюють, що наслідки такого "правосуддя" можуть вдарити не тільки по одному банку і його вкладників, які втрачають свої законні засоби.

По-перше, це рішення ВС, по суті, скасовує всі проведені раніше угоди з продажу заставного майна несумлінного позичальника. Це означає, що відтепер серйозні інвестори не ризикнуть купувати подібні активи, навіть якщо розгляд за ним пройшло всі можливі судові інстанції. Адже відтепер завжди є ризик, що з'явиться, колегія суддів ВС, які зуміють скасувати, здавалося б, остаточне судове рішення. І законно придбане на торгах майно у вас просто відберуть.

По-друге, це дуже негативний сигнал для банківської системи країни. Банки й так з побоюванням видають кредити українським підприємцям. І їм навряд чи сподобається, що борги позичальників ось так, за допомогою "правильних" правоохоронців і судів у два рахунки можуть списати за вказівкою "зверху".

По-третє, це імідж самого президента. Так, особисто президент, можливо, навіть і не знає про всю ці історії з "Т.М.М.". Але сам факт, що компанія, керівництво якої пов'язане з придуманою ним "Лігою сміху", раптом починає впливати на правоохоронців й суддів, явно не співвідноситися з тезами його програми про "справедливість правосуддя". І вже, звичайно, не доводиться говорити про "повернення довіри й поваги до суду", які обіцяв Зеленський.

Таким чином, вся ця історія, хоча і більше нагадує якусь комедійну виставу, виглядає зовсім не весело. Адже наслідки можуть бути сумними відразу для декількох найважливіших інститутів країни. І тут вже точно не до сміху.