Середньорічний показник нелегальної торгівлі тютюновими виробами в Україні цьогоріч сягнув 14,4%. Згідно з даними дослідження Kantar, цей показник вдвічі вище показників минулого року. Внаслідок розповсюдження такого обсягу нелегальної продукції бюджет недоотримає понад 13 млрд грн.
Водночас ця сума могла б бути ще вищою, оскільки за 8 місяців 2021 року ДФС, яка перебуває у стадії ліквідації, вилучила з незаконного обігу 18 млн пачок цигарок на суму понад 800 млн грн та припинила діяльність 10 нелегальних виробництв. Водночас Державна митна служба (ДМС) звітує, що за перший квартал 2021 року вилучила 16,5 млн шт контрабандних сигарет.
Втім, навіть такий результат правоохоронців виявився недостатнім для викорінення нелегального бізнесу з України. Про те, чому в країні спостерігається таке стрімке зростання "чорного" ринку тютюну, яку шкоду це завдає державі та якими методами з ним реально боротися – в матеріалі РБК-Україна.
Послідовне збільшення обсягів нелегальних цигарок в Україні спостерігається з 2017 року. При цьому, останнім часом це зростання відбувається реактивно.
Якщо, у 2017 році середньорічний показник був в районі 2%, то у травні цього року доля незаконної торгівлі сигаретами досягла майже 16% від загального обсягу ринку, що є абсолютним рекордом за одинадцятирічну історію дослідження Kantar в Україні, а у серпні (за попередніми даними) — перевищила 18%.
Левову частку "чорного" ринку сьогодні складає контрабанда та контрафактна продукція. Основні шляхи поширення контрафактну — необліковане виготовлення на легальних виробництвах й так зване "кустарне" виробництво.
Серед контрабанди на першому місці стоїть продукція тютюнових фабрик Білорусі — 49%. Також зустрічається продукція з ОАЕ, Туреччини, РФ й самопроголошених "республік", зокрема, "ДНР". Найбільш поширеними марками цієї групи є Credo, Fest, Queen, NZ.
Стрімко набирає обертів й нова для українського ринку схема — з незаконного розповсюдження продукції, призначеної для продажу в Duty Free або для експорту. Якщо у 2020 році такої продукції в середньому на рік було 2,8%, то у 2021 році — уже 7,6%.
За даними Kantar, 62% маркованої для Duty Free або для експорту продукції, яка реалізується в Україні, виробляється на Винниківській тютюновій фабриці.
Також згідно з дослідженням, 62% нелегальної продукції найбільше зосереджено в семи областях України: Одеській (13%), Харківській (13%), Донецькій (10%), Дніпропетровській (8%), Запорізькій (6%), Хмельницькій (6%), Львівській (6%).
Основною причиною росту обсягів нелегального ринку тютюну є зростаючий попит на таку продукцію, обумовлений зависоким для нашої країни оподаткуванням, пояснюють РБК-Україна в Асоціації виробників тютюнових виробів "Укртютюн".
Як відомо, згідно з чинним законодавством акцизний податок на тютюнові вироби щорічно підвищується на 20%. При цьому, вже зараз 70-80% вартості пачки сигарет складають податки. Мінімальна сума податків, яка має бути сплачена з найдешевшої пачки, — 36 грн.
"Купівельна спроможність споживача не підвищується симетрично зростанню цін, внаслідок чого він змушений свідомо обирати нелегальну продукцію. А попит породжує пропозицію. З кожним підвищенням ставок акцизного податку надприбутки нелегальних виробників зростають, зацікавленість у можливості швидкого неконтрольованого прибутку стимулює залучення як нових гравців, так і розширення вже існуючого бізнесу", — говорить генеральний директор Асоціації "Укртютюн" Наталія Фесюн.
Іншим чинником, за даними асоціації, є часті непередбачувані зміни до законодавства, які, до того ж нерідко бувають надмірними та економічно необґрунтованими.
Наприклад, наразі у парламенті окремі депутати виступають за запровадження так званої "стандартизованої упаковки" тютюнових виробів, а також заборону відкритого розміщення тютюнової продукції на вітринах і прилавках.
"Такі ініціативи, у разі їх підтримки законодавчим органом, додатково сприятимуть зростанню обсягів нелегальної торгівлі. В цілому, будь-яке "закручування гайок" для легального бізнесу створює додаткові конкурентні переваги для гравців чорного ринку, оскільки вони не платять податків і не дотримуються жодних законів", — пояснює Фесюн.
Водночас в Українському інституту майбутнього звертають увагу на відсутність комплексної стратегії влади щодо боротьби з нелегальним ринком тютюнової продукції. Попри те, що у серпні 2017 року урядом все ж таки була прийнята "Стратегія у сфері протидії незаконному виробництву та обігу тютюнових виробів на період до 2021 року", за словами керівника УІМ Вадима Денисенка, вона по суті виявилася "мертвонародженою" і, судячи з усього, ніхто в уряді її серйозно не розглядав.
Тому, на думку експертів, статус-кво на ринку існує через недостатню координацію між органами влади (правоохоронними, митними, податковими), розпорошеність повноважень профільних органів влади, недостатню координацію органів центральної влади з місцевою й широка розповсюдженість онлайн-торгівлі.
Раніше український контрафакт вироблявся переважно для іноземних (передусім, європейських) ринків, а на внутрішньому "чорному" ринку домінувала контрабанда з Білорусі, Росії та Молдови.
Згідно з дослідженням KPMG, у 2016 році Україна посідала перше місце серед країн-постачальниць нелегальних сигарет до Європи. Однак, починаючи з 2018 року ситуація почала змінюватись.
Наразі, за даними Kantar, понад 89% нелегальної продукції на ринку – це контрафакт українського виробництва з підробленими акцизними марками та вітчизняна продукція без акцизних марок, начебто для продажу в магазинах Duty Free (або для експорту в інші країни). Однак, сигарети з написом "For Duty Free Only", які продаються в кіосках або з рук на кожному кроці, ніколи не перебувала у митному режимі безмитної торгівлі. Це нелегальна продукція, вироблена для продажу на внутрішньому ринку. Її обсяги в сотні разів перевищують потреби всіх українських магазинів Duty Free разом узятих.
"Протягом 6 місяців 2021 року рівень стихійної торгівлі і торгівлі без дозвільних документів в стаціонарних пунктах продажу суттєво зріс, у порівнянні з 2020 роком. Так, наприклад, на стихійних місцях продажу частота придбання нелегальної продукції збільшилась з 71% у 2020 році до 83% у 2021 році, на ринках цей показник збільшився з 59% у 2020 році до 65% у 2021 р. Частота придбання контрафакту в кіосках та магазинах збільшилась взагалі у 3 (три) рази в порівнянні з минулим роком", — зазначають в асоціації "Укртютюн".
Найбільш очевидним ризиком для держави через рекордне зростання “чорного” ринку є недоотримання податкових надходжень до бюджету внаслідок заміщення легальної продукції на ринку нелегальною.
За підрахунками Kantar, у 2021 році внаслідок нелегальної торгівлі лише сигаретами бюджетами всіх рівнів буде недоотримано понад 13,2 млрд грн надходжень від сплати акцизного податку, ПДВ і 5%-го акцизу з роздрібної реалізації. Це більш ніж удвічі перевищує відповідний показник минулого року.
За даними правоохоронців, лише одне виробництво у Дніпропетровській області у 2021 році ухилилося від сплати податків на 11,2 млн грн. Ця гучна історія стала публічною у серпні цього року, коли під час обшуків, які супроводжувалися заворушеннями біля території фабрики, було вилучено 71 тонну тютюну та головні частини управління лініями з виготовлення тютюнових виробів.
Фото: під час вилучення контрабандних сигаерт (dpsu.gov.ua)
Однак, це не єдині негативні наслідки. За словами Наталії Фесюн, нелегальна торгівля є комплексною проблемою, яка впливає на розвиток тіньової економіки в цілому.
"Розвиваються нелегальні ланцюги поставок: виробництво, логістика, оптовий та роздрібний продаж. До участі у цих ланцюгах залучаються десятки тисяч людей, які одержують неофіційний заробіток, з якого не сплачують податки. Прибутки, одержані від нелегальної торгівлі, вкладаються в подальший розвиток тіньового бізнесу, не лише тютюнового", — зазначає Фесюн.
Крім того, кошти від нелегальної торгівлі сигаретами йдуть на фінансування організованої злочинності та хабарі посадовим особам контролюючих органів, тим самим стимулюючи корупцію.
"На український ринок потрапляють, серед іншого, сигарети, вироблені в так званих ЛНР і ДНР, дохід від яких йде на фінансування тероризму та посягання на територіальну цілісність України. На щастя, такої продукції на ринку не так багато. Принаймні, сьогодні", — додають в асоціації тютюнових виробників.
В "Укртютюн" переконані: першочерговим завданням для правоохоронців у розв'язанні цієї проблеми, є виявлення та припинення діяльності великих промислових виробництв, що виробляють нелегальну продукцію як для внутрішнього ринку, так і для нелегального ввезення в іноземні країни (зокрема, країни ЄС), а також великих оптовиків, що реалізують відповідну продукцію.
Своєю чергою, в Бюро економічної безпеки, яке має запрацювати вже до кінця цього року й стати головним хедлайнером у боротьбі з "чорним" ринком тютюну, наголошують на потребі посилення координації між органами влади та легальним бізнесом, й суттєвих змінах чинного законодавства.
Зокрема, в БЕБ наполягають на відновленні криміналізації контрабанди підакцизних товарів, яка була скасована режимом Януковича у 2011 році. В українських реаліях відсутність серйозного покарання перетворилася фактично на індульгенцію на участь у контрабандних схемах.
Також в Бюро говорять про необхідність:
"Переконаний, що подолання проблеми розповсюдження контрафактних цигарок можливо передусім завдяки чіткій координації з правоохоронними, податковими, митними органами, РНБО та місцевою владою. Окрім того, постійний діалог із "білим" бізнесом дозволить гармонізувати фіскальну політику держави та напрацювати необхідні законодавчі зміни для подолання негативних явищ розповсюдження контрафакту", — переконаний новообраний директор БЕБу Вадим Мельник.
У цілому ж, за оцінками експертів та учасників ринку, якщо ситуація не зміниться й з боку влади не буде більш проактивної позиції у боротьбу з "чорним" ринком, уже у 2022 році можна очікувати новий рекорд – "тіньова" частка тютюнового ринку може вирости до 20-25%.