Костянтин Єлісєєв: Своєю єдністю ми загнали європейську бюрократію в кут

РБК-Украина: Чи варто чекати отримання безвізового режиму на Саміті Україна-ЄС?

Константин Елисеев: Слід відразу зауважити, що у нас на Саміті, окрім візової лібералізації, буде багато інших питань: виконання Мінських домовленостей, продовження антиросійських санкцій, торгово-економічні, включаючи імплементацію Угоди про асоціацію в частині зони вільної торгівлі, перспективи укладення угоди про спільний авіаційний простір та розбудову стратегічного партнерства у сфері енергетичної безпеки. Будемо обговорювати й пришвидшення ратифікації з боку Нідерландів Угоди про асоціацію. Ми звичайно хочемо, щоб Саміт увінчався конкретними досягненнями. Очевидно, що хочуть цього і наші партнери, які направляють нам важливий сигнал підтримки шляхом ухвалення Радою ЄС на рівні послів рішення про початок міжінституційних переговорів щодо безвізу.

Нарешті крига скресла і після багатомісячної паузи Євросоюз вирішив ухвалити таке довгоочікуване рішення.

РБК-Украина: На буденному рівні перспектива отримання статусу виглядає приблизно так: 24 листопада проходить Саміт, там оголошується конкретне рішення, що ось з якогось моменту починає діяти безвізовий режим і всі задоволені. Це так?

Константин Елисеев: Ні, на Саміті такого не буде і не планувалося. На ньому будуть підбиті підсумки співробітництва Україна-ЄС з моменту першого Саміту асоціації в Києві у 2015 році. Звичайно, в цьому контексті ключовим буде, передусім, візова лібералізація, адже всі умови, необхідні для отримання безвізу, українською владою було виконано. Я повернуся до попереднього запитання - рішення послів означає, що всі країни ЄС юридично визнали, що Україна дійсно виконала всі 144 умови для візової лібералізації. Тому будь-які інсинуації, що, мовляв, Україна щось не виконала або десь є проріхи, тепер безпідставні. Ми сподіваємось на те, що переговори щодо механізму призупинення все-таки завершаться і безвіз буде наданий.

Зв’язок між цими двома питаннями прямий - одразу після ухвалення рішення про механізм призупинення на розгляд пленарного засідання Європарламенту подається рішення по надання безвізового режиму для України.

РБК-Украина: Тобто, ми сподіваємося на те, що в грудні може бути позитивне рішення і тоді можна буде говорити про отримання можливості безвізового відвідування країн ЄС українцями?

Константин Елисеев: Це не виключено. Я розумію ваше прагнення і прагнення суспільства почути конкретну дату. Я дипломат і завжди кажу, що прогнозування щодо дат це справа невдячна. Кожне рішення ЄС дається нам потом, і іноді, на превеликий жаль, й кров’ю. І це якраз та ситуація, коли нам дуже непросто. Коли ми були вже на грані отримання безвізу, на жаль, ви знаєте, в Європі сталася міграційна криза, яка має надвеликі політичні наслідки для лідерів ЄС і негативно впливає на внутрішню стабільність самого ЄС. Тому і сталися затримки з наданням нам безвізового режиму.

РБК-Украина: Але тема розробки механізму призупинення безвізового режиму актуалізувалася не тоді, коли пішли біженці з Сирії і Німеччина з Францією не знали, що з ними робити. Чомусь ця тема стала важлива тільки тоді, коли Україна почала вимагати безвізового режиму. Вам не здається, що це був дещо штучний момент з боку європейської дипломатії, і виглядає він як ще один спосіб перешкодити безвізового режиму для України, відтягнути момент його надання якомога далі?

Константин Елисеев: Я не ставив би так питання. Ми вимагаємо безвізовий режим, починаючи з 2008 року, коли на Саміті Україна-ЄС під час тоді головування Франції, нарешті було прийнято довгоочікуване рішення, що ЄС починає з Україною діалог щодо візової лібералізації. Після цього ми узгодили з ЄС план дій і почався весь процес.

Запевняю, що якби не міграційна криза, яка негативно вплинула на політичні позиції окремих лідерів ЄС, ми б отримали безвіз значно швидше. Навіть зараз це питання залишається чутливим.

Окремо хотів би відзначити роль єдності всередині нашої країни, коли всі нарешті об’єднали зусилля – і президент, і уряд, і парламент, і громадянське суспільство виступили єдиним фронтом. Фактично ми загнали європейську бюрократію в кут своєю єдністю всередині країни. І, на мій погляд, так ми повинні робити завжди. Інколи, коли у нас всередині немає єдності, коли одні критикують інших, повірте моєму досвіду спілкування з ЄС, це використовується окремими скептичними країнами-членами для того, щоб пригальмувати або навіть зупинити вирішення важливого для України питання. Як ви думаєте, чи прискорювало процес надання українцям безвізового режиму, коли окремі так звані єврооптимістичні депутати Ради ще донедавна закликали ЄС не робити цього?

РБК-Украина: Які можуть бути критерії для призупинення безвізового режиму? До чого нам варто готуватися ще не отримавши безвізовий режим?

Константин Елисеев: Було б передчасно з мого боку коментувати цей механізм, оскільки саме на сьогодні не вирішене основне питання – хто буде грати ключову роль в прийнятті остаточного рішення в цьому процесі: Європейський парламент або Рада ЄС, тобто країни-члени. Але, звичайно, контури механізму призупинення вже є. Він буде складатися з трьох етапів.

Якщо країна не виконує положення плану дій візової лібералізації, наприклад, це може бути створення  міграційних загроз, неналежне виконання реадмісійних угод, то робиться зауваження і на рік призупиняється дія безвізового режиму. Цей рік дається для того, щоб відповідна країна усунула всі недоліки. Це перший етап. У разі, якщо ці недоліки не усуваються, то дається додаткові шість місяців і спільно з Єврокомісією проводиться робота, аби їх усунути. І нарешті, якщо за шість місяців немає результатів, тоді приймається рішення про зупинення дії безвізового режиму. Якраз тут виникає питання, про яке я сказав раніше -  хто має сказати останнє слово.

РБК-Украина: Давайте поговоримо про дорожню карта мінських угод. Голова МЗС Павло Клімкін вже анонсував, що 29-30 листопада можливо буде зустріч на рівні міністрів закордонних справ країн Нормандської четвірки. На якому етапі у нас зараз робота над «дорожньою картою» і які питання можуть розглядатись на цій зустрічі?

Константин Елисеев: По-перше, наприкінці листопада планується зустріч на рівні міністрів закордонних справ країн Нормандської четвірки. Конкретна дата як і місце проведення заходу ще підлягають остаточному узгодженню. По-друге, ми знаходимося в процесі опрацювання документа під назвою «Дорожня карта», який передбачає послідовність кроків з імплементації Мінських домовленостей та гарантії їх виконання. Буквально нещодавно у нас відбулися консультації на рівні технічних експертів, які відпрацьовували в тристоронньому форматі – Україна, Франція, Німеччина – певні нюанси "дорожньої карти". Під час цих консультацій ми представили наші пропозиції. Наразі опрацьовується єдиний робочий документ для представлення його главам зовнішньополітичних відомств, аби вони спробували знайти компроміси. На даному етапі я б не сказав, що цей процес виглядає досить обнадійливо, бо залишається багато питань і пунктів, над якими треба ще працювати. Але дуже важливо, що цей процес триває.

РБК-Украина: Чи можете ви зараз озвучити декілька ключових пунктів, по яким зараз йде найбільша дискусія?

Константин Елисеев: Для України принциповими є п’ять ключових положень, так звані наші "червоні лінії", які мають знайти відображення в тексті майбутньої дорожньої карти. Перше питання – кордон, забезпечення постійного моніторингу з боку ОБСЄ неконтрольованої ділянки, а також модальності відновлення контролю над кордоном українською владою. Друге питання пов’язане з виведенням російських військ та зброї з української території. Третє питання - забезпечення безпеки при проведенні можливих місцевих виборів. Ви знаєте, що ми зараз  обговорюємо ідею розміщення озброєної поліцейської місії ОБСЕ. Четверте питання пов’язане зі звільненням заручників на території Донбасу і українських політичних в’язнів на території Росії. І п’яте питання - що робити з російськими маріонетками Плотницьким і Захарченком, а також з іншими фейковими структурами, які були створені на Донбасі протягом останнього часу.

РБК-Украина: "Червоні лінії", напевно, є не тільки з нашого боку, але і з боку Росії. Чи можете ви зараз сказати що саме хочуть росіяни, на яких вони позиціях, що вони нам пропонують?

Константин Елисеев: Вони зі свого боку хочуть зробити мінімум, вимагаючи, щоб Україна зробила все по-максимуму. Росія переслідує свої конкретні цілі, і, станом на сьогодні, важко сказати про її щирий інтерес до мирного врегулювання ситуації. В мене в цьому поки є сумніви – щодня продовжуються обстріли, тим самим базове питання, з якого було досягнуто домовленості в Берліні, а саме - тривале і безумовне припинення вогню, не виконується.

По-перше. У короткостроковій перспективі Росія хоче тримати на Донбасі так звану "контрольовану ескалацію".  

Друга їх мета середньострокового плану – запустити в Україні маховик федералізації з тим, щоб в подальшому розчленити та зрештою розвалити нашу країну.

Ну і довготермінова мета, думаю, що це не секрет, ґрунтується на відомій фразі президента Росії про те, що найбільшою трагедією ХХ століття був розпад Радянського Союзу. Помітьте, не Перша світова, не Друга світова війна, а саме розпад Радянського Союзу. Звичайно, ця мета залишається – відновити в тій чи іншій формі новий Радянський Союз і Україна тут є найбільш "ласим шматком".

РБК-Украина: Чи можлива до кінця року зустріч голів країн нормандської четвірки?

Константин Елисеев: Зустріч лідерів нормандської четвірки відбудеться тоді, коли будуть створені для цього умови: коли можемо мати конкретні результати в реалізації домовленостей, досягнутих у Берліні.  

РБК-Украина: Зараз, порівняно з Берліном, є прогрес в перемовинах чи це глухий кут?

Константин Елисеев: Я прихильник того, що «краще поганий мир» і треба продовжувати переговори, щоб мова дипломатії переважувала мову російських гаубиць і градів. Так, ці переговори проходять не так швидко, але дуже важливо, що ми ввійшли в процес консультацій і діалогу. Ми маємо твердо наполягати на наших інтересах і не піддаватися тиску з боку Росії. 

РБК-Украина: На який період можуть бути продовжені санкції?

Константин Елисеев: На мою думку, важливим у цьому питанні стане засідання Європейської ради, яке відбудеться 15-16 грудня у Брюсселі. На ньому буде ухвалена політична позиція ЄС щодо продовження санкцій. Юридично воно потім буде оформлене відповідними рішеннями на рівні послів Ради ЄС, а потім на рівні міністрів.

РБК-Украина: Чи дійсно зараз ключова робота над "дорожньою картою" перейшла з Мінської контактної групи на рівень радників і міністрів? І якщо так, то чому і що це нам дає?

Константин Елисеев: Я вважаю, що дуже непогано, що ми перейшли на обговорення такого документа саме у форматі Нормандської четвірки. Саме в такому форматі можливо щось зрушити з місця. Оскільки останні півтора року роботи тристоронньої контактної групи результатів не приносили. Це пов’язано з тим, що представники так званих "ДНР" і "ЛНР" об’єктивно не зацікавлені у конструктивному вирішенні питань. Ми хочемо результатів – припинення вогню, звільнення заручників, поліпшення гуманітарної ситуації в регіоні, доступу міжнародних інституцій до регіону, а вони разом з РФ, наприклад, пропонують нам розробити «регламент функціонування контактної групи». Це дорога в нікуди, це документи заради документів.

РБК-Украина: Народні депутати розповідають, що в Раді було створена неформальне об’єднання так звана "Мінська платформа". Туди у гості приходите ви, пан Клімкін і що ви спілкуєтесь з депутатами з приводу Мінського процесу, "Дорожньої карти". Це можна трактувати як підготовку парламенту до прийняття закону про вибори на Донбасі. Що це за "Мінська платформа"?

Константин Елисеев: Називайте цей процес як завгодно, але це дуже важливий елемент дипломатії. На мій погляд, його давно треба було розпочати. Ми повинні мати такий самий діалог і з громадським суспільством, треба поліпшувати обізнаність наших громадян у тому, що таке "Мінський процес", про що йдеться і пояснювати нашу позицію, оскільки навколо мінських перемовин сформувалося дуже багато міфів.

Повернемось до Ради. Не забувайте, що без парламенту ми не зможемо виконати цілу низку аспектів Мінських домовленостей. Сама розмова з депутатами ще не означає що завтра, як деякі російські ЗМІ повідомляли, Президент України внесе до парламенту законопроект про місцеві вибори на Донбасі. Відповідний закон, і депутатам я це казав, буде розроблятися у стінах Ради і саме депутати будуть приймати рішення. У "Нормандському форматі" ми обговорюємо лише модальності проведення виборів, ключові засади, бо є своя специфіка у проведенні місцевих виборів в окремих районах Донецької та Луганської областей.

Наприклад, як забезпечити виборчі права внутрішньо переміщених осіб, як адмініструватимуться вибори, як уможливити участь українських політичних партій, доступ ЗМІ, як гарантувати безпеку процесу голосування? І всі ці модальності маємо узгодити з партнерами та ключовими міжнародними організаціями – ОБСЄ/БДІПЛ, Радою Європи, Венеціанською комісією. А далі все залежатиме від парламенту. До речі, зараз не йдеться про новий закон, а йдеться про документ, який би визначав особливості голосування на місцевих виборах у окремих районах Донецької та Луганської областей. Наші партнери погодились, що вибори мають відбуватись на основі українського законодавства і відповідно до стандартів ОБСЕ.

РБК-Украина: Тобто можливо не буде прийнято окремий закон, а це будуть поправки до закону, які стосуються виборів на Донбасі?

Константин Елисеев: Як я сказав раніше, має бути прийнятий певний законопроект, який би визначав особливості проведення місцевих виборів. Я не хотів би наперед окреслювати його зміст, тому що це суто відповідальність парламенту. Але, на мій погляд, він має базуватися на існуючому законі України про вибори. Ми, як дипломати, спільно з нашими партнерами, узгоджуємо лише ключові модальності.

РБК-Украина: Як ви сприйняли заяву Леоніда Кучми про те, що він хоче вийти з "Мінського процесу"? Наскільки він зараз важливий? Чи готовий президент звільнити його з цієї посади? Хто міг би замінити його?

Константин Елисеев: З мого боку було б некоректно коментувати висловлювання Леоніда Даниловича Кучми. В своєму інтерв’ю він звернув увагу на багато інших важливих речей, наприклад, підтримка дій Президента та його ключова роль у мирному врегулюванні, необхідність об’єднання суспільства навколо мирного плану. Що стосується його заяви, то, на мій погляд, це була просто емоційна цитата, вирвана із контексту. Він таким чином хотів показати, що не тримається за свою посаду. На мій погляд, на даний момент альтернативи Леоніду Кучми як керівнику делегації на Мінських перемовинах не існує. На переговорах йому доводиться витримувати величезний тиск з боку Росії. Завдяки його величезному досвіду, авторитету та зваженості, нам вдається гідно відстоювати інтереси України в непростих умовах Мінська, тримати жорстку позицію і не піддаватися на відверті провокації.

РБК-Украина: Після того, як в США пройшли вибори президента і переміг Дональд Трамп, АП і МЗС почали дорікати в тому, що під час виборчої кампанії Україна орієнтувалася тільки на демократів, і взагалі не працювала з республіканцями. Чи справді це так? Як ви тепер маєте намір вибудовувати відносини з Трампом?

Константин Елисеев: Я хотів би сказати, що ви не знайдете жодного висловлювання Президента України, де він би займав ту чи іншу сторону. Які б не були провокуючи питання, позиція Президента завжди лишалась незмінною: Україна поважатиме демократичний вибір американського народу і сподівається на двопартійну (як з боку республіканців, так і з боку демократів) підтримку України, як це було завжди. У своїй позиції Петро Олексійович незмінно зберігав лояльність та нейтральність стосовно кандидатів на президентських виборах у США. І Глава нашої держави був одним з перших, кому Дональд Трамп вирішив подзвонити. Цей дзвінок показує, що наш Посол у Вашингтоні, і наше МЗС має добрі контакти з усіма політичними силами всередині США.

РБК-Украина: Трамп називається великим прихильником Росії. Буквально перед нашим інтерв'ю стало відомо, що Майкл Флінн отримав пропозицію стати радником з нацбезпеки. Генерал Флінн, досить лояльно висловлювався про Росію. Ньют Гингрич, який можливо стане держсекретарем, також.  Як ми будемо доводити республіканської адміністрації, що з США повинні розмовляти з Україною нарівні, а не через призму американо-російських відносин?

Константин Елисеев: Все про що ви зараз говорите - це попередні припущення. Я би хотів говорити про конкретних призначених людей. Україна працює над налагодженням контактів з членами майбутньої команди Трампа, з членами Конгресу, і з аналітиками, які готували матеріали для штабу Трампа. Ми працюємо досить глибоко і не пасемо задніх.

Крім того, Президент активно контактує зі світовими лідерами, відбувається обмін думками з приводу того, як краще вибудовувати відносини. Підкреслю, що відбулася перша дуже тепла та щира телефона розмова з Дональдом Трампом, яка тривала близько 15 хвилин. Ми зараз працюємо над тим, щоб вибудовувати контакти, наводити мости. До речі, під час телефонної розмови йшлося, в тому числі, й про можливий візит Президента України до США на початку наступного року.

РБК-Украина: А ви впевнені, що розмовляли по телефону саме з Трампом?

Константин Елисеев: Сто відсотків.

РБК-Украина: Тобто, ситуацію, коли Петро Порошенко думав, що розмовляв з президентом Киргизії, а насправді розмовляв з пранкером, ви виключаєте?

Константин Елисеев: Більше того, якраз для того, щоб розвіяти всі сумніви, штаб Дональда Трампа опублікував список тих лідерів, з яким у нього відбулися телефонні розмови. В цьому списку є й Президент України.

РБК-Украина: До речі, ви якось знайшли для себе пояснення того, що сталося з Киргизією і як таке взагалі могло статися?

Константин Елисеев: Я не хотів б із цього приводу робити цілу політику. Сталося те, що сталося. Прес-секретар Президента Святослав Цеголко вже відкоментував цю ситуацію. Все це стало підтвердженням того, що проти України постійно ведеться цинічна гібридна інформаційна війна. Багато питань є й щодо ролі киргизької сторони.

РБК-Украина: З української сторони ніхто не був звільнений після цього проколу?

Константин Елисеев: Реакція була, але це наша внутрішня специфіка, яку я не хотів би виносити у публічну площину.

РБК-Украина: Після останнього візиту президента Порошенко до США, українські ЗМІ писали з посиланням на джерела про те, що ніби то Джо Байден вмовляв його пришвидшити роботу по «Мінському процесу» і спонукав президента прийняти закон по Донбасу. Це відповідає дійсності?

Константин Елисеев: Я хотів би послатися на телефонну бесіду Президента України з Віце-Президентом США Джозефом Байденом, яка відбулася 17 листопада. В центрі уваги було обговорення питання, як змусити російську сторону виконувати Мінські домовленості. Байден схвально відреагував на позицію України, яку ми зараз відстоюємо у Нормандському форматі. Наслідком цього стало рішення ЄС та США продовжити санкції проти Росії до повного виконання Мінських домовленостей, про що було заявлено за підсумками зустрічі Президента Обами з ключовими лідерами ЄС у Берліні минулої п’ятниці. Ми сподіваємось, що нова адміністрація Сполучених Штатів продемонструє в цьому плані наступництво.

РБК-Украина: Якою вам бачиться роль США по відношенню до України? Партнер, захисник, гарант? Яка модель більш вигідна нам?

Константин Елисеев: Можливо це комусь і не сподобається, але я бачу Сполучені Штати як стратегічного партнера та гаранта. Передусім, це - гарант забезпечення територіальної цілісності і суверенітету України та стратегічний партнер у забезпеченні успіху наших внутрішніх реформ. Адже роль та допомога США у цих процесах дуже вагома.

РБК-Украина: У розмові з Білим домом, президентом Трампом, ми будемо нагадувати про Будапештський меморандум?

Константин Елисеев: Цей документ був, є, і залишатиметься на порядку денному нашої роботи як зі Сполученими Штатами, так й іншими європейськими партнерами.

РБК-Украина: Європа почала різко змінюватися. Тільки за останній місяць ми отримали проросійського президента в Болгарії, в Молдавії. У Верховній Раді починають міркувати про територіальні претензії до нас з боку Румунії. Польща масово видає українцям "карти поляків". Ми всі сконцентрувалися на ЄС, на безвізовому режимі і зовсім, у всякому разі публічно, не звертаємо уваги на західний кордон України. Як ми тепер будемо вибудовувати відносини з Молдовою і Болгарією?

Константин Елисеев: По-перше, треба готуватися до того, що наступний рік принесе багато невтішних новин. Ми побачимо абсолютно нову Європу. Я хотів би звернути увагу на президентські вибори у Франції та Австрії, вибори у Нідерландах та Німеччині, конституційний референдум в Італії. Це сигнал всім політикам в Україні - давайте не забувати, що ситуація навколо України змінюється, Європа буде вже не така, яка буда ще декілька років тому. Давайте об’єднуватись, консолідуватися і робити Україну як історію успіху. Чим успішніше ми будемо в наших реформах, тим потужніше буде підтримка ззовні та тим ефективніше ми зможемо протистояти несприятливим політичним чинникам навколо нашої держави. По-друге, Молдова. Ми передали молдовському новообраному президентові чіткий сигнал, де поставили питання залежності  розвитку добросусідських двосторонніх відносин від  визнання ним територіальної цілісності України, включаючи належність Криму.

РБК-Украина: Вам не здається, що не треба боятися залякувати? Ми ж не лякаємо когось вторгненням, ми відстоюємо своє

Константин Елисеев: Ми маємо бути завжди максимально жорсткими в тих питаннях, коли йдеться про незалежність України та її територіальну цілісність. Пропоную дочекатися інавгурації нового президента РМ та його заяв у новій якості. Але зараз я не хотів би і казати, що, мовляв,  «все пропало». Давайте не забувати, що в Молдова - парламентська республіка, де і є прем’єр-міністр, і проєвропейська коаліція в парламенті. Нагадаю, що саме парламент Молдови визначає засади зовнішньої та внутрішньої політики. Минулого тижня Молдова підтримала резолюцію Генасамблеї ООН щодо ситуації з правами людини в Криму, підтвердивши визнання окупації Криму російською стороною. У мене відбулася зустріч з Послом Молдови в Україні, де ми визначили кроки, які дозволять зміцнити наше добросусідство та відновити довіру у відносинах. Ми не повинні давати підстав, аби посварити наші дружні народи та країни.   

РБК-Украина: Як би ви охарактеризували відносини України і Польщі? Складається враження, що вони дещо погіршилися.

Константин Елисеев: На перший погляд це може так і здається. Але я зі свого боку хотів би сказати, що у нас з Польщею було, є і залишається не просто стратегічне партнерство, а стратегічне братерство. І прикладом цього став історичний візит Президента Польщі до України з нагоди відзначення 25-ї річниці незалежності України. То був надпотужний сигнал.

Чому з’явилось враження погіршення відносин? Я думаю, що проти наших відносин робляться певні провокації і потім ці провокації підхоплюються недалекоглядними політиками, як з одного, так і з іншого боку. Саме це є ключовим фактором, з яким ми маємо спільно боротися, і саме про це йшлося під час приватних бесід між нашими президентами.  

Ми наразі готуємо офіційний візит Президента України до Польщі, який планується на 2-3 грудня цього року. Відзначатимемо 25-ту річницю відновлення дипломатичних відносин.

РБК-Украина: Несподівано важливою для нас державою в цьому році стали Нідерланди. Чи можна говорити, що ситуація з ратифікацією угоди про асоціацію з ЄС, проти чого висловилися на своєму референдумі нідерландці, вирішена?

Константин Елисеев: Напевно, тепер я можу про це сказати. Наприкінці жовтня була справді критична ситуація щодо ратифікації Угоди про асоціацію з нідерландської сторони. І лише завдяки оперативному втручанню Президента України та активній скоординованій роботі з керівництвом ЄС та Прем’єр-міністром Нідерландів нам вдалося запобігти найгіршому сценарію. Як ви знаєте, в результаті було прийняте рішення про те, що Парламент Нідерландів розгляне питання про ратифікацію Угоди про асоціацію з певними застереженнями, які має представити Глава нідерландського уряду після їх узгодження з лідерами ЄС та Україною.

Вони відомі - ця Угода не повинна вести до створення якихось оборонних союзів, що в ній не йдеться про майбутнє працевлаштування українських громадян на території ЕС, що угода не передбачає доступ України до структурних фондів ЄС. Тому наразі відбувається активна робота у тристоронньому форматі  - Україна-Нідерланди-Рада ЄС, аби спробувати викласти ці застереження належним чином. Я не став би робити трагедію щодо застережень нідерландської сторони. Згадайте нещодавню ситуацію щодо укладення ЗВТ між ЄС і Канадою, коли в останній момент навіть не країна, а одна провінція Бельгії заблокувала цю угоду, висловивши свої заперечення.   

РБК-Украина: Якщо підійти глобально до теми угоди про ЗВТ – вона, в підсумку, виявилась вигіднішим Європі, а не нам. Україна не отримала тих економічних вигод, на які ми розраховували. Рівень торгівлі між Україною та країнами ЄС далеко не такий, як планувався. Не відбулося заміщення. З одного боку, ми, в результаті війни, втратили російський ринок, але й не отримали європейський ринок. Через роки боротьби за зону вільної торгівлі, скажіть, наскільки важливою була ця боротьба?

Константин Елисеев: Я був, є і буду завжди переконаний в тому, що ця Угода нам була потрібна. Це угода, яка по суті завершила нашу «совковість». Після її підписання Україна перестала бути пострадянським простором.

Я не згоден з вами щодо висновків. Почнемо з того, що Угода в частині всеохоплюючої та поглибленої зони вільної торгівлі почала працювати лише з 1 січня 2016 року. Зараз ЄС навіть дає нам додаткові автономні торгові преференції, які вимірюються мільярдами гривень прибутків для української економіки.

Навіть, незважаючи на те, що у нас через ситуацію на Донбасі втрачено значний індустріальний потенціал, що у нас непроста ситуація в економіці, у нас все одно є стала тенденція до зростання товарообігу з Євросоюзом у 4-5 відсотків. Звичайно не такими швидкими темпами, як ми б цього хотіли, але відбувається. І все більше і більше ЄС зацікавлений саме в українській продукції. Навіть йдеться про те, щоб квоти, які нам даються згідно з Угодою, були збільшені, оскільки ми їх дуже швидко заповнюємо. Мова йде про якраз ті економічні ніші, які до цього ми покривали за рахунок торговельно-економічних зв’язків з РФ. Але план виконання ЗВТ з ЄС – це тема окремого інтерв’ю.

РБК-Украина: Коли Нідерланди можуть завершити ратифікацію Угоди про асоціацію?

Константин Елисеев: Це питання порушувалося, зокрема, в ході телефонної розмови з Президентом Європейської Ради Дональдом Туском 18 листопада. У нас вимальовується бачення часових орієнтирів. Але я буду тут дуже обережним, оскільки багато чого залежить від позицій політичних сил у нідерландському парламенті.