Кому дістануться мільярди аграрних дотацій з держбюджету
Аграрії і уряд розійшлися в думках про те, як потрібно розподілити держдопомогу сільгосппідприємствам на 2018 рік.
Кабінет міністрів має намір скоротити обсяг фінансової підтримки аграріям, яка компенсує сільгоспвиробникам скасування пільгового режиму сплати ПДВ. Урізавши дотації за однією програмою, уряд пропонує збільшити на підтримку тваринництва. Аграріям такий перерозподіл не подобається, про що вони вже повідомили прем'єр-міністра Володимира Гройсмана. Крім того, сільгоспвиробники наполягають на зміні самого порядку розподілу дотацій. В іншому випадку, на держдопомогу, як і в цьому році, зможуть розраховувати переважно аграрні холдинги бізнесменів Юрія Косюка та Олега Бахматюка. Детальніше - в матеріалі РБК-Україна.
Одним все, іншим - що залишиться
Кабінет міністрів змінює підхід до розподілу держдопомоги аграріям. Якщо в цьому році в держбюджеті на програму фінансової підтримки сільгоспвиробників передбачено 4,7 млрд гривень, з яких 4 млрд гривень - це бюджетна дотація для розвитку сільськогосподарських підприємств та стимулювання виробництва, то в 2018 році ця сума зменшиться до 2,9 млрд гривень. Причому безпосередньо на дотацію розвитку залишиться тільки 2 млрд гривень, тобто в два рази менше, ніж у 2017 році. Ще 945 млн гривень влади спрямують на часткову компенсацію вартості сільськогосподарської техніки і обладнання українського виробництва. Все це передбачено у проекті держбюджету на наступний рік.
При цьому уряд збільшив фінансування програми "Підтримка тваринництва" зі 170 млн гривень у цьому році до 2,3 млрд гривень в наступному. З цієї суми 1,6 млрд гривень передбачено на компенсацію вартості будівництва тваринницьких комплексів і їх технологічного оснащення.
Але аграрні асоціації не згодні з тим, як чиновники вирішили розподілити держкошти. Заступник голови Всеукраїнського аграрного ради (входить більше 150 підприємств) Михайло Соколов розповів РБК-Україна, що п'ять найбільших профільних асоціацій звернулися до прем'єр-міністру Володимиру Гройсману (документ з проханням зберегти обсяг дотацій на фінансову підтримку агровиробників як мінімум на рівні цього року - 4 млрд гривень. "Ми пропонуємо, щоб сума, яка виділяється на компенсацію будівництва ферм і надання пільгових кредитів на будівництво становила 400 мільйонів гривень замість 1,6 мільярдів гривень, як це зазначено в проекті держбюджету. І, щоб на сільгосптехніку було виділено стільки, скільки і в цьому році - 500 мільйонів гривень, а вивільнені кошти спрямувати на дотацію виробникам пільгованих видів продукції, щоб зберегти її на рівні 2017 року", - пояснив Соколов.
Збільшувати виплати на відшкодування вартості будівництва та реконструкцій також не потрібно, вважають експерти. "Якщо ми подивимося дані за 2017 рік, які опублікувало Мінагрополітики, то вся реконструкція та будівництво молочних ферм - це в загальній складності 400 мільйонів гривень. Компенсувати можуть не більш 50%. Значить, грубо кажучи, це 200 мільйонів гривень. Припустимо, що ще 200 мільйонів гривень - для свинарських комплексів. Разом, 400 мільйонів гривень. Але це не 1,6 мільярдів гривень", - підрахував Михайло Соколов.
"Це виглядає так, що 1,6 мільярдів гривень можуть бути освоєні в тому випадку, якщо є невелика кількість людей, які задумали в 2018 році зробити мегапроект з будівництва тваринницьких комплексів. Але поки ніхто не оголошував про такі плани", - додав експерт.
Член комітету Ради з питань податкової та митної політики Тетяна Острикова ("Самопоміч") зазначила, що часто фермери будуються без оформлення договорів генпідряду і численних дозвільних документів. Отже, претендувати на частку від 1,6 млрд гривень вони не зможуть. "Таке вже було при так званих "донецьких", коли ці "дотації" пішли "своїм" підприємствам, наприклад, Бориса Колеснікова. Знаючи це, вирішили подивитися, хто будується, і в 2018 році буде мати право на дотацію саме через відшкодування витрат на будівництво. Виявилося, що це як раз підприємства, афілійовані з паном косюк розвиває (Юрій Косюк, власник агрохолдингу "Миронівський хлібопродукт", - ред.)", - повідомила РБК-Україна народний депутат.
До моменту публікації статті у прес-службі "Миронівського хлібопродукту" не надали РБК-Україна коментар про плани компанії з освоєння дотації на будівництво і реконструкцію в 2018 році. У прес-службі МХП виданню пояснили, що у них в компанії не прийнято коментувати ініціативи уряду.
Щоб зберегти обсяг бюджетної дотації на рівні поточного року, Тетяна Острикова з колегами внесла правку до проекту держбюджету-2018, запропонувавши перенаправити 2 млрд гривень, передбачених на програму підтримки тваринництва, на фінансування програми підтримки сільськогосподарських товаровиробників. На цьому ж наполягають великі аграрні асоціації звернулися до прем'єр-міністра. Парламентський комітет з питань бюджету ухвалив правку частково, давши доручення уряду вивчити це питання.
"Пропозиція про збільшення на 2018 рік видатків за бюджетною програмою 2801580 "Фінансова підтримка сільськогосподарських товаровиробників" може бути розглянуто у разі, якщо воно буде передбачено в прийнятих Верховною Радою висновках та пропозиціях до проекту закону "Про державний бюджет України на 2018 рік"", - повідомили виданню в прес-службі Міністерства фінансів. Раніше РБК-Україна писало, що проект держбюджету депутати можуть розглянути у першому читанні на початку листопада. Втім, неофіційно співрозмовники видання в уряді кажуть, що в редакції проекту, яку вніс Кабмін, не вимагає змін, і що нічого "перекидати" з однієї програми на іншу чиновники не планують.
По-братськи, чи по-чесному
Чому аграріям важливо зберегти обсяг фінпідтримки хоча б на рівні 2017 року? Починаючи з цього року, сільгоспвиробників перевели на загальну систему сплати ПДВ. На цьому наполягав Міжнародний валютний фонд. Раніше діяв спеціальний режим оподаткування, по суті, дозволяє аграріям не платити ПДВ до бюджету. Інакше кажучи, бюджетна дотація за програмою "Фінансова підтримка сільськогосподарських товаровиробників" - це компенсатор за втрачені аграріями пільги.
Втім, ще на початку року у бізнесу виникли підозри, що бюджетну дотацію ділять "по-братськи", тобто, не зовсім чесно. Адже вийшло так, що половину коштів - майже 2 млрд гривень - розписали на птахівницькі компанії. Як випливає з даних Державної фіскальної служби, з лютого по серпень включно найбільші виплати отримали підприємства, які входять до агрохолдингу "Миронівський хлібопродукт" (МХП) Юрія Косюка. Зокрема, понад 400 млн гривень Держказначейство перерахувало "Вінницької птахофабриці" і майже 275 млн гривень - "Миронівській птахофабриці". Інші підприємства МХП теж отримували дотації. У лідерах за цим показником також значиться "Агрохолдинг Авангард" Олега Бахматюка - він отримав близько 206 млн гривень.
Причому вибрати більшу частину коштів їм дозволив Кабмін, прийнявши 8 лютого постанова №83, в якому визначив порядок розподілу фінансової підтримки з держбюджету. У цьому документі є дві норми, яких немає в законі, але саме вони вплинули на отримання птахівницькими підприємствами максимальної держдопомоги, вважає Тетяна Острикова.
"Перша норма - це витрачання до 50% дотації щомісяця на птахівництво. Цей відсоток можна зменшити рішенням уряду. І друга - це те, від чого вважається дотація. У багатьох фірм податкові зобов'язання від продажу продукції рослинництва, яка не дотується, "з'їли" суму дотації по продукції тваринництва, яка дотується за принципом "чим більше платить ПДВ, тим більше отримує дотацію у вигляді повернення цього сплаченого ПДВ", - пояснила РБК-Україна депутат. За її словами, зміни до урядової постанови були підготовлені ще у березні, але Кабмін їх досі ігнорує.
Аграрні асоціації також говорять про перекіс у розподілі дотацій з-за того, що критерієм їх нарахування є сплачений ПДВ. Ці перекоси виникли із-за специфіки аграрного виробництва в тваринництві та рослинництві, пояснив виданню Павло Коваль.
Адже в різних галузях податковий кредит і податкові зобов'язання формуються по-різному. "У птахівництві та молочному скотарстві це відбувається практично кожен день, а в м'ясному скотарстві та свинарстві зобов'язання виникають з певною періодичністю. В рослинництві ж податкові зобов'язання з ПДВ виникають в кінці року після реалізації продукції. Таким чином, у низки підприємств підстави для нарахування дотацій склалися вже з лютого, і це викликало ряд питань", - зазначив Коваль.
На цю ж особливість вказує і Михайло Соколов. "На початку року, коли сільгосппідприємства, які займаються рослинництвом, обробляють поля, у них виникає великий податковий кредит у зв'язку з тим, що вони закуповують добрива, ПММ та насіння. Оскільки у більшості молочних або свинарських підприємств, в їх структурі є як ферми, так і досить велика рослинництво, яке за обсягом зазвичай значно більше, ніж тваринницький сектор, то на початку року у них взагалі немає ПДВ до сплати в бюджет. Вони сплачують його своїм постачальникам у складі ціни, а ті вже платять у бюджет, - пояснив Соколов. - Молоко або свинину вони продають, зобов'язання отримують, але ці зобов'язання повністю поглинаються кредитом, який виникає із закупівлею пально-мастильних матеріалів, насіння, добрив, засобів захисту рослин і т. п. В результаті, держава отримує своє, просто не від аграріїв, а від їх постачальників, а от аграрії в першому півріччі, поки зріє врожай, опиняються "не при справах", і дотацію на молоко і м'ясо не отримують. Подчерку - не отримують тільки тому, що в цей час вкладаються ще й у виробництво зернових і технічних культур".
Що ж стосується птахівницьких компаній, історично у них, на відміну від ВРХ та свинарського бізнесу, у більшості випадків немає рослинництва в структурі підприємств. Отже, і немає проблеми з отриманням дотацій.
Виставити ліміти
Існує ще один спірний момент, на який звертають увагу аграрії. Ще наприкінці минулого року, приймаючи бюджет на цей рік, депутати і уряд домовилися, що з 2018 року сума бюджетної дотації на розвиток сільгосппідприємств буде обмежена 150 млн гривень на рік для однієї компанії та пов'язаних з нею осіб.
Тепер парламентарії запропонували скасувати обмеження, і комітет Ради з питань бюджету цю правку схвалив. Мінфін також не став заперечувати. "Ми виступали проти обмеження в 150 мільйонів гривень. Той, хто платить ПДВ, той і повинен отримувати компенсацію", - сказав РБК-Україна співрозмовник у Міністерстві фінансів.
Але офіційно на запит видання в Мінфіні відповіли, що "пропозиція про скасування з наступного року обмеження для сільгоспвиробників щодо отримання суми бюджетної дотації повинно бути розглянуто Мінагрополітики". При цьому в Міністерстві аграрної політики і продовольства не стали коментувати рішення комітету. Отримавши запит РБК-Україна, у відомстві пояснили, що, згідно з процедурою, подають висновки до законопроектів, а не до окремих правками депутатів.
"Норма з обмеженням у 150 мільйонів гривень "народилася" в ніч прийняття бюджету в минулому році. Депутати її самі зробили, тепер самі і прибирають", - сказав РБК-Україна джерело в Мінагрополітики, який побажав залишитися неназваним. Якщо ж обмеження все-таки збережуть, то такі великі виробники, як МХП і "Агрохолдинг Авангард" будуть отримувати держдопомогу в рази менше.
Якщо уряд і парламент, як і планувалося, залишать на 2018 рік обмеження суми дотації в розмірі не більше 150 млн гривень на компанію, сільгоспвиробники, навіть без урахування птахівників, "проковтнуть і не помітять" 4 мільярдів гривень, вважає Михайло Соколов.
"На початку року дотацію не виплачували з-за недоліків в порядку розподілу дотації, - ред.). З-за цього була економія, яка переносилася на наступні місяці. Але зараз навіть із цього недосконалого порядку ми отримуємо покриття 66-70 копійок на гривню. Тобто, гроші закінчилися. Двох мільярдів не вистачило на всіх без обліку "пташників". У них свої два мільярди гривень. Тепер же пропонують залишити два мільярди гривень на всіх. Якщо виправити порядок, тільки нам потрібно чотири мільярди гривень без "пташників", і все одно не вистачить", - упевнений Соколов.