Як компенсувати дефіцит бюджету

Міністерство фінансів оприлюднило проекти податкових змін і бюджету на 2016 рік. Як і очікувалося, Мінфін вирішив обмежитися косметичними змінами. Розроблені чиновниками документи за своїм змістом навіть віддалено не нагадують податкову реформу. Більш того, деякі ініціативи істотно погіршують нинішнє становище платників податків. Наприклад, єдинників. Протягом трьох років спрощена система оподаткування де-факто буде ліквідована. Крім того, пропонується підвищити ставки деяких податків (податок на прибуток, податок на нерухомість), збільшити штрафи за порушення у 10 разів, розширити повноваження фіскалів і багато іншого. Все це вже викликало хвилю критики з боку експертів і представників бізнесу.

Свої дії Мінфін пояснює тим, що навіть невелике послаблення податкового пресу призведе до дефіциту бюджету у 84 млрд грн. В країні нібито немає грошей, тому жодних радикальних реформ. Прем'єр-міністр Арсеній Яценюк прямо заявив: знижувати ставки можна лише тоді, коли будуть пропозиції, як компенсувати втрати бюджету. В іншому випадку, пенсіонери, бюджетники та інші залишаться без пенсій і зарплат.     

Таким чином, питання пошуку внутрішніх фінансових резервів - ключове на сьогоднішній день. Не вирішивши його, ми будемо тупцювати на місці.

Які у нас є варіанти

Єдино можливий варіант - це детінізація економіки. За даними Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, 42% ВВП країни перебуває в тіні. У грошах це близько 736 млрд. грн. Вони не обкладаються податками. Ці кошти підживлюють корупцію і допомагають багатьом наближеним до влади людям швидко збагачуватися. Є цілі сектори економіки, де частка тіні традиційно є високою. Наприклад, торгівля нафтопродуктами. За словами директора "Консалтингової групи А-95" Сергія Куюна, тіньовий оборот палива в цьому році складе 23% (близько 600 тис. тонн). Те ж саме стосується роздрібної торгівлі, де тіньова економіка сягає 60%. Значна частина популярних сьогодні торгових автоматів з продажу кави, снеків працює напівлегально. Ніхто в країні не веде їх облік, немає достовірної статистики, як і обсягу сплачених податків, хоча значні обороти. І таких прикладів дуже багато. В фармацевтиці, легкій промисловості та інших галузях багато "підприємливих" власників бізнесу шукають будь-які можливості, щоб не платити податки. Робиться це під приводом високих ставок, але не завжди це відповідає дійсності. Дуже часто головним мотивом є банальне бажання заробити більше.

Останні проекти рішень, розроблені Кабміном, говорять про те, що влада всерйоз перейнялася питанням детінізації економіки і шукає способи, як вести нормальний облік в торгівлі.

Що пропонується

Касові апарати. В минулому році була зроблена спроба масово запровадити касові апарати для підприємців, які працюють на 2 і 3 групі єдиного податку. Спроба провалилася. Головна причина - великі витрати, які повинні були взяти на себе підприємці при установці і обслуговуванні касових апаратів. Вартість касового апарата становить від 5 тис. грн і вище. Плюс плата за щомісячне обслуговування в розмірі кількох сотень гривень. Тим не менш, у проекті податкових змін Кабмін знову пропонує перевести всіх на касові апарати. Платників єдиного податку 2 групи - вже з 1 січня 2016 року, а всіх інших - з 1 липня 2016 року і з 1 січня 2019 року. Не дивно, що цю пропозиція вже розкритикували.

Електронні акцизні марки. У листопаді Державна фіскальна служба запропонувала удосконалити процедуру адміністрування акцизного податку. Зокрема, створити єдиний реєстр електронних накладних та запровадити електронну акцизну марку. Нововведення повинні зменшити тіньовий обіг тютюнових виробів, алкоголю і нафтопродуктів. Але як це часто у нас буває, за гарною ідеєю ховається погана концепція. Більшість учасників ринку критикують пропозиції ДФС. Вони звертають увагу на те, що запропонована ДФС система не є переходом на цифрові технології. За фактом, це нанесення додаткових захисних елементів на паперові марки. Сама схема роботи з ними є дуже громіздкою і лише ускладнить роботу легальним компаніям, адже вони самі змушені будуть вносити дані в базу, при цьому будь-яка помилка карається штрафом.

Електронний облік. 30 листопада Мінфін оприлюднив проект Закону "Про азартні ігри в Україні". У ньому пропонується легалізувати азартні ігри, а щоб проконтролювати грошові потоки - запровадити електронну систему моніторингу. Деталі поки що невідомі, але якщо в основу будуть закладені кращі напрацювання європейських країн (Хорватії, Болгарії та інших), а також наших сусідів (Білорусі), нова система може стати рятувальним кругом для української економіки.

Як вона функціонує за кордоном? Все дуже просто. У кожній точці продажу встановлюється спеціальний модуль у вигляді невеликого чіпа з програмним забезпеченням. Через GSM-зв'язок він з'єднаний з єдиним центром обробки даних. В момент продажу йде запит у цей центр і протягом частки секунди кожної торгової операції присвоюється унікальний номер. Всі номери зберігаються в єдиній базі. У будь-який момент фіскальна служба може їх перевірити. Якщо є розбіжності, значить, операція проведена нелегально. Як показує практика, при підключенні електронної системи обліку, нелегальний обіг миттєво скорочується. Наприклад, в Білорусі, після підключення модулів до торгових автоматів, декларована підприємцями виручка зросла в три рази, а у декого - в 10 разів! Все просто - працювати в тіні в таких умовах просто неможливо. В результаті сьогодні в Білорусі є всі дані по кожному торговому автомату або грального автомату. Який оборот, скільки сплачено податків і т. д.

Що важливо: сам модуль, наприклад, у Білорусі коштує близько $65, дешевше касових апаратів, а їх обслуговування не вимагає ніяких додаткових витрат. При цьому підприємці, які працюють легально, зводять до мінімуму податкові перевірки. При цій системі вони просто не потрібні, адже вся інформація є в електронному вигляді. Додаткова перевага: власники бізнесу вберігають себе від крадіжок з боку співробітників. Останні просто не зможуть продавати що-мимо каси.

Чи зробить Україна крок вперед в цьому питанні - побачимо вже найближчим часом. За оцінками експертів, тільки тіньовий оборот палива в грошовому вираженні складає майже 40 млрд. грн. Таким чином, з урахуванням інших галузей, очікуване збільшення доходів державної скарбниці складе десятки мільярдів гривень. Це вагомий аргумент. Як бачимо, компенсувати дефіцит бюджету можна. Гроші є, було б бажання їх шукати. Але для цього потрібно скорочувати тіньові доходи, в тому числі чиновників, які "кришують" цілі галузі економіки.