ru ua

Кейс "Укрзалізниці". Як рішення РНБО може вплинути на реформу корпоративного управління в Україні

Кейс "Укрзалізниці". Як рішення РНБО може вплинути на реформу корпоративного управління в Україні Рішення РНБО щодо "Укрзалізниці" може вплинути на реформу корпоративного управління в Україні (Віталій Носач, РБК-Україна)

Напередодні парламентських канікул Верховна рада прийняла в першому читанні законопроект про особливості корпоративного управління в держпідприємствах. Документ передбачає створення у всіх держкомпаніях наглядових рад, як на цьому наполягають наші західні партнери. Однак цілком можливо, що підходи, які закладалися при побудові корпоративного управління у великих держкомпаніях до цього, доведеться переглянути. П'ятничне рішення РНБО щодо "Укрзалізниці" фактично визнало фіаксо існуючої моделі наглядових рад.

"Рада старійшин-мовчунів" – саме так ніколи охарактеризував діяльність наглядової ради "Укрзалізниці" колишній міністр інфраструктури Володимир Омелян. Він мав на увазі, що досвідчені західні менеджери, які прийшли в наглядові ради багатьох українських держкомпаній, замість того, щоб ділитися своїм досвідом і знаннями, насправді просто мовчки – і за шалені гроші – спостерігають за тим, як менеджмент вибудовує свої тіньові схеми.

У 2018 році "Укрзалізниця" першою з великих держкомпаній отримала наглядову раду з незалежними членами. Однак фактично це були іноземні громадяни, орієнтовані на захист інтересів або міжнародних фінансових структур, або приватних компаній, які є постачальниками або конкурентами "Укрзалізниці". Замість того, щоб вивести компанію з піку збитковості, наглядова рада практично ніяк публічно не виявляв своєї активності.

При цьому заробітна платня його членів стали притчею во язицех. Не в останню чергу, завдяки екс-народному депутату Сергію Лещенку. Крім того, багато спостерігачів стверджують, що Лещенко місце в наглядовій раді дісталося з подачі великого постачальника коліс для УЗ – компанії "Інтерпайп" Віктора Пінчука. Його ж інтереси раніше нібито лобіював відомий західний економіст, який часто коментує питання, пов'язані з Україною, Андерс Аслунд. З ним теж пов'язані певні скандали в наглядовій раді. Наприклад, він вирішив звільнитися, коли під тиском громадськості було прийнято рішення знизити для членів Наглядової ради зарплати або на певний час взагалі від них відмовитися.

Інтереси логістичного бізнесу лобіює і литовець Адомас Аудіцкас, який також входить до наглядової ради УЗ. Воно підозрювати у сприянні поставкам вживаних вагонів з Росії, які несуть пряму загрозу для безпеки перевезень як вантажів, так і пасажирів. В його офісі правоохоронці навіть проводили обшуки, а його прізвище прямо фігурувало в кримінальних провадженнях за цими епізодами.

Багато скандалів, пов'язаних з наглядовою радою УЗ, так і залишаються в колі залізничників, проте їх результати дуже чуйно відстежують іноземні кредитори. Наприклад, екс-топ-менеджер компанії Іраклі Езгубая розповідати про те, як наглядова рада в інтересах приватного бізнесу заблокувала створення і розвиток філії "УЗ Карго".

Всі ці та багато інших фактів з історії наглядової ради "Укрзалізниці" довгий час ігнорувалися Кабміном. Наприклад, уряд фактично проігнорував фінансові результати компанії за 2020 рік зі збитками на рівні 12 млрд грн. При тому, що питання призначення ефективного менеджменту, який зможе забезпечити прибуткову діяльність компанії, це якраз компетенція наглядової ради.

Навіть коли тимчасова слідча комісія Верховної ради з питань зловживань на залізниці закликала звільнити наглядову раду разом з правлінням через участь у різних схемах і махінаціях – її думку проігнорували.

Ситуація змінилася, коли в уряді почали отримувати сигнали від посольств "Великої сімки", країни якої більше за інших ратували за проведення в Україні реформи корпоративного управління держпідприємств.

Сигнали полягали в тому, що експеримент з "Укрзалізницею", судячи з усього, закінчений і визнаний невдалим, тому його необхідно терміново згортати і шукати інші, альтернативні "історії успіху". В інших держпідприємствах.

Чому було прийнято таке рішення? Тому що іноземці – як виявилося, навіть з самої кришталево чистою репутацією – не рятують компанію від багатомільярдних розкрадань.

І в цій ситуації кейс УЗ не сильно підходить для ілюстрації всієї реформи корпоративного управління, оскільки "досягнення" УЗ, про які нещодавно писала у своїй довідковій записці Служба безпеки України, краще наводити в приклад при вивченні Кримінального кодексу, ніж при описі "кращих практик". Розмита відповідальність між п'ятьма членами Наглядової ради й правлінням за стратегію розвитку держкомпанії – лише один з небагатьох факторів ризиків.

Відповідні сигнали отримали й в апараті Ради нацбезпеки. "Укрзалізниця" вже стояла на порядку денному, однак саме завдяки нашим західним партнерам, в тексті довідкових матеріалів СБУ з'явилася пряма рекомендація відсторонити керівництво і наглядову раду УЗ до формування повноцінних органів управління за стандартами OECD. Приблизно такий же текст в результаті перекочував у рішення РНБО, яким уряду дано протокольне доручення розібратися в ситуації.

Надалі "корпоративне перезавантаження в УЗ" за допомогою наших західних партнерів, в першу чергу, посольств Великої сімки, дозволить запустити аналогічні процеси й в інших держкомпаніях. Хоча цілком можливо, що спочатку для цього теж знадобиться перелік "аргументів" від Служби безпеки, а потім – рішення РНБО.