Якими повноваженнями Верховна рада наділила Антикорупційний суд
Парламент завершив створення Вищого антикорупційного суду, але зробив це на рік пізніше, ніж від української влади вимагав Міжнародний валютний фонд.
Верховна рада прийняла одну з ключових норм, необхідних для створення Вищого антикорупційного суду (ВАКС). У четвер, 12 липня, народні депутати після кількох спроб все ж підтримали поправку в закон про судоустрій і статус суддів, відповідно до якої ВАКС буде розглядати всі справи, що відносяться до підслідності Національного антикорупційного бюро (НАБУ). Це стосується як нових справ, так і тих, які вже розглядаються у першій інстанції звичайних судів або знаходяться на етапі апеляції. На такому формулюванні наполіг Міжнародний валютний фонд, щоб викриті в корупції чиновники, чиї справи розглядають суди, не змогли уникнути покарання. Детальніше – в матеріалі РБК-Україна.
У четвер, 12 липня, парламент прийняв зміни в закон про судоустрій і статус суддів, згідно з якими Вищий антикорупційний суд зможе розглядати всі справи, що відносяться до підслідності Національного антикорупційного бюро (НАБУ). Це стосується як нових справ, так і тих, які вже перебувають у першій інстанції в загальних судах чи спрямовані на апеляцію.
На догоду кредитору
Вчорашнім рішенням Рада відкрила дорогу для запуску роботи нового суду. Закон, який детально описує повноваження і функції ВАКС, парламент ухвалив ще на початку червня після тривалих консультацій і переговорів з МВФ і Венеціанською комісією. Пізніше парламентарі затвердили технічний закон, що дозволяє запустити роботу нового судового органу.
Після прийняття закону про створення Антикоррсуда на початку червня директор-розпорядник МВФ Крістін Лагард висловилася за те, щоб ВАКС розглядав всі справи, віднесені до його юрисдикції, в тому числі і всі апеляції рішень судів першої інстанції. У Фонді наполягали на поверненні норми, як було прописано в редакції, внесеній до Ради президентом. На початку цього тижня на саміті Україна-ЄС в Брюсселі на необхідності внести зміни до закону в частині повноважень ВАКС президенту Петру Порошенко також вказав президент Європейської ради Дональд Туск.
Своїм рішенням Рада виконала вимогу західних партнерів, запевняє заступник голови комітету Ради з питань правової політики та правосуддя Сергій Алексєєв (БПП). "Ми вирішили, що ті справи, які перебувають у першій інстанції в судах загальної юрисдикції (у рамках підслідності НАБУ, - ред.), передаються у першу інстанцію ВАКС. І розгляд там починається з нуля на стадії першої інстанції. Справи, які знаходяться в апеляції у загальних судах - в апеляційну палату Антикорупційного суду, і розгляд там починається з нуля на стадії апеляції", - пояснив Алексєєв.
Крім того, за його словами, якщо розгляд справ, підслідних НАБУ, у першій інстанції в загальному суді закінчено, то далі для оскарження вони передаються на апеляційну інстанцію в апеляційну палату ВАКС. Таким чином, пояснив Алексєєв, Рада повернулася до того варіанту про порядок передачі справ, який був передбачений в першому читанні в президентському законопроекті. Депутати, за його словами, лише додали незначні коригування, наприклад, визначили назву судів, як того вимагали депутати-"єврооптимісти" і фракція "Самопоміч".
За словами Алексєєва, прийнятими змінами всі справи, підслідні НАБУ, передаютcя до Вищого антикорупційний суд. "Це більше 2000 справ, підслідних НАБУ. Це не означає, що всі вони в виробництві у НАБУ. У виробництві у НАБУ знаходяться тільки кілька десятків справ", - уточнив він. За всіх інших справах виробництва ведуть прокуратура, СБУ, поліція та інші, додав депутат.
Ризики нового суду
Текст норми про апеляції відрізняється від формулювання, прописаного в першій редакції законопроекту, але суть норми збережена, пояснила РБК-Україна член комітету ВР з питань правової політики та правосуддя Тетяна Юзькова (РПЛ).
Причому, за її словами, ця норма може мати негативні наслідки для України, незважаючи на те, що на ній наполягав МВФ. "Навіть після того, як справа почала розглядатися в першій або в другій - апеляційній - інстанції, як вирішила більшість парламенту, справу треба передавати в Антикорупційний суд. Тобто, людина буде вдруге піддана процесуальній відповідальності. На мою думку, це порушує європейські принципи судочинства", - говорить Юзькова.
Якщо людина, яка буде притягнутий до кримінальної відповідальності за такою процедурою, звернеться в Європейський суд з прав людини, то, на думку нардепа, з великою ймовірністю вона зможе розраховувати на позитивний для себе результат.
З прийнятих змін також випливає, що у випадку, якщо розгляд справи закінчено в апеляційній інстанції у звичайному суді на момент запуску ВАКС, то далі на третю - касаційну інстанцію - справа не передається. Касація, нагадала Юзькова, не передбачена в системі Вищої антикорсуду. Касаційний перегляд рішень ВАКС здійснює Верховний суд, він же виступає касаційною інстанцією і для звичайних судів.
Крім того, зазначила Тетяна Юзькова, прийняті нововведення торкнулися перегляду справи за нововиявленими обставинами. "Якщо раніше перегляд справи за нововиявленими обставинами здійснював той же суд, який розглядав справу, то зараз справу за нововиявленими обставинами в будь-якому випадку переглядає Антикорупційний суд, якщо така справа підслідна НАБУ", - пояснила депутат.
Прострочена обіцянка
З цим законом Рада запізнилася більше ніж на рік. Меморандум України з МВФ, підписаний у березні 2017 року, передбачав, що законодавчу базу для Антикорупційного суду парламент прийме ще до середини червня минулого року. Це був один із структурних маяків меморандуму. Якби президент і Рада не тягнули з цим питанням, то, згідно з домовленостями з Фондом, нові суди повинні були почати роботу в березні 2018 року.
Чому МВФ так важливий ВАКС? Кредитор розраховує, що новий суд дозволить довести до реальних вироків справи, якими займаються НАБУ і Спеціалізована антикорупційна прокуратура. Мета суду, як сказано у меморандумі, полягає в тому, "щоб переслідування корупційних дій з боку посадових осіб високого рівня отримувало спеціалізований і пріоритетний судовий розгляд".
Враховуючи, як МВФ наполягає на створенні нового незалежного суду, не дивно, що у владі цьому противляться. Побічно на те, що в Раді намагалися на свій лад переглянути повноваження ВАКС, вказало підсумкове голосування за закон про Вищий антикорсуд у червні. Після того, як текст закону був опублікований, актикоррупційні активісти звернули увагу на те, що, згідно з документом, апеляції у справах НАБУ, які вже знаходяться на розгляді в судах загальної юрисдикції, не мають бути передані в новий Антикорупційний суд. У зв'язку з цим антикорупціонери побоювалися, що справи топ-чиновників, підозрюваних у корупційних злочинах, будуть гальмуватися і розвалюватися у звичайних судах.
У профільному комітеті Ради запевняли, що скандальна норма не виникла раптово. Члени Комітету з питань правової політики та правосуддя пояснювали, що, дійсно, в першому читанні президентського законопроекту про ВАКС була передбачена передача всіх справ НАБУ і на стадії апеляції, і на стадії розгляду в новий спеціалізований суд. Однак, як пояснював РБК-Україна член комітету Олександр Черненко (БПП), таку норму розкритикувала Венеціанська комісія. І нібито саме тому профільний комітет змінив редакцію законопроекту до другого читання.
Незважаючи на попередню позицію з цього питання, народні депутати в четвер все ж таки зібрали необхідні голоси, щоб затвердити зміни в тому вигляді, в якому Україну просили кредитори. Правда, ще в першій половині дня депутати БПП ставили на підтвердження поправки в закон про судоустрій і статус суддів, які не знаходили підтримки у залу. Це могло розбалансувати весь закон про ВАКС, пояснював в коментарі РБК-Україна народний депутат Руслан Сидорович (фракція "Самопоміч").
Його колега по фракції, співавтор правок до законопроекту про судоустрій і статус суддів Олени Сотник припустила, що частина нардепів від БПП не голосували за правки, щоб поставити в зал перед вибором "кращої з двох поганих речей". "У нас зараз вибір: або ми повністю розбалансуємо все судочинство, тому що там дуже багато змін до процесуальних кодексів, до якихось технічних норм, але, в той же час, приймаємо в будь-якому вигляді апеляцію, за яку давно боролися. Або ми, все-таки, показуєм суб'єкту законодавчої ініціативи - президента - що він повинен поважати парламент і подавати законопроекти, які справді стосуються предмета, в даному випадку, Антикорупційного суду", - сказала в коментарі РБК-Україна Олена Сотник.
У другій половині дня, після тривалих консультацій фракцій, зал після кількох невдалих спроб все ж підтримав зміни в закон, в тому числі і правку в частині справ, які зможе розглядати ВАКС. "Складно сказати, чому знайшлися голоси, яких спочатку не було. Можливо, комусь зателефонував президент. А, може, хтось, наприклад, з однієї іноземної дипмісії, зателефонував президенту і нагадав йому про його зобов'язання", - припустив у розмові з РБК-Україна один з позафракційних депутатів.
Втім, у БПП запевняють, що мети зірвати прийняття закону не було, і ніякого тиску ніхто ні на кого не чинив. "Правки щодо апеляції ніхто не збивав. Просто за ним комітет не визначався. Збивали інші правки, які потім повернули", - зазначив Сергій Алексєєв.
Чи вдалося Раді задовольнити запит західних партнерів, стане зрозуміло найближчим часом за підсумком заяв чиновників ЄС і МВФ. Інше питання, що прийнятий закон з широкими повноваженнями ВАКС – ще не гарантія відновлення кредитування від МВФ. Якщо Фонд схвалить прийняті зміни, наступний крок має зробити уряд, а саме - привести ціни на газ для населення у відповідності з ринковими.
Це означає, що тепер вся увага у переговорному процесі з Фондом переключається від парламенту і президента на Кабмін Володимира Гройсмана. Для голови уряду газ - більш ніж делікатне запитання, оскільки різке підвищення вартості палива не тільки потребуватиме збільшення видатків на житлові субсидії, але й підірве рейтинг уряду і прем'єра особисто. Але і за зрив програми МВФ, якщо Кабмін не поступиться кредитору в газовому питанні, депутати і президент звинуватять саме уряд, оскільки з їх боку всі необхідні умови для продовження співпраці з Фондом вже виконані.