Які міжнародні події стали найбільш важливими для України в 2017 році
2017 рік видався багатим на міжнародні події, пов'язані з Україною. І не дивно, адже конфлікт на Донеччині триває і українському керівництву потрібно підтримувати трансатлантичну єдність міжнародного співтовариства в питанні тиску на Росію. Особливо, коли все частіше дають про себе знати противники продовження санкцій проти РФ всередині Євросоюзу. Крім цього, важливо і далі переконувати Захід допомагати Україні як у військово-технічній, так і фінансово-економічній сферах. А робити це з часом все важче, внаслідок критики міжнародних партнерів з приводу повільного проведення реформ в країні, а також уповільнення темпів боротьби з корупцією. Які міжнародні події стали найбільш важливими для України в 2017 році – в матеріалі РБК-Україна.
11 червня 2017 набув чинності обіцяний українською владою безвізовий режим з Євросоюзом. Сам процес виконання Україною плану дій щодо лібералізації візового режиму з ЄС був досить непростим. Причиною стали як помилки Києва на цьому шляху, так і побоювання і стереотипи всередині самого Євросоюзу щодо безвізу для українців. Наприклад, добре відомі проблеми із запуском повноцінної системи електронного декларування. До речі, питання діяльності незалежних антикорупційних органів досі викликає побоювання у ЄС, особливо після виникнення конфлікту Генпрокуратури з НАБУ. В експертних колах заговорили про те, що у випадку порушення Україною своїх зобов'язань по лінії антикорупційної політики, ЄС може призупинити дію безвізового режиму. Тим більше що такий механізм зупинення в Євросоюзі вже затверджено.
Так чи інакше, але безвізовий режим поки діє, і українці можуть вільно перетинати кордони країн-членів ЄС, а також низки інших європейських держав. Головною умовою для безперешкодного в'їзду в країни ЄС є наявність біометричного паспорту. Станом на грудень поточного року, українці 11 млн разів перетнули кордони з ЄС після набуття чинності безвізовим режимом. Це на 15% більше порівняно з аналогічним періодом 2016 року. За даними Держприкордонслужби, українці за цей період понад 2,5 млн разів в'їхали в ЄС за біометричними паспортами.
З 1 вересня 2017 року в повному обсязі набула чинності Угода про асоціацію між Україною та Євросоюзом. Це той самий документ, який не підписав на Вільнюському саміті "Східного партнерства" у 2013 році колишній президент Віктор Янукович. Після цього відбувся Майдан, Янукович і його соратники втекли з країни, до влади прийшли на той час опозиційні сили. За цей період Угода про асоціацію між Україною та ЄС була підписана і у вересні 2017 набрала чинності в повному обсязі. Частина про зону вільної торгівлі запрацювала раніше і вже давала свої результати. Частка торгівлі України з ЄС на сьогоднішній день вже наближається до 50%, а експорт України до ЄС за 10 місяців 2017 року виріс на 30%.
Україна продовжила у 2017 році програму співпраці з МВФ. Того року Україна отримала від МВФ один транш на суму 1 млрд доларів. Нагадаємо, що в березні 2015 року МВФ відкрив для України чотирирічну програму EFF загальним обсягом 17,25 млрд доларів. Перший транш Україна отримала тоді відразу в розмірі 5 млрд доларів. Всього за два роки державі було надано фондом 8,7 млрд доларів. Останній транш був перерахований фондом в квітні 2017 року.
Приїзд місії фонду в Україну, за яким мав послідувати перегляд програми і чергове виділення коштів від МВФ, український уряд очікував у кінці вересня. Втім, цього так і не сталося. Причина – знову в невиконанні Києвом своїх зобов'язань. На цей раз українська влада зайшла в глухий кут з формулою розрахунку вартості газу для населення, яка закріплена в останньому меморандумі з МВФ. Це далеко не єдина умова, яку український уряд повинен виконати для перегляду програми, але ключова, оскільки саме під її виконання, Україна отримала останній транш Фонду.
Слідуючи формулою, уряду необхідно було з 1 жовтня підняти тарифи на газ для українців майже на 19%. Але прем'єр-міністр Володимир Гройсман відмовився від цього кроку, запропонувавши фонду інші методики розрахунку. Поки сторони обговорюють, як Україні розраховувати ціну на газ, МВФ продовжує наполягати на виконанні Україною умов, закріплених у меморандумі.
Охолодження відносин України з фондом має негативні наслідки для співпраці і з іншими західними партнерами. Слідом за МВФ про невиконання державою взятих на себе зобов'язань заявила і Єврокомісія. У результаті країні було відмовлено в отриманні третього траншу макрофінансової допомоги Євросоюзу в 600 млн євро. Нагадаємо, що на початку 2015 року Єврокомісія запропонувала Україні програму макрофінансової допомоги в розмірі 1,8 млрд євро. У липні того ж року ЄС надав перший транш у розмірі 600 млн євро, а в квітні 2017 року був перерахований другий транш за цією програмою. Як розповів в інтерв'ю РБК-Україна посол ЄС в Україні Хьюг Мінгареллі, щоб отримати третій транш, Україна повинна була виконати 21 умову, а виконала 17. Саме тому Київ вже направив запит в Єврокомісію про розробку нової програми макрофінансової допомоги, однак, це питання не одного місяця і буде залежати від бажання української влади і далі проводити необхідні реформи і бути відданими своїм зобов'язанням.
Істотний прорив в 2017 році досягнуто в питанні можливого розміщення миротворчої місії на Донбасі. Ще на початку 2015 року офіційний Київ заговорив про необхідність ввести миротворців на Донбас. Тоді РНБО на своєму засіданні схвалила звернення до ООН і Євросоюзу щодо розгортання місій з підтримання миру та безпеки на території України. Відповідне звернення до міжнародних партнерів трохи пізніше прийняв і український парламент. У цих рішеннях йшлося про миротворчу місію ООН або Євросоюзу, ідею якої на той момент категорично відкидала Москва. Минулого року риторика російської сторони дещо змінилася. Більше того, у вересні РФ внесла свій проект резолюції про миротворців на Донбасі, випередивши Київ у цьому питанні. Активну роль у цьому процесі зайняли США, а їх спецпредставник Курт Волкер старанно обговорює питання миротворців з українськими і російськими представниками.
Більш того, в АП заявили про розробку спільного з західними партнерами плану розміщення миротворців на Донбасі, який, звичайно ж, повинна схвалити Росія. Адже вона є постійним членом Радбезу ООН, а значить, може накласти вето на будь-який проект резолюції. Переговори з цього питання тривають.
Питання надання Україні летальної зброї з боку США виникло після анексії Росією Криму і початку конфлікту на Донбасі. Саме тоді Київ звернувся до західних партнерів за допомогою, в тому числі, закликаючи надати летальну зброю. Допомога була надана, однак, в основному у вигляді фінансів на реформування армії, навчання військовослужбовців, відправлення груп військових інструкторів, а також надання військової техніки і різного роду засобів несмертельного характеру. Питання надання саме летальної зброї викликало велику дискусію не так всередині України, як за її межами. Деякі західні лідери звертали увагу на той факт, що це може ще більше роздратувати Росію, інші підкреслювали, що потрібно посилити українську армію сучасними зразками озброєнь для протистояння російської агресії.
І ось на початку грудня 2017 року президент США Дональд Трамп підписав оборонний бюджет, який передбачає 350 млн доларів допомоги Україні, а також санкціонує передачу Україні летальної зброї. Звичайно ж, це ще не означає, що США у цю хвилину почнуть надавати Україні сучасні озброєння, адже потрібно ще спеціальне рішення американського президента. Однак це важливий крок, на який звертають увагу й інші партнери України.
Наприклад, після цього Канада включила Україну до переліку країн, в які дозволено експорт зброї. А комітет парламенту Канади з питань оборони рекомендує уряду надати Україні летальну зброю, щоб підвищити можливості української армії в протистоянні з Росією.
2017 рік відзначився суттєвим погіршенням відносин України з Польщею, Угорщиною, Румунією і навіть Білоруссю.
Конфлікт з Польщею пов'язаний з історичними дискусіями, зокрема навколо УПА і трактування Волинської трагедії. Він привів до формування польською стороною "чорного списку" нев'їзних українських чиновників. Щоб зняти гострі питання, Петро Порошенко ініціював термінове засідання консультаційного комітету президентів обох держав. А 13 грудня відбувся візит президента Польщі Анджея Дуди в Харків, де президенти двох країн обговорили всі нагальні проблемні питання. На зустрічі глави держав домовилися скоротити "чорні списки" і створити спільну історичну комісію, яка займеться конфліктними питаннями.
Бурхливу реакцію у деяких країн-сусідів викликав новий український закон "Про освіту". Звучала критика цього закону з боку Румунії, Польщі, а також Росії. Однак лідером протесту виявилася Угорщина, яка погрожувала заблокувати шлях України в ЄС і НАТО через цей закон. Протест викликала 7 стаття, яка говорить, що освіта навіть у школах нацменшин має надаватися українською мовою. 11 грудня Венеціанська комісія оприлюднила свої висновки, згідно з якими Україна може вдосконалити питання, пов'язані з освітою для нацменшин, без внесення змін у цю статтю. Правда. Будапешт з цим не згоден і звинувачує Київ у спотворенні висновків "венеціанки", як і раніше, вимагаючи внесення змін в закон. З угорською стороною Україні ще потрібно буде домовлятися.
Крім того, останнім часом почастішали випадки затримання українців спецслужбами Білорусі. Тільки за останні кілька місяців було затримано журналіста "Українського радіо" Павло Шаройко, сина українського військовослужбовця Павла Гриба і керівника підприємства "Завод обважнювачів" (Донецька область) Олександра Скибу. І в цій ситуації справа дійшла навіть до взаємної висилки дипломатів посольств обох країн. Масла у вогонь підливає і те, що Білорусь проголосувала проти останньої резолюції ООН щодо Криму, ухваленої 14 листопада, в якій йдеться про грубі порушення прав людини на окупованій території. У Києві дуже обурилися такими діями білоруської сторони.
У 2017 році Євросоюз двічі продовжував санкції проти РФ, не дивлячись на посилення опору деяких країн-членів у цьому питанні. У Києві не приховують, чим далі, тим важче дається рішення про продовження санкцій. Дуже старанно працює Росія всередині ЄС з метою ослаблення і скасування санкцій, плюс сам ЄС несе економічні збитки від цього рішення. Однак Рада ЄС спочатку продовжила санкції на півроку в червні, а тепер - і в грудні поточного року. Українська сторона неодноразово просила ЄС перейти з піврічного на річне продовження таких санкцій, однак ця ідея залишилася без відповіді.
Паралельно з ЄС, політику санкцій продовжують і країни "Великої сімки". У США неодноразово заявляли, що режим санкцій не зміниться до тих пір, поки Росія не припинить вторгнення в Україну і її територіальна цілісність не відновиться. Більше того, з'явилася інформація, що в 2018 році Вашингтон може ще більше посилити санкції проти РФ.
До кінця 2017 року Києву за допомогою міжнародних партнерів вдалося домогтися звільнення 73-х заручників, утримуваних на неконтрольованих територіях т.зв. "ЛНР/ДНР". Натомість бойовикам були передані 233 людини. Обмін відбувся 27 грудня і став дійсно знаковою подією, враховуючи те, що в останні роки масовий обмін постійно зривався. Відбувалися лише поодинокі обміни, а пропозиція обміняти "всіх на всіх" на майданчику в Мінську постійно піднімається, але до сих пір так і не реалізована.
За останніми даними СБУ, на непідконтрольних територіях на сьогоднішній день незаконно утримуються близько 170 українців. При цьому в Росії, за даними української сторони, продовжують перебувати 38 українських політв'язнів. Ця тема постійно піднімається на рівні всіх контактів "Нормандської четвірки", зустрічах Тристоронньої контактної групи в Мінську, а також на переговорах керівництва України з партнерами в США, ЄС і не тільки. Так, в жовтні російська сторона звільнила двох представників кримсько-татарського народу Ільмі Умерова та Ахтема Чийгоза завдяки втручанню президента Туреччини Реджепа Ердогана.
В 2017 році не було жодної зустрічі на рівні лідерів "Нормандського формату" щодо врегулювання ситуації на Донбасі, останні переговори відбулися в жовтні 2016 року. Лідери спілкувалися лише по телефону. Причин тому кілька – президентські вибори у Франції, парламентські вибори в Німеччині та прихід до влади нового керівництва США. Зосередившись на своїх внутрішніх проблемах, Франція, Німеччина і США, які не є членом "Нормандського формату", але активно беруть участь в переговорах щодо врегулювання на Донбасі, відклали "українське питання" на більш пізній період.
Однак переговори протягом року тривали на рівні глав МЗС, експертів і дипломатичних радників. Крім того, конфлікт на Донбасі було ключовим під час двосторонніх зустрічей президента України з лідерами Німеччини, Франції і США в рамках офіційних і робочих візитів, а також на полях Генасамблеї ООН в Нью-Йорку.
Найімовірніше, контакти на рівні лідерів "Нормандського формату" з активною участю США будуть відновлені в 2018 році. Тим більше, що ситуація на Донбасі загострилася, а Росія заявила про вихід зі Спільного центру з контролю і координації (СЦКК). У Києві назвали такі дії російської сторони черговою провокацією, яка істотно підриває мінські домовленості, і спробою зняти з себе будь-яку відповідальність за наслідки збройної агресії проти України.