ru ua

Кадри, облгази і МВФ: чим займеться Рада в новому політичному сезоні

Кадри, облгази і МВФ: чим займеться Рада в новому політичному сезоні Рада повертається до роботи після зимових канікул (Фото: Віталій Носач, РБК-Україна)

Народні депутати наступного тижня повертаються до роботи в режимі пленарних засідань після зимових канікул. Про те, які питання парламент збирається розглянути найближчим часом – в матеріалі РБК-Україна.

"Слуга народу" хоче в найближчі місяці закрити законодавчі "хвости", які залишилися з минулого року. Депутатам доведеться розглянути низку законопроектів, вже готових до другого читання, а також врегулювати питання, необхідні для співпраці з МВФ.

Крім того, вже в найближчі тижні парламент має вирішити долю в.о. міністра енергетики Юрія Вітренка, якому пророкують посаду наступного прем'єра.

Як пояснюють поінформовані співрозмовники в президентській команді, питання відставки прем'єр-міністра, а разом з ним і всього Кабміну поки не стоїть. Але воно цілком може виникнути, якщо буде потрібно принести кого-небудь "в жертву", наприклад, через ситуацію з тарифами або епідемією.

Доля наступника

Під час спроби призначити Вітренка в грудні його кандидатура набрала лише 186 голосів. З них "Слуга народу" дала 153. Співрозмовники в президентській команді згадують двох осіб, які, на їхню думку, могли "докласти руку" до провалу голосування за призначення Вітренка.

Один із них – Рінат Ахметов. Тут показовою стала відмова підтримати Вітренка "слугами народу" з орбіти бізнесмена Іллі Павлюка. В останній рік ця група не раз відзначалася своїм лояльним ставленням до Ахметова, в інтересах якого, як випливає з журналістських розслідувань, в Раді голосують до 100 депутатів.

Є ймовірність, що, ставши біля керма Міненерго, Вітренко почне зачищати відомство від людей, пов'язаних з олігархом. І, зрозуміло, це ніяк не вписується в його інтереси, пояснюють джерела в команді Зеленського.

Ще одна людина, яка не особливо бажає посилення позицій Вітренка – глава "Нафтогазу" Андрій Коболєв, вважають співрозмовники. Минулого року він, по суті, прибрав Вітренка з компанії, скоротивши займану ним на той час посаду. Але як тепер проявилась перешкода цьому призначенню з боку Коболєва, джерела у фракції уточнювати не стали.

За словами інформованих джерел у парламенті, у різних груп є різні претензії до питання призначення Вітренка. Зокрема, вони стосуються нівелювання ролі Верховної ради у кадрових призначеннях і керівництві Кабміном.

"Якщо мотивацію групи Павлюка ще можна якось пов'язати з позицією Ахметова, то у інших груп і окремих депутатів - свої міркування. Це питання і про премії у " Нафтогазі ", і про тарифи. А, крім того, призначення керівництвом Кабміну Вітренко в Міненерго в обхід парламенту і відверте бажання "протягнути" його кандидатуру", - сказав співрозмовник.

Джерело також додало, що Вітренко у президентській команді дійсно бачать можливим керівником уряду, а сам в.о. глави Міненерго є амбітним і самостійним гравцем. "І тут виникають складнощі. Наприклад, одна людина залишається прем'єр-міністром, друга стає першим віце-прем'єром. Одного ж можна "загубити", а фактично керувати буде інший", - сказав співрозмовник.

Після невдалого голосування в Раді Кабмін пішов обхідним шляхом, призначивши Вітренко першим заступником міністра і паралельно в.о. Але повноваження виконувача обов'язки міністра істотно урізані, а термін їхнього перебування в цьому статусі обмежені 30 днями. Тому вже в найближчі тижні прем'єру доведеться знову винести це питання до парламенту, як тільки буде впевненість в тому, що повторне голосування не повторить результат першого. А поки стовідсоткової впевненості в цьому немає.

"Якщо фракція цього чи найближчими тижнями визначиться по повторному голосуванню за призначення Юрія Вітренка, то ми цю інформацію передамо прем'єр-міністру. І після того, як він внесе в Раду подання про призначення Вітренка, ми будемо його розглядати", – сказав виданню перший заступник голови фракції "Слуга народу" Олександр Корнієнко.

У президентській команді не особливо приховують, що крісло першого віце-прем'єра може стати для Вітренка випробувальним терміном на посаду наступного прем'єр-міністра. І це змушує багатьох депутатів більш ретельно зважувати свій голос "за", який відкриває йому шлях в Кабмін.

Як пояснюють співрозмовники в команді Зеленського, зараз спікер Дмитро Разумков наполягає на тому, щоби провести на фракції сигнальне голосування. Він хоче, щоби кандидатура Вітренка зібрала всередині фракції мінімум 70 відсотків голосів. І тільки в цьому випадку є сенс виносити його призначення на голосування в зал.

Умову спікера у президентській команді сприймають вороже, вважаючи, що за цим може стояти хтось із двох згаданих "гравців" ззовні. До речі, у грудні Разумков не голосував за призначення Вітренка. І в монобільшості допускають, що він і близькі до нього депутати можуть зайняти таку ж позицію під час повторного голосування.

"Я не підтримував призначення Вітренко в перший раз. Швидше за все, не підтримаю і зараз. Перше питання - це ситуація з тарифами, друге - це питання з виплатою Вітренко 170 мільйонів (премії, - ред.)", – заявив Дмитро Разумков у коментарі РБК-Україна.

Неофіційно джерела в "Слузі народу" зазначають, що не проти провести набагато більше кадрових ротацій в уряді. Але головна перешкода полягає в тому, що не у всіх випадках є підходящий кандидат, здатний зібрати за своє призначення необхідну кількість голосів в залі.

Претензії у монобільшості накопичилися чи не до кожного міністра. І, мабуть, більше всіх адресовано критики міністру охорони здоров'я Максиму Степанову.

"Зараз все видається так, що ні Шмигаля, ні Степанова поки ніхто чіпати не буде, щоби вони зібрали якнайбільше негативу. До того ж Вітренку, в разі його подальшого підвищення, потрібно набратися досвіду і якось проявити себе, перш ніж зайняти прем'єрське крісло", – пояснив впливовий співрозмовник у "Слузі народу".

Кадри, облгази і МВФ: чим займеться Рада в новому політичному сезоні

У депутатів є запитання чи не до кожного міністра (Фото: Віталій Носач, РБК-Україна)

Політолог Володимир Фесенко припускає, що повне перезавантаження уряду може відбутися вже цього року. Але це буде залежати від політичної ситуації в країні, в парламенті і від наявності підтримки кандидатури нового прем'єра. І якщо так стане питання, то склад нового Кабміну, як вважає Фесенко, буде, як і раніше, формуватися виключно в стінах ОП.

"А заміна окремих міністрів – думаю, у нас це буде відбуватися регулярно. Кожні кілька місяців когось із міністрів будуть міняти. Зеленський буде шукати ефективних виконавців", – зазначив політолог.

Ще одне кадрове питання, що вимагає найближчим часом рішення парламенту – призначення виборів мера Харкова після смерті Геннадія Кернеса. Нинішній в.о. мера, секретар міськради Ігор Терехов вже публічно попросив парламент призначити дату нового голосування. За законом, у Ради є на це 90 днів.

"Я думаю, що впродовж 90 днів Рада ухвалить відповідне рішення", – сказав виданню Корнієнко.

Згідно з Виборчим кодексом, є дві дати, коли можуть пройти ці вибори: в останню неділю березня або жовтня. І якщо на наступному пленарному тижні парламент не встигне призначити дату виборів, то їх доведеться проводити вже в жовтні, пояснив перший заступник голови фракції "Слуга народу".

Варіант з виборами на жовтень здається більш зручним для всіх фігур, бажаючих поборотися за крісло харківського мера. Це дасть потенційним кандидатам набагато більше часу на підготовку. А Терехову, який, ймовірно, також вирішить взяти участь у виборчих перегонах – ще і додатковий час, щоби проявити себе, керуючи містом.

Правлячій партії поспіх з виборами також нічого не додасть, оскільки свого "готового" кандидата у неї немає. Тому з високою вірогідністю вона робитиме ставку на одного з фаворитів цих перегонів.

За оцінкою Фесенка, головна сутичка в Харкові розгорнеться між трьома політиками. "Це Терехов, але йому потрібен час на розкрутку. Очевидно, що захоче взяти участь у виборах Добкін. Думаю, буде балотуватися Фельдман, тому що у нього є амбіції і зросли шанси. Адже перемогти у Кернеса було практично нереально. І відкрите питання – чи братиме участь Світлична, у якої непоганий рейтинг в області", – пояснив політолог.

Законодавчий порядок денний

Що ж стосується законів, то, за словами заступниці голови фракції "Слуга народу" Євгенії Кравчук, одним із перших Рада розгляне проект про референдум. "До другого читання цього законопроекту внесли приблизно 1300 поправок. Але профільний комітет їх розглянув і ухвалив рішення рекомендувати цей документ парламенту", – розповіла РБК-Україна депутат.

На наступному пленарному тижні Рада також спробує повернути конкурси на державну службу, які парламент скасував навесні через пандемію. На додаток "Слуга народу" хоче поставити на перше читання законопроект про парламентську службу (№4530), зареєстрований кількома десятками депутатів із різних фракцій.

Як пояснив Олександр Корнієнко, цим документом передбачено запровадження окремого виду державної служби для працівників апарату Верховної Ради. За його словами, на наступному пленарному тижні депутати також, найімовірніше, візьмуться за друге читання законопроектів, пов'язаних з механізмом оновлення Національної ради з питань телебачення і радіомовлення та призначення наглядової ради "Суспільного".

Що стосується енергетичних питань та тарифів, то серед термінових є законопроект про врегулювання діяльності облгазів. Він дозволить вводити тимчасові адміністрації в ці компанії. Крім того, він дозволяє працювати на ринку тільки тим облгазам, у яких не менше 100 тисяч абонентів, пояснила Кравчук. Вона прогнозує, що цей документ може бути винесений в зал вже наприкінці січня.

"Якщо подивитися, як збільшилися ціни на розподіл газу з 1 січня, то найвищі виявилися у таких облгазів, як "Лубнигаз", "Тисменицягаз". Тобто у маленьких компаній, які обслуговують людей на території певного району. Кількість їхніх користувачів менша, але їм доводиться платити більше, на них лягає набагато більша частка витрат з діяльності цих облгазів", – сказала депутат.

За словами Корнієнка, у парламенту є ще "домашня робота", яка залишилася з минулого року. Вона стосується земельної реформи та реформи децентралізації.

"Це законопроект №2194 про передачу землі громадам, який у грудні ми направили на повторне друге читання. Це законопроект про старост (№4535), який, найімовірніше, буде прийнятий на початку року. Також необхідно буде ухвалити законопроект щодо зміни формату роботи місцевих державних адміністрацій (№ 4298) – щоби вони більше допомогали місцевому самоврядуванню", – сказав він.

Найближчим часом парламент, ймовірно, приступить до другого читання законопроекту про Бюро економічної безпеки (№ 3087-д). Новий правоохоронний орган – БЕБ – буде виявляти фінансові злочини і, по суті, має перебрати функції податкової міліції.

Водночас Рада найближчим часом планує взятися і за законопроект про реформу СБУ (№3196-д). РБК-Україна раніше вже розповідало про її концепцію.

"Ці два питання пов'язані, тому що, згідно з нашими президентською і партійною програмами, ми хочемо забрати економічні функції в СБУ, щоби вона займалася розвідкою і контррозвідкою. А все, що стосується розслідування щодо бізнесу та суб'єктів господарювання, передати новому органу – Бюро економічної безпеки", – зазначила Кравчук.

Кадри, облгази і МВФ: чим займеться Рада в новому політичному сезоні

Раду чекає блок судових та антикорупційних законів (Фото: Віталій Носач, РБК-Україна)

Незважаючи на те, що наприкінці року парламенту вдалося трохи приглушити "пожежу", що виникла через рішення Конституційного суду по декларуванню і НАБУ, назвати цю проблему повністю вичерпаною не можна. В грудні депутати повернули відповідальність за брехню в декларації, але в набагато полегшеній версії. Замість тюремного ув'язнення новий варіант закону передбачає тільки обмеження свободи. І таке рішення не зовсім задовольнило наших міжнародних партнерів.

"Інший блок (законів, - ред.) стосується низки структурних маяків в межах співпраці з МВФ. Мова йде про посилення відповідальності за декларування недостовірної інформації: тобто впровадження позбавлення волі, а не обмеження. І друге – це вирішення питання Національного антикорупційного бюро. Є кілька варіантів та кілька законів, спрямованих на це", – пояснив Корнієнко.

Що стосується роботи самого суду, депутати планують ухвалити документ (№4319) авторства представників парламенту і президента в КСУ Ольги Совгирі і Федора Веніславського. Ним пропонується регулювати процедуру роботи Конституційного суду окремим законом, а не його внутрішнім регламентом.

Ще в грудні економічний комітет рекомендував Раді розглянути у другому читанні законопроект про локалізації (№3739). Згідно з цим документом, при держзакупівлі буде віддаватися перевага продукції з високою часткою українського виробництва. Але з цим проектом є дві проблеми. Перша – позиція ЄС, де вважають, що ця ініціатива суперечить зобов'язанням України в рамках СОТ та угоди про Асоціацію. Друге – тисячі поправок, в яких загруз цей документ між першим і другим читанням.

"Навколо цього законопроекту, звичайно, було багато дискусій, які ми, ймовірно, продовжимо в залі. Але наша фракція налаштована на те, щоби ухвалити його у другому читанні і дати на десять років особливі умови нашим виробникам", – уточнила Кравчук.

На цей рік у Раді серед планів є розробка або хоча б старт дискусії щодо амністії капіталів і введення податку на виведений капітал, стверджують у керівництві "Слуги народу". Про такі плани в парламенті говорять вже не перший рік, от тільки далі розмов справа не заходила. До того ж такі делікатні ініціативи одним махом не вводяться. Вони вимагають більш тривалих консультацій з бізнесом і з іншими причетними сторонами, а на це можуть піти місяці, якщо не роки.