Слово за Радою: як влада збирається виходити з конституційної кризи

Вирішення конституційної кризи плавно перекочувало на поля парламенту. Депутати не поспішають голосувати за пропозицію президента розігнати всіх суддів КС. Про те, як Рада збирається виходити з "конституційного" глухого кута і повертати норми антикорупційного законодавства – в матеріалі РБК-Україна.

Уже два тижні Офіс президента і парламент намагаються вийти з кризи, що виникла після рішення Конституційного суду. Через скасування контролю за електронними деклараціями держслужбовців українська влада опинилася в дуже незручному становищі як перед суспільством, так і перед міжнародними партнерами.

У "Слузі народу" підозрюють, що звернення депутатів про перевірку антикорупційного законодавства та подальше рішення КС – справа рук одних і тих же "бенефіціарів". Нібито мета – "розхитати" політичну ситуацію в країні і позиції влади.

Так чи інакше і Банкова, і Рада взялися гасити "пожежу" в екстреному порядку. Варіантів виходу з цього глухого кута загалом достатньо. Зараз у парламенті вже лежать приблизно два десятка законопроектів, що стосуються декларування та роботи КС.

Шефство в цьому питанні вирішив узяти на себе президент Володимир Зеленський. Він запропонував замінити всіх суддів Конституційного суду і визнати їхнє рішення від 27 жовтня юридично "нікчемним". Його аргументація – що КС виносив його, маючи конфлікт інтересів. Адже відразу кілька суддів були або найближчим часом могли стати фігурантами розслідувань Національного агентства з запобігання корупції.

Але навіть у президентській фракції шанси ухвалити цей документ оцінюють як "дуже малі". Найімовірніше, парламент піде за більш "м'яким" сценарієм.

Четверо суддів, які не голосували за резонансне рішення КС, поки відмовилися від роботи. За однією з версій, двоє з них захворіли і ще двоє пішли на самоізоляцію. За іншою – вони самоусунулися через ситуацію, що розгорілася навколо суду. У будь-якому випадку робота КС заблокована. За цей час депутатам потрібно як мінімум зрушити ситуацію з "мертвої точки".

Одним махом

Увечері 2 листопада Володимир Зеленський приїхав на засідання фракції переконувати своїх депутатів підтримати його законопроект №4288 "про відновлення суспільної довіри до конституційного судочинства". Він попередив депутатів, що будь-яке інше рішення про повернення кримінальної відповідальності за брехню в декларації буде "непрацюючим".

Як пояснив РБК-Україна один із присутніх на зустрічі, дуже схоже, що президент натякнув на законопроект спікера Дмитра Разумкова. Причому, за його словами, Зеленському не сподобалася навіть не суть документа, а те, що він про нього нібито нічого не знав.

Зараз перед владою стоїть питання не тільки в тому, як законно і швидко відновити норми антикорупційного законодавства. Але й що робити з Конституційним судом. У провладній команді бояться, що навіть після повернення скасованих статей немає гарантії, що в майбутньому судді не "провернуть" щось подібне ще раз.

Тим більше, відносини між КС і командою Зеленського не склалися чи не з початку його каденції. Тому Рада збирається вирішувати кілька завдань відразу, щоби виплутатися з цієї кризи.

Законопроект президента міг би виправити одним "махом" обидві проблеми. Але багато депутатів як у СН, так і в Раді загалом вважають ініціативу Зеленського не зовсім конституційною. Водночас погрози розпустити парламент у разі, якщо депутати не підтримають його законопроект, там всерйоз поки що не сприймають.

За законом, звільнити суддів Конституційного суду можуть тільки самі судді Конституційного суду. Тому багато членів президентської фракції не хочуть "рубати з плеча", побоюючись, чим це "аукнеться" їм у майбутньому. Критики влади вже угледіли в діях президента "посягання на конституційний лад" і "ознаки державного перевороту". До того ж цей документ розкритикувала Венеційська комісія.

Варіант, який запропонував президент, депутати у "Слузі народу" публічно називають "радикальним", "політико-правовим рішенням" і "крайнім заходом".

"Є радикальний шлях вирішення цього питання – це президентський законопроект. Особисто я не прихильник такої ідеї, вважаю її дуже ризикованою. Є більш ліберальний спосіб. Разом із Дмитром Разумковим був напрацьований законопроект, який відновлює антикорупційну інфраструктуру", – сказав РБК-Україна народний депутат від СН Олександр Качура.

При цьому він не виключив, що якщо нинішня ситуація загостриться до "напівреволюційної", то парламент може піти і на політичне рішення про розпуск КС.

Законопроект спікера Ради (№4304) пропонує відновити норми е-декларування, які були скасовані, у тому числі кримінальну відповідальність за порушення в деклараціях. При цьому ніяк не впливаючи на Конституційний суд.

Під цим документом поставили свої підписи понад сотня народних депутатів. І за словами самого Разумкова, на нараді з головами фракцій і груп домовилися, що ухвалять саме цей законопроект. Підтримати його рекомендував і профільний комітет.

За словами Качури, після того, як депутати повернуть норми про декларування, вони зможуть разом з експертним співтовариством розробити необхідні коригування в антикорупційне законодавство, які будуть відповідати Конституції.

Заступник голови фракції "Слуга народу" Галина Янченко вважає, що "прогалини" в законодавстві і проблему з КС потрібно вирішувати паралельно.

"По першому питанню про антикорупційне законодавство, швидше за все, буде ухвалений законопроект Дмитра Разумкова в першому читанні. За другим напрямом зараз є в планах кілька моментів. Ми не будемо виключати, що все ж частина суддів КС піде у відставку. Але також розглядаємо як один з основних сценаріїв доукомплектацію вакантних посад", – сказала РБК-Україна Янченко.

Народний депутат від "Батьківщини" Іван Крулько зазначив, що його фракція внесла свій законопроект для врегулювання ситуації з деклараціями. Але до порядку денного сесії його не включили.

"Що стосується законопроекту, який зареєструвала група народних депутатів, першим його підписав голова Верховної ради – я також співавтор цього документа. Наша фракція, безумовно, ще буде визначатися на своєму засіданні. Але я думаю, що цей законопроект може бути тим компромісом, який ми можемо підтримати", – розповів виданню Крулько.

Перший заступник голови парламентського комітету з антикорупційної політики Ярослав Юрчишин ("Голос") вважає, що законопроект Разумкова може стати хорошою базою для повернення повноважень НАЗК, але його потрібно доопрацювати до другого читання. За його словами, "Голос" готовий підтримати цей документ за основу.

"В НАЗК попросили його поправити, тому що автоматично повернути положення, які скасував Конституційний суд, якимось одним законом неможливо. Це буде імітація рішення, а не рішення. Перше – потрібно не повертати статті, а викласти їх у новій редакції. Вона має хоча б відрізнятися одним словом. Але так ми принаймні продемонструємо, що поправили те, що скасував КС", – пояснив виданню Юрчишин.

За його словами, схожа ситуація була у 2014 році, коли парламент хотів відновити дію Конституції, яку змінив Янукович. Тоді експерти з конституційного права пояснили, що не можна повернути те, що вже не працює і було скасовано.

Друге, що потрібно відкоригувати – це процес контролю активів і власності суддів, уточнив Юрчишин. Конституційний суд звернув увагу, що у органу виконавчої влади – НАЗК – немає повноважень перевіряти суддів. А якщо повернути закон в старому вигляді – це знову дати привід його скасувати.

"Тобто ми маємо відреагувати на зауваження КС. Варіанти виходу з цієї ситуації вже є. Навіть законопроект Разумкова пропонує доручити Кабінету міністрів розробити нову процедуру перевірки суддів. Зараз експерти рекомендують, щоби НАПК разом з органами суддівського самоврядування розробили спільну процедуру такої перевірки", – пояснив нардеп.

Про готовність підтримати законопроект Разумкова заявили і в "Європейській солідарності", члени якої виступили його співавторами. Ймовірно, свої голоси "за" дадуть представники груп "За майбутнє" та "Довіра", які також підписалися під законопроектом.

В "Опозиційній платформі – За життя", імовірно, не будуть голосувати за цей документ. Під час розгляду на комітеті члени цієї фракції проголосували "проти" або утрималися. До того ж якраз члени ОПЗЖ і звернулися до КС для перевірки закону про декларування.

Поставити в рамки

Третій варіант дій, який паралельно розглядається в парламенті – це зміна процедури роботи Конституційного суду. У Раді вже зареєстровано документ (№4319) – співавторства представників парламенту і президента в КСУ Ольги Совгирі і Федора Веніславського.

"Ми пропонуємо збільшити мінімально необхідну кількість голосів для ухвалення рішень з 10 до 12 для Великої палати КС, тобто до 2/3 від складу суду. Також ми пропонуємо, щоби процедура діяльності Конституційного суду регулювалася спеціальним законом, а не так, як зараз – його внутрішнім регламентом. Думаю, що шанси ухвалити цей документ великі", – пояснила РБК-Україна Совгиря.

За словами Веніславського, цей документ має повернути Конституційний суд в "правове поле". Саме це має бути зараз одним із перших кроків парламенту, вважає представник президента в КС. Він припускає, що законопроект його співавторства буде розглянутий і ухвалений вже цього тижня.

У той же час він упевнений, що законопроект Разумкова комплексно не вирішує існуючу проблему.

"Але на перший час його потрібно ухвалити, щоби показати і суспільству, і нашим міжнародним партнерам, що боротьба з корупцією – для нас пріоритет номер один", – уточнив виданню представник президента в КС Федір Веніславський ("Слуга народу").

У "Батьківщині" виступають проти провладних ініціатив, що стосуються безпосередньо роботи або складу суду. У п'ятницю під час розгляду на правовому комітеті і законопроекту № 4319, і законопроекту від СН і "Голосу" про збільшення кворуму КС, обидва члена фракції – Сергій Власенко і Сергій Соболєв – проголосували проти.

У "Голосі" називають законопроект Совгирі і Веніславського – "найбільш компромісним" із тих, які стосуються безпосередньо роботи КС. Але його мінус в тому, що він не змінює квотний принцип під час призначення суддів, зазначив Ярослав Юрчишин.

Зараз закон дозволяє президенту, парламенту та З'їзду суддів призначити по 6 суддів. На останньому пленарному тижні Рада провалила голосування за кандидатів у КС. У п'ятницю профільний комітет знову оголосив конкурс на одну з вакансій. Виходить, що в суді залишається три порожніх крісла з 18.

"Думаю, призначення другого кандидата, якого також обирає Рада, відбудеться наступного пленарного тижня. Третя вакансія призначається З'їздом суддів. На 9-10 грудня призначено З'їзд, який має заповнити цю третю вакансію", – пояснив представник президента в КС.

У правлячій фракції прогнозують, що найбільше шансів зайняти другу вакантну посаду за квотою ВР в суді – у їхнього кандидата Віктора Кичуна.

Юрчишин припускає, що обидва законопроекти – і Разумкова, і Совгирі -Веніславського – можна встигнути проголосувати до початку грудня, якщо на те буде політична воля. У фракції більшості прогнози не настільки оптимістичні.

Ухвалити ці документи за основу можна вже на найближчому пленарному тижні. Але, по-перше, багато депутатів, включно з керівництвом парламенту, зараз хворіють. Може просто не вистачити голосів. А можливо, доведеться міняти календарний графік роботи парламенту і посувати пленарні дні. Тому зробити все оперативно може і не вийти, припускають співрозмовники в СН.

По-друге, після першого читання законопроекти можуть загрузнути в тисячах поправок, як це тепер часто буває з резонансними ініціативами. На цей випадок у депутатів є механізм спецпроцедуры, з допомогою якої профільний комітет має право відсіяти більшість поправок.

Але й поспіх у рішенні конституційного кризи може нашкодити. Будь-яке нове законодавче рішення має бути юридично вивіреним і таким, до якого буде неможливо причепитися. Інакше його чекає та ж доля, що і скасовані статті – воно проіснує буквально до першого роз'яснення КСУ. Далі історія знову піде по колу.