МВФ відклав заплановане на 20 березня розгляд питання про надання Україні чергового четвертого траншу в розмірі 1 млрд доларів. Причина – фонд зажадав отримати розрахунки економічних наслідків від введення торгової і транспортної блокади окупованих території на сході країни. Мінфін розраховує на узгодження всіх параметрів в найкоротші терміни. За даними РБК-Україна, уряд розглядає два сценарії розвитку при транспортній та товарній блокаді ОРДЛО. Мінімальні втрати при адаптації економіки до умов блокади будуть полягати у зниженні темпів зростання ВВП на 1,2 процентні пункти (п. п.), зростання курсу до кінця року - на 3 грн/долар. У разі песимістичного сценарію падіння складе 2,5 п.п. і 5,6 грн/долар відповідно. Зростання обмінного курсу позитивно вплине на доходи держсектора в межах 3,9 - 4,7 млрд грн і надходженнь до зведеного бюджету країни – 5,2 - 6,7 млрд грн. Падіння відрахувань від податку на доходи фізичних осіб, податку на прибуток, внутрішнього ПДВ, також ЄСВ, який йде в Пенсійний фонд будуть компенсуватися іншими податками. Навіть при зниженні обсягів імпортних операцій Мінфін розраховує отримати максимум 7 млрд грн ПДВ. Детальніше про цифри, які необхідні МВФ - у матеріалі РБК-Україна.
Про те, що питання про надання Україні чергового траншу зник з порядку денного ради директорів МВФ, стало відомо в неділю. Рада планувала прийняти рішення про виділення четвертого траншу в розмірі 1 млрд доларів. Коментуючи це рішення Мінфін заявив, що розгляд питання перенесено на короткий термін. Це викликано виключно необхідністю уточнити розрахунки економічних наслідків від заходів, що вживаються Україною у відповідь на захоплення підприємств на окупованому Донбасі, а також у зв'язку з визнанням російською стороною "документів", виданих на цих територіях. "Уточнення цих розрахунків важливо для обох сторін задля максимальної ефективності програми. Відповідні консультації вже розпочато. Плануємо завершити у найкоротші терміни", - зазначив міністр фінансів Олександр Данилюк.
Вчора на рішення МВФ також відреагував і Нацбанк, зазначивши, що регулятор планує оновити макроекономічні прогнози з урахуванням ефекту торгової блокади ОРДЛО. Для цього вже в понеділок – 20 березня – на позачергове засідання планує зібратися комітет з монетарної політики НБУ.
Нагадаємо, блокада ОРДЛО розпочалася 26 січня за ініціативи деяких народних депутатів і ветеранів АТО. Спочатку президент Петро Порошенко і прем'єр-міністр Володимир Гройсман називали блокаду фактором, який дестабілізує економічну ситуацію. Однак уже 16 березня Порошенко підписав указ, яким ввів в дію прийняте напередодні рішення РНБО про припинення транспортного сполучення з ОРДЛО. В уряді до цього ніяких оцінок про втрати для економіки і бюджету не робили.
Першими, хто спрогнозував втрати був Нацбанк і його голова Валерія Гонтарєва. На початку березня вона заявила - якщо блокада триватиме до кінця року, то зростання ВВП може бути уповільнений до 1,5%. Були й інші оцінки. Так, заступник міністра з питань тимчасово окупованих територій Юрій Гримчак заявил РБК-Україна: "Близько 5% ми втратимо в комплексі, і це втрати все не тільки з урахуванням підприємств, які на непідконтрольної території, але і на підконтрольній, які мали виробничі зв'язки і ланцюжки з тими підприємствами".
МВФ вчора так офіційно і не прокоментував перенесення строків розгляду українського питання. Однак, як повідомляє Bloomberg, фонд відклав засідання правління по Україні після того, як країна ввела торговельну блокаду «з її сепаратистськими регіонами». Інформагентство посилається на електронний лист представника МВФ в Україні Жерома Ваше, який заявляє про необхідність провести «оцінку наслідків останніх подій для програми».
Заступник виконавчого директора від України у Міжнародному валютному фонді Владислав Рашкован на своїй сторінці в Facebook написав, що перенесення пов'язане з необхідністю оцінки вплив "зовсім недавніх подій" на умови і показники програми і при цьому висловив надію, що фонд швидко повернеться до розгляду питання про четвертий транш.
Головний економіст інвесткомпанії Dragon Capital Олена Білан припускає, що затримка з розглядом може бути кілька тижнів. "Думаю, не довше, так як справа у уточненні макропрогнозів. Це не вимагає тривалих переговорів", - уточнила Білан.
У свою чергу співрозмовник РБК-Украина, знайоме з ситуацією, відзначає, що рішення МВФ було цілком очікуваним, і чому Рашкован і Данилюк "не передбачили такого повороту подій, велике питання". "МВФ дуже механічно підходить до цих речей. Якщо є щось, що впливає на цифри бюджету, то потрібно перераховувати. Тепер не зовсім зрозуміло, як рішення можна перенести "на трохи"", - говорить співрозмовник видання.
У прес-службі Мінфіну так і не змогли відповісти на запит РБК-Україна щодо сценаріїв впливу на економіку і доходи бюджетів. Однак, як стало відомо виданню з власних джерел, у своїх розрахунках уряд поки виходить з того, що транспортна блокада триватиме до кінця 2017 року.
Уряд розраховує наслідки блокади за двома сценаріями – оптимістичним і песимістичним (див. нижче). Якщо їх узагальнити, то темпи розвитку економіки скоротяться в межах 1,2 - 2,5 п. п., а номінальний ВВП, в залежності від розвитку ситуації, знизиться від 25,8 млрд грн до 39 млрд грн.
У разі оптимістичного сценарію, коли економіка адаптується до нових умов, втрати від зниження експорту прогнозуються на рівні 1,2 млрд доларів, при песимістичному – майже 1,8 млрд доларів. Імпорт може скоротитися на 0,63 млрд доларів і майже 1 млрд доларів відповідно. Зазначимо, що минулого тижня міністр фінансів не виключав, що блокада може обійтися економіці в "мінус 1,5% ВВП, а за песимістичним сценарієм – до 2,5%".
В Кабміні виходять з того, що блокада неодмінно позначиться на курсі долара. Згідно з розрахунками уряду, обмінний курс в середньому за весь період (прогнози на березень-грудень) може скласти +1 - 1,4 грн/долар, а на кінець року він може збільшитися на 3 - 5,6 грн/долар. Нагадаємо, держбюджет розраховувався виходячи з середньорічного курсу в 27,2 грн/долар.
Зміни макропоказників вплинуть на надходження податків. Мова йде про зведений бюджет (загальний плюс місцеві бюджети) і відрахувань Єдиного соціального внеску, який адмініструє в Пенсійний фонд.
Ситуація з податками така:
- при перегляді фонду оплати праці ("мінус" 6,3 і 9,14 млрд грн відповідно) надходження від ЄСВ можуть скоротиться на 1,4 - 2 млрд грн, а від податку на доходи фізосіб – на 1,2 - 1,8 млрд грн;
- недобір по податку на прибуток прогнозується в межах 0,7 - 1,2 млрд грн;
- недонадходження по імпортному ПДВ при скороченні обсягів ввезення – на 2,4 - 3,6 млрд грн. Але при зміні курсу ефект буде позитивним і, в гривневому еквіваленті, надходження можуть збільшитися на 7,7 - 10,8 млрд грн;
- внутрішнього ПДВ бюджет може недорахуватися понад 1 млрд грн, виходячи з скорочення номінального ВВП та обсягів споживання.
Таким чином, у зв'язку з коливаннями курсу до бюджету може бути перераховані додаткові гроші, що частково компенсує втрати за іншими податками. Втрати дохідної частини держбюджету від держсектора можуть скласти від 6,7 до 10 млрд грн, але при збільшенні обмінного курсу буде позитивний вплив на доходи в межах 10 - 15 млрд грн. Кумулятивний ефект – 4 - 4,7 млрд грн.
За оцінками Державної фіскальної служби, втрати доходів від підприємств, зареєстрованих на підконтрольних територіях Донецької і Луганської областей, можуть складе 9,7 млрд грн (дані без урахування курсу, і виходячи з фактичної сплати у січні-лютому 2017 року, - ред.). Левова частка втрат – 6,2 млрд грн – по бізнесу, який перереєструвався на підконтрольну владі територію, але виробничі потужності яких залишилися в ОРДЛО.
В уряді зазначають, що при зміні обмінного курсу, збільшиться і видаткова частина бюджету. В першу чергу, на обслуговування держборгу. За попередніми оцінками, мінімальна потреба на погашення боргу, його обслуговування, виконання боргових і гарантійних зобов'язань держави може становити 1,7 - 2,5 млрд грн (середньорічний показник курсу) і 5,7 - 10,9 млрд грн (курс на кінець року).
З урахуванням усіх чинників, оптимістичний сценарій передбачає мінімальний негативний вплив на бюджет - у розмірі до 2,2 млрд грн. Максимальний негативний ефект очікується в разі застосування «прогнозного курсу на кінець року». У такому випадку витрати збільшуються до 5,7 - 10,9 млрд грн, обсяги погашення ростуть до 7,8 - 14,6 млрд грн, відповідно, вплив блокади оцінюється до майже 21 млрд грн.