Кабінет міністрів вирішив пов'язати легалізацію доходів фізичних і юридичних осіб з ухваленням Податкового кодексу. Про це РБК-Україна повідомив Віталій Лук'яненко - радник першого віце-прем'єра, міністра фінансів Миколи Азарова.
В.Лукьяненко повідомив, що таке рішення було ухвалено 6 лютого під час засідання урядового комітету з питань економічної політики. У зв'язку з цим основні положення розробленого Міністерством фінансів закону "Про легалізацію доходів, з яких не були сплачені податки (збори) і обов'язкові платежі до державних цільових фондів" будуть включені в проект Податкового кодексу.
Крім того, у зв'язку з вищезгаданою позицією уряд вирішив не підтримувати ухвалення законопроекту "Про легалізацію доходів фізичних і юридичних осіб", автором якого є народний депутат від Партії регіонів Григорій Смітюх. Згідно даному проекту, за певну плату охочі зможуть подати декларацію і отримати державні свідоцтва про легалізацію доходів, які будуть звільнені від оподаткування. Крім того, суб'єкти легалізації пропонується звільнити від необхідності надання інформації про джерела отриманих доходів.
За прогнозами, Податковий кодекс України може бути прийнятий вже у 2007 році. Проте, на думку експертів, пов'язувати законопроект про легалізацію доходів з прийняттям Податкового кодексу, чи з будь-яким іншим документом недоцільно. "Ухвалення основного документа, який має по-новому регулювати фіскальну політику в Україні, є настільки актуальним, причому вже багато років, що пов'язувати його з затвердженням будь-якого іншого документа, на мій погляд, не варто", - заявив РБК-Україна народний депутат, член Комітету ВР з питань фінансів і банківської діяльності Олександр Шепелєв.
Він також відзначив, що "легалізація тіньових капіталів ув'язується з податковою амністією, яка означає, що власник визнав свою провину, але держава його прощає", проте, за словами депутата, "навряд чи у нас в країні знайдеться багато охочих відкрито визнати себе порушниками". Тому, за словами Олександра Шепелєва, "для ефективного здійснення економічної амністії необхідно виконання наступних умов: одноразове проведення амністії, її неконфіскаційний характер, гарантії конфіденційності інформації і звільнення від відповідальності за задекларовані об'єкти і грошові кошти, масштабна роз'яснювальна робота". Найнегативніше, що може відбутися, на думку депутата, це якщо державу прийме рішення встановити певні обмеження, щоб амністувати тіньові доходи вибірково, на розсуд чиновників, що відповідають за проведення легалізації і амністії.
У той же час, на думку президента Асоціації платників податків України, народного депутата від "Нашої України" Сергія Бичкова, ухвалення закону про легалізацію доходів дозволило б привернути в економіку додаткові фінансові ресурси. "В Україні зараз закумульовані значні фінансові кошти, зокрема у малого і середнього бізнесу. Їх треба якось запускати в оборот", - пояснив РБК-Україна С.Бичков. На його думку, ця проблема зараз особливо актуальна у зв'язку з невиконанням плану приватизації за 2006 р.
С.Бичков також зазначив, що за останні декілька років в Україні було зареєстровано 12 різних законопроектів про податкову амністію. "Проблема в основному в тому, який бар'єр встановити для легалізації доходів. Востаннє, наскільки я знаю, пропонувалося 10%", - сказав президент АПП.
Згідно з висновками зарубіжних експертів, Україна відноситься до країн з найбільш високою питомою вагою тіньової економіки. Рівень її тінізації складає близько 50%. Для порівняння: серед країн колишнього СРСР найвищий рівень тінізації до недавнього часу був у Грузії - 63% ВВП і Азербайджані - 59%, у Росії - 41%.
Серед країн СНД найбільш успішним є досвід податкової амністії в Казахстані (2000 р.). Там, завдяки оголошеній урядом легалізації доходів, з яких не були сплачені податки, вдалося додатково вивести з "тіні" і привернути в економіку 500 млн дол.