K-Pop і K-Drama: чи потраплять корейські телепрограми до України

Корейський план

У Південній Кореї зараз близько 100 виробників контенту: шоу, телесеріалів, повнометражних художніх і документальних фільмів. Великих виробників, таких як KBS, знають у всьому світі. Але є безліч дрібних гравців, про яких за кордоном майже нічого невідомо. Тому, уряд Південної Кореї, спільно із виробниками контенту, почало проект K - Contentbank, мета якого - просування корейського теле - і кінопродукту за кордоном. На сайті проекту представлений контент, вироблений корейськими продакшенами самостійно і з партнерами.

"Ми почали цей проект зовсім недавно, але у нас вже приблизно 50 партнерів із Азії. І основна причина, чому я сюди (в Україну - ред.) приїхав, - це поговорити про обмін контентом", - розповідає представник організації Korea Radio Promotion Association (RAPA) - Йон Чанг Ву.

RAPA вже співпрацює з організацією, яка займається розповсюдженням контенту в Азії, але сподівається розширити дистрибуцію за межі регіону. Українським продакшенам, у свою чергу, пропонується рекламувати свій контент в Азії через сайт проекту.

За словами Йон Ву Чанга, корейський уряд також дає гроші на виробництво і просування національного контенту, навіть якщо він проводиться спільно з партнерами, іншими країнами. Щоб Україна змогла взяти участь у проекті, наші країни повинні підписати договір про спільне виробництво (копродакшен).

"Ми вже обговорили із паном послом Республіки Корея - Лі Ян-Гу - необхідність підписання такого договору в найкоротші терміни", - повідомив голова Нацради - Юрій Артеменко.

Зацікавленість у співпраці з Україною констатував і Йон Чанг Ву.

"Ми прикладаємо усих зусилль, щоб виробляти спільний з Україною ТБ-продукт", - зазначив він.

Королі "мильних опер"

Поки договір про копродакшн не підписаний, українські і корейські компанії можуть торгувати один з одним готовими ТВ-продуктами, а також форматами, тобто ідеями та сценаріями. І, до речі, вже це роблять.

Як розповідає директор зі стратегічного маркетингу "Медіа Групи Україна" - Ольга Захарова - у 2015 році телеканал "Україна" показав серіал "Бессмертник" - адаптацію корейського формату Ice Adonis (виробництвом займалася компанія Front Cinema). До цього в ефірі "України" пройшли ще кілька серіалів, знятих з корейським форматів. Наприклад, серіал "Врятувати боса", який виявився адаптацією корейського формату Protect the Boss, "Королева гри" - адаптація корейського формату Queen of the Game і "Сходи до неба" - адаптація формату Stairway to Heaven.

За словами Захарової, всі ці проекти пройшли із дуже високими показниками, і їх було легко адаптувати.

"Ми отримали задоволення, коли працювали над адаптаціями. Характери, герої, цінності, які виходять на перший план у корейських серіалах, дуже схожі на наші", - розповіла вона.

Для порівняння, турецькі формати практично не придатні для адаптації. Єдина істотна відмінність корейських та українських персонажів - це, за словами Захарової, характери чоловіків.

"У корейських серіалах чоловіки занадто емоційні і нашим сценаристам довелося зменшити цю емоційність", - пояснила вона.

Крім адаптацій, "Медіа Група Україна" показує готові корейські серіали на своєму телеканалі "Індиго".

Наразі над адаптацією корейського формату серіалу Glass Slippers також працює найбільша в Україні кіностудія - Film.ua. Як розповіла продюсер Film.ua - Олеся Лук'яненко, - в українському варіанті фільм буде називатися "Нитки долі". У ньому розповідається історія двох сестер, які виросли в різних сім'ях, - бідній та багатій. Вони дорослішають, знаходять один одного і закохуються в одного і того ж чоловіка.

"Оригінальному формату цього серіалу вже більше 10 років. Але тут важливий не термін давності, а те, наскільки сценарій відповідає всім драматичним законами. І корейські сценаристи справляються з цим як ніхто інший", - зазначила Лук'яненко.

За її словами, під час адаптації цього серіалу Film.ua довелося лише замінити корейська гумор на український.

Як додає Ольга Захарова, на українському ТБ-ринку існує якесь презирство до формату "мильних опер". Але у виробництві цього формату Південна Корея є світовим лідером, а український масовий глядач любить серіали.

У кабель - тільки безкоштовно

У скільки обходиться купівля корейського формату вмісту сторони не розповідають. Але, за словами Ольги Захарової, це недороге виробництво. Менеджер із маркетингу компанії KBS World - Кенні Бе - додає, що до різних країн корейські виробники контенту застосовують різну цінову політику.

"Чим ближче країна, тим дорожче буде контент. Для країн, які знаходяться далеко, а тим більше тих, куди ми заходимо вперше, ми робимо великі знижки", - пояснив він.

Крім того, ціноутворення залежить від економічного становища країни, в яку продається контент.

У деяких країнах KBS World може надавати контент супутниковим, кабельним та IPTV мовникам безкоштовно. Якщо корейці погодяться працювати за такою схемою з Україною, то, можливо, у сітці мовлення найбільших українських провайдерів з'являться корейські програми. Як говорить президент найбільшого в Україні кабельного провайдера "Воля" - Сергій Бойко, - його компанія постійно веде переговори. Але поки ніяких конкретних домовленостей немає.

Платити корейським правовласникам за окремі програми або цілі телеканали українські провайдери поки не готові. Більш того, можливий варіант, коли Південна Корея буде платити українським провайдерам за трансляцію своїх телеканалів. Наприклад, якщо захоче зробити телеканал для діаспори в Україні або завести сюди вже існуючий. Так вже робить Китай, який платить "Волі" за ретрансляцію телеканалу CCTV (російська версія) і Франція, яка оплачує показ в Україні телеканалу France24.

Ми купуємо, у нас купують

Кенні Бе зізнався, що приїхав до України, насамперед, як продавець. Але співпраця може бути двосторонньою. "Так що ви теж можете продавати свій контент мені", - зазначив він.

Щоб зацікавити корейського мовника, український контент повинен піднімати актуальні для Південної Кореї проблеми, акцентувати увагу на сімейних цінностях.

"Наприклад, ми не цікавимося Першою світовою війною, але будемо зацікавлені у програмах про Другу світову війну, тому що вона "зачепила" Південну Корею", - пояснив Кенні Бе.

Він згадав, як колись намагався продати корейським телеканалам німецький документальний фільм про Чорнобиль, але мовникам це не було цікаво. Через кілька років сталася аварія на АЕС "Фукусіма", і тема ядерної катастрофи стала актуальною для всієї Південно-Східної Азії.

"І тоді я згадав про цю документалку і продав її всього за два дні", - розповів він.

Купуючи зарубіжний контент, корейські мовники також звертають увагу на рейтинги і бренди.

"Наприклад, якщо ваш формат купило BBC, то, напевно, корейських мовників він теж зацікавить", - зазначив Кенні Бе.

Виконавчий директор Корейської кабельної ТБ - та телеком-асоціації - Нак Йонг Сунг - також думає, що український контент може зацікавити провайдерів Південної Кореї.

"У Південній Кореї 89 кабельних операторів і 120 кабельних телеканалів. Я думаю, ми разом з ними могли б працювати над поширенням українського контенту ", - вважає він.