Парламент Ірану має намір накласти заборону на всі види експорту нафти в країни ЄС, який триватиме від 5 до 15 років, передає Reuters.
Парламент Ірану має намір накласти заборону на всі види експорту нафти в країни ЄС, який триватиме від 5 до 15 років, передає Reuters.
Як повідомив агентству новин Mehr член парламентського комітету з енергетики Емад Хоссейні, поки ще законопроект знаходиться у стадії розробки, однак планується заборонити експорт нафти в Євросоюз як мінімум на 5 років.
"Ми повинні відповісти на ворожі санкції власними", - заявив глава служби національної безпеки Ірану Мохаммед Карид Абеді.
Президент ІРІ Махмуд Ахмадінежад раніше неодноразово попереджав Захід, що Іран може прийняти заходи у відповідь на санкції.
Нагадаємо, 23 січня ц.р. Євросоюз схвалив новий пакет санкцій відносно Ірану, покликаних зменшити джерела фінансування ядерної програми Ісламської Республіки. Рада ЄС ввела заборону на імпорт, придбання і транспортування іранської нафти і нафтопродуктів, а також належні до них фінансові та страхові операції. Крім того, накладено заборону на експорт до Ірану нафтохімічного устаткування, на передачу відповідних технологій, на інвестиції в іранські компанії нафтового сектора і на створення спільних підприємств. Згідно з прийнятими обмежувальними заходами, до 1 липня 2012 р. від санкцій звільняються сторони діючих угод з Іраном.
США, Ізраїль і країни Євросоюзу підозрюють Іран у спробах створити ядерну зброю. Іранський уряд заявляє, що його ядерна програма носить виключно мирний характер і спрямована на забезпечення країни електроенергією.
Раніше, 21 листопада 2011 р. США, Великобританія і Канада оголосила про введення відносно Ірану односторонніх санкцій, спрямованих проти енергетичного і фінансового секторів іранської економіки. При цьому влада Франції запропонували ввести нові "безпрецедентні" санкції, у тому числі заморозити активи Центрального банку Ірану, а також припинити закупівлю іранської нафти.
Причиною нових санкцій стала доповідь Міжнародної організації з атомної енергії (МАГАТЕ), в якому говорилося, що Іран до 2003 р. вів роботи, спрямовані на створення ядерної зброї, і що така діяльність може здійснюватися й донині.
Іран - другий найбільший виробник нафти серед країн ОПЕК після Саудівської Аравії. У 2010 р. Іран перебував на третьому місці в світі за обсягами експорту нафти після Саудівської Аравії і Росії. На частку країн Євросоюзу в даний час припадає близько 20% іранського експорту сирої нафти. Найбільшим же споживачем іранського "чорного золота" є Китай, що закуповує 20% нафти республіки. За інформацією ОПЕК, загальна вартість річного експорту іранської нафти становить 71,6 млрд дол.
Компенсувати відсутність іранської нафти країнам ЄС можуть Саудівська Аравія та інші країни нафтового картелю. Зараз йдуть переговори про додаткові поставки. У 2010 р. Євросоюз щодоби купував приблизно 450 тис. барелів іранської нафти, причому 70% цих поставок припадало на частку Італії та Іспанії.
Міністр нафтової промисловості Ірану Утворень Касемі раніше заявляв, що європейське ембарго "ніяк не позначиться на економіці країни, оскільки головні споживачі палива перебувають у Східній Азії. На думку іранської влади, заборона на імпорт нафти має виключно політичний характер, і тільки зашкодить глобального ринку.
Обстановка загострилася 27 грудня 2011 р., коли перший віце-президент Ірану Мохаммад Реза Рахімі повідомив, що ВМС країни заблокують прохід танкерів з Ормузську протоку, якщо Захід введе санкції стосовно нафтової галузі Ірану. Вслід за цим в район навчань іранських ВМФ поблизу Ормузської протоки увійшла американська ударна група бойових кораблів. Пізніше Іран відмовився від ідеї блокування протоки.
Нагадаємо, 31 грудня повідомлялося, що Іран готовий відновити зі світовими державами переговори з питання про свою ядерну програму у форматі 5+1.