Іран готовий відновити переговори щодо своєї ядерної програми
Іран готовий відновити зі світовими державами переговори щодо своєї ядерної програми у форматі 5+1. Про це заявив у суботу міністр закордонних справ Ірану Алі Акбар Салехі, передає радіостанція "Свобода".
Раніше стало відомо, що глава іранської делегації на минулих переговорах Саїд Джалілі має намір у листі до верховного представника ЄС із зовнішньої політики Кетрін Ештон висловити готовність до діалогу Тегерана з шістьма державами - Великобританією, Німеччиною, Китаєм, Росією, США й Францією.
Переговори були перервані в 2009 р., коли рада керівників МАГАТЕ засудила Іран за будівництво другого заводу по збагаченню урану і закликала Тегеран підтвердити, що "не ухвалювалися рішення про будівництво інших ядерних об'єктів, які не заявлені агентству".
Нагадаємо, глави МЗС 27 країн Євросоюзу, які посилили санкції проти Тегерана, на початку грудня закликали Іран знову сісти за стіл переговорів.
Додамо, що сьогодні влада Ірану спростувала повідомлення про випробування ракет дальнього радіусу дії в Перській затоці. За словами високопоставленого представника ВМС Ірану Махмуда Мусаві, запуски ракет пройдуть в найближчі дні. Вранці в суботу іранське агентство Fars повідомило про те, що в Перській затоці відбулися випробування ракети великої дальності в рамках 10-денних навчань військово-морських сил країни. Навчання почалися 24 грудня і триватимуть десять днів. Зона маневрів становить близько двох тисяч квадратних кілометрів в міжнародних водах Індійського океану - від Ормузської протоки до Оманської затоки.
Пуски ракет є завершальною частиною військово-морських навчань. "Завдання фінальної фази навчань полягає в тому, щоб підготувати військово-морський флот до протистояння з противником під час бойових дій", - заявив Мусаві.
Навчання проходять на тлі нового витка напруженості навколо ядерної програми Ірану. Загострення ситуації відбулося після заяв іранської влади про можливе перекриття Ормузської протоки - найважливішого морського шляху для експорту нафти і газу з Перської затоки.
Іран заявив, що може перекрити важливий для експорту нафти напрямок, якщо Захід введе нові, жорсткіші санкції відносно Тегерана через його ядерну програму.
Вашингтон заявив, що протока є життєво важливою для забезпечення не тільки країн регіону, але і самого Ірану, і пообіцяв дати відповідь на "недружні дії".
Ормузська протока сполучає Персидську затоку, де знаходяться багаті нафтою країни - Бахрейн, Кувейт, Катар, Саудівська Аравія та ОАЕ, з Індійським океаном. Близько 40% всієї нафти, що транспортується в світі проходить через Ормузську протоку.
Іран як і раніше відмовляється припинити роботи по збагаченню урану, наполягаючи, що його ядерна програма носить мирний характер. Міжнародне агентство з атомної енергії (МАГАТЕ) нещодавно оприлюднило доповідь, в якій вперше стверджується, що дії Ірану можуть бути спрямовані на отримання ядерної зброї - чого побоюється Захід.
21 листопада Великобританія вирішила ввести додаткові санкції у зв'язку з ядерною програмою Ірану. Міністр фінансів Джордж Осборн оголосив про припинення всіх справ з іранськими банками. Це викликало хвилю протестів і невдоволення в Ісламській Республіці. Демонстрації переросли в погроми. 29 листопада іранські студенти напали на посольство Великобританії. Вони захопили і кілька годин утримували будинок британської місії в Тегерані і спалили прапор Сполученого Королівства.
Світові лідери негайно вимагають від Ірану покарати винних, однак влада звільнила учасників заворушень. При цьому Тегеран приніс Лондону офіційні вибачення за напад на посольство. Британський прем'єр Девід Кемерон назвав акцію іранських студентів "обурливою і безвідповідальною" і погрожував "серйозними наслідками". Великобританія відкликала своє посольство з Тегерана і зажадала від всіх іранських дипломатів покинути Сполучене Королівство протягом 48 годин. Потім своїх представників в Ірані відкликали Німеччина, Франція, Нідерланди і Італія.
Потім лідери 27 країн ЄС досягли угоди про введення в січні 2012 р. нових санкцій проти Ірану. "Ми доручили главам МЗС завершити роботу над санкціями вже в наступному місяці", - заявив голова Європейської ради Херман ван Ромпей після закінчення дводенного саміту ЄС в Брюсселі. Серед інших заходів Євросоюз планує ввести заборону на імпорт іранської нафти. Прихильники жорстких заходів вважають, що таким чином Європа фінансового обмежить Тегеран в ядерних розробках.
Компенсувати відсутність іранської нафти країнам ЄС можуть Саудівська Аравія та інші країни нафтового картелю. Зараз йдуть переговори про додаткові поставки. У 2010 р. Євросоюз щодоби купував приблизно 450 тис. барелів іранської нафти, причому 70% цих поставок припадало на частку Італії та Іспанії.
Міністр нафтової промисловості Ірану Ростам Касемі раніше заявляв, що європейське ембарго "ніяк не позначиться на економіці країни, оскільки головні споживачі палива перебувають у Східній Азії. На думку іранської влади, заборона на імпорт нафти має виключно політичний характер, і тільки зашкодить глобального ринку.
Нагадаємо, 1 грудня Міністри закордонних справ країн Євросоюзу за підсумками засідання в Брюсселі домовилися посилити санкції відносно Ірану і Сирії, істотно розширивши "чорні списки". В нові списки по Ірану у зв'язку з суперечливою ядерною програмою країни потрапили ще 180 різних компаній і установ.
Пізніше свій варіант санкцій проти Ірану розробив Конгрес США.
