Європейський союз "безумовно" не буде вводити санкції, що стосуються іранського експорту нафти, оскільки це негативно позначиться на глобальному нафтовому ринку, заявив глава іранського міністерства нафти Рустам Касемі, повідомляє ВВС.
Європейський союз "безумовно" не буде вводити санкції, що стосуються іранського експорту нафти, оскільки це негативно позначиться на глобальному нафтовому ринку, заявив глава іранського міністерства нафти Рустам Касемі, повідомляє ВВС.
"Політика Ірану полягає в забезпеченні безперебійних поставок нафти до Європу ... Іран є найбільшим постачальником нафти, і будь-які санкції проти нашого експорту нафти безсумнівно завдадуть шкоди глобальному ринку", - заявив міністр на прес-конференції в Тегерані.
Нагадаємо, 9 грудня лідери 27 держав Євросоюзу доручили міністрам закордонних справ країн-членів союзу завершити роботу над новим пакетом санкцій проти Ірану в січні 2012 р. Серед іншого, заходів Євросоюз планує ввести заборону на імпорт іранської нафти. Прихильники жорстких заходів вважають, що таким чином Європа фінансово обмежить Тегеран в ядерних розробках.
Компенсувати відсутність іранської нафти країнам ЄС можуть Саудівська Аравія та інші країни нафтового картелю. Зараз тривають переговори про додаткові поставки. У 2010 р. Євросоюз щодоби купував приблизно 450 тис. барелів іранської нафти, причому 70% цих поставок припадали на частку Італії та Іспанії.
Міністр нафтової промисловості Ірану Роста Касемі раніше заявляв, що європейська ембарго "ніяк не позначиться" на економіці країни, оскільки головні споживачі палива перебувають у Східній Азії. На думку іранської влади, заборона на імпорт нафти носить винятково політичний характер. При цьому Тегеран продовжує стверджувати, що його ядерні дослідження носять винятково мирний характер.
Відносини з Тагераном різко загострилися після доповіді МАГАТЕ про ймовірну розробку Іраном ядерної зброї. 21 листопада Великобританія вирішила ввести додаткові санкції у зв'язку з ядерною програмою Ірану. Міністр фінансів Джордж Осборн оголосив про припинення всіх справ з іранськими банками. Це викликало хвилю протестів і невдоволення в Ісламській Республіці. Демонстрації переросли в погроми. 29 листопада іранські студенти напали на посольство Великобританії. Вони захопили і кілька годин утримували будівлю британської місії в Тегерані і спалили прапор Сполученого Королівства.
Світові лідери негайно зажадали від Ірану покарати винних, проте влада звільнила учасників заворушень. При цьому Тегеран приніс Лондону офіційні вибачення за напад на посольство. Британський прем'єр Девід Кемерон назвав акцію іранських студентів "обурливою і непростимою" і пригрозив "серйозними наслідками". Британія відкликала своє посольство з Тегерана і зажадала від усіх іранських дипломатів покинути Сполучене Королівство протягом 48 годин. Потім своїх представників з Ірану відкликали Німеччина, Франція, Нідерланди та Італія.
Позавчора Білий дім закликав до пом'якшення санкцій проти іранського банківського сектора. Про це повідомив республіканець сенатор Марк Кірк, який спільно з демократом Робертом Менендезом розробив поправку до закону про оборонний бюджет на 2012 фінансовий рік, згідно з якою Президент США може своїм указом вводити санкції щодо іноземних банків, якщо виявлено, що вони проводять "істотні фінансові транзакції "з іранським Центральним банком.
Поправка Кірка-Менендеза була одноголосно прийнята в сенаті 2 грудня ц.р., а тепер повинна дістати схвалення в палаті представників, щоб остаточно стати законом. Проте адміністрація Обами не підтримує обраний сенатом тип обмежувальних заходів: в уряді вважають, що санкції подібного роду можуть обернутися проти самої Америки, оскільки можуть не сподобатися іноземним партнерам США.
Нагадаємо, 1 грудня Міністри закордонних справ країн Євросоюзу за підсумками засідання в Брюсселі домовилися посилити санкції відносно Ірану і Сирії, істотно розширивши "чорні списки". У нові списки по Ірану у зв'язку із суперечливою ядерною програмою країни потрапили ще 180 різних компаній і установ.