Економічна криза, спровокована епідемією COVID-19, застала зненацька і уряд, і бізнес. Нові виклики диктують необхідність перегляду планів по оподаткуванню, які затверджувалися ще до карантину. По цьому шляху пішла влада багатьох країн, зробивши ставку на підтримку своєї промисловості. Це актуально і для металургійної галузі України, яка переживала далеко не кращі часи задовго до пандемії. Про те, з якими ризиками може зіткнутися українська економіка, якщо влада відмовиться від перегляду ставок рентної плати за користування надрами для видобування залізної руди – у матеріалі РБК-Україна.
Економіка України у 2020 році впаде. Тут немає сумнівів ні в уряду, ні у економістів, ні у західних кредиторів. Питання лише у тому, наскільки цей спад буде масштабним і коли він припиниться.
Розвиток подій багато у чому залежить від того, як кризу будуть переживати сусіди України та її основні торговельні партнери. До того ж у разі другої хвилі вірусу, а далі – і посилення карантину, країна може опинитися ще у гіршому становищі, ніж зараз прогнозують найзапекліші скептики.
Вже за підсумками першого кварталу, який встиг на кілька тижнів захопити карантин і старт епідемії, ВВП України впав на 1,5%. Наступні місяці спад буде більш стрімким. За оцінками Міністерства економічного розвитку і торгівлі, у січні-квітні економіка "просіла" відразу на 5%. Серед іншого, на початку року падіння промвиробництва склало 5,1%. Вже у квітні цей показник зріс до 16,2%.
Враховуючи негативні тенденції, які лише посилюються, західні кредитори змушені були переглянути прогнози для України. Серед інших, МВФ, на якого орієнтуються решта кредиторів і інвесторів, погіршив прогноз ВВП України у 2020 році. Ще у квітні Фонд очікував падіння на 7,7%. Тоді як згідно з новим прогнозом, оприлюдненим після підписання кредитної програми минулого тижня, економіка обвалиться на 8,2%.
Через збільшення дефіциту держбюджету (оскільки доведеться витрачати більше, зважаючи на боротьбу з коронавірусом) при падаючих доходах уряду доведеться більше брати в борг. Якщо станом на кінець 2019 року держборг був на рівні 50,4% ВВП, то в кінці нинішнього року цей показник досягне 65,4%, випливає з прогнозів МВФ.
Маючи сильний спад економіки і будучи ще більше закредитованою, Україна в очах інвесторів опиниться далеко не найбільш надійним позичальником. А тому премія за ризик по українському боргу буде зростати, а значить – позичати на зовнішніх ринках стане дорожче.
Важливий також соціальний аспект. В Україні велика частка "тіньового" ринку праці, але навіть офіційні показники безробіття вже виглядають проблематично. Через карантин сотні тисяч людей звернулися у службу зайнятості, розраховуючи отримати допомогу і "пересидіти" якийсь час. Але МВФ прогнозує, що безробіття за підсумками 2020 року різко зросте до 12,6% від працездатного населення. На початку року рівень безробіття був 7,5%.
На приватизацію із залученням західних компаній уряду у період глобальної турбулентності розраховувати не доводиться. Про гнітючі настрої бізнесу говорить той факт, що капітальні інвестиції в Україні в січні-березні поточного року впали на 35,5% після зростання на 21,2% в четвертому кварталі минулого року.
Інвестиційна привабливість України в цілому буде мінімальною. МВФ прогнозує приплив прямих іноземних інвестицій в Україну в 2020 році на рівні 0,8 млрд доларів. Це в два рази менше, ніж у 2019 році.
І тому у такій ситуації украй важливо не розгубити ті можливості, які вже є у економіки, підтримавши ключові експортні індустрії: аграрний і металургійний сектори.
Що потрібно робити вже сьогодні? Наприкінці травня президент Володимир Зеленський підписав закон, який наробив галасу у бізнес-середовищі (так званий №1210), яким, серед іншого, передбачено підвищення у півтора рази ставок рентної плати за видобування залізної руди. Такий крок призведе до істотного зростання цін на руду, через що зростуть витрати металургійних підприємств.
Додатковий удар по металургії, м'яко кажучи, буде не дуже доречним. Адже ціни на метали на світових ринках падають з середини минулого року, через що збитки метпідприємств у 2019 році склали 31 млрд гривень. У зв'язку з коронавірусом з цього року на міжнародних ринках попит на металопродукцію впав, а обвал цін прискорився.
Після підвищення ренти на видобуток руди собівартість української металопродукції виросте, вона буде менш конкурентною. І у такій ситуації цілком очікуваною реакцією метпідприємств стане скорочення виробництва, аж до повної зупинки, а також звільнення персоналу.
Цифри говорять самі за себе. У поточних умовах підвищення ренти на руду призведе до ще більшого падіння ВВП і промвиробництва, скорочення експортної валютної виручки. І це явно не той сценарій, якщо уряд і президент розраховують вчасно платити по боргах і не допустити різкого ослаблення курсу гривні.
Крім того, на тлі боротьби з коронавірусом і наслідками карантину явно не в інтересах влади отримати недобір в державний і місцеві бюджети. Адже все це загрожує зростанням безробіття, падінням платоспроможності громадян, а як наслідок – загостренням соціально-економічної ситуації в країні.
Саме тому діяти потрібно вже зараз. Тим більше, підписавши закон, Володимир Зеленський говорив про можливість його доопрацювання разом з бізнесом. І для цього є всі підстави. Документ розроблявся ще у середині минулого року, коли ніхто не міг уявити собі ті проблеми в українській економіці, які є вже зараз і які будуть ще більше наростати найближчим часом.
Крім того, один з пунктів програми Кабміну передбачає мораторій на збільшення ставок податків і зборів до 2021 року для усунення додаткового фінансового тиску на економіку в період відновлення після кризи. Для металургійної галузі це критично важливо удвічі. І тому необхідно виправити помилку з підвищенням ренти на видобуток залізної руди.
Що потрібно зробити? Набуття чинності відповідної норми закону треба перенести до початку виходу економіки з кризи, що за найоптимістичнішими оцінками почнеться тільки на початку наступного року. В іншому випадку, без цього рішення стан економіки і соціальна ситуація в країні ще більше погіршаться, порушивши і так хитку динаміку рейтингу влади.