Вільний доступ в Шенгенську зону українці можуть отримати вже в липні 2016 року. Таку можливість підтвердили глава українського МЗС Павло Клімкін та єврокомісар з питань міграції Дімітріс Аврамопулос відразу після п'ятничної публікації звіту Єврокомісії щодо виконання Україною умов Плану дій візової лібералізації. Втім, візовий режим буде скасовано лише в тому випадку, якщо до 1 квітня 2016 року Україна виконає п'ять вимог ЄС, що стосуються боротьби з корупцією. В іншому випадку, процес лібералізації може бути зірваний.
Вільний доступ в Шенгенську зону українці можуть отримати вже в липні 2016 року. Таку можливість підтвердили глава українського МЗС Павло Клімкін та єврокомісар з питань міграції Дімітріс Аврамопулос відразу після п'ятничної публікації звіту Єврокомісії щодо виконання Україною умов Плану дій візової лібералізації. Втім, візовий режим буде скасовано лише в тому випадку, якщо до 1 квітня 2016 року Україна виконає п'ять вимог ЄС, що стосуються боротьби з корупцією. В іншому випадку, процес лібералізації може бути зірваний.
Експерти і чиновники, які стверджують, що через сім років Україна нарешті виконала абсолютно всі вимоги ЄС для скасування віз, трохи лукавлять. П'ятничний звіт Єврокомісії (ЄК) про виконання Україною критеріїв Плану дій з візової лібералізації (ПДВЛ) дійсно позитивний. І знайомі з тонкощами європейської бюрократії скажуть, що якщо вже ЄК щось і рекомендує Раді Європи, з імовірністю в 90% рішення буде прийнято.
Але, як вже повідомляло РБК-Україна, в пункті звіту 2.3.1.3 "Запобігання та боротьба з корупцією" чітко перераховані п'ять антикорупційних вимог офіційного Брюсселя, які ще належить виконати до кінця першого кварталу 2016 року.
Перші два з п'яти вимог Єврокомісії стосуються прозорої роботи Національного антикорупційного бюро (НАБУ) і Спеціальної антикорупційної прокуратури (САП), які діють у зв'язці.
НАБУ можна сміливо назвати головним антикорупційним органом країни. За законом воно підпорядковується президенту. Керівника НАБУ Артема Ситника на відкритому конкурсі вибрали і призначили ще у середині квітня. І до 1 грудня головне антикорупційне відомство не могло запрацювати через відсутність голови САП. Конкурс з відбору спеціального антикорупційного прокурора супроводжувався скандалами, в результаті яких САП очолив колишній заступник прокурора АРК Назар Холодницький.
Варто уточнити, що саме прокурори САП будуть видавати детективам НАБУ дозволу на розслідування справ проти корупціонерів і передачу їх до суду. І, якщо врахувати, що сам глава САП - заступник генпрокурора і безпосередньо йому підпорядковується, то стає зрозумілим, яка "бійня" велася на етапі відбору спеціального антикорупційного прокурора.
Своєчасний запуск роботи НАБУ і САП були у переліку вимог ПДВЛ. І до 1 грудня, як того вимагав Брюссель, українська влада запустила роботу НАБУ і САП. Здавалося б, у ЄС повинні були поставити "пташку" навпроти цієї вимоги в плані візової лібералізації. Але перехитрити ЄК не вдалося: європейці вимагають змінити закон про прокуратуру в частині набору і звільнення прокурорів САП.
Які саме поправки Рада повинна внести, Єврокомісія не уточнила. Як вдалося дізнатися РБК-Україна, зміни стосуються вимог до прокурорів, які хочуть працювати в САП і подаються зараз на конкурс.
"Мова йде про можливості розширення участі в конкурсах на посади, як в прокуратурі, так і САП. Зараз приймати участь у конкурсах можуть люди з 5-річним стажем роботи в прокуратурі. Людину не з системи взяти не можуть", - пояснив РБК-Україна експерт "Реанімаційного пакету реформ" Ярослав Юрчишин.
Також, за його словами, можуть внести зміни до держбюджету, які дадуть більшу незалежність САП. Адже в бюджеті на неї не передбачено окремої статті витрат. Зараз САП фінансується за рахунок бюджету ГПУ.
"Також ЄК рекомендує внести зміни у закон про прокуратуру, щоб вивести САП з-під контролю ГПУ. Але це лише рекомендація", - сказав РБК-Україна один із заступників генпрокурора.
Історія цієї рекомендації давня і стосується перепідпорядкування спеціальних антикорупційних прокурорів. Ще на етапі другого читання нового закону про прокуратуру нардеп від "Блоку Петра Порошенко" (БПП) Віктор Чумак пропонував внести правку до закону, згідно з якою функція призначення прокурорів САП від генпрокурора переходила б до безпосередньо керівнику САП. Але пропозиція не набрала необхідної кількості голосів.
Третій пункт-рекомендація у звіті ЄК стосується запуску Національного агентства з запобіганню корупції (НАЗК), яка буде підпорядковуватися уряду. У сфері його компетенції - моніторинг і перевірка декларацій чиновників. Також з початком роботи Агентства запустять державний аудит партій. Пройшли перевірку політичні сили отримають гроші з бюджету на свою діяльність.
Саме після запуску Нацагентства запрацює онлайн-декларування чиновниками свого майна (адже саме НАЗК має затвердити онлайн-форму декларації) і вступить в силу криміналізована стаття за невчасно подану декларацію або за декларування недостовірної інформації.
зокрема, якщо зараз в законодавстві за це передбачена адміністративна відповідальність у розмірі 10 тис. гривень штрафу, то після того, як запрацює НАЗК, за ці ж порушення передбачається покарання у вигляді позбавлення волі на строк до двох років.
Саме європейські партнери в свій час наполягли на тому, щоб президент і прем'єр розділили сфери антикорупційного впливу: за гарантом залишили НАБУ, а за главою уряду - НАЗК. Офіційний Брюссель навіть закрив очі на те, що Україна і так на пару тижнів прострочила дату запуску НАЗК, продовживши терміни до кінця першого кварталу 2016 року. Але і в цьому питанні українська влада ризикує все провалити.
Конкурсний відбір голови НАЗК також проходить зі скандалами - його не можуть вибрати вже більше півроку. У кінці серпня конкурс перезапустили, але навіть перезавантаження комісії з відбору не дала результатів. За три місяці роботи вона вибрала і затвердила лише трьох з п'яти членів керівництва НАЗК. За законом, вони повинні визначити главу Нацагентства. Юридичних перешкод немає. Але, за словами багатьох членів конкурсної комісії, хтось з цих трьох точно проголосує за себе.
"Тому в п'ятницю 18 грудня на засіданні конкурсної комісії на голосування винесли кілька пропозицій. В тому числі, і про довиборах ще двох членів, щоб доукомплектувати п'ятірку, або оголосити новий конкурс і набрати п'ятірку заново. Жодна з пропозицій не набрала потрібної кількості голосів. Робота НАЗК заблокована. Чекаємо, коли нас наступного разу збере Наталія Севостьянова (перший заступник міністра юстиції, вона ж - голова конкурсної комісії - ред.)", - розповів РБК-Україна член конкурсної комісії Віктор Таран.
У свою чергу Наталія Севостьянова повідомила РБК-Україна, що наступне засідання відбудеться вже в січні і, найімовірніше, вони просто оберуть ще двох людей у керівництво НАЗК. Але, навіть до вже обраним двом з трьох керівників у громадськості немає довіри.
"Олександр і Наталія Скопич Корчак - люди, яких контролює Кабмін і прем'єр (третій - нардеп від БПП Віктор Чумак, - ред.)", - заявив член конкурсної комісії Віталій Шабунін.
минулого тижня "Реанімаційний пакет реформ", представники якого представлені в конкурсній комісії, та антикорупційні організації звернулися з відкритим листом до прем'єра з вимогою перезапустити конкурс з вибору глави НАЗК.
"З допомогою маніпуляцій конкурсна комісія, де більшість мали представники влади, простягнула на керівні посади близьких до прем'єра чиновників, викинувши з конкурсу представників громадськості. Голосування, як мінімум, по двох з трьох членів НАЗК відбулося нелегітимним і сумнівним способом. Так, наприклад, два представника від громадськості, які увійшли у фінал, були "завалені" комісією без всяких на те об'єктивних пояснень. Серед них - співавтор закону про люстрацію і учасник АТО Федір Веніславський, а також адвокат "Автомайдану", борець за очищення судової системи і член Ради громадського контролю Антикорупційного бюро Роман Маселко. На противагу цим двом кандидатам, представники влади протягнули НАЗК непрямого підлеглого Арсенія Яценюка - заступник голови Нацдержслужби Олександра Скопича, і екс-викладачку прем'єра - Наталю Корчак", - повідомляється в листі до прем'єра.
Втім, у Кабміні цей лист проігнорували і готуються просто доукомплектувати вже обрану трійку керівників НАЗК. Перезапуск конкурсу, як того вимагає громадськість, не вписується в дедлайн звіту Єврокомісії, яка зобов'язує Україну запустити Агентство до кінця першого кварталу 2016 року.
До того ж, вкрай важливо, щоб до 1 квітня НАЗК затвердило форму декларацій і запустив онлайн-реєстр. В іншому випадку, онлайн-декларування, кримінальна відповідальність за неправдиву інформацію і зобов'язання декларувати готівку заощадження, золото і антикваріат відкладається ще на рік - до 1 квітня 2017 року.
Набільш безглузда ситуація вийшла з законами про спецконфіскації і арешт майна корупціонерів. Їх прийняття було потрібно для запуску Нацагентства з розшуку та управління активами. Закон про його створення президент підписав 9 грудня. У Верховній раді і на Банковій заздалегідь знали позицію ЄС. Офіційний Брюссель підтримував закони №2540а і 2541а в редакції Кабміну. Про це відкрито говорив глава представництва ЄС в Україні Ян Томбінський.
І, можливо, процес прийняття документів пройшов би спокійно, якби на етапі підготовки до другого читання в профільному парламентському комітеті з правоохоронної діяльності, законопроекти не переписали б до невпізнання.
Деякі правки, які внесли в закон, громадськість назвала абсурдними. Так, наприклад, за словами Віталія Шабуніна, щоб на етапі досудового слідства накласти арешт на позолочену вазу в "Хонку" екс-президента Віктора Януковича, прокурору потрібно довести її незаконне походження і заподіяну цієї вазою громадський шкоди.
Історія закінчилася прийняттям законопроектів №2540а і 2541а з численними правками комітету з правоохоронної діяльності. Але з застереженням. "Ми їх відправимо на оцінку в Брюссель", - пообіцяв в кулуарах Верховної Ради, голови фракції БПП Юрій Луценко відразу після прийняття законів у другому читанні 10 листопада.
І, за його словами, якщо європейці висловили зауваження, Рада обов'язково внесе всі необхідні поправки в закони на умовному третьому читанні.
У результаті з'ясувалося, що закони на оцінку в Брюссель відправляти і не збиралися. Нещодавно на сайті президента з'явилося повідомлення про те, що Петро Порошенко підписав закони про арешт і спецконфіскації. І все б нічого, якби у своєму звіті Єврокомісія чітко не вказала, що ці документи український парламент повинен внести правки.
"Законопроекти про арешт і спецконфіскації фактично ускладнюють процедуру арешту. Для того щоб заарештувати будь-яке майно корупціонера, слідчому або детективу НАБУ потрібно довести в суді, якої шкоди було завдано цим злочином. А ця шкода дуже часто не можна порахувати, а іноді шкоди може і не бути, - пояснила РБК-Україна експерт "Реанімаційного пакету реформ" Дар'я Каленюк. - Припустимо, суддя отримує хабар в 100 тис. доларів. Гроші він отримав, а "потрібне" рішення ще не прийняв. За прийнятим законом, ці 100 тис. не можна заарештувати".
Експерт зазначила, що також ускладниться процедура арешту активів, записаних на третіх осіб - "свата, брата, кума, тещу".
"Фактично потрібно буде доводити, що або був переданий актив за ціною нижче ринкової, чи був переданий з метою уникнути конфіскації. Але в реальності дуже складно довести, що це третя особа заздалегідь знало, що власник передає їй майно, щоб уникнути конфіскації", - зазначила Дар'я Каленюк.
На питання РБК-Україна про те, чому не можна було відразу все зробити правильно, нардепи розводять руками. Але запевняють: вносити рекомендовані Євросоюзом правки до законів №2540а і 2541а готові.