Ігор Насалик: Якщо б ми не готувалися до зими, то у нас би вже зараз на ТЕС були порожні склади

- Яка зараз ситуація з запасами енергетичного вугілля на складах ТЕС і ТЕЦ?

- На сьогодні (інтерв'ю відбулося 22 лютого, - ред.) на складах ТЕС 792,9 тисяч тонн вугілля антрацитової групи. Відставання від графіка немає - на 1 березня запаси марки А заплановані в обсязі майже 681 тисяча тонн. По газовій групі - запаси складають майже 727 тисяч тонн. Всього на ТЕС - 1,5 мільйона тонн вугілля. На ТЕЦ - майже 66 тисяч тонн антрациту і 50 тисяч тонн - газова група.

Влітку в країні була схожа ситуація і навіть гірше. До вересня запаси вугілля антрацитної групи становили, за даними Міненерго, близько 400 тисяч тонн. При цьому була проблема з атомною генерацією - енергоблоки не могли своєчасно запуститися після ремонтів. Але тоді уряд обійшовся без прийняття розпорядження про введення надзвичайного стану. В чому необхідність введення НС зараз?

- Справді, влітку ситуація була більш важкою, ніж зараз. У нас тоді працювало всього дев'ять енергоблоків атомних електростанцій. А шість енергоблоків у нас були виведені у плановий та аварійний ремонти. Тому влітку брак потужності, в тому числі і базову (базові або мінімальні потужності АЕС забезпечують покриття постійної навантаження в об'єднаній енергосистемі, - ред.) за рахунок теплових електростанцій. В результаті, навантаження на теплову генерацію в літній період було значно більшим, ніж взимку. Це означає, що тільки десять енергоблоків ТЕС потужністю по 200 МВт кожен повинні були працювати, щоб забезпечити покриття базової потужності. Зараз у нас зовсім інша ситуація - працюють 14 атомних енергоблоків, а ремонтний графік був розписаний таким чином, щоб зараз атомна генерація могла вийти на максимальні потужності. Всю "базу" ми покриваємо за рахунок атомної енергетики. І, відповідно, балансу електроенергії на березень частка атомної генерації складе 59% (понад 7,9 млн кВт/год, - ред.). Зараз - 56%.

- Давайте уточнимо, що за графіки ремонтів АЕС ви розписали, оскільки для НАЕК "Енергоатому" завжди існувала проблема необхідності коригування графіків своїх ремонтів, продовжуючи роботу енергоблоків, щоб в ситуації кризи перекрити потреби країни в електроенергії...

- Так, дійсно, раніше це був саме такий, несистемний процес, який приводив до розбалансування потужностей "Енергоатому". Щоб не допускати подібних ситуацій в майбутньому, ми розробили чотирирічний план ремонтів атомних енергоблоків. Він вже підписаний і затверджений. Ні я, ні хто-небудь ще ніяк не може впливати на цей процес, "висмикуючи", коли заманеться енергоблоки з ремонтів або, навпаки, не даючи їм увійти в ремонт. Графіки прописані таким чином, що якщо їх "порушити", можна розбалансувати всю роботу енергосистеми. Тому цього робити ніхто не буде.

- Чому режим НС введений зараз, якщо ситуація, порівняно з літом, не настільки критична?

- Проблема в тому, що нам не вистачає регульованих потужностей, тобто, по суті, теплової генерації. Ці потужності становлять близько три тисячі мегават. В "гарячому резерві" ТЕС (потужності енергоблоків, готові в будь-який момент до несення навантаження, - ред.) у нас було 700 мегават, а після введення надзвичайних заходів, зменшили до 400 мегават. Ми зараз максимально наповнили базу атомних станцій, але це не означає, що ТЕС взагалі не беруть участі в генерації електроенергії. Але ми перевели їх на роботу мінімальним складом. Це означає, що в залежності від температурного режиму, працює мінімальний склад обладнання, що дозволяє скоротити споживання вугілля-антрациту. Зараз енергоблоки ТЕС сумарно спалюють 15 тисяч тонн у добу. При цьому ми максимально збільшили генерацію на ТЕС, які працюють на газовій групі. Вони зараз в добу споживають близько 55 тисяч тонн вугілля газової групи. А загалом виходить, що теплова генерація споживає ті самі необхідні їй 65-70 тисяч тонн, просто режим надзвичайних заходів дає нам можливість правильно розподілити навантаження в енергосистемі.

- У серпні в розпал чергової енергокризи в інтерв'ю РБК-Україна ви сказали: "все, що робиться в Міністерстві енергетики є передбачуваним і передбачливим". І зараз ви неодноразово публічно заявляли, що готувалися до того, що може виникнути дефіцит вугілля-антрациту. Одним з етапів підготовки ви називаєте переклад №2 і №5 енергоблоків Зміївської ТЕС (забезпечує Харків і область) на газове вугілля. Переклад повинен забезпечити економію в 1,3 мільйона тонн антрациту. Ще влітку ви називали вартість цих робіт на рівні 175 мільйонів гривень. Зараз мова йде вже про 240 мільйонів гривень. Як за кілька місяців в кошторисі проекту виникли додаткові 65 мільйонів гривень?

- Ще у травні минулого року я ухвалив рішення про перехід двох енергоблоків Зміївської ТЕС на газову групу вугілля. Тоді ми, з урахуванням прогнозного балансу по цьому підприємству, могли тільки приблизно порахувати, у скільки обійдеться переобладнання. Реальну суму ми могли назвати тільки тоді, коли буде затверджено проект. Остаточний проект, який пройшов держекспертизу, Міненерго отримало тільки в грудні минулого року.

- Тобто, на розробку проектної документації пішло близько дев'яти місяців. Чому так довго?

- Зрозуміло, це дуже довгий і скрупульозний процес, в якому задіяні кілька інститутів. Це ж не "гвинтик викрутити - закрутити" - змінюється подача енергоресурсу на енергоблоці. Це колосальна відповідальність, тому що, якщо неправильно спроектувати, можна створити загрозу катастрофи. Тому під час розробки проектної документації, кошторис неодноразово перераховувалася. В цих, як ви сказали, додаткових 60-65 мільйонів гривень - лише 55 мільйонів гривень передбачено на заходи по забезпеченню безпеки переходу з однієї групи вугілля на іншу. І тепер, коли проект затверджений, я можу назвати точну його вартість - 240 мільйонів гривень.

- Чому ці кошти не були закладені в інвестиційну програму Зміївської ТЕС (ПАТ "Центренерго"), а, за вашими словами, проект буде реалізований за рахунок отриманої "Центренерго" прибутку?

- Можна було б, звичайно, закласти кошти на переобладнання блоків та в інвестиційну складову тарифу, але я не прихильник роздувати тарифи таким чином. Це все одно створить додаткове фінансове навантаження на побутових споживачів і промисловість. Тому ми пішли іншим шляхом. Коли я став міністром, держкомпанія "Центренерго" демонструвала збитки в 200 мільйонів гривень. Зараз за підсумками минулого року прибуток держкомпанії - 1,1 мільярда гривень. Норматив по виплаті дивідендів для держпідприємств становить 75%. Коли підприємство було у збитках, воно не могло виконувати свої зобов'язання перед бюджетом. Але, коли воно в минулому році стало виходити на прибуток, ми запропонували частину коштів - 240 мільйонів гривень - спрямувати на переобладнання енергоблоків.

- Раніше ви заявляли РБК-Україна, що переведення енергоблоків повністю завершиться в травні-червні. В. о. генерального директора "Центренерго" Олег Коземко каже, що це відбудеться не раніше четвертого кварталу. Так, коли енергоблоки будуть введені в експлуатацію?

- Зараз ми проведемо експеримент, свідком якого ви станете.

Попередньо включивши режим гучного зв'язку, Насалик дзвонить Коземко:

Ігор Насалик: - Олег Миронович, мені потрібна від вас одна інформація. Мені потрібно чітко знати, коли перший енергоблок (№2, - ред.) Зміївської ТЕС запускається в роботу?

Коземко Олег: - Поки не буде затвердженого фінплану, мені складно сказати.

Ігор Насалик: Якщо на наступному тижні буде прийнятий фінплан...

Коземко Олег: Його вже два місяці прийняти не можуть, Ігор Степанович!

Ігор Насалик: Володимир Кістіон (віце-прем'єр, - ред.) вже підписав його. Якщо на наступному тижні буде прийнятий на Кабміні, коли ви можете запустити блоки?

Коземко Олег: Ну, мені треба все точно порахувати, але в принципі, якщо всі прийнято, то ми можемо, орієнтовно, до 1 червня включитися в мережу.

Ось дивіться (продовжує Ігор Насалик, звертаючись до РБК-Україна), директор "Центренерго" не знав, про вашу присутність.

- Чому тоді раніше говорилося зовсім інше? І чому Коземко каже, що фінплан ще не затверджено?

- Директор держпідприємства, на якому лежить колосальна відповідальність, хвилюється, щоб процеси не затягувалися, але насправді, ми забезпечимо прийняття фінплану, а 1 червня енергоблоки будуть підключені до мережі. Я думаю, що ми постараємося це зробити навіть раніше цього терміну.

Фото: Ігор Насалик; фото РБК-Україна

- А на якому етапі проект з переведення Трипільської ТЕС (забезпечує Київ і область) з антрацитної на газову групу? Про це говориться вже давно, прем'єр і президент дають вам доручення...

- Це була моя ідея, ніхто мене не примушував. Ті, хто про це раніше говорили, нічого в цьому напрямку не зробили. І я підписав указ про переведення енергоблоків Трипільської ТЕС з антрациту на газове вугілля. Це більш масштабний проект, ніж за Зміївській ТЕС, і його приблизна вартість - близько мільярда гривень, може бути і більше. Це обумовлено складністю технічних робіт, тому що на Зміївській ТЕС ми поміняли паливо і технологію його подачі, а на Трипільській ТЕС нам, швидше за все, і котли доведеться поміняти.

- До наступного опалювального сезону проект переобладнання Трипільської ТЕС буде затверджений?

- Думаю, що не встигнемо. Дуже тривала процедура складання самого проекту, потім держекспертиза займе близько півтора місяця, а потім буде складатися фінплан. І після цього, вже будемо шукати кошти на реалізацію проекту.

- На засіданні Кабміну у вівторок, 21 лютого, уряд затвердив план підготовки нормативних актів, спрямованих на виконання указу президента про забезпечення надзвичайних заходів в енергетиці. Згідно з документом, серед іншого, Міненерго дається тиждень на розробку планів з диверсифікації поставок вугілля. Укладетеся в терміни? І як плануєте вирішувати проблему диверсифікації?

- Розумієте, по диверсифікації перед тим, як щось вирішувати, потрібно спочатку визначитися, хто буде нести відповідальність за збитки, які ми отримаємо? А ми їх обов'язково отримаємо, тому що ціна українського вугілля 1730 гривень за тонну, а ціна диверсифікації, тобто, імпортного вугілля - 2829 гривень за тонну, що розрахована за формулою "Роттердам плюс". Хто повинен сплатити цю різницю?

- Досі ви називали іншу ціну імпортного вугілля "Роттердам плюс" - 3100 гривень за тонну. Що змінилося?

- Просто зараз взяли мінімальний показник індексу. Це ж не я вигадую ці ціни, а фахівці аналізують. Раніше ми посилалися на дані по індексу Richards Bay (південноафриканський порт, - ред.). І це ціна з урахуванням поставки, тобто кінцева.

Якщо говорити про диверсифікацію, що зараз можна зробити - повернути так звану "вугільну складову" Держрезерву, яку раніше звідти виключили. Для того, щоб сформувати резерв вугілля Держрезерву потрібно виділити кошти з держбюджету...

- Чому це не робилося раніше? Ви говорили про формування резервів вугілля ще півроку тому.

- А навіщо це було робити раніше? Якщо у нас до блокади проблем з поставками українського вугілля на ТЕС не було, вони "йшли в графіку", передбаченому Міненерго. До того ж вартість імпортного вугілля, як я вже сказав, значного вище ціни на вугілля внутрішнього видобутку. Якщо б ми формували резерви, то вийшло б наступне: в зимовий період ми спалювали близько 1,2 мільйона тонн антрациту. Якщо б ми його купували за імпортною ціною, по "Роттердам плюс", то, вважаючи різницю між ціною на українське вугілля, у нас утворилося близько 1,5 мільярда гривень збитків. Хто повинен компенсувати ці збитки? Населення через тарифи на електроенергію. Хіба це справедливо?

- Я розумію, що регулятор - НКРЭПУ, який ввів методику розрахунку вартості вугілля "Роттердам плюс", це - не компетенція Міненерго і уряду в цілому. Але ситуація з ціною, прив'язаною до роттердамської біржі, йде так, як ви кажете, то хіба уряд не в змозі вплинути на ситуацію - Кабмін міг заздалегідь попередити президента, регулятор і населення про наслідки?

- Ні. У нас немає політичного впливу на цю ситуацію. Уряд не може і не впливає на роботу національного регулятора. Але я можу пояснити, чому утворилася така різниця між вартістю імпортного та українського вугілля. Коли була запропонована формула розрахунку ціни на вугілля за індексами роттердамської біржі, Міненерго не пішло на поводу у регулятора. Якщо б ми погодилися прирівняти вартість вугілля внутрішнього видобутку до так званого "паритету імпорту", то це б викликало різке зростання вартості електроенергії - з усіма витікаючими для споживача наслідками. Я був категорично проти цього і пішов по іншому шляху - ми прив'язали вартість вугілля до показників польської біржі.

- Чому саме до польської?

- Міненерго визначає вартість вугілля, що видобувається держшахтами тільки на підконтрольній території, а це - вугілля газової групи. Як з'явилася прив'язка до польської біржі? Ми у відомстві виходили з того, що ціна на вугілля внутрішнього видобутку має бути такою, що в разі, якщо країні не вистачає свого вугілля марки Г, то ми повинні швидко компенсувати цю нестачу. Значить, це - контракти в Польщі, з якою у нас невелике транспортне плече. Коли у нас була нестача газової групи, і енергохолдинг ДТЕК закуповував у минулому році вугілля газовий групи в Польщі (близько 130 тис. тонн - ред.), ми побачили, що це правильний підхід.

Важливо також розуміти, що державі належить лише 15% ринку, а ДТЕК - 85%. Але, встановлена Міненерго ціна, стала певним індикатором і для цієї компанії. Тому і на антрацитовую групу вугілля, що видобувається на підконтрольних територіях, теж встановили цей індикатив - 1730 гривень. І саме ця ціна враховується при розрахунку оптово-роздрібної ціни електроенергії. Просто, коли була встановлена формула "Роттердам плюс", вартість вугілля на роттердамській і польської біржах була практично однаковою. А тепер вже можна порахувати: якщо країна споживає близько 25 мільйонів тонн вугілля, то додайте різницю між внутрішньою та імпортної цінами, і вийде, що Міненерго заощадило для країни близько 27,5 мільярдів гривень.

- Тобто, іншими словами, ви говорите, що саме прив'язка вартості вугілля до формули "Роттердам плюс" не дала змоги сформувати резерв вугілля, оскільки імпорт був не вигідним? І ця формула не застосовується для розрахунків оптово-роздрібної ціни на електроенергію?

- Ви правильно розумієте. Це насправді так.

-Виходить дивна ситуація. Ви говорите про те, що міністерство готувалося до можливого дефіциту вугілля. Що ви домоглися більш низької ціни на вугілля внутрішнього видобутку, ніж пропонувала НКРЭПУ. Що проводиться ряд заходів щодо скорочення споживання антрациту. Але варто тільки заблокувати поставки вугілля з АТО, як українська енергетика знову в режимі НС. Може заходів, які ви робили з підготовки недостатньо?

- Зрозумійте, влітку країна "спалила" два мільйони тонн вугілля через те, що в нас в роботі було всього дев'ять атомних блоків. Якщо б ми не готувалися до зими, до можливих обмежень поставок, то у нас би вже зараз на ТЕС були порожні склади. Але цього ж не сталося. У нас ще було заплановано, що за графіком теплова генерація повинна була в минулому році спожити додатково 5 мільярдів кубометрів природного газу. Але ми компенсували 1,25 мільйонів кубометрів газу вугіллям. А це ще 2 мільйони тонн. Тобто, ми зменшили споживання газу на підприємствах теплової генерації, але потреби в електроенергії забезпечили. В результаті, 4 мільйони тонн вугілля пішли на те, щоб вирішити проблеми країни, які виникли в газовому секторі і атомній генерації. Та, незважаючи на це, ми до опалювального сезону все одно змогли сформувати необхідні запаси вугілля на складах - 2,21 мільйонів тонн. І зараз, незважаючи на всі складності, енергосистема працює в штатному режимі.

- Якщо у нас все працює, міністерство передбачало різні ситуації, то навіщо тоді у розпорядженні уряду про забезпечення надзвичайних заходів на ринку електричної енергії (№103 від 15 лютого) прописана можливість застосування графіків аварійних і погодинних відключень, а ви до цього неодноразово говорили про можливість віялових відключень електроенергії?

- Саме для того, щоб не допустити ситуації, коли українці опиняться без світла, ми і ввели надзвичайні заходи в електроенергетиці Саме цей режим дає нам можливість скоротити споживання генерацією вугілля антрацитної групи, перекрити його газової групою. І зараз ми спалюємо щодоби 15-17 тисяч тонн вугілля марки А, а до введення надзвичайних заходів - 37-40 тисяч тонн. Запаси, які є зараз на складах, вони ж не нескінченні і "не гумові". За розрахунками, щоб ви розуміли, робота теплових електростанцій в автономному режимі розрахована на 30 днів. А блокада поставок вугілля з Донбасу триває з 26 січня. І за всіма графіками і методиками, у нас на складах запасів бути вже не повинно. Але вони є, оскільки ми дуже добре підготувалися до подібної ситуації.

- Якщо ви добре підготувалися, то ви знаєте, як цю проблему вирішувати. Що будете робити? Як будете забезпечувати постачання антрацитної групи на склади?

- Є кілька варіантів вирішення цієї проблеми. Наприклад, миттєва поставка вугілля, днів за десять. Оперативно можна організувати поставку вугілля антрацитної групи з російського Кузбасу (Кузнецький вугільний басейн, - ред.). Оскільки це імпорт, ціна його буде визначатися індексами роттердамської біржі. Для розуміння, приватні компанії в січні імпортували 38 тисяч тонн антрациту. Але це вугілля теплова генерація не бачила навіть близько, тому що його відразу ж експортували. Чому? Тому що їм було вигідно купити за низькою ціною, а продати по "Роттердам плюс". Тому, якщо ми будемо закуповувати російське вугілля, очевидно, що для нас ціна буде дорогою.

Якщо це поставки, наприклад, з ПАР, то це теж ціна з урахуванням індексів роттердамської біржі, тільки на організацію процесу - контракт, фрахт, акредитив - піде не менше 50 днів. Ще важливо врахувати, що наші ТЕС проектувалися з розрахунком, що вони будуть використовувати вугілля з Донбасу. А це - молодий антрацит, з показником летючості (вихід летких речовин, що виділяються при розкладанні вугілля; визначає термічну стійкість вугілля - ред.) менше 16%, а вугілля з ПАР з летючістю 18%. Але це теж молодий антрацит, як і австралійський, в'єтнамська, китайська, який можуть використовувати наші ТЕС.

Другий варіант вирішення ситуації - імпорт електроенергії. Імпортувати ми можемо тільки з РФ. Якщо ми допускаємо цю можливість, то постачання нам потрібні по нерівномірному графіку, а це неможливо, він йде і вночі, і вдень за рівним графіком. Тобто, якщо ми імпортуємо російську електроенергію, нам доведеться обмежувати роботу своїх АЕС, для того, щоб утримувати пікові навантаження. При цьому, не варто забувати, що імпорт з Росії обійдеться нам дуже дорого (мінімальна ціна імпортної електроенергії з РФ у 2015 році становила 2,4 рубля за 1 кВт/год, - ред.).

Третій варіант - це використання газомазутних блоків, які зараз знаходяться в консервації. Я вже дав розпорядження вивчити, в якому вони зараз стані. Але, якщо їх включити, вартість кіловата електроенергії зросте вдвічі - до 2,2-3 гривень.

Тому потрібно розуміти - який би варіант вирішення ситуації ми не обрали, він неминуче позначиться на ціні на електроенергію.

- Який обсяг вугілля Україна планує імпортувати?

- Давайте порахуємо. ТЕС, працюючи мінімальним складом, більше 17 тисяч тонн вугілля на добу не можуть використовувати. Але, згідно із законодавством, у такому режимі підприємства можуть працювати не більше двох місяців. Після того, як надзвичайний стан буде знято, теплова генерація збільшить обсяг споживання до 25 тисяч тонн у добу. Відповідно, щоб забезпечити 30 днів роботи всіх ТЕС - 750 тисяч тонн потрібно буде імпортувати.

- У вівторок на засіданні уряду прем'єр Володимир Гройсман вам дав доручення підготувати проект по створенню в Україні біржового вугільного майданчику. Як ви оцінюєте цю ініціативу?

- Я - проти. По-перше, на території, де левова частка ринку належить одній компанії (мова йде про ДТЕК, - ред.), біржі не вийде. По-друге, створення біржі - найкоротший шлях переходу до формування вартості ціни на українське вугілля за індексом Роттердама. Оскільки, тоді ціна повинна бути еквівалентна паритету імпорту.

- Будете переконувати прем'єра відмовитися від цієї ініціативи?

- Я висловлю свою думку з цього питання. Якщо мені не вдасться переконати прем'єра, і таке рішення буде прийнято Кабміном, то я, звісно, буду виконувати рішення уряду.