Перший заступник голови Верховної Ради України та колишній голова Державної митної служби Ігор Калєтнік у другій частині інтерв'ю РБК-Україна розповів про імпорт нафтопродуктів до України, про продаж землі та про можливість висунення кандидатів від КПУ на президентських виборах 2015 р.
Першу частину інтерв'ю з Калеєтніком читайте тут.
РБК-Україна: Чи радитеся Ви зі своїм попередником на посаді, якій, тим більше, є вашим однопартійцем Адамом Мартинюком стосовно Вашої посади і які він вам дає поради?
Ігор Калєтнік: Рекомендація мені дається дуже проста - дотримуватися норм закону про регламент і тоді говорити, що перший заступник голови Верховної Ради діє не у відповідності з тими чи іншими нормами регламенту просто не буде підстав. Безперечно, що з питань, якими він володіє, будь-який член Комуністичної партії, будь-коли може порадитися з Адамом Мартинюком. Це у нас норма, яка застосовується не лише до нього, а й до інших членів партії.
Фракція КПУ сьогодні оновилася більше ніж на 2/3 свого складу - прийшли нові депутати, які до цього не працювали в парламенті. І пленум президії ухвалив рішення, щоб Мартинюк відповідав за роботу фракції, бо саме його досвід сьогодні вкрай необхідний для того, щоб нові народні депутати вчилися не на своїх помилках, а мали змогу підійти до старшого товариша і запитати, як і що зробити. Мені здається, що сьогодні це вкрай необхідна річ.
РБК-Україна: Чи часто Ви радитесь з батьком (Григорієм Калєтніком, членом фракції Партії регіонів) щодо депутатської роботи і взагалі чи складно бути двом представникам однієї сім`ї депутатами ВР?
Ігор Калєтнік: Мій батько тричі обирався народним депутатом, в тому числі двічі, коли це було можливо, по мажоритарним округам, починаючи з 2002 року. Безперечно, що його досвід важливий для мене і звичайно, я часто запитую його поради і як у батька, і як у людини з відповідним досвідом.
У нас надзвичайно теплі взаємовідносини, дуже дружня сім`я і не буває такого дня, щоб ми не зідзвонилися і не порадилися з того, чи іншого питання. Мені здається, що ми вміємо завжди чути один одного.
Читайте також: Україна в 2012 р. імпортувала нафтопродуктів на 1 млрд дол., - Держмитслужба
РБК-Україна: Фракція КПУ виступає за приєднання до Митного союзу. Ви, як фахівець, як вважаєте, чому Україна має вступати до Митного союзу? Якими будуть наслідки цього кроку для України?
Ігор Калєтнік: Якщо брати економічний аспект, біля 40% товарообігу України відбувається з тими країнами, які входять до Митного союзу. Безперечно, сьогодні нашій державі надзвичайно складно витримувати той тягар угод, які були підписані урядом (Юлії) Тимошенко, коли ціна на енергоносії набагато вище ніж в країнах Європи. Я за Митний союз взагалі не кажу.
До того ж в радянські часи велика кількість великих і надпотужних підприємств була побудована саме на території України - Дніпропетровська, Донецька, Запорізька області. І в цьому аспекті вони надзвичайно залежні від енергоносіїв.
З економічної точки зору, вступ до Митного союзу, це, можливість отримувати перш за все газ, можливість збільшення товарообігу між нашими країнами, споживачів, які можуть купувати українську продукцію. Це питання, які зв`язані з надходженням на територію України товарів з Росії, Білорусі і Казахстану без сплати відповідного мита.
Україна має приймати завжди ті рішення, які будуть їй на користь. Зрозуміло, що такі рішення мають прийматися шляхом публічного обговорення. Можливо, через референдум, але з урахуванням того, що саме цей вектор може суттєво змінити наші транспортні коридори, можливості нашої взаємодії з іншими країнами. Тому саме з цієї точки зору і виходила КПУ.
Україна вибрала європейський вектор розвитку, прийнявши відповідне законодавство, але зараз є реалії економічного напрямку. І ми повинні розуміти, наскільки сьогодні наша країна в умовах світової кризи, яка, можливо, буде набагато складнішою, ніж у 2009 році, буде здатна витримувати цю ситуацію.
Нам щомісячно треба виплачувати колосальні кредити, які набрала Україна в попередні роки та сплачувати надмірні суми по абсолютно нелогічних цінах за енергоносії. Та в той же час ціла низка ринків в нашій державі сьогодні закриті для нас. Тому дуже важливе питання імпортозаміщення, щоб українські підприємства почали працювати на потреби внутрішнього ринку. А імпортувати винятково ту продукцію, яку ми не зможемо виробляти самостійно.
РБК-Україна: Минулого року у нафтотрейдерів були проблеми з імпортом. Багато хто казав, що це пов`язано з лобізмом окремих компаній і зведені дані від аналітиків показують, що від митниці та "Укрзалізниці" за 10 місяців минулого року було завезено невідомо яким чином 368 тис. тон пального до України. З чим це пов`язано і що відбувалося на ринку нафтопродуктів минулого року?
Ігор Калєтнік: В минулому році кількість ввезеної сирої нафти в Україну зменшилась із 2,5 млн тонн до 0,7 млн тонн. Це сталося внаслідок того, що в Україні з 2012 року зупинені 5 з 6 нафтопереробних заводів (НПЗ). Серед них працює лише Кременчуцький НПЗ, але і він завантажений на 30% потужності. Заводи, які у нас є, майже без винятку, не можуть виробляти те паливо, яке сьогодні може стати конкурентоспроможним для тих нафтопродуктів, які імпортуються на територію України. А про експорт і говорити нема чого. Наприклад нафтопродукти марки Євро-5 жоден український завод виробляти не може, на превеликий жаль.
Експерти говорять що для модернізації лише двох НПЗ потрібно як мінімум 2 млрд дол. Якщо ми будемо говорити про Мозирський НПЗ в Білорусі, вони виробляють нафтопродукти, які сьогодні експортуються в Нідерланди, Італію, Польщу. Хоча модернізація заводу продовжується, і у найближчі роки цей НПЗ іще підніме рівень переробки сирої нафти. Білоруси отримують нафту без мита в рамках Митного союзу, а Україна - з митом. Це ще одне питання яке надзвичайно серйозно шкодить.
В 2012 році в Україну імпортовано 7,5 млн тон продуктів, сплачено при цьому податків майже 17,5 млрд грн.. При цьому загальна митна вартість імпортованих нафтопродуктів складає 7,5 млрд дол.
Розбіжності існують за рахунок того, що дані "Укрзалізниці" показують весь обсяг нафтопродуктів, які були перевезені "Укрзалізницею", а Митна служба показувала дані, які оформлювалися в відповідному режимі, скажімо імпорту - різниця в 300 тис. тон. А є ще цілий ряд інших режимів і в тому числі транзит через територію України. Тому, якщо звести всі ці баланси, ця цифра повністю відповідає всім даним.
Якщо аналізувати нафтотрейдерів і імпортерів, які були в 2010 році, такі і лишились в 2011 і в 2012 році. Їхні обсяги коливалися в залежності від того, наскільки було виробництво внутрішньої продукції тут, не більше того. Ми не можемо сказати, що було створене неконкурентне середовище для когось. Всі знаходилися в рівних умовах, але рішення про направлення цілої низки підприємств на лабораторні дослідження було прийняте саме за рахунок того, що деякі суб`єкти почали використовувати можливість різних ставок акцизного податку саме для того, щоб мінімізувати сплату податків на території України. Бо від кількості того чи іншого складу самого нафтопродукту залежало, яка буде ставка акцизного податку на нього.
Читайте також: Набув чинності закон про продовження мораторію на продаж сільськогосподарських земель до 2016 р
Лише по декількох поставках це сягає мільйонів гривень, в тому числі і нарахованих потім в результаті постаудитконтролю, і тих, які виявлені під час проведення лабораторних досліджень.
На сьогоднішній день Податкова служба проводить масові акції з перевірки якості бензину, що продається, на відповідність заявленим стандартам, і відповідно сплаті податків, як на внутрішньому ринку, так і при імпорті.
Сьогодні є люди, яким це не подобається, бо коли починається контроль повноти сплати податків, це багато кому не подобається, але це забезпечує повноту сплати податків до державного бюджету. Це великі бізнесові корпорації і групи, які мають надзвичайно великі можливості лобізму свого бізнесу, мають змогу висвітлювати ці дані через засоби масової інформації, тому будь-яка така дія в таких обсягах, про які ви кажете, викликала б надзвичайно серйозний резонанс, в тому числі і міжнародного рівня. Тому тут все надзвичайно просто і прозоро.
РБК-Україна: Ваш прогноз стосовно законопроекту про запровадження маркування підакцизних нафтопродуктів? Коли він може бути прийнятий парламентом?
Ігор Калєтнік: До цього законопроекту надійшли пропозиції Президента, який рекомендує відхилити цей документ. В нинішньому вигляді законопроект про маркування нафтопродуктів відкриває певні можливості корупційного спрямування і може призвести до подорожчання пального. За розрахунками Міністерства фінансів, щонайменше на 8 коп. на літрі, і це без урахування транспортних витрат, для доставки нафтопродуктів до місця, де за цим законопроектом мають проводити маркування.
Окрім того, самі місця, де мали б проводити маркування, також не визначені. І сьогодні з самого законопроекту не випливає, чи принесе його прийняття ту користь, яку від нього очікували. Думаю, що в профільному комітеті будуть відповідні доопрацювання і лише після того, його можуть розглянути повторно.
РБК-Україна: Микола Присяжнюк, який зберіг крісло міністра аграрної політики в нинішньому уряді, прогнозував що в 2013 році на законодавчому рівні має бути вирішено питання про продаж сільськогосподарських земель. Чи буде повернуте це питання на порядок денний до ВР? Позиція КПУ з цього питання зрозуміла. Ви є, були, і, мабуть, будете проти винесення сільськогосподарських земель на продаж. Але логіка процесу невблаганна і Президент теж цього бажає.
Ігор Калєтнік: Мораторій на продаж земель продовжений до 1 січня 2016 року. Це чітке рішення, яке не обговорюється. Дійсно, фракція КПУ не буде ніколи голосувати за продаж землі.
Українська земля це мабуть єдине, що залишилося сьогодні у власності держави...Тому ми можемо сьогодні говорити, що в парламенті можуть розглядатися законопроекти, які будуть направлені на урегулювання проблем зв`язаних з обігом землі в державі, яким чином він має здійснюватись при тих чи інших питаннях. Але при цьому ми маємо чітко давати розуміння того, що... іти по напрямку до ринку землі, мабуть це дуже передчасно і я думаю, що це питання не знайде належної підтримки.
Читайте також: У ВР створена міжфракційна депутатська група з вивчення перспектив співпраці з Митним союзом
РБК-Україна: Не знайде підтримки у кого?
Ігор Калєтнік: У Верховній Раді.
РБК-Україна: Чи будуть вноситися, чи розробляються зараз зміни до закону про земельний банк, бо закон прийнятий поспіхом і там дуже багато кривих норм, які, зокрема, регламентують розповсюдження діяльності банку, наприклад, на дно річок та інших водойм. А це аж ніяк не може відноситися до компетенції земельного банку.
Ігор Калєтнік: Закон про Земельний банк прийнятий, однак ціла низка положень реалізації цього закону на сьогоднішній день іще не визначена. Зокрема, стосовно процедури передачі землі у статутний капітал банку, роботи земельного банку в цілому. Мова йде про те, що для того, щоб почалось функціонування земельного банку в повному обсязі, реалізація таких намірів потребує окремого закону. Тому оскільки це питання сьогоднішнього дня, функціонувати Земельній банк с 1 січня 2013 року не може.
РБК-Україна: Можливо, що до кінця поточного року можуть бути внесені суттєві зміни?
Ігор Калєтнік: Потрібно буде обов`язково доопрацьовувати це питання.
РБК-Україна: Коли були проблеми з потягами Hyundai Петро Симоненко казав, що всі винні мають бути покарані. Чи це є загалом позиція КПУ і які претензії сьогодні Ви, як представник КПУ можете висувати до Бориса Колеснікова, який в парламенті є головою комітету з питань транспорту та зв'язку?
Ігор Калєтнік: Ми завжди ставили питання, щоб максимально використовувати можливості, які є на території нашої держави. У нас є ціла низка підприємств, які можуть виробляти ті чи інші види продукції, починаючи від харчової, і закінчуючи, скажімо, металургійними комбінатами і виробничими підприємствами. Ми можемо виготовляти комбайни, трактори в Харкові, можемо виробляти вагони на Крюківському вагонобудівному заводі.
Оцінку цій проблемі дало і керівництвом держави і не потрібно було замовчувати ці питання. Такі речі повинні унеможливити такі покупки в майбутньому. Це саме стосується LNG-терміналу - є відповідна позиція. Нас також цікавить, як саме ми будемо використовувати бюджетні кошти на підтримку нашого сільського господарства, освіти, медицини, вітчизняних підприємств, адже виробництво саме в середині країни дозволить нам задіяти і створити робочі місця. До таких речей треба ставитись дуже і дуже виважено. Тому позиція фракції незмінна - ми будемо дуже гостро реагувати на будь-які подібні речі. Більше того, думаю, ті зобов`язання, які взяв прем`єр-міністр Микола Азаров, будуть детально нами проаналізовані і вивчені. І в червні ми, як фракція, будемо вимагати звіту від прем`єр-міністра за реалізацію тих обіцянок, які були дані урядом.
РБК-Україна: А чи буде уряд звітувати про свою діяльність у 2012 році?
Ігор Калєтнік: Це питання не прийнято до розгляду.
РБК-Україна: До виборів Президента залишається 2 роки. Чи буде представник КПУ балотуватись на посаду Президента в 2015 році?
Ігор Калєтнік: Ми дуже уважно проаналізували виборчу компанію 2012 року і в багатьох областях є суттєве зростання підтримки КПУ. Нас підтримали майже 3 млн виборців.
Та будь-яке рішення щодо участі у виборах, президентських чи парламентських, приймаються шляхом проведення з`їзду, обговорення його в обласних комітетах партії, на засіданні бюро партії. Питання, які будуть потім, мають вирішуватися виключно шляхом дотримання процедури тих нормативів статуту, яким користується Комуністична партія України.
РБК-Україна: Але настрої в керівництва на участь у парламентських виборах є?
Ігор Калєтнік: Це вам краще запитати у керівництва.
Спілкувались Антон Подлуцький та Ганна Писаренко