І.Уманський: "Вірогідність згортання співпраці з МВФ велика"

РБК-Україна: Ігор Іванович, прокоментуйте тему, що регулярно обговорюється в ЗМІ, - виконання урядом держбюджету в поточному році за рахунок емісії.

І.У.: Спекуляції щодо емісії і друкарського верстата - виключно політичного характеру. Ми орієнтуємося за тими «маяками», які розрахувані спільно з МВФ. Вони закладені в програму співпраці і об'єктивно підраховані на рівні, що не представляє загрози для монетарної позиції, для валютно-курсового балансу.

Скажімо, на 31 грудня 2009 р. об'єм монетарної бази відповідно до меморандуму у нас повинен бути 211 млрд грн. На 1 вересня було 210 млрд грн. На сьогодні монетарна база у нас 183 млрд грн. Тому говорити, що у нас якась емісія і вона на щось тисне, з погляду бюджету, м'яко кажучи, неправильно.

У нас зворотня ситуація. Ми маємо на коррахунках в комерційних банках близько 14 млрд грн. Зараз йде суперечка з Нацбанком, як правильно рахувати. Вільних грошей немає. Те, що НБУ зараховує сюди 6 млрд грн, які знаходяться на його рахунку, - так рахувати некоректно. Гроші потрапляють на рахунок НБУ, тим самим зменшується монетарна база. Адже емісія насправді проводиться не за допомогою друкарського верстату, а електронною проводкою. Сьогодні вона є, а завтра гроші повернулися на рахунок в НБУ - і емісія згорнулася.

Тому монетарна ситуація зараз така, що до кінця року ми маємо ще 27 млрд грн запасу - в порівнянні з тим показником, який є сьогодні. Чому він такий, чому він стримується НБУ? З точки зору валютної позиції ми повинні розуміти, що у нас валютний ринок і валютна позиція далеко не завжди відповідають монетарним показникам і говорити, що на ринку є ліквідність, немає підстав.

Безумовно, вона є у окремих суб'єктів, але в цілому за системою грошей немає. Прийдіть в банк і спробуйте там зараз отримати кредит. Питання навіть не в тому, що банк переоцінює систему ризиків і ринок оцінок сьогодні, по суті, мертвий.

Живе проектне фінансування завжди було і буде, а отримати кредит сьогодні неможливо, оскільки вартість грошей для банків достатньо висока. Тому у НБУ є можливості для розширення монетарної бази без ризику для ситуації і ринку в цілому.

РБК-Україна: Мінекономіки повідомило про збільшення тінізації української економіки за I півріччя з 28% до 36% в порівнянні з 2008 р. Які заходи в зв'язку з цим буде впроваджувати Мінфін для поліпшення адміністрування податків і зборів?

І.У.: Те, що економіка йтиме в тінь, було зрозуміло від самого початку. Цей процес завжди відбувається в будь-якій країні, коли вона переживає кризові явища. Тому ми почали задаватися цим питанням вже достатньо давно. Ряд рішень Кабмін з поліпшення адміністрування податкових платежів прийняв. Хоча більшість з них були зупинені указами Президента.

Основна проблема адміністрування - звичайно ж, ПДВ і митні платежі. Адмініструвати податок на прибуток в умовах чинного законодавства складно, тому що легальних схем оптимізації прибутків в будь-якому секторі у нас достатньо. І ми чудово розуміємо, що прибуток показують тільки ті, у кого цього вимагають акціонери, щоб прибуток був показаний і щоб на вкладений капітал нараховувалися дивіденди. Інші мають можливість прибуток не показувати. Взяти хоч би таку просту річ, як депозити: доходи, які отримуються у вигляді депозиту, не є предметом оподаткування. А по ПДВ проблема не в старих простих речах, які були пов'язані з фіктивним експортом. Основна проблема була і залишається з податковими ямами.

По митниці я виніс на засідання Кабміну 4 листопада наші пропозиції. На жаль, раніше нашу ідею про перелік обов'язкових документів, які подає експортер, включаючи експортну декларацію країни походження, скориставшись тим, що мене не було на Кабміні, відмінили. На засідання 4 листопада ми винесли такий же, по суті, документ, який пропонує давати копію інвойса, завірену митницею країни-відправника.

Навіщо це потрібно? Перш за все, щоб визначити товарну номенклатуру. Тому що основна проблема - це навіть не митна вартість вантажу. Ви знаєте, що жоден телефон Nokia до України офіційно не ввозився? Айфонів у нас в країні теж вистачає. Я приведу по номенклатурі один приклад, який наочно демонструє ситуацію. Ми за статистикою подивилися ситуацію за 4 або 5 місяців по такій групі товарів, як одноразові тапці. Їх ввезли до України з розрахунку шість пар в добу на людину. Тобто, знаючи, що там не ці тапці, а туфлі або чоботи, я не став би декларувати вартість 6 коп за сотню.

Навіщо потрібна була копія експортної декларації? Щоб примусити митника використовувати інші методи визначення митної вартості. Тому що сьогодні використовується один - договірна ціна. Але договір, умовно, мені можуть написати будь-який, щоб показати на митниці. Коли митник визначатиме вартість, в т.ч. виходячи з ціни аналогів, то він не зможе оформити партію. Пам'ятаєте скандал, коли у нас по 6 коп/кг завозилася курятина? Не може вона стільки коштувати.

РБК-Україна: А по податках?

І.У.: На жаль, ці всі питання дуже важко проводяться. Ми зараз вводимо обов'язкове електронне декларування, щоб не могли вилазити декларації, які не були враховані в системі. Заднім числом (2005, 2006, 2007 рр.) виписуються і пред'являються податкові накладні. Природно, той податковий період для підприємства давно пройшов, він вже закритий. Тому ми пропонуємо заборонити приймати податкові накладні з певним терміном їх давності. Вони (накладні з великим терміном) можуть бути прийняті, зовсім їх заборонити ми не маємо права. Тобто, кожне підприємство формує свою податкову політику, як вважає за правильне.

Але в даному випадку, якщо подається така декларація, що знижує базу оподаткування, то в обов'язковому порядку повинна проводитися стрічна перевірка як самого суб'єкта, який подав цю декларацію, так і того суб'єкта, який виписав йому цю накладну. Якщо це фіктивна контора, яка виписала «ліву» накладну, допомагаючи не платити податок - природно, в ході перевірок ми це відразу визначимо. Але це нам, на жаль, також заблокували. Зараз є спроба оптимізувати адміністрування, як по податковій, так і по митниці, але це розбивається об скелі. Тому що ви повинні розуміти, що як в податковій, так і в митниці працюють живі люди.

По-друге, є лобісти, так звані «підприємці», яких у нас в країні значно більше, аніж всіх інших. Сам інститут спрощеної системи оподаткування було знівечено та збочено його застосуванням, хоча насправді це правильна нормальна система - понижені ставки, якби це правильно працювало. Сьогодні це працює як схема мінімізації оподаткування.

Або наші рішення зупиняються указами Президента. Два поки не оскаржені - з посилення системи адміністрування, зокрема, по найбільших платниках: створення Єдиного центру по роботі з крупними платниками тут, в Києві, а не в регіонах. Ми ж розуміємо: 1,8% госпсуб'єктів платять більше 80% податків. 20 найбільших платників дають три чверті всіх надходжень.

РБК-Україна: У разі повернення парламентом держбюджету-2010 на доопрацювання чи буде уряд вносити новий варіант?

І.У.: Я не думаю, що парламент зможе ухвалити таке рішення. Формально по Бюджетному кодексу у Верховної Ради було п'ять днів, щоб повернути бюджет уряду на доопрацювання. Протягом цих п'яти днів парламент не ухвалив відповідного рішення, тому сьогодні це питання на порядку денному стояти не може. Принаймні, якщо брати процесуально.

Наскільки я знаю, бюджетний комітет зараз продовжує роботу над формуванням таблиці розбіжностей і пропозицій від народних депутатів. Робота ця не завершена. Навіть якщо найближчим часом вона буде завершена і парламент розглядатиме в першому читанні даний документ, і навіть якщо вони вирішать ухвалити політичне рішення про те, що даний проект держбюджету їх не влаштовує, то, безумовно, навіть з технічної точки зору і реалізації своїх підходів в бюджетній політиці, їм вигідніше залишити цей документ і допрацьовувати його в комітетах у такому вигляді, який вони вважають за правильне більш.

Але якщо бюджет не буде прийнятий, то ми 29 жовтня на засіданні уряду прийняли ухвалу про організацію бюджетного процесу-2010. В першу чергу, цей документ допоможе, якщо держбюджет-2010 не буде прийнятий. Але навіть якщо він буде прийнятий, зазвичай завжди перший місяць, перший квартал країна живе за тимчасовим розкладом. Бюджет, на жаль, завжди приймається в останні дні бюджетного року. Безумовно, затвердити порядки використання бюджетних коштів, підготувати нормальний бюджетний процес за такий короткий час не представляється можливим. Тому завжди початок року йде не згідно із законом, а за тимчасовим розписом. І така ухвала прийнята урядом.

РБК-Україна: Наскільки сьогодні реальний варіант, що в 2010 р. ми ввійдемо без кредиту МВФ, а також без держбюджету-2010?

І.У.: З урахуванням політичних популістських тенденцій, які ми зараз спостерігаємо, якщо країна увійде до бюджетного року без закону про держбюджет - я не думаю, що від цього буде гірше. З однієї простої причини: бюджет - це, перш за все, політичний документ. Хоча з огляду на його сутність та виконання він є фінансово-економічним. То, на що зараз можуть знайтися голоси у ВР, носить виключно популістське забарвлення: доповнення і збільшення витратної частини навіть до того достатньо амбітного варіанту держбюджету-2010, який поданий урядом. Тому конструктивний бюджетний процес в Україні можливий вже після президентських виборів. Мені так здається.

Щодо МВФ. Після підписання Президентом закону про соцстандарти вірогідність того, що програми співпраці у нас не буде, дуже велика. Не тому, що МВФ шкідник та не любить населення. Вони чудово розуміють, що це за закон. Тут можна вішати будь-які ярлики, але я вважаю, що цей документ - злочин проти економіки України. Навіть якщо говорити про бюджетну сферу, у нас немає ресурсів. Всі бачать, наскільки НБУ «допомагає» уряду в цій ситуації. Природно, емісійних джерел фінансування не буде - НБУ цього просто не допустить.

Робиться проста річ: приймається закон, у уряду немає грошей на його реалізацію, НБУ нам допомагати не буде. Або ми в цій ситуації повернемося до початку 1990-х рр., або нам треба буде скорочувати витрати, пов'язані із зарплатою. Це можливо тільки одним шляхом - скорочуючи людей. Приблизно половину співробітників, які працюють на бюджетні кошти, потрібно буде звільнити. Не йдеться про чиновників - це, зокрема, вчителі, медики, працівники соціальних служб. Близько 1,5 млн. чоловік в бюджетній сфері завтра можуть виявитися безробітними - завдяки нашій політичній еліті, що «думає про людей». Але це тільки в бюджетній сфері. Коли ми говоримо про приватний бізнес, то розуміємо, що деякі зможуть витримати це навантаження, але більшість буде вимушена прийти до того ж висновку - скороченню людей. Змішаний варіант - формувати дуже серйозну заборгованість по зарплаті. Нараховувати її, але не платити.

З точки зору МВФ, їм за великим рахунком, все одно, хто прийняв закон: Президент, парламент, уряд. Вони працюють з країною. Що бачить міжнародний фінансовий інститут, співпрацюючи з Україною? Країна замість того, щоб ухвалювати якісь структурні рішення, зокрема економити витрати... - хіба ми зараз можемо жити не за власний кошт?! - приймає популістський соціальний закон. Отже, ця країна сама не хоче виходити з кризи. МВФ не може замість нас витягнути нас з кризи. Ми самі себе туди заштовхуємо.

Тому для МВФ це може бути важке, але політичне рішення - як відповідь на нездатність політичної еліти адекватно реагувати на виклики кризи. При цьому говорити, що ініціатори законопроекту не розуміють його наслідків не можна - ми буквально кричали про це в парламенті і, переконували Президента не підписувати цей закон. Тому на цей крок вони пішли свідомо. Хто з такою країною співробітничатиме, і давати їй гроші?

Будемо, звичайно, намагатися шукати з МВФ формулу, все-таки спробуємо їх утримати. Ситуація важка, вона близька до критичної, але вона не колапсоїдна. Але повторюся, це не рішення МВФ, це наше рішення. Ми самі в свою труну забиваємо цвяхи. І відкушуємо капелюшки.

Спілкувався Ігор Воронцов