ru ua

Холодний грудень. Чому бюджету не вистачає 5 млрд доларів

Холодний грудень. Чому бюджету не вистачає 5 млрд доларів Уряд ледве справляється з балансуванням головного фінансового кошторису країни (фото: Віталій Носач, РБК-Україна)

Щоб виконати річний план з запозичень, і, відповідно, покрити всі заплановані витрати державного бюджету, Міністерству фінансів необхідно протягом грудня 2021 року позичити близько 230 млрд гривень. Це половина (50%) всієї суми, яку Україна позичила за попередні 11 місяців, включаючи нещодавно отриманий транш кредиту від МВФ. Щоб звести кінці з кінцями, міністру фінансів Сергію Марченку, ймовірно, доведеться залазити в кишеню місцевим бюджетам і припиняти виплати навіть за обов'язковими платежами. Але навіть при такому розкладі "діра" в бюджеті складе $5 млрд.

Попри регулярне заниження прогнозних показників розвитку економіки, які мали б призводити до фактичного перевиконання планів з наповнення держбюджету, Мінфін Сергія Марченка ледь справляється з балансуванням головного фінансового кошторису країни. Щоб виконати річний план з запозичень, Міністерству доведеться зайняти близько 230 млрд грн до кінця року, тобто за один місяць, що залишився – грудень. Це нереально зробити, принаймні, в повному обсязі.

Перша допомога

Які шанси перекрити цю "дірку" у Мінфіну станом на сьогодні? Близько 40-50 млрд грн можна буде зайняти за допомогою облігацій внутрішньої держпозики. У середньому на місяць у січні-жовтні Країна залучала по 40 млрд грн, у листопаді ця цифра також склала 43,6 млрд грн, при тому, що аукціонів було 5 за рахунок більшої кількості вівторків (коли Мінфін виходить на ринок ОВДП), а не 4, Як у середньостатистичному місяці.

Ще близько 37 млрд грн ($1,4 млрд) – можливе використання залишку від $2,7 млрд "підступних" коштів від МВФ, отриманих в серпні 2021 року ($1,3 млрд з цих грошей Мінфін використовував у вересні для погашення й обслуговування зовнішніх боргів). Всього – максимум 90-95 млрд грн. Де ж взяти ще 135-140 млрд грн або близько $5 млрд?

Експерти відзначають, що можна було б зменшити план запозичень, скориставшись перевиконанням планових показників по дохідній частині майже на 40 млрд грн (результат заниження макропрогнозів на 2021 рік, який в Мінфіні люблять представляти, наприклад, як боротьбу зі "скрутками"). Але Мінфін, уряд і депутати в жовтні 2021 року вирішили направити ці гроші на інші цілі: інфраструктурні проекти (16,5 млрд грн), збільшення субсидій (12 млрд грн), військовослужбовцям (4 млрд грн), культуру (2,5 млрд грн) медицину (2,5 млрд грн), погашення заборгованості із зарплати шахтарям (1 млрд грн) та інше.

Холодний грудень. Чому бюджету не вистачає 5 млрд доларів

Міністр фінансів України Сергій Марченко (Віталій Носач, РБК-Україна)

Ще $1-1,5 млрд (27-40 млрд грн) при бажанні можна виручити від продажу єврооблігацій. Але зараз вихід на зовнішні ринки буде значно дорожче, після ситуації з "зеленими" євробондами, коли уряд фактично заблокувало погашення боргів перед "зеленою" генерацією. У зв'язку з цим скандалом, різко підвищилася прибутковість українських єврооблігацій – з 6,46% річних 8 листопада до 7,22% 18 листопада, станом на кінець листопада – досягає 7,42%.

Аналітики неодноразово говорили, що найкращий час для зовнішніх запозичень був на початку року (січень-лютий), коли прибутковість українських паперів коливалася в межах 5,3-5,9% річних (на 30% нижче нинішніх показників прибутковості). Але Мінфін цим, як відомо, не скористався.

Також і кредитний дефолтний своп України (CDS, Credit Default Swap – страховка від дефолту держави) з 11 по 16 листопада подорожчав на 20%, до 504,2 пункту, а станом на кінець листопада становить 550 пунктів – тобто за місяць + 28%. Чим вище вартість дефолтних свопів, тим більше ризик дефолту країни. Тобто ризик дефолту України за місяць зріс на третину і є найвищим за останній рік. Для порівняння: п'ятирічні CDs Росії котируються на рівні 100 пунктів. Тобто тепер ймовірність дефолту України оцінюється міжнародними інвесторами в 5,5 разів вище, ніж у Росії.

Ще одна можливість перекрити недобір за запозиченнями – недофінансування видаткової частини держбюджету на 15-20 млрд грн (до 10% від планованих витрат на грудень 2021 року), що, в принципі відбувалося в перші 10 місяців поточного року (недофінансовано 75,7 млрд грн за 10 місяців 2021 або мінус 7,6% до плану).

Разом, з відсутніх близько 140 млрд грн, Мінфін, шляхом можливого залучення євробондів (дуже сумнівне джерело) і недофінансування видаткової частини держбюджету може покрити 42-60 млрд грн. Все одно не вистачає мінімум 80 млрд грн або близько $3 млрд.

Пограбування під виглядом реанімації

На що ще може піти Мінфін? По-перше, спробувати ще більше залучити нерезидентів в ОВДП. Для цього – підвищити ставки прибутковості (сьогодні вони вже доходять до 12,7% річних у гривні – космічна прибутковість як для таких паперів в нинішніх умовах).

Даний крок може потенційно дати додаткових 10-20 млрд грн. Але при цьому необхідно враховувати, що підвищені ставки прибутковості ОВДП будуть оплачувати українські платники податків, оскільки відсотки виплачуються з бюджету. Крім того, аналітики застерігають, що частка нерезидентів (іноземців) у загальному обсязі держборгу – 50% – вже є критичною. У той час як в інших країнах з ринками, що формуються, цей показник становить всього 16%.

Ризик полягає в тому, що в разі різкої девальвації і виходу нерезидентів з наших паперів, це може погано позначитися і на економіці, і на доступі до інших зовнішніх джерел фінансування, щоб перекрити утворилися "дірки".

Ще один шлях, по якому любить ходити Мінфін – за допомогою казначейства залізти в кишеню місцевих бюджетів. Таким способом фінансування видаткової частини держбюджету, Мінфін у 2021 році скористався вже 5 разів – у березні (10,3 млрд грн), червні (12,0 млрд грн), липні (10 млрд грн) і вересні (28,2 млрд грн) і жовтні (на 7,7 млрд грн).

Загальний борг Мінфіну перед Казначейством сьогодні становить майже 36 млрд грн. При цьому Міністерство повертає позики не місяць на місяць, а пізніше (вже 2 місяці не повертає позики, взяті у вересні-жовтні 2021 року), це вже не тимчасові касові розриви, а кредитування витрат держбюджету коштом місцевих бюджетів. Крім того, у жовтні 2021 року Мінфін збільшив суму неоплачених зобов'язань (неоплачених рахунків), які станом на 1 листопада 2021 року, становили 3,5 млрд грн, за місяць збільшившись на 200 млн грн (на 1 жовтня 2021 року – 3,2 млрд грн). Крім цього, за 10 місяців 2021 року збільшився прострочений борг перед Казначейством і у Пенсійного фонду – плюс 13,8 млрд грн і на 1 листопада 2021 року склав 75,9 млрд грн.

Практика минулих років, особливо кінця 2020 року, свідчить також, що Казначейство може просто не приймати платіжні доручення від розпорядників бюджетних коштів без пояснення причин. Непрямим підтвердженням цього є той факт, що в листопаді 2020 року сума неоплачених зобов'язань уряду різко збільшилася з 3,8 млрд грн на початок листопада до 15 млрд грн на кінець листопада 2020 року.

***

Виходячи з попереднього досвіду, щоб закрити "дірку" обсягом в $5 млрд, Сергій Марченко буде змушений імпровізувати. Особливість бюджетного процесу полягає в тому, що саме на грудень припадуть основні виплати за бюджетними програмами – і перед Мінфіном будуть вибудовуватися черги – як фігурально, так і в буквальному сенсі. При цьому чи вистачить грошей на зарплати і пенсії – велике питання. Не кажучи вже про великі інфраструктурні проекти та інші капзатрати, про які, швидше за все, взагалі можна забути.