Бюджетний колапс. До чого призведуть неправильні прогнози і бездіяльність Мінфіну

Міністерство фінансів не контролює ситуацію з виконанням бюджету, нерідко маніпулює прогнозними показниками й не діє, коли головний фінансовий кошторис країни необхідно балансувати. До такого висновку можна прийти, аналізуючи ключові дані з бюджетного планування, які є як у відкритому, так і в обмеженому доступі. Недоліки відомства вже призвели до недофінансування цілого ряду витратних статей і навіть блокування частини захищених витрат. Детальніше — в матеріалі РБК-Україна.

У звітності про стан єдиного казначейського рахунку на 1 листопада 2021 року з'явилися тривожні цифри: 3,5 млрд гривень витрат, які були заявлені до фінансування і затверджені — так і не були проведені за рахунками. При цьому 2,1 млрд гривень з цих витрат — це захищені платежі. Це можуть бути зарплати, обов'язкові платежі до бюджету, витрати на харчування або медикаменти.

У документах Держказначейства не видно, за якими саме міністерствам і відомствам пішло блокування, однак такий індикатор — дуже поганий дзвіночок для всіх розпорядників бюджетних коштів. Простими словами це означає: грошей на всіх не вистачить і країну ведуть до технічного дефолту.

Це припущення підтверджує і фактичний стан ЄКР — на 1 листопада залишки там були трохи менш як 19 млрд гривень, після першого тижня листопада — збільшилися приблизно до 32 млрд гривень. Однак на єдиному рахунку зберігаються не тільки гроші уряду і центральних органів влади, а й сотень органів місцевого самоврядування, а також приватних підрядників держорганів. Тільки грошей місцевих органів на ЄКР — близько 80 млрд грн.

Фактично такий дисбаланс означає, що уряд вже активно користується грошима місцевої влади. Тобто своїх грошей у бюджеті не вистачає попри всі переможні заяви про регулярне перевиконання бюджетних планів. А це — перший великий крок до можливих корупційних схем по виділенню грошей тільки "правильним" розпорядникам.

Занижуй і бездіяльний

Чому так сталося? І який взагалі стан бюджетного планування в країні, якщо за два місяці до кінця року ми стикаємося з тим, що Держказначейство починає заморожувати поточні витрати?

Щоб розібратися в цьому, потрібно зробити невелику ретроспективу того, як в Міністерстві фінансів, яке сьогодні очолює Сергій Марченко, підходить до бюджетного планування. Зараз все виглядає так, що при підготовці основного фінансового документа — відомство занижує реальну ситуацію з майбутніми доходами, маніпулюючи прогнозом макроекономічних показників, щоб потім навіть мінімальне зростання економіки можна було записати в перевиконання дохідної частини бюджету.

Розбіжності видно особливо чітко, якщо порівнювати показники Мінфіну з даними Нацбанку, чиї прогнози зазвичай збігаються з реальністю з мінімальними відхиленнями.

Коли "зростання економіки" відбувається в основному шляхом інфляції, а не коштом реального збільшення обсягів виробництва, імпорту, створення нових робочих місць, такий підхід, серед іншого, дозволяє не турбуватися про розширення податкової бази, виведення з тіні "сірого" бізнесу, зменшувати "скрутки" ПДВ та інші схеми ухилення від оподаткування. При цьому очевидним є факт, що" скручування", в яких не без причини звинувачують звільненого вже міністра економіки Олексія Любченка, не могли існувати без відома Мінфіну, безпосередньо курирує податкові органи.

Звільнений міністр економіки Олексій Любченко (фото: прес-служба)

Таким чином, відповідальність за 3-4 млрд гривень, які щомісяця "спливали" з бюджету — також лежить і на міністрі Марченко. Оскільки історія зі скрутками й обіцянки побороти це явище залишилися лише обіцянками. За весь цей час міністерство не тільки не відзвітувало перед суспільством за інструментами схем, видами, обсягами, галузями та найбільшим махінаторам, але і не підготувало жодного реального законодавчого акту для недопущення рецидиву в майбутньому.

За різними оцінками, у 2021 році "прорахунок" по ВВП склав близько "мінус" 700 млрд грн (це понад 100 млрд грн неврахованих доходів). У проекті бюджету на 2022 рік різниця між прогнозами на ВВП у Мінфіну (5,4 трлн грн) і прогнозами Мінекономіки (5,9 трлн грн) становить близько 500 млрд грн. А це — близько 125 млрд грн неврахованих доходів.

Занижені показники доходів дають також привід недофінансувати різні статті витрат, а також не виконувати розрахункові показники зовнішніх і внутрішніх позик для покриття дефіциту бюджету. Крім того, він дає можливість "малювати" красиві цифри для наших західних партнерів — МВФ і європейських кредитних установ, основним індикатором для яких якраз є узгоджена цифра дефіциту, а не його структура.

У цифрах 2021 року це виглядає так: при залишках на ЄКР на рівні 32 млрд грн, недофінансування бюджетних програм за 10 місяців становить понад 100 млрд грн, план запозичень, який затверджений самим же Мінфіном, недовиконаний на 124 млрд грн, а всього до кінця року Україні належить зайняти десь ще близько 300 млрд грн. Дефіцит бюджету в цей період склав 55 млрд грн, хоча за планом 160 млрд грн. Додамо сюди ще розбалансований Пенсійний фонд, на якому висить близько 80 млрд грн боргу перед Держказначейством — і отримаємо більш-менш реальну картину бюджетної катастрофи.

Якщо сьогодні по звітності видно блокування на рівні 3,5 млрд грн, то в грудні, якщо нічого не зміниться — недоплати будуть вже обчислюватися десятками мільярдів. А це означає, що в країні почнуться затримки з виплатою зарплати (адже грошей не отримають численні підрядники уряду), будуть наростати борги по комунальних послугах. І взагалі подальшого охолодження економіки не уникнути.

До слова, транш МВФ, на який так сподіваються в Мінфіні, очікується не раніше кінця місяця (рішення буде прийматися у 20-х числах листопада). Таким чином, ще як мінімум кілька тижнів необхідно буде "протриматися". Саме таку стратегію, судячи з усього, вибрав Марченко. Ресурсу від МВФ ніяк не вистачить покрити всі необхідні платежі й вийти у 2022 рік з позитивним сальдо.

Однак листопад — це ще не кінець мук бюджетної системи. Якщо ситуація з коронавірусом буде погіршуватися, локдаун продовжитьс — може виникнути необхідність нових "підступних" виплат підприємцям, непередбачених (хоча, звичайно, можна було все передбачити) витрат на медичні установи та інших екстрених виплат. А у нас нічим платити навіть за плановими витратами.

Більш того, не можна точно передбачити поведінку зовнішніх гравців, наприклад, ситуації на фондових ринку, дій Росії на енергетичному напрямку. Фактор невизначеності залишається досить вагомим.

Кабінет міністрів України (фото: Віталій Носач, РБК-Україна)

Один з небагатьох виходів із ситуації — екстрені запозичення за підвищеними ставками. Що може сподобатися хіба тільки спекулянтам. З урахуванням же того, що Україна і так регулярно підвищує ефективну ставку з обслуговування держборгу, такі екстрені позики лише погіршать без того непросту ситуацію. Інша справа, що консервативна монетарна політика Нацбанку поки дає можливість зміцнювати курс гривні, стримуючи інфляцію — і це допомагає Мінфіну економити на виплатах за зовнішніми боргами, номінованими в євро і доларі.

Бюджет без ресурсів

У бюджеті на 2022 рік закладені "бомби" іншого порядку. Перш за все, мова йде про недостатній рівень фінансування збільшених доходів скарбниці. Згадаймо презентацію Мінфіном бюджету перед першим читанням, в яку вже були включені доходи від "ресурсного" законопроекту 5600 на рівні 30 млрд грн (спочатку мова йшла взагалі про 50-60 млрд грн)

Тоді експерти відзначали, що це заборонений прийом — шантажувати депутатів необхідністю прийняти "сирий" законопроект, включивши міфічні доходи від нього в проект реального бюджету. В результаті сьогодні вже майже середина листопада — а 5600 поки дуже далеко до прийняття в цілому в якості закону. Більш того, абсолютно незрозуміло, чи принесе він обіцяні мільярди.

Точно так зменшилася в 10 разів сума очікуваних надходжень від грального бізнесу. При зростанні ставок зменшено на 3 млрд грн очікувані надходження від акцизного податку з ввезених на митну територію тютюну та тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах.

Зміни в Бюджетний кодекс про переформатування фінансових відносин з громадами, який необхідний для балансування бюджету на 2022 рік — взагалі знятий з розгляду парламентом. Крім того, занадто оптимістичні оцінки Мінфіну щодо майбутніх запозичень можуть створити ситуацію великої бюджетної діри. І таких прикладів — маса.

Звичайно, Нацбанк виконав своє "домашнє завдання" і повертає інфляцію до цільових показників в 5%, але що тепер Мінфін буде робити з прогнозами економічного зростання, який вже на одному підвищенні цін не вивезти?

При цьому з урахуванням досить напружених останніх місяців 2021 року — не зовсім зрозуміло, як Мінфін планує заходити в Новий рік, адже в січні все одно потрібно платити пенсії, зарплати, соціальні виплати, оплачувати комунальні послуги в школах і лікарнях, фінансувати роботу транспорту і державних установ.

***

В цілому ж співрозмовники видання вважають, що міністр фінансів Сергій Марченко або не помічає лавини проблем, які котяться на систему держфінансів з усіх боків, або навмисне нічого не робить для їх вирішення. Причин тут може бути кілька. Перша — традиційне бажання українських чиновників пройти складні часи "навмання". Друга — залишити купу проблем наступнику. В обох випадках про стратегію стабілізації системи держфінансів мова взагалі не йде.