Гудбай, Ленін: як в Україні пройшла декомунізація

К"Руський мир" прирівняти до нацизму

Пропаганду "руського світу" можуть прирівняти до пропаганди комунізму і націонал-соціалізму. Такий законопроект під номером 9139 зареєстрували у Верховній раді шість позафракційних депутатів, в числі яких брати Олександр і Віктор Шевченко. У тексті документа пропонується ввести в закон визначення "російського світу" ("руського міру") як форми нацизму. "Руський мір", згідно документу - "неоімперська геополітична, культурно-історична ідея міжнародного та міждержавного співтовариства, об'єднаного причетністю до Росії".

До пропаганди "руського міру" відносять заклики до проведення зборів з метою приєднання окремих регіонів України до Росії, виправдання військової агресії проти України "для захисту російського і російськомовного населення". Під пропаганду потрапляє поширення ідеї об'єднання українського, білоруського і російського народів в єдиний народ, звеличення перших осіб РФ, поширення ідеології "про винятковий статус московського православ'я".

За словами юриста АО "Чудовський і партнери" Андрія Любарця, цей проект в цілому узгоджується як з нормами чинного законодавства, так і в цілому з позицією держави на світовій арені.

"Остання крапка в частині відповідності цього проекту нормам чинного законодавства буде поставлена профільним комітетом і Головним науково-експертним управлінням Верховної Ради України", - зазначив юрист.

Він також розповів, що норми проекту виписані досить непогано, але залишаються окремі питання, наприклад, щодо того, хто є прихильником "російського світу". Також не сформований чіткий перелік таких осіб. Однак, юрист запевняє, що застосувати закон проти невинних буде складно. "Я не вважаю можливим застосування норм законопроекту до осіб, що цей закон насправді не порушували. Принаймні, без штучного створення компрометуючих доказів третіми особами", - запевняє юрист.

Зміни, в разі підтримки законопроекту, будуть внесені в закон "Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні і заборону пропаганди їх символіки". Нагадаємо, він був прийнятий у 2015 році, і є одним з чотирьох "декомунізаційних" законів, прийнятих в Україні. Як виконується закон, який забороняє використання в країні символіки комунізму і нацизму?

Йде за планом

Процес декомунізації мав на меті перейменування населених пунктів, вулиць, демонтаж пам'ятних знаків та зображень, які пов'язані з соціалістичним минулим. З 2015 року, за даними Українського інституту національної пам'яті, в Україні перейменували 51 тисячу вулиць, більше тисячі населених пунктів, і демонтували 2,5 тисячі пам'яток соціалістичної епохи. Саме УІНП склав списки об'єктів, які підлягають декомунізації. Глава інституту Володимир В'ятрович ще на початку цього року заявив про фактичне завершення процесу декомунізації в країні.

"Декомунізація в контексті позбавлення символів тоталітарного режиму фактично завершена. У нас відбулося перейменування населених пунктів - близько тисячі. Це майже все", - сказав В'ятрович в лютому в ефірі "Радіо Свобода". Проте, досі на карті України залишилися об'єкти, які нагадують про комуністичне минуле.

Назви двох областей України – Дніпропетровської і Кіровоградської не змінені. Перейменування цих регіонів вимагає ухвалення змін до Конституції. У Верховній раді лежать проекти постанов про перейменування Дніпропетровській області на Січесоавську, а Кіровоградську - на Кропивницьку. Однак у народних депутатів на початку жовтня не вистачило голосів винести питання на голосування.

По всій країні до цих пір залишилося кілька недекомунізованих об'єктів. Найчастіше, це невеликі пам'ятники в малих населених пунктах. Але є і такі, які відомі на всю країну. Вони розташовані в Києві: радянський герб на статуї Батьківщини-Матері, пам'ятник Миколі Щорсу і монумент Дружби народів.

Пам'ятник Щорсу пропонується перенести з бульвару Шевченка в Музей монументальної пропаганди на території столичного ВДНГ. Але для демонтажу кінної скульптури потрібно виключити Щорса з переліку мистецьких пам'яток, які знаходяться під охороною держави. Потрібно і відкрити сам музей. Ще в минулому році секретар Київради Володимир Прокопів розповідав РБК-Україна про плани створити такий музей до листопада 2017 року. Втім, поки що цього не сталося. У Київраді про долю музею РБК-Україна повідомити не змогли і причини затримки з його відкриття не пояснили.

Батьківщина-Мати, як і монумент Щорса, є пам'ятками національного значення. Це, а також технічні труднощі ускладнюють процес демонтажу: герб СРСР довжиною шість метрів і вагою дві тонни розташований на стометровій висоті.

Ще однією не ліквідованою "пам'яткою" радянської епохи в країні залишається Комуністична партія України. Нагадаємо, її намагалися заборонити двічі - у 1991 році, тоді заборона КПУ протрималася до 1993 року, і в 2015 році, у зв'язку з набранням чинності закону про декомунізацію.

У грудні 2015 року суд Києва заборонив КПУ, але комуністи подали апеляцію, в тому числі 46 народних депутатів звернулися до Конституційного суду з вимогою розглянути законність заборони. Через це формально заборона КПУ не набрала чинності.

Перший секретар Центрального комітету КПУ Петро Симоненко розповів РБК-Україна, що розгляд апеляції, як і введення в дію заборони, призупинено до прийняття рішення Конституційним судом про невідповідність закону про декомунізацію Конституції України.

"Але партія не може зареєструватися як суб'єкт виборчого процесу та приймати участь у виборах", - розповів Симоненко виданню.

За словами глави КПУ, зараз партія діє, що підтверджується відповідними записами в держреєстрі політичних партій, в податкових організаціях, в базі Нацагентства по запобіганню корупції. Симоненко також повідомив, що КПУ зберегла свою структуру (крім окупованих територій Криму і Донбасу), і нараховує 50 тисяч активних членів.

"Якщо наша апеляція не буде задоволена і незаконне рішення адмінсуду про припинення діяльності Компартії не буде скасовано, ми подамо у Верховний суд, а якщо і там не буде скасовано це рішення, ми підемо до Європейського суду. А там подібні справи вже розглядалися і були прийняті рішення на користь комуністів", - розповів Симоненко.

Український історик, кандидат політичних наук Олександр Палій впевнений, що декомунізація відновлює історичну справедливість і змушує людей переглянути свої цінності. "Декомунізація корисна тим, що, по-перше, призводить до почуття суспільну систему цінностей. Це дуже важливо для морального здоров'я нації - називати речі своїми іменами. Декомунізація оздоровлює суспільні відносини і моральний клімат у країні, очищає історичну реальність від радянської брехні. Крім того, декомунізація через "подвешение" радянської стандартизації назв і символів сприяє підвищенню інтересу до справжньої історії, очищає її від штучних нашарувань", - переконаний історик.