Українська влада кілька років поспіль виношувала ідею заборонити дострокове зняття депозитів, щоб зупинити відтік коштів з банківської системи. Цю ідею мусувало банківське лобі, підтримували окремі депутати та активісти. Подібні заходи тимчасово вже застосовувалися Нацбанком на рубежі 2008-2009 років під чуйним керівництвом Володимира Стельмаха.
Українська влада кілька років поспіль виношувала ідею заборонити дострокове зняття депозитів, щоб зупинити відтік коштів з банківської системи. Цю ідею мусувало банківське лобі, підтримували окремі депутати та активісти. Подібні заходи тимчасово вже застосовувалися Нацбанком на рубежі 2008-2009 років під чуйним керівництвом Володимира Стельмаха.
У травні цього року парламентарі остаточно прогнулися перед банкірами і затвердили закон №424-VIII "Про внесення змін у деякі законодавчі акти України (щодо умов повернення строкових депозитів)", яким остаточно закріпили право фінансових установ не повертати вклади достроково. Документ набув чинності трохи менше тижня тому, а його вже розкритикували в пух і прах. Обурення вкладників цілком зрозуміле, враховуючи кількість збанкрутілих банків. Але чи так страшний цей мораторій, як його намагаються представити?
Торкнеться всіх
Якщо вчитатися в текст документу, стане ясно, що вкладникам залишили право вибору. Так, п. 3 закону говорить: "...повернення банківського строкового вкладу і нарахованих по ньому відсотків до закінчення строку або до настання інших обставин, визначених договором, можливе виключно у випадках, якщо це передбачено умовами договору".
Іншими словами, до вступу в силу нових норм клієнт міг прийти в банк, стукнути кулаком по столу і вимагати повернення будь-якого вкладу, будь то тримісячний депозит або депозит, термін якого закінчується через 2 роки. Відтепер можливість повернення повинна бути прописана в договорі.
"Клієнт самостійно вирішить - відкрити строковий депозит без можливості дострокового повернення коштів і отримати за це в якості бонусу більш високу ставку, або ж залишити собі можливість дострокового зняття, при цьому трохи втративши в прибутковості", - пояснив заступник голови правління "Фідобанка" Геннадій Піонтковський.
У такий формалізації взаємин є раціональне зерно. Банки отримають можливість планувати свою ресурсну базу. А вкладникам вже не буде сенсу на хвилі чергового слуху бігти до банку і вимагати свій депозит, висмоктуючи таким чином ліквідність і піддаючи фінустанову ще більшим ризикам нестабільності.
"Як для клієнта, так і для банку стане чітко визначено, на який термін довірені гроші - це і є фінансова дисципліна, про брак якої так багато говориться обома сторонами", - упевнений заступник голови правління з питань роздрібного бізнесу Укрсиббанку Костянтин Лежнін.
На діючі депозити закон не поширюється. Тому тим, хто приніс гроші в банки місяць, два або три тому, особливо хвилюватися не варто. Їх право вилучити кошти у будь-який момент зберігається.
Майже встигли
Банкіри вважають наведені обмеження дещо запізнілими, оскільки подібний крок слід було зробити ще в 2008 році. "Прийняття цього закону сьогодні - рішення правильне, адже в майбутньому, коли система буде виходити з кризи, введення такого роду обмежень розцінювалося б як перешкода до розвитку", - підкреслив член правління "ОТП Банку" Володимир Мудрий.
Банки розраховують на те, що мораторій дозволить зберегти і, можливо, наростити депозитну базу. Хоча в даному судженні є певна омана.
По-перше, ситуація з динамікою вкладів не така вже погана. Наприклад, на 1 січня 2015 року кошти фізосіб у банках досягали 416,4 млрд грн, а до 1 травня ця цифра збільшилася до 424 млрд грн. При цьому обсяг строкових вкладів становив 319 і 317 млрд грн. Тобто, відтік сьогодні мінімальний.
По-друге, не варто забувати про армії вкладників з діючими депозитами, які під дію закону не потрапили. І нічого не заважає їм по закінченні своїх договорів зробити у банківських сховищах неабиякий "пролом".
По-третє, прописувати в договорі можливість дострокового розірвання чи ні - право банку. Тому не виключено, що у багатьох банків цієї обмовки в депозитних договорах не буде. Значить, вони все одно ризикують втратити своїх лояльних клієнтів, що позначиться на їх фінансової стабільності не кращим чином.
Розділять і розподілять
Тому менеджери банків і правда переживають, що новий закон не запрацює так гладко, як хотілося б. "Можливий короткостроковий перекіс попиту і пропозиції на користь "коротких" вкладів. До того ж, можна очікувати більш чіткий поділ вкладів на строкові і до запитання", - вважає Костянтин Лежнін.
Це логічно, так як в умовах неефективного регулювання з боку НБУ і масових банкрутств банків, населення буде побоюватися довіряти їм свої заощадження і, що найважливіше, позбутися права доступу до грошей на півроку, рік і більше.
З іншого боку, фінустанови стануть ще агресивніше боротися за своїх клієнтів. Тому варто очікувати нових продуктів, оновлених умов розміщення депозитів, популяризацію вкладів до запитання, розстановки акцентів на можливість дострокового повернення і відсутність такої. Причому в другому випадку вкладник зможе розраховувати на більш високу прибутковість.
"Значного відтоку депозитів не відбудеться, оскільки ті, хто хотів забрати свої гроші з банків, за півтора року вже забрали їх або поклали на більш короткі депозити. А враховуючи те, що банки будуть платити за довгостроковими вкладами високі відсотки, значна частина клієнтів перейде на строкові вклади на більш тривалі терміни. Подовження термінів, на які будуть розміщуватися вклади, буде відбуватися по мірі того, як економіка буде поліпшуватися, тобто до початку 2016 року", - зазначив заступник голови правління "Вернум Банку" Ростислав Дюк.
А штрафи, навіть за передбачене договором розірвання, швидше за все, стануть жорсткішими. Аж до повної втрати нарахованих відсотків.
"Однак, банки не будуть робити різких рухів. Адже ми розуміємо, що клієнти з великою обережністю будуть підходити до розміщення коштів на строкові вклади без можливості дострокового повернення. Навіть якщо по ним буде більш висока прибутковість", - вважає Геннадій Піонтковський.
Також в певну групу ризику потрапляють вкладники, які звикли оперувати невеликими сумами. Оскільки банкіри не приховують, що мінімальний обсяг депозиту при його розміщенні на короткий термін буде куди вищий, ніж вимоги до внеску, який розміщується на півроку або на рік без можливості зняття.
"Це створює додатковий бар'єр і певний замкнутий круг для клієнтів з малими сумами вкладів, яких нині в Україні переважна більшість. Оскільки співпраця з таким вкладником в короткостроковій перспективі банку просто невигідна. У той же час, клієнту з невеликим внеском довгострокова перспектива неприйнятна, враховуючи рівень знецінення коштів та інфляцію", - вважає юрисконсульт адвокатського об'єднання "Кросондович Лойерс" Наталія Сергійчук.
Також наявність мораторію ніяк не захистить від неблагонадійних банків, що зазнають проблеми з ліквідністю. Більш того, вони можуть скористатися застереженнями в договорах і будуть заманювати довірливих вкладників не тільки високими ставками, а й тим, що нібито не обмежують доступ до засобів, переманюючи їх від конкурентів, які такої можливості не дають.
"Хоча для вкладників це буде певний поштовх - підходити до вибору банку уважніше і обережніше", - впевнений старший юрисконсульт адвокатського об'єднання "СК ГРУП"Володимир Мартиненко.