Інтерв`ю з голова компанії Shell в Україні Грехемом Тайлі було записано напередодні 3 серпня, коли Shell надала заявку на участь у тендері на розробку Скіфського родовища на Чорноморському шельфі. Тому Тайлі в своїх оцінках подальших планів компанії в Україні був дуже обережним і більше розповідав про роботу на Юзівському родовищі та особливості видобутку сланцевого газу.
РБК-Україна: Як тільки Ви приїхали в Україну, то сказали, що Вас призначили сюди, щоб знайти газ. Ви виграли перший тендер, тобто, отримали доступ до пошуку газу. Отже, скільки газу Shell планує знайти в Україні, не лише на Юзівській платформі?
Грехем Тайлі: Природний газ є надзвичайно важливою складовою енергетичного балансу України. Він задовольняє близько 40% потреби України в пальному.
Він також надзвичайно важливий для Shell. Цього року вперше в історії компанії ми плануємо видобути в світі більше газу, ніж нафти. Це частина загальносвітового тренду, своєрідної моди на газ.
На це є декілька причини і я хотів би назвати три найголовніші. По-перше, у світі є значні запаси природного газу. Згідно з результатами незалежних досліджень, при нинішніх об'ємах видобування, запасів газу вистачить ще на 250 років.
По-друге, природний газ є прийнятним джерелом енергії. Сьогодні, коли всі надзвичайно стурбовані екологічною ситуацією та парниковим ефектом, електростанції, які працюють на природному газі, в середньому утворюють на 50-70% менше викидів вуглекислого газу в атмосферу, ніж наприклад вугільні станції при тій самій енергопотужності.
По-третє, природний газ є конкурентноспроможним. Сьогодні стрімко зростає попит на енергію. Тому дуже важливу роль відіграє, те, що природний газ є дуже дешевим паливом у порівнянні з іншими видами палива. Наприклад, спорудження вугільної електростанції буде в 2-3 рази дорожчим, ніж газової. Атомна електростанція коштуватиме в 5 разів дорожче. Коли ж ми говоримо про енергію з сучасних вітрових парків, то вже йдеться про різницю в 10-15 разів.
РБК-Україна: Ви кажете, що газ є конкурентноспроможним, дешевим і прийнятним. А наскільки його видобуток є безпечним?
Грехем Тайлі: Я вже говорив про те, що електростанції, які працюють на природному газі, утворюють набагато менше викидів вуглекислого газу в атмосферу, ніж інші види електростанцій. Щодо інших екологічних аспектів використання природного газу в енергетиці, то, на жаль, у мене зараз немає конкретних цифр, але я з впевненістю можу сказати, що використання природного газу в енергетиці потребує набагато менше води, аніж інші види палива.
Повертаючись до відповіді на ваше запитання про те, скільки газу я планую знайти в Україні, маю сказати, що на нього непросто відповісти. Сьогодні дані про запаси традиційного та нетрадиційного газу в Україні ще не є підтвердженими. Озвучувати якісь конкретні цифри надто рано.
Крім того, навіть оцінивши запаси нетрадиційного газу, треба зважати на те, чи цей газ можна добувати в економічно вигідний спосіб. І це далеко не останній фактор, на який треба зважати.
РБК-Україна: Деталізуйте дані по проектам з видобутку газу ущільнених пісковиків. Про які суми інвестицій йде мова і на яких умовах?
Грехем Тайлі: Давайте спочатку розберемось у поняттях. Діяльність Shell в Україні пов'язана з розробкою потенціалу газу ущільнених пісковиків. Є різні класифікації так званого нетрадиційного газу, який, до речі, за своїм хімічним складом нічим не відрізняється від традиційного. Це той самий природний газ.
Різниця полягає лише в способі його залягання у породі. Зазвичай виділяють три підтипи нетрадиційного газу, а саме сланцевий газ, газ ущільнених порід та метан вугільних пластів. Загальна риса цих ресурсів - газ утримується в дуже щільній породі (в сланцях, ущільнених породах (наприклад, пісковиках), вугільних пластах). Тому для їх розробки ми маємо застосовувати такі технології, як гідророзрив.
Наразі Shell задіяна у двох проектах в Україні. Вони знаходяться в Харківській та Донецькій областях. На цій карті можна побачити дві великі ділянки (мал. 1), на яких працюватиме наша компанія. Червоним позначено ті ліцензійні ділянки, розробку яких передбачено разом з нашим партнером ДК «Укргазвидобування». У вересні минулого року ми перепідписали договір про спільну діяльність і вже цього року ми готові розпочинати роботи.
Жовтим позначено Юзівську ліцензійну ділянку. В результаті конкурсу ми отримали право підписання угоди про розподіл продукції по цій ділянці. Результати конкурсу були погоджені міжвідомчою комісією, а також Кабінетом міністрів. Зараз ми знаходимось в процесі переговорів щодо підписання тієї самої угоди про розподіл продукції. До її підписання жодні роботи не розпочнуться.
Важливо також зазначити те, що ми вважаємо, що більшість газу в цих проектах знаходиться не в сланцях, а в ущільнених пісковиках.
Головна різниця між сланцевим газом та газом ущільнених пісковиків у глибині. Свердловини для видобування сланцевого газу мають глибину 2-2,5 км. Якщо ж добувати газ з ущільнених пісковиків, то потрібно бурити свердловини 4-6 км (мал. 2). Тому, коли ми говоримо про вплив технології гідророзриву на ґрунтові води, які використовуються для пиття чи поливання, то треба пам'ятати, що між місцем проведення гідророзриву і ґрунтовими водами є кілометри і кілометри непроникних порід.
Ви запитали щодо інвестицій. Якщо говорити про договір про спільну діяльність, то ми зобов'язалися понести витрати до 200 млн дол. на етапі попередньої розвідки. Зараз ми готуємось до буріння своєї першої свердловини і займаємось підготовкою бурового майданчика. Фінансові зобов'язання по Юзівській ділянці будуть остаточно визначені в угоді про розподіл продукції.
Загальний обсяг інвестицій по кожному із цих двох проектів залежатиме від успішності кожної фази проекту.
РБК-Україна: Міністр фінансів Юрій Колобов нещодавно сказав, що для того, щоби виграти тендер по Юзівському та Олеському родовищах, одна із компаній запропонувала Україні фінансовий бонус - 360 млн дол. Чи це був бонус від вашої компанії і, все ж таки, в яку суму загалом обійдеться Shell розвідка на Юзівській газоносній платформі?
Грехем Тайлі: Ми не маємо жодної інформації про те, що запропонували інші компанії в своїх конкурсних пропозиціях.
Наразі всі фінансові аспекти нашої конкурсної пропозиції все ще залишаються конфіденційною інформацією. Варто зазначити, що в цьому проекті беруть участь різні сторони - і держава Україна, і компанія «Надра Юзівська», тому я не можу своїм одноосібним рішенням відкривати якусь інформацію.
Ми можемо говорити тільки про ті факти, які встановлені самим конкурсом. В його умовах зазначалося, що компанія-учасник має скласти пропозицію таким чином, аби інвестиції на перший етап геологорозвідки складали не менше ніж 200 млн дол. У випадку успіху цього етапу та переходу до повномасштабної розробки інвестиції мають сягнути 3,75 млрд дол. Ви можете бути впевнені, що наша конкурсна пропозиція як мінімум включала згадані суми.
РБК-Україна: Вказані проекти - це всі проекти Shell в Україні чи є й інші?
Грехем Тайлі: Юзівська ліцензійна ділянка, а також ліцензійні ділянки, які ми розробляємо з «Укргазвидобуванням», знаходяться в геологічному басейні Дніпровсько-Донецької западини. Кілька років наші геологи займалися детальним вивченням цієї западини і саме наша компанія запропонувала винести Юзівську ділянку на конкурс про розподіл продукції. Водночас ми зацікавлені в збільшенні нашої присутності в Україні, наприклад шляхом участі в проектах на шельфі Чорного моря. Ви мабуть чули про те, що у 2006 р. ми брали участь у конкурсі щодо Прикерченської ділянки.
РБК-Україна: Є також Сhevron, яка виграла тендер щодо Олеської ділянки. Чи ви координуєте свої дії з Сhevron і чи плануєте з нею співпрацювати в рамках розвідувальних робіт?
Грехем Тайлі: Звичайно, є деякі сфери в нашій галузі, де ми могли б співпрацювати з Сhevron. Але, якщо говоримо про Україну, то варто пам'ятати, що Олеська ділянка, право на розробку якої отримала компанія Сhevron, знаходиться у Львівсько-Волинському басейні, а наша - у Дніпровсько-Донецькому. Відстань між ними досить значна, геологічні умови зовсім різні, і тому ми не бачимо можливостей для тісної співпраці.
Водночас, є інші сфери, де наша компанія співпрацює в Україні з іншими компаніями. Наприклад в нашій промисловості є загальна практика ділитися обладнанням, сейсмічними бригадами. Ми завжди підтримуємо зв'язок з іншими компаніями. Також можу навести приклад співпраці нашої та інших іноземних компаній з українськими урядовими установами через такі організації, як Американська Торгівельна Палата (АТП) чи Європейська Бізнес Асоціація. Це загальна практика і наприклад минулого року уряд України звертався до АТП із питаннями щодо угод про розподіл продукції та пропозицій, які могли б висунути великі міжнародні нафтогазові компанії з метою покращення законодавства у цій сфері.
Сфера, в якій ви точно побачите співробітництво між компаніями Shell та Сhevron - це сфера стосунків з громадськістю, публічних заяв. Ми будемо підвищувати поінформованість населення про видобування нетрадиційного газу та надавати людям інформацію про те, що та як ми робимо. Також ми працюватимемо над тим, щоб розвіяти деякі старі міфи про гідророзрив та інші технології.
РБК-Україна: До речі, безпечність технології гідророзриву дуже непокоїть екологів.
Грехем Тайлі: Технологія гідророзриву успішно й безпечно проводиться вже понад 60 років, в тому числі й в Україні. Наразі питання стоїть не в тому, безпечна ця технологія, чи ні, а в тому, чи витримуються регулятивні норми, що регулюють безпечність її застосування.
До речі, в Україні проведення гідророзриву дуже суворо регулюється законодавчими актами. Перш за все, застосування технологічного процесу гідророзриву становить частину технічного проекту на випробування та експлуатацію кожної окремої свердловини. Цей проект розробляється у співпраці з українськими науково-дослідними установами та затверджується державними органами з нагляду за безпекою праці, санепідемічним благополуччям населення, пожежної безпеки, охорони довкілля тощо.
Після отримання висновків цих інстанцій, проект проходить процедуру експертизи, результати якої виносяться на погодження місцевої громади. Тобто, застосування гідророзриву погоджується як державними органами, так і представниками громадськості.
РБК-Україна: У світі нетрадиційний газ видобувають від недавна і остаточно важко сказати про всі наслідки, які матиме цей процес на земну кору. Водночас сейсмологи США відзначають різке збільшення землетрусів у районах видобутку нетрадиційного газу. Що ви робитимете для того, щоб уникнути землетрусів в Україні, яка знаходиться на стику двох тектонічних плит?
Грехем Тайлі: Компанія Shell проектує та випробовує герметичність своїх свердловин на відповідність суворим специфікаціям, що базуються на наших світових стандартах, а також з врахуванням місцевих геологічних умов та навколишнього середовища. У випадку робіт на нових територіях, ми проводимо геологічні та геофізичні дослідження.
Перед початком робіт ми уважно обираємо місце буріння та проектуємо свердловину з метою уникнення геологічних небезпек або аномалій, таких, як наявність приповерхневого газу та розломів. Дані, що ми отримуємо в процесі буріння, також допомагають нам визначати геологічні особливості оточуючих порід. Це дозволяє проводити роботи безпечно та точно планувати свою діяльність.
РБК-Україна: Але українські екологи кажуть, що на території Юзівської ділянки знаходяться декілька природних заповідників, один із яких - «Святі гори» - є надзвичайно цінним. Водночас законодавство України не дозволяє бурити на сільськогосподарських угіддях. Наскільки великої шкоди буде завдано заповідникам?
Грехем Тайлі: По-перше, українським законодавством забороняється діяльність, пов'язана з розробкою корисних копалин на територіях природних заповідників. Крім того, згідно відповідального підходу компанії Shell, до початку робіт проводиться комплексна оцінка потенційного впливу діяльності на навколишнє середовище та місцеві громади. Згідно з нею визначаються території, що мають особливу цінність для збереження біорізноманіття, перспективні території природно-заповідного фонду, а також місця, що особливо важливі для рекреаційної діяльності місцевого населення. Компанія Shell плануватиме свою діяльність з врахуванням висновків такої оцінки, з метою максимального зменшення впливу своєї діяльності на довкілля.
Спілкувались Антон Подлуцький та Тетяна Шпайхер
Закінчення інтерв`ю