У цьому році Національний банк має намір провести масштабну валютну лібералізацію в Україні. Концепція нової моделі регулювання вже підготовлена і була представлена в кінці 2016 року. В найближчі три роки валютне законодавство буде переглянуто, і приведено у відповідність з положеннями Асоціацію між Україною та ЄС. Головне завдання – зняти існуючі обмеження на переміщення капіталу і валютні операції для бізнесу і населення. Подробиці в матеріалі РБК-Україна.
Першим кроком реформи, реалізація якої запланована на період з 2017 по 2019 рік, стане скасування застарілого декрету Кабінету Міністрів "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" від 1993 року і цілого переліку нормативно-правових актів, які, на думку НБУ, перешкоджають ефективному валютного регулювання.
"Буде розроблений проект закону "Про іноземну валюту" - єдиного рамкового закону, який визначить основні принципи валютного регулювання в країні. Такий підхід зробить валютне регулювання в Україні прозорим, простим і зрозумілим для населення, бізнесу і банків, а Національному банку дозволить більш оперативно і ефективно реагувати на зміни стану платіжного балансу і кон'юнктури ринку", - заявив заступник голови НБУ Олег Чурий, анонсуючи концепцію в кінці минулого року. За його словами, згаданий законопроект, розроблений за підтримки Єврокомісії, буде представлений вже в другому кварталі 2017 року.
Банкіри вважають, що прийняття нового закону про валютне регулювання – це прогресивний крок, який допоможе українським компаніям і фізичним особам витрачати менше часу і ресурсів на проведення валютних операцій.
"Фактично, Україна тримає курс на створення умов для вільного руху капіталів. Причому, будуть зняті обмеження не тільки для фізичних осіб, але і все, що може обмежувати і гальмувати бізнес», - наголошує Катерина Володіна, директор департаменту операцій на фінансових ринках Укрсоцбанку.
Вже в найближчому майбутньому планується поетапне скасування вимог щодо обов'язкового продажу валютної виручки експортерами, спрощення процедур щодо залучення прямих іноземних інвестицій, призначених для підтримки українського експорту, часткове зняття заборони на репатріацію виручки. Це що стосується бізнесу. Для фізосіб повністю приберуть обмеження на покупку готівкової валюти та ліміти на зняття готівкових валютних рахунків (на даний момент – це не більше еквіваленту 250 тис гривень/день).
У віддаленій перспективі бізнесу дозволять достроково погашати кредити від нерезидентів, приберуть обмеження максимальної процентної ставки за зовнішніми запозиченнями (поки що така ставка не може перевищувати 11%), а також не перешкоджатиме вільному виведенню коштів від продажу акцій або облігацій.
Населення отримає практично повну свободу для інвестування за межі України. Зараз, приміром, придбати нерухомість за кордоном або інші активи без одержання індивідуальної ліцензії НБУ неможливо. Але оформлення такої ліцензії непосильний процес для пересічного українця.
Представники Нацбанку обіцяють, що ліцензування для фізосіб поступово приберуть. При цьому зняття бар'єрів торкнеться не тільки покупок рухомого або нерухомого майна за кордоном, але і цінних паперів, які населення зможе напряму купувати на іноземних біржах.
"Однак не виключені і негативні наслідки, так як будь-які послаблення у валютному контролі можуть бути використані для виведення капіталу з країни", - говорить головний аналітик Укрсоцбанку Андрій Приходько.
Але в НБУ подбали і про це. Наприклад, скасування індивідуальних ліцензій буде супроводжуватися посиленням фінансового моніторингу для клієнтів банків. Більш того, інформацію про валютні операції і виведення грошей за кордон буде отримувати також Державна фіскальна служба. Тому приховати від Нацбанку, податкової та Держслужби фінансового моніторингу рахунки в офшорах або куплений будинок на океанському узбережжі навіть при всьому бажанні не вдасться.
Правда, слід врахувати, що всі згадані послаблення можливі тільки за умови спокою в економіці та фінансовому секторі. "Кожен наступний етап буде вводитися при відсутності кризових явищ. Відповідно, ринок має стати більш стійким і надійним. При цьому країни-члени Асоціації з ЄС мають право застосовувати тимчасові захисні заходи, якщо ситуація буде нестабільною", - пояснює директор операційного департаменту Кредобанку Віктор Винник. Іншими словами, якщо повториться "банкопад" 2014-2015 років, НБУ буде мати повне право вводити валютні обмеження.
Незважаючи на те, що концепція нової моделі валютного регулювання тільки винесена на суд громадськості, Нацбанк вже "промацує", готовий чи ні банківський ринок для вільного переміщення капіталу. Наприклад, починаючи з 23 листопада українські банки можуть купувати закордонні цінні папери без оформлення індивідуальної валютної ліцензії. Це нововведення закріплене постановою Нацбанку №406 "Про внесення змін до Інструкції про порядок видачі індивідуальних ліцензій на здійснення інвестицій за кордон".
Нагадаємо, що Національний банк здійснює видачу індивідуальних і генеральних ліцензій. Генеральна ліцензія дає право банку не тільки здійснювати валютні операції, але і працювати на ринку в принципі. Її одержання для всіх банків обов'язково апріорі. Індивідуальна ліцензія видається на окремі види операцій. Зокрема, це стосувалося і купівлі іноземних цінних паперів. Тепер же для подібних інвестицій буде досить лише генеральної ліцензії, що полегшить українським банкам доступ до цінних паперів нерезидентів.
Для покупки паперів банки зможуть використовувати тимчасово вільні валютні кошти, розміщені на кореспондентських рахунках за межами України. За даними НБУ, таких залишків у банків до початку грудня накопичено близько 5 млрд доларів. "Фактично, це надлишкова ліквідність в іноземній валюті, яка лежить "мертвим вантажем" і не приносить доходу. Банки залучають депозити у валюті, але активне валютне кредитування відсутнє", - говорить Наталія Жиленко, головний Скарбник Altbank.
Емітентом іноземних цінних паперів, придбаних українським банком без індивідуальної ліцензії, може бути міжнародна фінансова організація (наприклад, ЄБРР або МФК) або країна-член "Великої сімки" (G7). У неї входять Великобританія, Німеччина, Італія, Канада, США, Франція і Японія. Рейтинг паперів повинен бути не нижче рівня "АА-"/"Аа3" і підтверджений мінімум двома провідними рейтинговими агентствами. Такими як Fitch, Standard&poor's або Moody's. Валюта емісії цінних паперів – канадські або долари США, ієни, євро, фунт-стерлінгів, термін погашення – не більше 5 років з дати покупки.
Головний фінансовий аналітик рейтингового агентства "Експерт-Рейтинг" Віталій Шапран підкреслює, що такі умови вбережуть банкірів від покупки неліквідних "сміттєвих» бондів", які можуть призвести до втрати вкладених грошей (які, по суті, є грошима клієнтів).
Але платою за надійність буде відносно невисока прибутковість. "У разі купівлі високорейтингових цінних паперів, наприклад, облігацій Казначейства США, японських або німецьких бондів, вигода буде вкрай невелика", - запевняє віце-президент Центру досліджень корпоративних відносин В'ячеслав Бутко. Наприклад, 3-х місячні бонди Німеччини торгуються з негативною прибутковістю в районі -0,8%, держпапери Франції з аналогічним терміном обігу мають прибутковість мінус 0,76%. "У міжнародних фінансових організацій прибутковість вище, але ненабагато. В залежності від строку по доларових паперів можна заробити до 2,5%", - наводить приклад Наталія Жиленко.
Для порівняння, на українському ринку прибутковість ОВДП уряду, номінованих в іноземній валюті, варіюється від 5 до 5,5%. А ставка по міжбанківських валютних кредитів (overnight) сягає 3,5-4%.
Тому, можливість для банків з меншими труднощами купувати цінні папери за кордоном швидше буде не джерелом заробітку, а можливістю перестрахувати свої валютні залишки. Адже ті ж ОВДП України хоч і більш дохідні, але менш надійні, ніж держоблігації Німеччини або США.