Вчора Президент Петро Порошенко підписав закон "Про внесення змін у деякі закони України щодо Суспільного телебачення і радіомовлення України". Тепер всі регуляторні бар'єри для створення громадського телебачення прибрані.
Вчора Президент Петро Порошенко підписав закон "Про внесення змін у деякі закони України щодо Суспільного телебачення і радіомовлення України". Тепер всі регуляторні бар'єри для створення громадського телебачення прибрані. Але експерти відзначають, що до його фактичного створення пройде ще чимало часу.
Згідно з пояснювальною запискою до закону, його мета - уточнити окремі положення закону в частині визначення механізму створення Національної громадської телерадіокомпанії України (НГТУ), її організаційно-правової форми, джерел фінансування, умов оплати праці працівників, захисту майнових прав НГТУ і інтересів трудового колективу, вдосконалення діяльності органів управління, порядку формування та засад діяльності наглядової та редакційної рад.
Сам закон "Про суспільне телебачення і радіомовлення України" був опублікований 14 травня 2014 року, його розробка почалася кілька років тому. Його основною проблемою була нестиковка з корпоративним правом, зазначив керуючий партнер юркомпанії Jurimex Юрій Крайняк.
"Громадський мовник у будь-якому випадку - юридична особа, а значить закон "Про суспільне ТБ" має стикуватися з законами про підприємства. У попередній редакції ні про яке стикування мова не йшла", - сказав Крайняк.
Як приклад, він навів одне з уточнень у новій редакції закону, яке визначає, що НГТУ створюється у формі публічного акціонерного товариства, 100% акцій якого належить державі. При цьому юрист зазначив, що в законі все ще не зазначено, хто є органом управління корпоративними правами держави.
Наглядова рада розбрату
Основною відмінністю громадського телебачення слід вважати те, що воно знаходиться у власності товариства в цілому. Така форма володіння досягається шляхом створення керуючого представницького органу, який формується з громадських діячів, що дозволяє забезпечити неупередженість мовлення.
Для НГТУ таким органом стане наглядова рада, яка, згідно з новою редакцією закону, буде складатися з дев'яти представників громадськості та восьми представників парламентських фракцій.
Норма про включення до складу наглядової ради НГТУ політиків здалася спірною навіть Президенту. Порошенко зазначив, що саме через наявність цієї норми він вагався з підписанням закону.
"Мені не подобається, що в раді, який буде призначати, є політики. Я вважаю, що їм там не місце... Я думаю, що це тимчасове явище", - заявив глава держави і не виключив, що він внесе в парламент свої пропозиції по звільненню НГТУ від політичного впливу.
В НГТУ також не вважають, що подібний склад наглядової ради буде сприяти успішній роботі компанії. "Я боюся того, що кожен з представників громадськості буде представляти якийсь певний напрям контенту, - і всі вони будуть вимагати розвивати тільки свій напрямок. А політики, ясна річ, будуть продавлювати свої інтереси через раду", - вважає гендиректор НГТУ Зураб Аласанія.
Він також позитивно відгукнувся про пропозицію Президента змінити принцип формування цього органу. На думку Аласанії, Порошенко, ймовірно, хоче дати відстоятися такого формату наглядової ради, побачити результати його роботи, і можливо, до наступної каденції змінити його склад.
Разом з тим, за словами заступника голови Нацради з теле- і радіомовлення Григорія Шверка (раніше - віце-президент UMH), норма про склад наглядової ради НГТУ могла бути компромісом, який сприяв швидкому ухваленню законопроекту в парламенті. Він додав, що Нацрада протягом декількох місяців почне проведення конференцій, на яких будуть обрані члени наглядової ради НГТУ від громадськості.
Експерименти і партнерство
Телеглядачам ще доведеться деякий час почекати, перш ніж вони побачать повноцінну роботу НГТУ. Згідно концепції, прописаній в законі, в НГТУ увійдуть два телеканали (новинний та аналітично-пізнавальний) і три радіостанції (універсальний, для всіх споживачів, молодіжний канал і культури).
Перший з телеканалів буде базуватися на телеканалі "Перший національний" і фактично вже запущений, хоч і не в тому форматі, який планується.
"Другий канал буде зроблений на основі телеканалу "Культура", який поки що транслюється тільки по супутнику. Я боюся, що тут ми не зможемо виконати план по його запуску і почати трансляцію в цьому році", - сказав Зураб Аласанія.
За його словами, поки НГТУ буде експериментувати з контентом і тестувати різні формати на першому телеканалі "Громадського" (до вчорашнього дня - "Перший національний"). "Зокрема, ми будемо активно займатися вивченням нашої аудиторії - хочемо зрозуміти, чого хочуть наші глядачі. Поки ми бачимо, що вони повністю задоволені нашою подачею новин - вони спокійні і виважені", - сказав гендиректор НГТУ.
Григорій Шверк сказав, що в НГТУ "активно заручаються міжнародною підтримкою і привертають гранти, щоб збільшити фінансування".
Зураб Аласанія підтвердив РБК-Україна цю інформацію. "У цьому році ми практично працюємо по бюджетному фінансуванню, а в 2014 до нас прорвалися "західники". Якщо спочатку вони допомагали нам тільки порадами, хоча ми і очікували від них більшого, то зараз вони повірили в нас і готові допомагати матеріально", - сказав гендиректор НГТУ.
І додав, що у вересні НГТУ планує розпочати модернізацію ньюзруму спільно з данськими колегами. Сумарні витрати на неї, за словами Аласанії, складуть від одного до двох мільйонів євро.