Рік при владі: чого зміг досягти голова Дніпропетровської облради Святослав Олійник
Останній рік Дніпропетровську обласну раду очолює Святослав Олійник. Прихід на посаду соратника Ігоря Коломойського, крім усього іншого, ознаменувався також певними змінами у розподілі обласного бюджету.
В бліц-інтерв'ю, присвяченому року перебування політика на посаді, на сайті облради Олійник пояснив, як область розпоряджалася коштами "за новими правилами" і про які, власне, плюси та мінуси можна говорити через рік.
РБК-Україна проаналізував озвучені дані і зіставити їх з реальним станом справ у області.
Шкільне питання
Звітуючи про те, куди саме були витрачені гроші з бюджету розвитку області, Святослав Олійник заявив, що "до бюджету розвитку були внесені витрати на ремонти доріг, будівництво та реконструкцію шкіл, дитячих садів, стадіонів тощо". В першу чергу, за його словами, гроші пішли на реалізацію національної програми "Велике будівництво".
Однак, будівництво більшості об'єктів "Великого будівництва" ведеться за рахунок субвенцій з Державного фонду регіонального розвитку та Дорожнього фонду. Їх сукупний обсяг у поточному році склав близько 1,5 млрд гривень. Саме стільки Дніпропетровська область отримала з державного бюджету.
Оскільки багато об'єктів ще півтора роки тому мали статус готовності на рівні 80% і вище, то за фактом з обласного бюджету кошти зараз не вкладаються, все фінансування йде з ДФРР.
У той же час, Олійник, озвучуючи інформацію про конкретні об'єкти, які продовжують будувати і ремонтувати, або знаходяться на завершальній стадії робіт, повідомив, що в цьому році по всій області облрада продовжує і закінчує велику кількість об'єктів: 26 шкіл, 8 лікарень, 35 амбулаторій, 35 об'єктів у Дніпрі, серед яких і школи, і дитсадки, і лікарні.
"Є ще показова цифра: кількість об'єктів, де ми почали і закінчимо реконструкцію в цьому році - 50, в тому числі: 20 лікарень, 14 амбулаторій, 3 стадіони, 3 дитячих садки, три дитячих будинки та інше", - зазначає голова облради у своєму інтерв'ю.
Але за фактом ситуація дещо інша. У 2020 році фактично було добудовано те, що повинно було бути добудовано ще рік тому, тобто затримка більше року: 4 дитсадки, 16 міських амбулаторій у місті Дніпро, 2 сільські амбулаторії, 2 МГБ, 2 стадіони і 1 дитячий санаторій – разом 41 об'єкти. Причому всі вони вже були на останній стадії готовності – від 85 до 95%, і повинні були бути здані ще рік тому. Таким чином, нова влада в області, більшою мірою, лише вводила їх в експлуатацію за документами.
Бюджетування області
Окремої уваги заслуговує питання бюджетування. Зокрема, Олійник стверджує, що у другій половині минулого року вже було зрозуміло, що бюджет буде недовиконаний.
"Тому потрібно було і економити, і оптимізувати витрати. І нам це вдалося, всього заощадили 270 млн грн. З них 180 млн - за рахунок здешевлення проектів і робіт з будівництва та реконструкції об'єктів" - цитує главу облради прес-служба.
Однак, не зовсім зрозуміло, чому до цього обласний бюджет завжди, як мінімум, виконувався, а тепер перестав. По-друге, за словами про здешевлення проектів замовчується той факт, що вже з вересня 2019 року обласна влада схиляли підрядні організації до підписання угод про добровільне зниження вартості будівельних робіт.
Частина підрядників в надії на те, що відновиться зупинене фінансування, дійсно підписали угоду на зниження загальної вартості будівництва об'єкта на 1-3%. У результаті ніякого поновлення вони так і не отримали. Будівництво та реконструкція об'єктів коштом обласного бюджету зупинилася, фактично, повністю.
Крім цього, згідно з чинним законодавством, будь-які зміни до існуючих договорів повинні були з'явитися в Prozorro. Там таких додаткових угод знайти не вдалося.
На користь такої версії говорить і той факт, що згідно з існуючою кошторисною системою ціноутворення в будівництві, у кожному об'єкту, що будується державою, завжди в підсумку є економія. У Дніпропетровській ОДА усі роки раніше вона складала від 5% до 25% по кожному об'єкту. Так навіщо було підписувати те, що буде й так, тим більше і на менший відсоток економії? Але, в підсумку це призвело до виключення з проекту більшості робіт, закупівлі всієї меблів та обладнання.
Один з прикладів - реконструкція стадіону "Спартак" в Кривому розі, загальна кошторисна вартість реконструкції якого була зменшена більш ніж на 60%.
З проекту були виключені реконструкція футбольного поля з штучним покриттям, ігрові майданчики, реконструкція старих трибун, ремонт старих внутрішніх приміщень, оздоблення та комплектація нових внутрішніх приміщень, благоустрій території, зменшено кількість бігових доріжок.
Таким чином, від стадіону в плані реконструкції нічого й не залишилося.
На початок 2019 року об'єкт мав будівельну готовність – 32% і за планом робіт повинен був бути зданий в експлуатацію 30 серпня 2020 року. У підсумку стадіон на сьогодні представляє собою сумне видовище.
Потрапили під "скорочення кошторисів" напередодні відкриття й інші об'єкти. Зокрема, школа в селі Волоське, дитсадки у Вільному, Миколаївці, Іларіонове відкрилися без меблів. А школи в Томаківці, Чаплине і ліцей у Покровському відкрилися зі старими меблями та обладнанням. І на кожному з цих об'єктів не виконано від 20 до 30 відсотків запланованих робіт.
Мабуть, частково в цьому і полягала економія в 180 млн грн, яка насправді є не наслідком підписанням угод на урізання кошторисів з будівництва а викреслюванням з них більшої частини робіт та обладнання.
Втім, і до цифр "економії та оптимізації", якими оперує голова облради є питання. Згідно зі звітом облради за 2019 залишки обласного бюджету на 1 січня 2020 року склали по загальному фонду 566 мільйонів гривень, а за спеціальним фондом 273 мільйона гривень. Всього – 839 мільйонів. Про які в такому разі 270 мільйонів йде мова?
Більш того, саме ці 270 мільйонів, за словами Олійника, допомогли наповнити бюджет боротьби з коронавірусом. На забезпечення лікувальних закладів обладнанням та медпрепаратами було спрямовано 100 млн грн. Органам правопорядку - 6 млн грн, на ремонти госпітальних баз - понад 9 млн грн.
При цьому недовиконання плану по доходах загального фонду за період 9 місяців 2020 року склало мінус 647,1 млн грн, а недофінансування бюджету розвитку - мінус 457 млн грн. Очевидно, що секвестр бюджету області потрібно було робити ще в травні, але цього не було зроблено, а при такому провалі по доходах обласній владі тепер доведеться звертатися до позабюджетних кредитів.
Говорячи про повернуті у бюджет гроші, Олійник вважає, що ці гроші - наочний приклад корупції - схеми відкатів у розмірі 10%, коли завищується вартість, і вона осідає в кишенях чиновників.
"Ми ці схеми поламали і таким чином, повернули гроші в бюджет", - стверджує він.
Однак, приклад школи в Перещепине, де початкова ціна реконструкції по тендеру склала 95,6 млн грн, а за підсумком, вже при Олійнику, все обійшлося в 120 млн, говорить про інше. Але при цьому школа позбулася благоустрою, стадіону, нових меблів та обладнання.
Таким чином, вартість реконструкції школи не зменшилася, а збільшилася на більше, ніж 20%, при цьому школа взагалі не укомплектована меблями та обладнанням.
У цьому контексті варто зазначити, що розмови про корупцію, неможливі без відсилання до 2014 року, коли було затримано директора дорожньої фірми "УПС" Тараса Палія і главу департаменту капбудівництва міськради Володимира Лисого за схеми в дорожньому будівництві.
Надалі, згідно журналістських розслідувань, в 2015 році вже амністований Палій поступився половиною своєї частки словацькій фірмі "Арограф", власницею якої виявилася Ірина Гуназа - контактна особа міського осередку партії Святослава Олійника "Україна майбутнього", а нині його цивільна дружина.
Що стосується Палія, то він також досі зареєстрований керівником "УПС", а дорожня компанія з власником-чиновником отримує один поспіль за іншим замовлення, орендуючи техніку у своїх же фірм. Так, за даними Prozorro, з 2015 року "УПС" підписала угод на 3,4 млрд грн.
Заморожені будівництва
Святослав Олійник також стверджує, що обласна влада провели ревізію всіх споруджуваних на території області об'єктів і з'ясувала, що роботи "на 4/5 з них тільки розпочато".
Безумовно, поки об'єкт не введений в експлуатацію, то можна стверджувати, що лише розпочаті роботи. Тільки на медичному напрямку в Дніпрі таких об'єктів було більше 25-ти. І зараз всі вони перебувають у стані "заморозки" - від 50% до 95% готовності. Яскраві приклади практично готових, але не відкритих амбулаторій – вул. Філософська, проспект Поля, вул. Караваєва і т.д.
Така ж історія з об'єктами спортивної інфраструктури - спортивно-оздоровчим комплексом в Нікополі, стадіонами в Софіївці та Придніпровському.
Ось як, наприклад, виглядає "активне будівництво" спорткомплексу в Нікополі.
Стан на червень 2019 року
Стан на квітень 2020 року
За планом робіт він повинен бути зданий в експлуатацію 15 грудня 2020 року, але шансів на те, що встигнуть – дуже мало.
Точно така ж історія з реконструкцією ДЮСШ в Софіївці.
Стан на липень 2019 року
Стан на липень 2020 року
Цей об'єкт повинні були здати в експлуатацію ще 30 грудня 2019 року.
Не краща ситуація і зі станом стадіону у Придніпровському, який повинні були здати ще в кінці серпня 2019 року.
Стан на червень 2019 року
Стан на серпень 2020 року
Що заважало добудувати об'єкти?
За даними облради, сумарна вартість розпочатих об'єктів будівництва склала 15 млрд, але враховуючи те, що бюджет управління капітального будівництва в рік всього 1-1,5 млрд, то їх неможливо побудувати і за 10 років.
"Очевидно, робилося це для "картинки", для президента вирили котлован, обгородили її парканом, зробили рекламне фото, а добудовувати грошей немає. Тому ми сконцентрувалися на тих, які реально добудувати найближчим часом", - стверджує Олійник.
У той же час, важко заперечувати, що за останні 5 років Дніпропетровська область дійсно стала лідером з будівництва освітньої та спортивної інфраструктури. Саме в цьому регіоні в період з 2015 по 2019 рік з'явилися відмінні школи і дитсадки в Солоному, Аппостолово, Синельникове, Іларіонове, Юр'ївці, Магдалинівці, Жовтих Водах, комплекси спортивних споруд та футбольні поля в Дніпрі, Кам'янському, Петриківці, Юр'ївці, Магдалинівці.
Чому ж зараз залишаються замороженими стільки об'єктів - питання залишається відкритим. Адже, не тільки у звітах влади, кошторисах і сюжетах медіа, але і неозброєним оком можна побачити, як в області за останні півтора року зупинилася активність у будівництві інфраструктури.