Українські банки протягом 2016 року не сходили з перших шпальт ЗМІ. Причому новинні приводи були спровоковані здебільшого скандалами і конфліктами, ніж позитивом. РБК-Україна вибрало найбільш значущі події, які схвилювали фінансовий ринок в минулому році.
У січні 2016 року Національний банк оголосив результати стрес-тестування перших 20 банків України. Ця процедура повинна була виявити потенційні ризики та загрози для найбільших гравців ринку, і визначити потребу додаткової підтримки з боку акціонерів. У підсумку, за даними НБУ, з двох десятків банків чотирьох вливання капіталу не знадобилося, а п'ять фінустанов вже виконали програму докапіталізації.
Таким чином, нестача капіталу за підсумками стрес-тестування була виявлена більш ніж у 10 банків. У листопаді минулого року Нацбанк повідомив про результати чергових стрес-тестів, заявивши, що ще 12 банків з другої двадцятки теж мають потребу в нарощуванні капіталу. Наступний етап тестування, яке буде проведено протягом 2017 року, торкнеться невеликі банки. Експерти прогнозують, що цей "іспит" витримають далеко не всі, і банківський ринок до 2018 року можуть покинути від 10 до 20 фінустанов.
У лютому 2016 року стало відомо, що в Ізраїлі затримано бізнесмен Григорій Гуртовий, який ще в 2015 році повідомив про намір придбати контрольний пакет українського "Платинум банку". Ізраїльські власті звинуватили Гуртового у виведенні коштів з ряду компаній підконтрольного йому холдингу BGI. Це подія побічно вплинуло і на "Платинум Банк", який мав проблеми з поверненням вкладів, і довгий час не міг погодити з Нацбанком структуру власності. На думку регулятора, вона була недостатньо прозорою. Причому, за даними джерел на банківському ринку, саме Гуртовий і був ключовим власником банку, хоча серед акціонерів він не фігурував. В серпні 2016 року одеський бізнесмен Борис Кауфман, який був партнером Григорія Гуртового, заявив про намір викупити 75%+1 акцію "Платинум банку". Він також зобов'язався поповнити його статутний капітал на 120 млн гривень. Однак ці кошти банк отримав лише в останніх числах грудня.
При цьому ще на 1 жовтня 2016 року "Платинум" мав негативне значення капіталу на позначці "мінус" 162,5 млн гривень, а його операційні витрати перевищували доходи. В результаті 10 січня правління НБУ визнало "Платинум Банк" неплатоспроможним. "Протягом 2016 керівництво і власники істотної участі банку вживали заходів для виконання вимог щодо докапіталізації, - повідомили в Нацбанку. - Однак, за станом на 1 січня 2017 року банк не досяг позитивного значення капіталу. Враховуючи вищевикладене, правління НБУ оголосив ПАТ "Платинум Банк" неплатежеспосбным".
Але 197 тис. вкладників "Платинум банку" (97% всіх вкладників фінустанови) отримають свої вклади в повному обсязі, оскільки їх розмір не перевищує гарантовану ФГВФО суму 200 тис. гривень.
Незважаючи на те, що протягом останніх п'яти років з України пішло велика кількість іноземних банків, зарубіжні інвестори продовжують залишати ринок. Так, у травні 2016 року стало відомо про те, що російська група ВТБ має намір позбавитися від своєї української "дочки" - ВТБ Банку. За словами глави ВТБ Андрія Костіна, група терпить великі збитки, і не бачить перспектив свого розвитку в нашій країні. В черговий раз план демаршу представники ВТБ підтвердили у вересні минулого року. Але ніяких конкретних термінів згортання своєї діяльності росіяни не назвали, а лише уточнили, що перехід буде поступовим, так як ключове завдання – мінімізувати наслідки цих дій для клієнтів.
До речі, має намір залишити Україну і російський Зовнішекономбанк, який володіє тут Промінвестбанком. ВЕБ ще з літа перебуває в активному пошуку покупця на український актив. А буквально "під завісу" 2016 року завершилася угода між бізнесменом Сергієм Тігіпком і Eurobank Group, яка володіла "Універсал банк". У підсумку, "Універсал", який 10 років перебував у власності грецьких інвесторів, став українським.
Здавалося б, українських вкладників після банкрутства таких банків як "Надра", "Дельта" або "Фінанси і Кредит" вже складно чимось здивувати. Але власникам банку "Михайлівський" вдалося сколихнути ринок. Як виявилося, менеджмент і власники "Михайлівського" (найбільший акціонер - власник мережі "Ельдорадо" і торгово-офісного центру Gulliver Віктор Поліщук) не тільки вивели з банку кошти, але й примудрилися побудувати схему, яка повністю позбавляла банк від відповідальності перед клієнтами. "Михайлівський", укладаючи депозитні договори, виконував лише роль агента, у той час як гроші вкладників отримували якісь фінансові компанії. І після того, як в липні 2016 року була розпочата процедура ліквідації банку, з'ясувалося, що Фонд гарантування ці депозити повертати не буде. У підсумку, обдуреними виявилися близько 14 тис. клієнтів банку, що втратили понад 1,5 млрд гривень. На допомогу вкладникам прийшла Верховна Рада. 15 листопада парламент підтримав законопроект №5390, який розширив дію держгарантій на фізосіб, ошуканих за посередництва банківських установ за схемою, аналогічною тій, що застосовував банк "Михайлівський".
Влітку 2016 року скандал вибухнув навколо державного Укргазбанку. 29 липня банк отримав електронний лист з Нацбанку, в якому повідомлялося, що "відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України накладено арешт на кошти АБ "Укргазбанк" на підставі наказу Господарського суду Києва про стягнення з банку коштів на користь ТОВ "Укрконцепт"". Згаданої компанії банк ще у 2008 році видав кредит на 100 млн гривень. Через кілька років "Укрконцепт" перепродала цей кредит по переуступці третім особам. В результаті, сторони почали судитися, і перевага в цьому конфлікті отримала компанія "Укрконцепт", яка через суд домоглася блокування коштів банку на суму 159 млн гривень. В Укргазбанку заявили, що це рішення повністю незаконне, перешкоджає його роботі з проблемним боржником і зібралися подавати апеляцію. Взагалі, Укргазбанку в 2016 році відверто не щастило. Так, у грудні в банк нагрянули співробітники Генеральної прокуратури. Вони провели обшук в рамках кримінального провадження за фактами привласнення кредитних коштів колишніми посадовими особами банку та вилучили 600 тис. доларів.
У вересні 2016 року власники "Фінексбанку" прийняли рішення про його ліквідацію. У світлі масового відходу банків з ринку з причини неплатоспроможності та з-за санкцій з боку Національного банку, "Фінексбанк" вибивався із загальної маси. Акціонери фінустанови пояснили свій крок складною ситуацією на ринку банківських послуг, а також нездатністю підтримувати капіталізацію банку на необхідному рівні. Що важливо, при самостійно прийняте рішення про ліквідацію банк погашає всі зобов'язання своїми силами. А значить, Фонд гарантування вкладів в процесі повернення депозитів не бере участь. Тому "Фінексбанк" дійсно виявився чи не єдиним за довгі роки, хто володів необхідною сумою грошей для безболісного розрахунку з клієнтами. На момент схвалення Нацбанком ліквідації банку обсяг коштів, які були в наявності у банку, склав 21 млн гривень. При цьому загальна сума зобов'язань "Фінексбанку" досягла лише 6,5 млн гривень.
Вінцем резонансних подій на банківському ринку по праву став ПриватБанк, який після тривалої інформаційної кампанії перейшов у власність держави. Чутки про те, що найбільший приватний банк України націоналізують, "гуляли" практично весь 2016 рік. В якості аргументів "за" перехід банку державі наводилися жахливі сценарії його банкрутства, яке потягне за собою крах всієї банківської системи і підкосить і без того ослабілу українську економіку.
ПриватБанк дійсно відчував проблеми, але багато в чому їх масштаб був "роздутий" за рахунок штучної паніки серед клієнтів. За різними оцінками, потреба Приватбанку в додатковому капіталі становила до кінця 2016 року близько 100 млрд гривень. Хоча, коли питання про націоналізацію був остаточно вирішене, в НБУ заявили, що реальний розмір "дірки" досягає 148 млрд гривень. Ці гроші банк отримає протягом 2017 року в рамках програми докапіталізації. В цілому націоналізація Приватбанку пройшла безболісно, і банк практично весь час функціонував без збоїв. Більше того, вже 20 грудня Верховна Рада прийняла законопроект №5533, який ввів гарантії на повну суму вкладів (тобто, понад 200 тис. гривень) для вкладників банків, що перебувають у 100% власності держави. У їх число, разом з Ощадбанком і Укрексімбанком, тепер входить і ПриватБанк.