Гаага чекає. Що означає рішення Міжнародного кримінального суду по Україні
Міжнародний кримінальний суд (МКС) в Гаазі завершив аналіз ситуації в Україні. Незабаром прокурори і судді трибуналу почнуть офіційне розслідування. У фокусі їхньої уваги – військові злочини і злочини проти людяності, скоєні в Криму і на Донбасі. Детальніше – в матеріалі РБК-Україна.
Міжнародний кримінальний суд був створений в 2002 році як альтернатива спеціальним трибуналам, які кілька разів утворював Радбез ООН для розгляду кривавих і масштабних військових злочинів. Наприклад, в Югославії і Руанді.
МКС формально не прив'язаний до ООН і був створений різними країнами – підписантами Римського статуту. На даний момент таких держав близько 120, Україна в їх число не входить. Наша країна хоч і підписала статут, але досі не ратифікувала його в парламенті.
Українська влада тим не менше в 2014 році оголосила, що визнає юрисдикцію міжнародної Феміди і дозволяє МКС розслідувати злочини, вчинені на її території. Зараз прокурори Гаазького трибуналу впритул наблизилися до того, щоб почати цей процес. Після початку розслідування з боку міжнародників, зупинити його вже буде неможливо.
Довгоочікувана звістка
Україна вперше в історії звернулася до Міжнародного кримінального суду навесні 2014 року і попросила розслідувати масові злочини, які здійснювалися під час Революції гідності. Друге звернення було подано восени 2015 року і стосувалося конфлікту на Донбасі і захоплення Криму. Періодично ці звернення доповнювалися новими й новими фактами злочинних дій з боку росіян і бойовиків так званих "ДНР/ЛНР".
Аналізом цієї інформації всі шість років займався Офіс прокурора МКС на чолі з юристом з Гамбії Фату Бенсуда. У п'ятницю, 11 грудня, вона оголосила про завершення попереднього аналізу ситуації в Україні. До кінця 9-річного терміну своїх повноважень, який закінчується на початку літа 2021 року, Бенсуда має намір передати всі розслідування, включаючи українське, новому керівникові Офісу прокурора.
Вже новий прокурор проведе розслідування, висуне звинувачення і направить справи в судову палату Гаазького трибуналу. Тим не менш вже зараз і в заяві Бенсуди і в останньому звіті прокуратури МКС видно орієнтири майбутніх кримінальних справ щодо подій в Україні.
Так, ситуацію по Майдану Офіс прокурора поки що вирішив "заморозити", не знайшовши в ній ознак геноциду чи інших злочинів проти людяності. У справах по Криму і Донбасу такі ознаки знайдені в надлишку.
Попереднє вивчення дозволило гаазьким юристам виявити факти навмисних убивств, тортур, сексуального насильства, депортації, примусового призову місцевих жителів в армію країни-окупанта і інші злочини, передбачені Римським статутом. Їх розслідування, на думку Офісу прокурора МКС, буде відповідати інтересам правосуддя.
Українська влада привітала такий вердикт Гааги. Міністр закордонних справ Дмитро Кулеба назвав його "історичним рішенням", яке дозволить "поставити перед судом російських злочинців".
Представник президента в АР Крим Антон Кориневич в коментарі РБК-Україна підкреслив, що Міжнародний кримінальний суд, на його думку, був зобов'язаний розслідувати російсько-українську війну і зрештою зробив це.
"Я колись був тією людиною, яка їм прямо сказала, що якщо вони не побачать на Донбасі міжнародного збройного конфлікту, то їх вся Україна просто не зрозуміє і вони ніколи не побудують тут довіри до себе", – зазначив юрист.
Повільні жорна
У той же час, результату в розслідуванні Гааги не варто очікувати в найближчому майбутньому. Ніяких конкретних термінів для слідства і судового розгляду в МКС не встановлено.
Наприклад, розслідування за фактом російсько-грузинської війни в Південній Осетії прокуратура трибуналу почала ще в 2016 році, але досі не висунула звинувачення жодній з сторін. За цей час вдалося лише створити фонд для матеріальної допомоги жертвам цього конфлікту, що стався ще в серпні 2008 року.
Крім Грузії, прокуратура МКС на даний момент розслідує злочини в деяких африканських (Уганда, Кенія, Судан, Лівія, Малі, Кот-д'Івуар та інші) і азіатських країнах (Афганістан і М'янма). Судові розгляди вже розпочаті лише проти колишніх воєначальників і диктаторів ряду африканських держав.
Українську справу Гаага навряд чи буде розслідувати в пріоритетному режимі. Офіс прокурора МКС спочатку повинен відкрити в Україні представництво і відібрати співробітників. Потім вони почнуть збирати докази на місці і проведуть інтерв'ю з жертвами та свідками злочинів.
"Є таке англійське поняття як "wheels of justice" (жорна правосуддя, – ред.), і в міжнародних судах ці "wheels of justice", на жаль, не дуже швидкі. Але головне, щоб вони рухалися", – запевняє Кориневич.
В Офісі генпрокурора України також не поспішають зі своїми прогнозами щодо термінів початку розслідування. Заступник голови цього відомства Гюндуз Мамедов вказує і на непередбачений фактор – пандемію коронавіруса.
"Міжнародний кримінальний суд також змушений переформатувати свою роботу у зв'язку з пандемією COVID-19, що теж впливає на строки розгляду окремих питань. Загалом, будемо сподіватися, що всі процеси займуть до року", – сказав він в коментарі РБК-Україна.
Також Мамедов вважає "надзвичайно важливим" нарешті ратифікувати Римський статут в українському парламенті. Він запевняє, що це прискорить розслідування, покращить співпрацю з МКС і дасть українській владі ще ряд додаткових інструментів для впливу на міжнародне правосуддя.
На думку юриста-міжнародника, колишнього уповноваженого України у Європейському суді з прав людини (ЄСПЛ) Бориса Бабіна процедура розслідування з боку Міжнародного суду швидше за все затягнеться.
"Враховуючи те, що тільки зараз, у грудні 2020 року, вони офіційно заявили про те, що почнуть провадження, навряд чи через три доби вони побіжать з усіма матеріалами до суддів. Ще 1-2 роки вони будуть визначатися із складами злочинів і подавати на розгляд судових палат", – відзначив він у бесіді з РБК-Україна.
Антон Кориневич висловлює побоювання, що затягнути процес може відмова України ратифікувати Римський статут. За його словами, юридичних перешкод для слідства немає, але відсутність ратифікації може стати "політичним чинником" через який МКС не буде поспішати з пошуком винних в українському конфлікті.
Україна поза підозрами
У своїй відкритій заяві прокурор Фату Бенсуда зазначила, що тяжкі злочини в Україні "здійснювалися різними сторонами конфлікту". Дійсно, Римський статут не обмежує представників МКС якимись рамками і дозволяє починати розслідування стосовно всіх осіб, які могли вчинити ті чи інші злочини на певній території.
Власне побоювання, що Гаазьке правосуддя обернеться проти українських військових і добровольців, раніше називалися однією з причин відстрочки ратифікації Україною Римського статуту.
Тепер же українська влада висловлює упевненість, що прокурори МКС зосередять свою увагу не на українцях, а на російських військових і сепаратистах. Наприклад, в Офісі генпрокурора вказують, що саме злочинні дії країни-агресора на Донбасі і в Криму носять масштабний і цілеспрямований характер.
"Офіс прокурора МКС в цілому об'єктивно дослідив ситуацію в Україні. Але варто враховувати, що військові злочини і злочини проти людяності, скоєні РФ і підконтрольними їй незаконними збройними формуваннями, носять системний та масштабний характер. І саме це має першорядне значення", – сказав виданню заступник генпрокурора Мамедов.
Представник президента Антон Кориневич звертає увагу, що Україна самостійно та ефективно розслідувала злочини своїх військовослужбовців, вчинені в ході конфлікту на Донбасі. Як приклад він наводить справу засуджених бійців спецроти "Торнадо". Міжнародний кримінальний суд, за його словами, не може закидати Україні саботаж цієї категорії справ.
“Я не думаю, що Міжнародний кримінальний суд буде якісь справи стосовно української сторони інкримінувати, а якщо МКС і буде починати провадження (загалом, - ред.), то їх не буде багато, оскільки він не може самостійно взяти на себе навіть десятки справ. Тому я думаю, що це будуть справи про кричущі порушення з боку РФ і сепаратистів. Чому? Тому що цих людей українське правосуддя не може дістати", – впевнений представник президента в Криму.
Його попередник на цій посаді, юрист Борис Бабин також не бачить підстав для тривоги з боку української влади. У той же час він звертає увагу на суттєві прогалини в українському законодавстві, які теоретично можуть призвести до проблем у міжнародних судах.
За його словами, крім ратифікації статуту, необхідно невідкладно внести зміни в Кримінальний кодекс. Зокрема ввести відповідальність за військову агресію і злочини проти людяності, а також врегулювати правила поводження з військовополоненими.
“Питання в тому, чиздійснювали українські комбатанти, силовики, представники ЗСУ, посадові особи ті злочини, які описані в Римському статуті. Це буде вирішувати не Басманний суд Москви, а Гаазький суд, і я як юрист-міжнародник на 98% спокійний з цього приводу, тому що я не вбачаю складу злочинів у їх (представників України, – ред.) діях", – зазначив він.
Юрист упевнений, що Міжнародний кримінальний суд – це найефективніший механізм для покарання винних у конфлікті в Криму і на сході України. При цьому він здивований побоюванням, які піднімаються в українському суспільстві і політикумі.
“У нас цікава дилема виходить: ми або боїмося, що Гаага буде судити невинних, а це неможливо, або ми приховуємо злочинців від міжнародного суду. І я навіть не знаю, що гірше", – уточнив Борис Бабін.