Керівник програм співпраці Представництва ЄС в Україні Беренд де Гроот разом з українськими чиновниками з Мінрегіону та експертами їздить по країні, переконуючи голів ОДА, міськдержадміністрацій, рай- і сільрад у тому, що в децентралізації немає нічого поганого, приводячи в приклад успішний досвід країн ЄС. Про проблеми "української перебудови", про те, як місцева влада пише проекти з розвитку, про опір громадськості Беренд де Гроот розповів в інтерв'ю РБК-Україна.
Керівник програм співпраці Представництва ЄС в Україні Беренд де Гроот разом з українськими чиновниками з Мінрегіону та експертами їздить по країні, переконуючи голів ОДА, міськдержадміністрацій, рай- і сільрад у тому, що в децентралізації немає нічого поганого, приводячи в приклад успішний досвід країн ЄС. Про проблеми "української перебудови", про те, як місцева влада пише проекти з розвитку, про опір громадськості Беренд де Гроот розповів в інтерв'ю РБК-Україна.
До кінця січня Верховна Рада у другому читанні готується прийняти проект змін до Конституції щодо децентралізації. В першому читанні, як відомо, народні депутати проголосували його під вибухи гранат під стінами Ради 31 серпня. Той день охрестили "кривавою п'ятницею": від вибуху загинули четверо нацгвардейцев. Неприйняття законопроекту - через горезвісний п. 18 перехідних положень проекту, де записаний так званий особливий статус Донбасу.
Зобов'язання внести згадку про нього в Основний закон Україна взяла на себе, підписавши Мінські угоди. Влада свідомо гальмує голосування за Конституцію у другому читанні, щоб рейтинг пропрезидентської політсили ще більше не скотився вниз. Але при цьому офіційно заявляє про необхідність прийняття проекту, мовляв, без цього об'єднані громади не стануть незалежними від центру.
РБК-Україна: З 1 січня 2015 року в Україні стартувала бюджетна децентралізація. Тепер близько 60% зібраних податків і зборів залишаються в місцевих бюджетах. Але чи цього достатньо?
Беренд де Гроот: Це дуже складне питання. Принцип абсолютно правильний, тому що базується на міжнародному досвіді. Звісно, потрібно далі аналізувати, чи цього достатньо (тих грошей, які залишаються в місцевих бюджетах, - ред.).
Але зібрані гроші не повинні бути єдиним джерелом доходів. Наприклад, в Україні на центральному рівні вже створено Фонд регіонального розвитку, з якого громади можуть отримувати гроші на фінансування своїх проектів (регіонального розвитку, - ред.). Разом з цим ви також повинні дивитися, як регіони і громади розвиваються, які додаткові ресурси й допомога їм потрібні.
РБК-Україна: У Франції, наприклад, також як і в Україні, в місцевих бюджетах залишається близько 60% коштів. Решта йде вгору...
Беренд де Гроот: У різних країн ЄС по-різному влаштований бюджетний процес. Коли ми говоримо про децентралізацію, немає чіткого рецепту і моделі, як це має бути. Це також прерогатива місцевих бюджетів (місцеві влади можуть самостійно встановлювати різні види податкових ставок, - ред.). Але є загальний принцип субсидіарності, коли тільки на місцевому рівні ви можете щось зробити. Місцева влада має для себе визначити чітку частку доходів, які вони виробляють. Це буде стимулювати збільшити цей обсяг, створити нові види економічної діяльності. Повторюся, для залучення інвестицій у розвиток громад у вас є Фонд регіонального розвитку.
РБК-Україна: Тобто, громади повинні активніше писати і подавати свої плани перспективного розвитку?
Беренд де Гроот: Крім того, ви повинні оновити стару систему надання послуг. Для цього всього у вас є Фонд. На європейському рівні, наприклад, є регіональні фонди, які підтримують "відстаючі" регіони. Те ж саме зараз створюється в Україні. І в цьому процесі спостерігається згуртованість центральної та місцевої влади.
РБК-Україна: Вже зараз зрозуміло, що місцева влада просто не вміє правильно писати проекти розвитку...
Беренд де Гроот: Це здається правдою (сміється, - ред.). Ні, я можу підтвердити, що це правда. Якість проектів, які надходять у Фонд, невисока. Іноді разом з українськими експертами нам доводилося сідати і, як мовиться, в операційному режимі доводити ці проекти до розуму, щоб місцева влада змогла отримати фінансування. Якщо ми рухаємося до абсолютно нової системи управління, ми повинні нарощувати потенціал на місцевому рівні. Багато хто (на місцевому рівні - ред.) повинен придбати нові навички. Або ж повинні зайти абсолютно нові люди, які будуть керувати громадами.
В цьому питанні ми повинні старанно працювати з командами професіоналів, які будуть вчити місцеву владу, місцеву адміністрацію, як проводити децентралізацію, як писати проекти. Але не менш важливий момент, якщо вам пощастило залучити фінансування під добре написаний проект, - його імплементація. Звичайно, тут є ризик злодійства і корупції.
Але є й інший важливий ризик - люди на місцевому рівні сильно налякані. Вони будуть навмисне відкладати і гальмувати прийняття рішень, тому що не звикли працювати без відмашки згори. А успішне освоєння грошей з Фонду, які виділяються на фінансування конкретного проекту, дає впевненість і надійність. Надійність для потенційних інвесторів вкладати гроші саме в цю громаду, яка ефективно освоїла гроші.
РБК-Україна: Повертаючись до питання правильності написання проектів. Багато хто, приміром, пише проекти по заміні вікон у школах. Але ж це не проект розвитку?
Беренд де Гроот: Це все йде з радянського минулого, коли місцева влада просто складала список своїх потреб і передавала його в центр. За підсумком вам його затверджували, або не затверджували. Якщо ми візьмемо той же приклад з заміною вікон у школах, потрібно дивитися на проблему трохи ширше. Потрібно дивитися на якість всіх шкіл, які діють в рамках однієї об'єднаної громади. Приміром, у нас є 12 шкіл. Але разом з цим, напевно, ми повинні подивитися на кількість учнів і майбутніх учнів...
РБК-Україна: І, якщо учнів набагато менше, потрібно скорочувати школи?
Беренд де Гроот: Так. Звичайно, скорочуючи школи, ви зустрінете опір громадськості. У цьому випадку ви повинні проводити інформаційно-роз'яснювальну роботу з людьми. Пояснювати, чому потрібно закрити кілька шкіл. Напевно, тому, що школу більше невигідно утримувати, якщо там навчається всього 20-30 учнів. Звичайно, ви можете запропонувати школу краще, але вона буде далі від якихось населених пунктів. Щоб вирішити цю проблему потрібно організувати громадський транспорт (шкільні автобуси, - ред.), який буде привозити дітей до школи.
РБК-Україна: Чи може місцева влада під реалізацію своїх проектів розвитку залучати європейські гроші?
Беренд де Гроот: Україна дуже велика країна. Ви повинні це робити самостійно. Що ми робимо і намагаємося підтримувати - допомагаємо перебудувати систему. Ми інвестуємо в нарощування потенціалу людських ресурсів на місцях. Що стосується інвестицій у чистому вигляді, так, ми направили 15 млн євро у Фонд регіонального розвитку (на фінансування проектів з енергоефективності,- ред.).
Також є міжнародні фінансові організації, які також можуть спрямовувати свої інвестиції: ЄБРР, Європейський інвестиційний банк, Світовий банк. Можу сказати, що для інвестування в різні проекти зараз в ЄС доступно близько 2 млрд євро. Але для того, щоб їх залучити, вам потрібно показати прозору систему оподаткування, відкриту систему управління.
РБК-Україна: У ВР очікує голосування у другому читанні проект змін до Конституції щодо децентралізації. Але 300 голосів для його підтримки немає, тому що в п. 18 перехідних положень проекту записаний так званий "особливий статус Донбасу". Може, варто прибрати цей пункт з проекту і проголосувати децентралізацію в чистому вигляді, а вже потім вирішувати проблему Донбасу?
Беренд де Гроот: Голосування за децентралізацію вкрай важливе для підвищення рівня демократії, реформування, відкритості та прозорості управління. Я навіть скажу, що децентралізація - це ті очікування та амбіції людей, які стояли на Майдані. Люди хочуть модернізації системи держуправління. Я б більше апелював до парламенту проголосувати проект змін до Конституції, який запустить механізм політичної децентралізації.
Аспект Донбасу - надзвичайно складне завдання. Але воно не повинне стати перешкодою для політичної децентралізації. Це два абсолютно різні завдання (децентралізація і особливий статус, - ред.). Я знаю, що дуже складно знайти компроміс. Якщо говорити про Донбас, і конкретно про Донецьк і Луганськ, ми разом з ООН повинні займатися їхньою реінтеграцією і поступовим поверненням під контроль України та українських законів.
Розмовляла Христина Зеленюк