Уряд планує виставити в наступному році на продаж всі авіапідприємства, всі заводи шампанських вин і багато інших стратегічних або прибуткових об'єктів. Але так проводити приватизацію не можна, впевнений голова спеціальної контрольної комісії Верховної Ради з питань приватизації Євген Мармазов. В інтерв'ю РБК-Україна він також пояснив, що продаж обл- та міськгазів, запланована урядом, буде суто номінальною.
РБК-Україна: Які найбільші об'єкти, з тих, що плануються до приватизації, будуть продані в 2012 р.?
Євген Мармазов: Сьогодні проект держпрограми приватизації знаходиться на розгляді Кабміну. Зі списком об'єктів, що підлягають приватизації, по ряду позицій ми не згодні, оскільки не можна продавати високотехнологічні, прибуткові, рентабельні об'єкти.
За цим проектом планується включити в список об'єктів, що приватизуються, Харківське державне виробниче авіапідприємство, Київський авіаційний завод ім. Антонова, ДАХК «Артем» (ВАТ «Завод «Артеммаш») - це стратегічні підприємства. У списку значиться КП «Харківський метрополітен» - але це ж комунальна власність. У список включені лікеро-горілчані заводи і всі заводи шампанських вин, а вони рентабельні.
Ми висловлювали свої зауваження щодо подвійних стандартів. Припустимо, виставляють на приватизацію винзавод «Магарач» (національний інститут винограду і вина «Магарач»), а «Масандру» (національне виробничо-аграрне об'єднання «Массандра») - ні. Чому? Та тому що у «Магарача» - величезні земельні угіддя, вони значно більші, ніж у «Масандри».
Що найбільше нас обурило - включення до списку приватизації навіть обладнання інспекції «Укррічфлоту». Але ця інспекція займається безпекою на воді! Це рівносильно приватизації Держгіртехнагляду.
РБК-Україна: Хто конкретно пропонує ці лоти до приватизації?
Євген Мармазов: Уряд. Він виставляє на продаж все, що пов'язано з космосом, казенні підприємства.
РБК-Україна: Як ідуть справи з приватизацією Одеського припортового заводу (ОПЗ) (інтерв'ю було взято за день до голосування по ОПЗ - РБК-Україна)?
Євген Мармазов: ОПЗ не можна включати до списку об'єктів, які підлягають приватизації по ряду обставин. По-перше, це теж порівняно новий завод, він 1978 р. і він рентабельний, незважаючи на те, що ціни на газ підняли. За перше півріччя 2011 р. він дав у п'ять разів дав більше прибутку (2,5 млн грн), ніж за перше півріччя 2010 р.
По-друге, на території цього заводу знаходиться комплекс зі зберігання, перевалки та перевантаження аміаку, який випускається не тільки ОПЗ, а й іншими підприємствами Україні та Росії. Вся цінність ОПЗ полягає саме в цьому, оскільки він - монополіст.
Незрозуміло, як вони збираються це підприємство приватизувати, адже па ОПЗ проходить магістральний аміакопровід, а у нас, згідно ст. 5 закону «Про приватизацію держмайна», заборонено приватизувати магістральні трубопроводи.
Крім того, ОПЗ екологічно небезпечний. На його території знаходяться чотири пункти зберігання зрідженого аміаку, температура там доходить до 34 градусів за Цельсієм і підприємство може вибухнути. А це зовсім поряд з Одесою. Припустимо, ми приватизуємо ОПЗ. Чи буде його власник займатися питаннями безпеки?
Також ОПЗ не підлягає приватизації ще за низкою причин - до його складу входять акваторії морських портів, причали і пристані, набережні та інженерні споруди, що забезпечують безпеку руху суден. І, незважаючи на це все, Кабмін виставляє ОПЗ на продаж.
Другий приклад - київський НДІ електромеханічних приладів. Він працює виключно на оборону - космос, авіацію, випускає обладнання для точного наведення знарядь. У його ведення входить захист від втручання у зв'язок Президента, Верховної Ради, а це все державні таємниці!
Але потенційного покупця приваблюють 7 га київської землі. Що призведе до фактичного знищення заводу.
Ми б'ємося чотири роки - через Генпрокуратуру, СБУ, Міноборони. До речі, в Міноборони нам відповіли, що цей завод потрібен, оскільки виконує замовлення оборонного відомства. Тим не менш, НДІ виставляється на приватизацію.
Ми будемо виставляти на приватизацію ще шахти. А хто їх буде брати? Візьмуть перспективні, яких штук п'ять. А в інші треба вкладати великі гроші, оскільки вугілля на них видобувається з нижніх горизонтів, треба поглиблювати стовбури, а це дорого.
РБК-Україна: Прокоментуйте постанову Кабміну №1053 про те, щоб передати 48 об'єктів міськгазів і облгазів на приватизацію? Як зараз йде цей процес?
Євген Мармазов: У цих акціонерних компанія частка держави, як правило, коливається в межах 25-30% акцій. Ці відсотки не дають державі можливості вирішувати питання розвитку компанії, виплати дивідендів і т.д. Тобто, власники інших пакетів, по суті, користуються цими об'єктами, нічого не сплачуючи державі. Тому, в принципі, я проти остаточного продажу цих об'єктів.
Моя позиція - приватизувати можна незавершені об'єкти і збиткові підприємства. У нас же пішли шляхом продажу прибуткових підприємств, а потім почали думати, що робити зі збитковими. А треба чинити з точністю до навпаки. Ми за 20 років приватизували 168 тис. підприємств, а результату - ніякого.
РБК-Україна: Все ж таки, скільки коштів може отримати держава від приватизації цих 48 об'єктів?
Євген Мармазов: Мені важко сказати. Обрано невдалий час для приватизації - у світі криза, іноземний інвестор до нас не йде. Тому зрозуміло, що це буде приватизація під одного явного покупця.
Але у мене є інформація, що вже ці облгази розподілені і будуть віддані за мізерною ціною. Так що велика приватизація в енергетиці - це просто гучні слова. Держава скине об'єкти, над якими вже реально не має контролю.
Більше того, приватизація пов'язана з тарифоутворенням - після покупки об'єктів тарифи встановлюватимуть власники.
Спілкувалсь Анна Писаренко