Джемілєв: Питанню деокупації Криму не приділяється достатньо уваги

Вчора лідер кримських татар, народний депутат, уповноважений президента по правам кримських татар Мустафа Джемілєв після отримання ордену "За досягнення у боротьбі з фашизмом в Росії" зробив декілька гучних заяв. А саме, на думку Джемілєва, є всі підстави вважати, що через 1-1,5 років Крим, а також Грузія і Придністров'я можуть бути деокупованими. В інтерв'ю РБК-Україна Мустафа Джемілєв розповів про підстави для таких прогнозів, про результати торговельної блокади Криму, та яка ситуація зараз на півострові.

РБК-Україна: Ви сказали, що для деокупації Криму потрібно рік-півтора. На чому базується ваш прогноз?

Мустафа Джемілєв: Це відносний прогноз. Події можуть розвиватися по-різному, і цей термін може бути значно скорочений. А можуть виникнути певні умови, і час деокупації буде продовжено. В Європі зросла підтримка ідеї необхідності пом'якшення санкцій, так як вони теж потерпають від збитків, втрачають гроші. Я на цю тему мав розмову в італійському сенаті. Вони розповідали про втрати від санцій біля 200 млн євро щорічно.

Свобода і демократія потребують витрат. Якщо не зробити ці витрати зараз, можливо потім доведеться витрачати в десятки-сотні разів більше, ймовірно ще й людські життя. Але загальна тенденція призводить до того, що економічний потенціал Росії просто тане на очах. Кажуть, що відбуваються незворотні процеси, які не дозволять Росії, навіть, якщо зростуть ціни (на нафту - ред.) відновити свою економіку. Перспективи зростання цін на нафту,а це - головне джерело наповнення бюджету Росії, до тих розмірів, що були раніше, в найближчі роки не буде.

У бюджеті вони закладали вартість нафти 60 доларів за барель, потім, наче, перерахували на 50, але ціна - 32. До того ж, там дуже багато покладів, де собівартість видобутку дуже висока. Це не Саудівська Аравія, де барель нафти - 2,5 долари. Там є поклади, де собівартість видобутку сягає 30 доларів. Крім того, вони встановили ембарго на постачання обладнання, а своє обладнання не підходить для нових розробок, відмовились від кредитів. Це дуже суттєво вдарить по Росії. Але багато політологів виголошують острах, що загнаний в куток звір може піти на відчайдушний крок.

РБК-Україна: Який це може бути крок?

Мустафа Джемілєв: Наприклад, авантюра в Сирії була розрахована на підняття цін на нафту. Не вийшло. Вони направо - наліво погрожують усім країнам. Туреччина вже оголосила "померанчеву тривогу" (рівень тривоги, при якому авіація та війська мають бути готові як до оборони, так і до нападу, - ред.) Якщо Росія буде порушувати її повітряний простір, турки мають право збивати їх літаки на кордоні, навіть не звертаючись до керівництва в Анкару. Доволі небезпечна ситуація.

РБК-Україна: Щодо торговельної блокади Криму. З 16 січня вона почала діяти, і кримськотатарські активісти залишили на блок-постах тільки наглядачів, які б контролювали цей процес. Як ви оцінюєте результати торговельної блокади? Чи немає зловживань на кордоні?

Мустафа Джемілєв: Питань багато. По-перше, є питання до переліку товарів, які не можна пропускати, що схвалив Кабмін. Коли розглядалося це питання, я Яценюку (Арсеній Яценюк - прем'єр-міністр) казав, що небажано схвалювати такий перелік. Ми говорили, що необхідно припинити масштабні поставки вантажівками, а не те, що в приватному порядку людина може з собою провезти. А давати такі обмеження в сумах (соціально значущі продукти харчування вартістю до 10 тис. гривень - ред.) і кілограмах (до 50 кг на одну особу - ред.) - це означає давати право митникам і прикордонникам обшуковувати кожного. Це відкриває шлях до корупції.

Когось можуть пропустити, якщо він разом із паспортом суне декілька сот гривень. Це, на жаль, поки збереглось. Перелік товарів теж дуже дріб'язний і не добре продуманий. Яка шкода, що людина провезе каву, до прикладу? Там багато недоліків. Наразі блокада згорнута, але є наглядачі. До прикладу, в день проведення координаційної ради Всесвітнього конгресу кримських татар, коли всі блокадники були задіяні до участі в Конгресі, СБУ затримала, здається, п'ять прикордонників за хабарі. Якщо не забезпечувати контроль, там процвітатиме корупція.

РБК-Україна: Яка реакція кримських татар на блокаду?

Мустафа Джемілєв: Реакція кримських татар дуже відрізняється від реакції інших жителів півострова. Відверто кажучи,ми очікували незадоволення. Адже їм і так важко, а тут ще обмеження, переривання поставок електроенергії. Але, на наше здивування, вони сприйняли це. І навіть, коли ми включили одну лінію (поновили роботу однієї ЛЕП - ред.),за наполяганням нашого керівництва і країн ЄС, був шквал обурення. Тому що люди не бачать для себе жодних перспектив в окупованому Криму. Вони покладають всі надії на те, що Крим буде звільнений, а блокада розглядалася як один із кроків у цьому напрямку.

РБК-Україна: З 1 січня до Криму припинено постачання електроенергіі.Чи може воно бути поновлено?

Мустафа Джемілєв: Коли це питання обговорювалося, всі казали про те, що не будемо постачати. Я тоді президенту Петру Порошенко сказав, а давайте запропонуємо їм проект угоди про поставки електроенергії за умови, що електроенергія постачається з материкової частини України до Автономної Республіки Крим, тимчасово окупованої РФ. Якщо Росія погодиться з таким формулюванням, будемо постачати. Звісно в нас були і інші вимоги - звільнення політично ув'язнених, відновлення демократичних прав і допуск міжнародних організацій на півострів для моніторингу дотримань прав людини. Але Путін (президент РФ Володимир Путін, - ред.) сам сказав, що не може заключати договір на поставку на таких умовах. Так, що тепер ні в Європи, ні у кого немає підстав казати, що ми блокуємо це питання. Блокує сама Росія.

РБК-Україна: А що з морською блокадою? Це питання доволі активно обговорювалося до нового року, але зараз затихло...

Мустафа Джемілєв: Морська блокада - складне питання. Повномасштабна морська блокада можлива тоді, коли в наявності достатньо військових кораблів. У нас немає достатніх ресурсів. Якщо, скажімо, буде рішення Радбезу і підійдуть кораблі НАТО - це інше питання. У нас є деякі проекти, які можуть паралізувати Керченську переправу, але не більше.

РБК-Україна: Роскажіть про нові факти порушення прав і свобод кримських татар на півострові. Скільки кримських татар залишило півострів за останніми даними?

Мустафа Джемілєв:  Всі ці данні, звісно, приблизні. Чіткого поіменного переліку усіх, хто переселився, немає. Ми говоримо про ці цифри, виходячи з того, скільки людей звернулося до Крим SOS за підтримкою. Виходячи з того, що не всі звертаються за цією підтримкою, ми цю цифру збільшили десь в півтора рази. Виходить десь 35-40 тисяч переселенців з Криму після окупації. Вважаємо, що десь половина, можливо більше, це - кримські татари.

Репресії, посилення терористичного режиму відбувається, на жаль, наростаючими темпами. Постійні безпідставні обшуки, без протоколів, рішень суду. Терору і безчинства на багато більше ніж при радянській владі.

До прикладу, зникла ще одна дівчинка. Спотворений труп, схоже, знайшли. Але батьки сказали, що, мабуть, це не їхня дитина. В окупантів дивне формулювання причин зникнення - вона, мабуть, поїхала воювати в Сирію. Це ж 16-літня дівчина! Інших припущень у них не існує. Як тільки хтось зникає, відразу вони висувають версію, що ці люди поїхали до Сирії. А після інциденту з російським літаком - там такий дикий турецький антипсихоз. Тепер Аксьонов (Сергій Аксьонов - нелегитимний голова Совміну окупованного Криму, - ред.) заявив, що всі кримські татари перебувають в турецькій розвідці. І навіть змішані сім'ї - кримських татар і турків -  змушують покинути територію Криму.

РБК-Україна: У грудні було арештовано майно активіста, який займався торговою блокадою Криму, Лєнура Іслямова. Як розвиваються події щодо кримінальної справи, порушеної проти нього?

Мустафа Джемілєв: Окупантів дуже бісить , що існує телеканал ATR, який, відверто кажучи, кримські татари дивляться цілодобово, як і україські - у кого є супутникова антена. А їм відомо, що цей канал належить Ленуру Іслямову. Він його фінансував. Пограбувавши майно, його залишили без засобів до існування. Крім того, він не зміг вивести обладнання. Ми гадаємо, що з його студії хочуть створити маріонетку кримсько-мовну студію для здійснення мовлення на території Криму.

РБК-Україна: У скільки оцінюється майно телеканалу?

Мустафа Джемілєв: Десь у місяць витрати ATR складають 200 тисяч доларів. Для країни це, звісно,небагато. Але, на жаль, влада не звертає на це серйозної уваги. До прикладу, можна було б виділити 5 млн доларів на телеканал, який приносить величезну користь в битві за мізки людей.

РБК-Україна: В грудні минулого року ви їздили до Туреччини, де зустрічалися з президентом Турції Реджепом Ердоганом. Яка підтримка кримських татар з їхнього боку?

Мустафа Джемілєв: Ми взагалі говорили про взаємовідносини Туреччини і України. Я запропонував ідею створення зони вільної торгівлі між Туреччиною та Україною. Вони зараз над цим працюють. Справа в тому, що відповідна угода для Туреччини не дуже вигідна, тому що у них достатньо сільськогосподарської продукції. Вони купують пшеницю, але самі виробляють борошно, бо це створення робочих місць. А, якщо ми продаватимемо їм борошно, то там буде певний дисбаланс. Всі ці питання ми вирішили обговорити більш детально в ході візиту президента (Петра Порошенка - ред.) в Туреччину в березні цього року. Я також говорив про можливу допомогу Туреччини в поставках збірних будинків для вимушених переселенців на територію Херсонської області. На це Ердоган сказав, що відповідне питання теж можна обговорити під час візиту Порошенка.

РБК-Україна: На скільки ймовірно, що Угода про ЗВТ з Туреччиною буде підписана?

Мустафа Джемілєв: Ймовірність дуже велика. Тому що турецьке суспільство налаштовано досить доброзичливо до Криму, до України. І в цьому сенсі добре працює кримськотатарська діаспора, яка дуже зацікавлена в тісному зближенні Туреччини та України. Я думаю, що вони будуть тісно співпрацювати у всіх сферах: економічних і воєнних.

РБК-Україна: А що планується у військовій сфері?

Мустафа Джемілєв: Відверто кажучи, я три дні тому передав міністру оборони (Степан Полторак, - ред.) лист із військового відомства Туреччини про те, що що вони готові розглянути питання про поставки необхідного спорядження, без уточнення якого. Очікуйте, що незабаром військова делегація Туреччини приїде до України. Можливість поставки озброєння, що знаходиться в системі НАТО, має бути схвалена Альянсом. Щодо озброєння, яке виготовляє сама Туреччина, рішення має прийняти сама країна.

РБК-Україна: І ви, і голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров постійно наголошуєте на важливості обговорення питання деокупації Криму в рамках переговорного процесу в Мінську. Чи буде це питання включатися до порядку денного мінських перемовин?

Мустафа Джемілєв: Це - наша позиція, що питання деокупації території не повинно розділятися на східне і південне. Має бути чітко вказано, що санкціі європейських країн можуть бути послаблені тільки після забезпечення територіальної цілісності України. На жаль, відбулося розділення. По Криму - одні санкції, по сходу Украіни - зовсім інші. Проходять розмови про те, що, якщо Росія буде виконувати мінські домовленості, і відповідно, Украіна отримає контроль над територією Луганської і Донецької областей, то певні санкціі можуть бути зняті. Ми категорично проти цього. В такому разі повністю не забезпечується територіальна цілісність Украіни. Потрібно говорити про деокупацію всіх територій. І у зв'язку з цим ми говорили, що потрібно створити нову платформу або ж включити питання Криму в мінський процес, на що звичайно Росія не погодиться. Так як вона уже змінила Конституцію, де прописала, що Крим - російська територія. Щодо створення нової платформи, ми казали, що її можна реалізувати на базі країн, що підписали Будапештський меморандум. Президент Порошенко нещодавно сказав, що це може бути формат "Женева+". Це теж непогано.

РБК-Україна: Коли, на вашу думку, такий формат може запрацювати?

Мустафа Джемілєв: Коли це питання буде узгоджено з усіма країнами - в першу чергу країнами "нормандської четвірки". Зараз над цим працюють. Не знаю, чим це закінчиться. Але, зі свого боку, ми намагаємося підключити якомога більше країн до цього процесу. Я мав нещодавно переговори з міністром закордонних справ Туреччини Ахмєтом Давутоглу в Страсбурзі. Вони погодилися, що коли буле створена така платформа, Туреччина може включитися. Найважливіше питання - це позиція Росії. Чи включиться вона в таку дискусію? Ймовірно, що ні. Скоріше за все буде не платформа, де сідають сторони і обговорюють, а буде одна сторона, яка вимагає деокупації і розглядатиме, що треба робити для цього.

РБК-Україна:  Які ще країни, окрім ЄС та країн Будапештського меморандуму можуть, увійти у формат "Женева+"?

Мустафа Джемілєв: Я думаю краіни, які зараз задіяні в мінському процесі. І я вважаю, що повинні бути також країни Причорномор'я тому, що питання деокупації Криму зачіпає чорноморські країни - Туреччину,Румунію, Грузію.

РБК-Україна: Як ви оцінюєте нещодавню резолюцію Європарламенту, яка засудила обмеження прав кримських татар в Криму з боку Росії?

Мустафа Джемілєв: Там не тільки це. Найголовніше у резолюції Європарламенту - те, що санкції не можуть бути зняті до тих пір, поки територія України повністю не буде звільнена. Ми цього дуже довго вимагали.

РБК-Україна: Ви гадаєте, що Росія буде зважати на ці пункти резолюції, що вона не повинна порушувати права кримських татар. Такі резолюції мають якийсь результат у реальному житті?

Мустафа Джемілєв: Росія, як правило, діє з точністю до навпаки. Тим гірше для неї. Ми робимо вигляд, що маємо відносини з цивілізованою країною, а вона робить те, що робить. У результаті світу стає зрозуміло, з ким ми маємо справу.

РБК-Україна: Як ви оцінюєте дії українськоі влади щодо підтримки кримських татар? Що зроблено і що ще потрібно зробити?

Мустафа Джемілєв: На жаль, питанню деокупації Криму не приділяється достатньо уваги. З самого початку ми казали, що потрібно створити міністерство по справам Криму, за умови, що міністр має бути одночасно і віце-прем'єром. Служба, яку ми створили ще у липні 2014 року, по справам Криму і Севастополя (Державна служба Украіни з питань Криму та Севастополя, - ред.), до речі, навіть приміщення не має. Їй не надають належного значення. Усі в принципі погоджуються, що непогано було б створити таке міністерство. А, коли діло доходить до практики, на жаль, така ситуація.

РБК-Україна: Чому ?

Мустафа Джемілєв: По-різному. От зараз точаться розмови, що Яценюк - хороший чи поганий? Потрібно йому іти у відставку чи ні? Я так скажу. Якщо ми хочемо мати ідеального прем'єра та ідеального президента, то у нас не буде, ані президента, ані прем'єра. Я не знаю жодного прем'єра і президента, коли б увесь народ говорив, що вони хороші. Не буває так. Але все це пояснюється тим, що країна в цілому не в дуже гарному становищі. Економіка в тяжкому становищі.

В цьому році, до прикладу, на кримськотатарську культуру виділено 40 млн гривень. А що таке 40 мільйонів? Власне кажучи, ці кошти були розраховані на підтримку телеканалу АТR. В бюджеті там строка просто, як надання допомоги репатріантам. Треба ще знаходити якісь механізми, щоб ці гроші були виділені за призначенням.

РБК-Україна: Щодо створення кримськотатарського батальйону. Говорилося, що незабаром процес його формування завершиться.

Мустафа Джемілєв: Для цього практично вже все готово. Уже 250 людей в списку батальйону. І якщо його сформують, прибуватимуть нові люди. Особливо кримські татари, яких примусово хочуть мобілізувати в російську армію. Ми думаємо, що батальйон буде діяти в системі Національної гвардії. Це не буде мононаціональне кримськотатарське формування. Просто будуть передбачені деякі умови: не вживання свинини, спиртних напоїв. А ціль - деокупація Криму. Люди будь-якої національності зможуть там служити.

РБК-Україна: Коли батальйон може бути створено?

Мустафа Джемілєв: Найближчим часом. Позавчора Рефат Чубаров розмовляв з Аваковим (міністром внутрішніх справ - ред.) з приводу деталей.

РБК-Україна: В лютому-березні?

Мустафа Джемілєв:  Я думаю в березні.

Розмовляла Надія Андрікевич