Народні депутати на початку березня працювали не покладаючи рук, приймаючи один за іншим величезну кількість всіляких законопроектів. Поспіх пояснювали просто: потрібно встигнути догодити МВФ, інакше його грошей не бачити. У підсумку метушливість слуг народу відплатилася сторицею, і вже 13 березня рахунки Міністерства фінансів поповнилися на 5 млрд дол.
Народні депутати на початку березня працювали не покладаючи рук, приймаючи один за іншим величезну кількість всіляких законопроектів. Поспіх пояснювали просто: потрібно встигнути догодити МВФ, інакше його грошей не бачити. У підсумку метушливість слуг народу відплатилася сторицею, і вже 13 березня рахунки Міністерства фінансів поповнилися на 5 млрд дол. З одного боку, парламентарії врятували країну від дефолту, посприяли вирівнюванню валютного курсу, відновили проведення реформ (нехай поки що на папері).
З іншого боку, парламентарії та й вся влада міцно розлютили добру половину населення України, забравшись у кишені всіх громадян, вирішивши в рази підвищити тарифи на електроенергію, газ і воду, що неминуче призведе до збільшення витрат на ЖКГ і чергового витка інфляції.
Однак, все це лише видима частина айсберга, оскільки за виконанням вимог МВФ тягнеться шлейф навантаження на держбюджет. Причому, зміни до нього за мішурою всіх інших законів пройшли майже непоміченими. А дуже даремно.
Хитра економія
Після того, як у грудні минулого року був прийнятий держбюджет-2015 з витратами і доходами, які на 19,5% і 26%, відповідно, перевищували планові показники 2014 року, депутатів разом з представниками Кабміну лаяли всі. Однак чиновники заспокоювали, мовляв, закінчиться перший квартал, і в будь-якому випадку доведеться вдаватися до секвестру.
Березень закінчується, держскарбниця знову перекроєна, але про те, щоб затягнути пояси, немає і мови. Під гаслом "Все заради МВФ!" парламентарії знову роздули як дохідну, так і витратну частину бюджету. У підсумку, у 2015 році буде витрачено ще на 6,6% більше, ніж очікувалося, а наповнення казни збільшиться на 4,6%.
Міністр фінансів Наталія Яресько лише розвела руками. Мовляв, треба ж звідкись взяти 12,5 млрд грн на покриття субсидій для населення у зв'язку з підвищенням тарифів на енергоносії. І ще знайти півмільярда біженцям з неспокійних регіонів.
Але, мабуть, не тільки субсидії хвилювали уряд. Наприклад, збільшено видатки на апарат Верховної Ради (більш ніж на 200 млн грн), а також Державного управління справами. Кілька мільйонів додали Мінекономрозвитку, майже 200 млн грн - Міністерству культури, цілих 5 млрд грн - Міністерству освіти, і стільки ж - МОЗ.
На 3 млрд грн збільшено фінансування "Укравтодору", в зв'язку з чим виникає ще більше питань про якість доріг по всі країні і тотальну відсутність їх ремонту.
Не забули про Державну фіскальну службу та Міністерству молоді та спорту. І, що найголовніше, виділили цілий мільярд зверху Державному космічному агентству.
Зате Яресько з помпою повідомила, що, завдяки працюючим пенсіонерам, яким на 15% зменшили виплати, а також держслужбовцям, які вже з літа цього року не отримуватимуть спецпенсії (депутатам, прокурорам, суддям) дірка в Пенсійному фонді зменшиться майже на 14 млрд грн, а бюджет неабияк заощадить.
Втім, однією економією не обійтися. Податкові надходження до 2015 року зростуть ще на 31 млрд грн (у порівнянні з цифрою, затвердженою у грудні 2014 року). Ще пара мільярдів зайде в бюджет від податків на міжнародну торгівлю та операції ЗЕД (експортери безумовно будуть цьому тільки раді).
І, звичайно ж, очікується ще більше збільшення боргів. Так, граничний рівень держборгу переглянуто з 1,18 трлн грн до 1,4 трлн грн. Причому, суму в розмірі близько 13 млрд дол. уряд має намір узяти за кордоном. Очевидно, що грошей МВФ в ній левова частка.
Терміново в друк
Незрозуміло, як влада має намір виконати ще більше роздутий бюджет при запланованому падінні ВВП за 2015 рік на 5,5%, і зростанні споживчих цін на 26,5%. При тому, що Кабмін очікує падіння економіки на 8%, а інфляцію - у розмірі 38%. І це той рідкісний випадок, коли прогнози уряду виглядають реалістичними.
Бізнес буде йти ще в більш глибокі збитки (а той, що зможе вижити - втече в "тінь"), настрої споживачів продовжать погіршуватися, а торгівля, в тому числі, і зовнішня, - стискатися.
Так що, відповідь очевидна: недобір компенсують друкарським верстатом. Неважливо, шляхом прихованої емісії під виглядом випуску ОВДП або явним випуском в оборот нових купюр. До речі, досить красномовний на цей рахунок показник грошової маси. Тільки за січень-лютий вона зросла майже на 19%.
Зрештою, в уряду немає виходу. Адже тільки Фонд гарантування вкладів, згідно із законом про держбюджет, доведеться капіталізувати на 20 млрд грн, а "Нафтогаз України" - ще на 29,7 млрд грн. Вільних ресурсів на це точно не знайти. А відмовитися від життєво важливих дотацій, наприклад, від виплат вкладникам збанкрутілих банків, влада не зможе, так як це рівнозначно визнанню своєї некомпетентності і нездатності виконати вимоги МВФ.
Роздали всім
Ще ряд важливих нововведень стосується бюджетного кодексу, епопея навколо якого тягнеться з кінця 2014 року. Трохи раніше, в лютому, депутати вже підтримали пропозиції Президента Петра Порошенка до закону про Бюджетний кодекс. Мова йшла про те, щоб перерозподіл видатків державного бюджету між адміністративно-територіальними одиницями здійснювався за рішенням Кабміну. Крім того, було вирішено, що від суми податку на доходи фізичних осіб, що стягується на території Києва, столиці залишиться лише 40% (хоча інші населені пункти отримують 60%).
Тепер же Верховна Рада розширила повноваження місцевих органів влади по управлінню витратами. Наприклад, дала можливість здійснювати з бюджетів сіл, селищ і міст відрахування на утримання установ соціально-культурної сфери за рахунок трансфертів з місцевого бюджету. Ще одна норма стосується перерозподілу субвенцій у сфері освіти і медзабезпечення.
З боку глав адміністрацій різного територіального рівня не раз лунали скарги на те, що централізоване управління місцевими бюджетами дискримінує їх, позбавляє периферію стабільного фінансування (практика вилучення грошей з бюджетів "другого" і "третього" рівня, до речі, дуже широко застосовувалась урядом Юлії Тимошенко).
У підсумку, місцевій владі пішли назустріч. І Порошенко ці зміни вже схвалив. Але, наскільки розумно було робити такий широкий жест саме зараз, коли плани з наповнення центрального бюджету воістину наполеонівські? І хто буде контролювати розподіл бюджетних коштів на місцях? Адже децентралізація загрожує ще більшими корупційними проявами, з якими уряд, навпаки, намагається всіляко боротися. Або тільки створює видимість?
Ключові індикатори державного бюджету України на 2015 рік (з урахуванням останніх змін)