Різка девальвація гривні в цьому році боляче вдарила не тільки по фінансовому сектору, але й по кишенях пересічних українців.
Олександр Харько, економічний оглядач
Різка девальвація гривні в цьому році боляче вдарила не тільки по фінансовому сектору, але й по кишенях пересічних українців.
Мабуть, найбільш відчутно вона відобразилася на позичальниках, які взяли кредит в доларах. Адже фактично зарплати не зросли, а розмір боргового зобов'язання перед банком збільшився в рази. Зневірені позичальники пікетували Нацбанк, організовували "Кредитний Майдан" і вимагали повернути курс до позначки 5 грн/дол, але особливим успіхом ці зусилля не увінчалися.
По іншу сторону барикад, у банківському секторі, справи теж пішли не найкращим чином. Обсяг проблемної заборгованості зріс, і банки, які не встигли толком оговтатися від наслідків економічної кризи 2008-2009 рр., знову опинилися в складній ситуації.
Але, як водиться, знайшлися і люди, які зуміли в проблемах інших знайти можливості для особистого збагачення. На форумах в мережі все частіше стали з'являтися статті про те, як не платити банкам і колекторським фірмам. Деякі подібні матеріали з подачі зацікавлених у цьому осіб потрапляли і в пресу. І зацікавленими в цьому випадку були аж ніяк не позичальники, а так звані юристи-антиколектори. Для них кредитні спори з банками в судах - постійне джерело доходу, адже людей, які в силу різних обставин не можуть виплачувати кредит завжди достатньо. Правда, як виявилося, такі юристи на ділі не тільки не допомагають, але, даючи фальшиву надію, фактично залишають боржників ні з чим.
Безперечні спори
Сфера кредитних спорів з банками почала активно розвиватися в Україні відносно недавно. Стимулом для її виникнення послужила якраз криза 2008-2009 рр.., коли багато банків стали продавати проблемну заборгованість колекторським та факторинговим компаніям. Саме в цей період на ринку почали з'являтися юристи-антиколектори. Багато відомих нині адвокатів, такі як, наприклад, Ростислав Кравець "піднялися" на подібних суперечках. Вони вміло маніпулювали свідомістю людей, що опинилися в складній ситуації, і обіцяли їм дуже привабливу перспективу - повністю позбутися боргового тягаря.
Частиною маніпуляції було створення в мережі тематичних форумів і спільнот, де неплатники могли обмінюватися своїм досвідом того, як не повертати кредит банку або факторинговій компанії. Створивши необхідний інформаційний фон в середовищі потенційних клієнтів, юристи пропонували самим забезпеченим або зневіреним з них свої професійні послуги. Послуги пропонувалися ці далеко не безкоштовно, але деякі боржники, на плечах яких була велика непогашена заборгованість, з радістю були готові віддати кілька тисяч або десятків тисяч доларів за надію позбавитися від більш істотного боргу перед банком.
Але найважливіший момент від позичальника горе-юристи, звичайно, приховували. І він полягав у тому, що на практиці, коли справа доходить до суду, виграти його у банку не реально. Тобто, клієнт мало того, що оплачує дорогі послуги адвоката, так ще і в підсумку залишається таким же боржником, як і був.
"Ці спори - безперечні, там нема про що сперечатися. Якщо там немає корупційної складової, або кричущої неорганізованості з боку банку, цей спір виграти позичальнику неможливо ні при яких обставинах. Всі кредитні спори - досить однотипні. Є правове поле, і є як шаблонні спори, так і шаблонні заперечення. У спорах, де є усталені правовідносини не може бути нічого нового", - пояснює на умовах анонімності юрист одного з великих українських банків.
"Я звернувся до юриста за консультацією, щоб розуміти які є варіанти. Але й гадки не мав що він (ред. - адвокат Ростислав Кравець), скориставшись отриманою інформацією, піде "торгуватися" щодо мого кредиту з банком", - розповідає Іван П..., один з позичальників. - "Про те, що адвокат від мого імені веде якісь переговори з банком, я дізнався тільки коли звернувся безпосередньо в банк для врегулювання питання з виплати кредиту. Схема проста - змусити вас відмовитися від думки йти домовлятися з банком. Побігти швидше вас - домовитися і "продати" вам цю домовленість, як щось надприродне. Плюс заробити гонорар. Кравець навіть не повідомив мене про те, що буде займатися моїм питанням - мабуть вважав, що потім просто поставить перед фактом домовленості і я змушений буду розрахуватися!"
Примітно, що обман клієнтів - не єдине джерело заробітку для таких адвокатів. Керівник однієї з колекторських компаній, що стала предметом нападок недобросовісних "захисників громадянських інтересів", повідомив на умовах анонімності, що самі юристи часто вимагають у факторингових та колекторських фірм гроші за зняття вигаданих ними ж претензій. Таким чином, адвокати намагаються отримати гроші з обох сторін конфлікту, при цьому не будучи до кінця чесними ні з кредитором, а не з боржником.
Повітряні замки
Основне завдання для юристів-антиколекторів - переконати в першу чергу клієнта, а потім, по можливості і суд у тому, що договір, укладений з банком є нікчемним документом (не має юридичної сили). Але зробити це на практиці майже неможливо.
Тому в суді такі адвокати, в основному, обирають іншу тактику і всіма можливими методами затягують процес. Для них це вигідно - адже чим довше він триватиме, тим більше отримає адвокат за свої послуги.
У випадку з передачею заборгованості факторинговим або колекторським фірмам суть залишається тією ж, але трохи змінюються аргументи.
Зокрема, адвокати закликають створювати перешкоди для колекторів і не платити за перепроданим кредитами, мотивуючи це, наприклад, відсутністю валютної ліцензії у факторингової компанії. Правда, як пояснюють юристи, велика частина таких компаній стягують заборгованість в гривнях, для чого валютна ліцензія не потрібна. Ще один можливий аргумент антиколекторів - клієнт не повинен платити третій стороні, адже з нею ніякого договору не підписувалося, мовляв, якщо гроші взяті з банку і повертати їх теж треба в банк, а якщо банк, наприклад, ліквідовано, то можна і зовсім не платити. Зокрема, у коментарі для видання "Вести" адвокат Михайло Можаєв, до речі, сам є боржником одного з банків, навіть обіцяв повернути сплачені колекторам кошти. Правда, це теж була лише хитрість, розрахована на юридично підкованих громадян, адже перепідписання договору з боку клієнта у разі переходу заборгованості до факторингової компанії не потрібно.
Варто зазначити, що відносно недавно в українській судовій практиці був незвичайний прецедент, який змусив багатьох повірити в те, що кредити, передані факторинговим компаніям можна не повертати. Апеляційний суд Дніпропетровської області, розглядаючи справу №214/4359/13-ц, в мотиваційній частині рішення зазначив, що з факторингу продавати іпотечні кредити не можна. Характер рішення говорив про його неоднозначності з точки зору корупційної складової, або елементарного не знання суддями норм матеріального права.
Здоровий глузд переміг 15 жовтня 2014 року, коли Вищий спеціалізований суд України скасував завідомо неправомірне рішення дніпропетровської апеляції і залишив в силі рішення суду першої інстанції, яким позов кредитора був повністю задоволений. Але, за словами банкірів, це одиничний випадок і виняток із загального правила, а отже, розраховувати на те, що подібні рішення повторять і інші суди (з урахуванням того, що в Україні, на відміну від США, прецедентного права) - не варто.
Світло в кінці тунелю
Банкіри радять позичальникам, які опинилися в складній ситуації, не вірити обіцянкам про те, що борг може бути списаний повністю. За їх словами, зараз банки готові йти назустріч боржникам, реструктуризувати борги і навіть списувати їх частину.
"Зараз криза, немає готівкового долара. Але є можливість у кожного банку під цей кредит взяти гривню, і на цю гривню фактично купити долар за комерційним (міжбанківського) курсом і тому криза готівкової валюти на цю тему мало впливає. Плюс у кожного банку є програма конвертації кредиту, якщо боржник хоче - він може змінити свою валюту до долара на гривню. Більш того, у банку є стандартні програми, що дозволяють клієнтові вийти з кредиту з найменшими втратами, можливості закриття частини кредиту, частини - вибачення", - пояснює начальник департаменту одного з великих українських банків.
З іншого боку, за його словами, якщо клієнт вдається до послуг юриста-афериста, він автоматично потрапляє в чорний список злісних неплатників і банк про пом'якшення умов кредитування говорити з ним не буде.