У влади є два шляхи – або зважитися на непопулярні заходи, отримати транш МВФ і, "зберігши обличчя" перед західними донорами, втратити його в очах виборців. Другий сценарій передбачає охолодження відносин з США, і як наслідок, з європейськими партнерами.
Україна на порозі чергової політичної кризи. Її каталізатором може стати припинення співпраці з Міжнародним валютним фондом. Після від'їзду групи експертів Фонду, які працювали в країні минулого тижня стало ясно, що уряду так і не вдалося пом'якшити вимоги кредитора щодо виконання зобов'язань України, закріплених у меморандумі. Щоб отримати черговий транш, прем'єр-міністру Володимиру Гройсману доведеться піти на підвищення ціни газу з 1 квітня як мінімум на 30%, а президенту Петру Порошенку запропонувати парламенту закон про створення Антикорупційного суду з урахуванням всіх зауважень західних партнерів. Не кажучи вже про вимоги Фонду до бюджетної політики. Але для прем'єра значне зростання тарифів може стати політичним самогубством. Крім того, ні президент, ні парламент не готові ризикувати, довіривши міжнародним організаціям відбір незалежних антикорупційних суддів. На іншій щальці терезів – відсутність підтримки МВФ і погіршення економічної ситуації. Все це ставить владу перед вибором – консолідувати зусилля, піти на непопулярні заходи або, втративши довіру Заходу, вже зараз розпочинати передвиборчу боротьбу. Детальніше - в матеріалі РБК-Україна.
"На даному етапі немає ясності в питанні ціни на газ. Є надія, що рішення все ж таки буде знайдено, але зараз його немає", - повідомило РБК-Україна джерело, що брало участь в переговорах з урядом з боку МВФ. Переговори між експертами Фонду та українськими чиновниками відбулися минулого тижня. Представники МВФ вже в третій раз за останні півроку відвідують Україну для технічного обговорення тих зобов'язань, які країна не може виконати. "Це не регулярна місія Фонду, яка приїжджає для перегляду програми фінансування, це технічний візит (staff visit, - ред.) для обговорення поточної ситуації. І те, що в цей раз з експертами приїхав глава місії Рон ван Руден, не означає, що вона має високий характер", - пояснили РБК-Україна в представництві МВФ.
Часті візити представників МВФ в Україну, не пов'язані з переглядом програми, в тому числі, зумовлені відмовою уряду виконати низку зобов'язань, закріплених у меморандумі. Зокрема, з літа 2017 року прем'єр-міністр Володимир Гройсман послідовно заявляє, що у поточному опалювальному сезоні населенню не варто чекати підвищення тарифів на газ. Як відомо, механізм розрахунку ціни газу для населення був узгоджений з МВФ і був однією з умов отримання четвертого траншу в квітні минулого року. Згідно з цією методикою, на НАК "Нафтогаз України" до 1 квітня 2018 року були покладені спеціальні зобов'язання – продавати паливо для потреб побутових споживачів за ціною, розрахунок якої прив'язаний до ринкових середньорічних цін на європейському хабі (імпортного паритету). Якщо ціна газу на опалювальний період 2017-2018 років відхиляється від імпортної на 10%, вона на початку та в кінці опалювального сезону повинна підлягати коригуванню. Якщо б уряд слідував цим домовленостям, з 1 жовтня 2017 року вартість тисячі кубометрів газу для населення зросла б від нинішніх 4942 тис. гривень на 17-18%.
Відмова виконувати зобов'язання щодо ціни на газ фактично стала основною перешкодою для перегляду програми і отримання Україною наступного траншу, який Кабінет міністрів очікував ще в кінці 2017 року. В результаті уряд почав технічні консультації з Фондом, в ході яких кредитору було запропоновано близько шести варіантів формули ціни газу, що дозволяють уникнути її зростання. Чиновники пропонували змінити період розрахунку, виключити з ціни газу транзитну складову, усунути з ланцюжка постачання газу НАК "Нафтогаз" і т. д. Згідно останньої версії формули, яку Кабмін запропонував Фонду незадовго до приїзду експертів МВФ, ціна на газ з 1 квітня могла б зрости на 8,3%. Незважаючи на те, що МВФ всі пропозиції українських чиновників "взяв до відома", кредитор послідовно вимагає від України дотримуватися діючої методики розрахунку ціни на газ. За інформацією РБК-Україна, у Фонді не мають наміру переглядати умови меморандуму ретроспективно і вважають, що країна не виконала зобов'язання, під які вона отримала транш у розмірі 1 млрд доларів.
Як стало відомо РБК-Україна, минулого тижня Кабмін знову запропонував експертам Фонду новий механізм розрахунку цін на газ. За інформацією видання, чиновники обговорювали з представниками МВФ необхідність перегляду спеціальних зобов'язань НАКу (ПСО). Було запропоновано дві моделі, згідно з якими спецзобов'язання як і раніше будуть поширюватися на постачання газу населенню, теплокомуненерго та релігійним організаціям, а їх дія – буде продовжена до 1 квітня 2021 року.
Перша модель передбачає, що газ для населення - 10,9 млрд кубометрів - постачальникам (облгазам) продає не НАК, а "Укргазвидобування"(УГВ) за ціною 4942 гривень за тис. кубометрів (без ПДВ). Залишок (різницю між добутим обсягом і поставленим населенню) в 5,3 млрд кубометрів "Нафтогаз" купує у УГВ за такою ж ціною і продає теплоенергетичним компаніям за ціною 5066 гривень за тис. кубометрів (без ПДВ). Це означає, що ціна газу зросте на 2,5%. В 2019 році, передбачається, що із зростанням обсягів власного видобутку, залишок газу буде продаватися через енергетичну біржу. Друга модель відрізняється від першої тим, що передбачає, крім іншого, закупівлю НАКом газу для теплокомуненерго (5,3 млрд кубометрів) на зовнішньому ринку за ринковою ціною. Обидві ці моделі передбачають коригування ціни газу, в результаті однієї з двох умов: якщо кількість субсидіантів в країні менше 25%, або, якщо Україна в змозі задовольнити потреби всіх категорій абонентів газом власного видобутку.
За інформацією РБК-Україна, у Фонді і зараз не бачать необхідності для перегляду формули. Як пояснили виданню джерела, близькі до переговорів з МВФ, у Фонді розуміють, що в опалювальний період уряд тарифи вже не підніме. Але, оскільки дія методики розрахунку і спецзобов'язань НАКу закінчується вже в квітні, у Фонді очікують, що уряд виконає зобов'язання і введе ринкову ціну для всіх категорій споживачів. Мова йде про так звану єдину ринкову ціну, еквівалентну паритету імпорту. Зараз таку "повну" вартість газу платять бізнес і промислові споживачі. "Ціну на газ для населення доведеться зробити ринковою. Це підвищення як мінімум на 30% з 1 квітня. Ринкова ціна нівелює політичну складову і сприятиме розвитку конкуренції в газовій галузі, приверне туди інвесторів і закордонних гравців", - повідомив співрозмовник видання, знайомий з позицією Фонду.
Ще одна причина, за якою МВФ не має наміру йти на поступки - у відсутності довіри до обіцянок і заяв української влади. "МВФ вже домовлявся з Україною про те, як рахувати ціну на газ – це було ще в минулому році перед виділенням траншу. Всі у Фонді думали, що це питання вирішено, що тарифи на газ деполітизовані і не залежать від впливу на рейтинги тих чи інших політиків. Але цього не сталося. Чи існують гарантії, що домовившись про нову формулу, вона буде діяти?", - повідомив виданню співрозмовник, близький до МВФ, коментуючи консультації Кабміну з представниками Фонду, що відбулися минулого тижня.
Безвихідь у переговорному процесі з Фондом змушує прем'єра Володимира Гройсмана шукати компроміси. Якщо ще кілька місяців тому співрозмовники РБК-Україна в уряді повністю виключали вірогідність підвищення цін на газ, то тепер в неформальних бесідах чиновники не так вже і впевнені, що цього не станеться. "Президент вимагає знайти вихід із ситуації і не допустити зриву програми. При цьому він говорить Гройсману: "Роби, що хочеш, щоб отримати транш, але різко підвищувати тарифи не думай", - розповіло РБК-Україна джерело в уряді. За його словами, саме тому прем'єр "став більше прислухатися до думки західних радників, таких як Іван Міклош (голова стратегічної групи радників при прем'єрі, - ред.), ніж до чиновників з енергоблоку Кабміну". "Гройсман розуміє, що його міністри і віце-прем'єри не можуть йому запропонувати вихід, який влаштує МВФ", - зазначив співрозмовник на умовах анонімності.
Проблема не тільки в політичних рейтингах, які турбують президента в передвиборний рік, але і в тому, що, підвищуючи ціни на газ, а слідом і тарифи на комунальні послуги, влада буде змушена знайти у державному бюджеті додаткові кошти на виплату житлових субсидій. Скільки знадобиться грошей, в уряді поки не знають. "Ніхто не знає, чи зросте ціна на 60%, 30% або взагалі не зміниться. Це питання майбутніх переговорів з МВФ, - сказав РБК-Україна високопоставлений чиновник напередодні візиту представників Фонду. - Але є реальність, в якій зростання ціни, наприклад, на 30% призведе до збільшення витрат держбюджету на субсидії населенню як мінімум на 20 мільярдів гривень. Цих грошей у бюджеті немає". При цьому співрозмовник уточнив, що ці розрахунки - приблизні.
У державному бюджеті для виплати житлових субсидій в 2018 році передбачені рекордні як для цих цілей 70,9 млрд гривень. "Подушкою безпеки" для держскарбниці в разі зростання тарифів могла б стати верифікація одержувачів субсидій, на чому давно наполягають міжнародні фінансові організації. Мета перевірки – з'ясувати, хто реально потребує держпідтримки, а хто нею зловживає, приховуючи свої фактичні доходи і, по суті, необґрунтовано перекладаючи на державу витрати за комунальні послуги. Втім, в уряді скептично ставляться до цієї ідеї. "Верифікація - це завдання Мінсоцполітики. Але для цього зараз немає ні часу, ні ресурсу. І як ви собі уявляєте, що напередодні виборів у сотень тисяч, а, можливо, мільйонів домогосподарств заберуть субсидії, з'ясувавши, що вони, на думку уряду, живуть недостатньо бідно? На це ніхто не піде", – упевнений співрозмовник видання в Кабміні. Інший співрозмовник РБК-Украина, знайомий з позицією МВФ, каже, що у Фонді про проблеми з програмою субсидій знають: "Фонд розуміє, що різке зростання тарифів – болюче питання для населення. Вони рекомендують уряду провести аудит, тобто, верифікацію субсидій. Але це може привести до різкого скорочення числа субсидіантів. Зрозуміло, це політичне питання і перед виборами дуже чутливе".
Ще однією умовою МВФ для перегляду програми, окрім ціни на газ, за інформацією видання, стане перегляд держбюджету на 2018 рік. Експерти Фонду вважають, що Кабмін дуже оптимістично підійшов до формування доходної частини, заклавши "роздуті" показники. Співрозмовники РБК-Україна у фінансово-економічному блоці уряду з цим формулюванням не погоджуються, наполягаючи, що доходи вдалося збалансувати після оновлення макропрогнозу на 2018 рік. Разом з тим, в уряді вказують на інший бюджетний ризик, пов'язаний з дивідендами держпідприємств. Всього в 2018 році влада розраховує отримати 36,3 млрд гривень з прибутку держкомпаній. Левову частку цієї суми, як Кабмін очікує, забезпечить НАК "Нафтогаз". "Є ризик, що НАК взагалі не заплатить ні копійки дивідендів за 2017 рік, так як за підсумком минулого року у них, можливо, буде збиток близько 5 мільярдів гривень. Через це "мінус" від запланованих доходів бюджету буде в межах 20 мільярдів гривень. Потрібно дочекатися фінальної звітності компанії за 2017 рік. Поки вони нам тільки натякають", – сказав РБК-Україна співрозмовник в уряді. Цю інформацію виданню підтвердили ще два незалежних один від одного чиновника. У НАК "Нафтогазі" не змогли ні підтвердити, ні спростувати цю інформацію, повідомивши, що фінансова звітність групи на даний момент ще не готова.
Навіть якщо уряд перерахує доходи бюджету і встановить ринкову ціну на газ для всіх споживачів, це не гарантує країні позитивного рішення МВФ щодо перегляду програми. У Фонді ключовою реформою, яку чекають від України, вважають створення і запуск Антикорупційного суду. За інформацією РБК-Україна, зараз для регулярної місії Фонду буде достатньо, якщо внесений в Раду Петром Порошенком 22 грудня відповідний проект закону буде доопрацьований і пройде хоча б перше читання в парламенті. Але доопрацювати його доведеться з урахуванням зауважень Венеціанської комісії.
Суть цих зауважень у необхідності "фільтра", який при доборі та призначенні антикорупційних суддів, буде "відсікати" недобросовісних кандидатів. Таким фільтром, згідно з пропозиціями Комісії, може стати громадська рада, до якої увійдуть міжнародні експерти і донори (МФО). Вони повинні будуть стежити за дотриманням кандидатами критеріїв професіоналізму, чесності і незалежності від влади. Камінь спотикання як раз в тому, що влада не готова піти на такий крок. Джерела РБК-Україна з оточення Петра Порошенка розповіли, що його команда радить погодитися на відбір незалежних суддів через громадську раду тільки якщо буде проведена фінансова амністія на весь період до створення Антикорупційного суду.
"МВФ це в ході обговорень минулого тижня не пропонували, але про це не може бути й мови. Якщо потрібно пробачити всю корупцію, яка є в країні на момент створення спеціалізованого суду, то його робота не має сенсу", - уточнив виданню співрозмовник, знайомий з позицією Фонду з цього питання. У самому Фонді переговори з урядом не коментують, але неофіційно говорять про те, що хоч Антикорупційний суд і ключове питання, але для перегляду програми Україні належить виконати "весь пакет зобов'язань", який стосується і фінансової, і тарифної політики.
Таким чином, у влади є два шляхи – або зважиться на непопулярні заходи, отримати транш МВФ і, "зберігши обличчя" перед західними донорами, втратити його в очах виборців. Другий сценарій передбачає охолодження відносин з США, і як наслідок, з європейськими партнерами. Петру Порошенко в передвиборчий період не вигідний жоден з варіантів. Але він може знайти третій шлях. Як вже повідомляло РБК-Україна, відразу кілька джерел у владі розповіли виданню, що найближчим часом в країні може початися масштабна кампанія з дискредитації Гройсмана. Винуватого доведеться знайти в будь-якому випадку – і якщо будуть підвищенні тарифи, і якщо країна не отримає транш. Такий сценарій означає, що Україна – на порозі політичної кризи, яка може закінчитися як зміцненням позиції президента, так і повним перезавантаженням влади.