У середині 2014 року Україна зробила важливий крок - підписала економічну частину Угоди про Асоціацію з ЄС, а кількома місяцями раніше Євросоюз відкрив свої ринки для українських товарів в рамках автономного преференційного торгового режиму (завдяки йому понад 90% українських товарів будуть надходити в ЄС безмитно). Крім того, з 1 листопада набула чинності так звана "політична частина" угоди.
Наталія Ульянова,
директор департаменту міжнародного податкового планування ЮФ ICF legal Service
У середині 2014 року Україна зробила важливий крок - підписала економічну частину Угоди про Асоціацію з ЄС, а кількома місяцями раніше Євросоюз відкрив свої ринки для українських товарів в рамках автономного преференційного торгового режиму (завдяки йому понад 90% українських товарів будуть надходити в ЄС безмитно). Крім того, з 1 листопада набула чинності так звана "політична частина" угоди.
І, незважаючи на те, що введення поглибленої та всеохоплюючої зони вільної торгівлі з ЄС відкладено до кінця 2015 року, можна з упевненістю говорити, що Україна остаточно визначилася зі своїм геополітичним та економічним курсом. Це рішення відкриває для країни великі можливості. Усунення торговельних бар'єрів, зростання обсягів експорту, підвищення якості продукції, гармонізація законодавства, спрощення руху капіталу - це далеко не повний перелік позитивних наслідків більш тісної співпраці із західними сусідами.
Без сумніву, Угода про Асоціацію вигідна багатьом українським компаніям, адже для них відкриваються нові ринки збуту. Перш за все, угода зіграє на руку легкої та харчової промисловості, а також АПК. І хоча багато компаній представники цих секторів вже давно поставляють продукцію в ЄС, але зараз вони знаходяться в передчутті нових переваг.
Виклики та складності
Втім, не варто забувати, що Угода про Асоціацію - це не тільки бонуси, але й виклики. Як для влади, від якої потрібні ефективні економічні реформи, так і для вітчизняного виробника, від якого чекають швидких і сміливих рішень. Зрозуміло одне: у боротьбі за нові ринки підприємствам не уникнути модернізації, підвищення кваліфікації співробітників і оптимізації бізнес-процесів.
Одне з найважливіших завдань, яке має вирішувати бізнесу в нових умовах - це максимізація прибутку. Як відомо, українське податкове законодавство є одним з найскладніших, заплутаних, і що приховувати, обтяжливих. А податкова реформа, хоч на словах і передбачає досить амбіційні цілі, на практиці може виявитися черговою "бульбашкою". За фактом, компаніям найближчим часом доведеться керуватися принципом "врятуй себе сам".
Йдеться, зокрема, про податкове планування, яке в нинішній час має бути особливо виваженим на тлі невизначеності всередині країни, а також світових тенденцій анти- та деофшоризації. Як відомо, світові лідери вже давно стурбовані такими явищами, як ухилення від оподаткування та розмивання бази оподаткування.
Тому міжнародні організації та розвинені економіки спільно працюють над підвищенням прозорості та активізацією процесу обміну податковою інформацією між різними юрисдикціями, удосконаленням законодавства про трансферному ціноутворенні і т.д.
Один з останніх трендів на ринку податкового планування - зміщення центрів уваги на Схід і зростання зацікавленості інвесторів з СНД такими юрисдикціями, як Гонконг, Сінгапур, ОАЕ. З цілком зрозумілих причин.
Але, по-перше, не можна сприймати держави Азії як панацею, оскільки вибір юрисдикції залежить від різних факторів (виду бізнесу, організаційної структури компанії). По-друге, ведення бізнесу в країнах Сходу сприймається українськими консервативними підприємцями як гідна альтернатива найчастіше, коли сам бізнес територіально пов'язаний з Азією.
Класика завжди в моді
Інша справа, країни "старого світу". Незважаючи на нові тенденції та віяння, Європа так і залишається споконвічно традиційним притулком для капіталу. Ведення бізнесу в цьому регіоні має свої особливості, що нерідко тягне за собою надання більш детальної інформації про власників, більш детальну звітність про фінансові операції, а також сплату податків. Але за умови правильного вибору юрисдикцій із Західної Європи можна добитися і високого рівня конфіденційності, і мінімального податкового навантаження.
Взяти, наприклад, Гібралтар - це самоврядна територія (залежна від Великобританії), яка є класичною юрисдикцією, що зберегла високий рівень захисту бізнесу. Крім того, компанії, зареєстровані на Гібралтарі, отримують повне звільнення від сплати податків. А до плюсів співпраці з цією країною можна віднести членство в ЄС, активну підтримку іноземного бізнесу з боку держави, і той факт, що Гібралтар не входить в "чорний список" FATF.
Холдинговим структурам привабливі Нідерланди. Зокрема, компаніям АПК, яким в країні пропонують додаткові преференції в оподаткуванні, в тому числі, в контексті співпраці зі спеціалізованими аграрними банками. До плюсів Нідерландів можна віднести чітке прозоре законодавство та наявність у країни великої кількості підписаних угод про уникнення подвійного оподаткування (наприклад, з Росією, Гонконгом, а також і з Україною), що дозволяє максимально вигідно оптимізувати податкове навантаження.
Для власників бізнесу не менше привабливою може виявитися і Мальта. Серед причин, чому компанію варто зареєструвати саме в цій країні, низькі податки (близько 5% завдяки їх поверненню), м'які вимоги до статутного капіталу, спрощений механізм реєстрації компанії.
Перспективно виглядає і Ірландія. Зокрема за рахунок низької ставки корпоративного податку - 12,5% (за наявності директора-резидента та ведення частини комерційної діяльності всередині Ірландії). Також влада Ірландії встигли підписати перелік угод про уникнення подвійного оподаткування вже з кількома десятками інших країн. До того ж, український уряд зовсім недавно запропонувало ратифікувати аналогічну конвенцію з Україною, що робить Ірландію для вітчизняного бізнесу ще більш цікавою.
Події минулого року кілька відкинули назад Кіпр, як низькоподаткову юрисдикцію, це видно по статистиці реєстрацій компаній, але не варто викреслювати острів зі списку привабливих країн. По-перше, ставка корпоративного податку навіть після підвищення залишилася досить низькою (12,5%), по-друге, на Кіпрі від податку на прибуток звільнені доходи від продажу цінних паперів, дивіденди, і т.д. Плюс Кіпр активно працює над розробкою законодавства, лояльного для створення фондів з довірчим управлінням і компаній, які займаються наданням фінансових послуг, що вельми цікаво в світлі обмежень інвестиційної діяльності в Україні та пільгової угоди про уникнення подвійного оподаткування. Крім того, Кіпр - одна з небагатьох класичних юрисдикцій з прозорим механізмом сплати податків, простою процедурою реєстрації компаній, а також з цілком доброзичливими податковими органами.
Агенти в допомогу
Альтернатива є завжди. І часом для зниження податкового навантаження на бізнес використовуються не прямі взаємовідносини з нерезидентами, а так звані "агенти". Суть співпраці з ними полягає в тому, щоб включити в ланцюжок торговельних відносин надійного партнера - юрисдикцію з хорошою, незаплямованою репутацією. Досить популярний набір таких юрисдикцій - Великобританія, Чехія, Словаччина та Австрія.
При цьому угода підписується з двома компаніями, одна з яких виступає в ролі агента, а інша в якості принципала. Завдяки такій угоді базою оподаткування буде агентську винагороду зарубіжної компанії, яке складає, як правило, 0,5-5% від прибутку.
Подібні агентські механізми в системі міжнародної торгівлі стають все більш популярними. Причому, агенти можуть "вбудовуватися" не тільки в рамках стандартного агентської угоди, а й виступати генеральними постачальниками або ж посередниками в реалізації платежів між продавцем і покупцем (компанія отримує винагороду, а платежі меду покупцем і продавцем приходять через її рахунки).
Сьогодні вже завтра
Завжди важливо підходити до вибору юрисдикції виважено. Як у випадку прямої роботи, так і через агентів. Пам'ятаючи про те, що переважаюче значення мають не тільки податкові ставки, а й особливості бізнесу, напрямки торговельних потоків, вимоги контролюючих та наглядових органів. Саме за такої умови торговельні зв'язки сприятимуть виходу українських компаній до Європи через місцеві добре знайомі європейцям юрисдикції з прозорою "білою" історією та позитивною репутацією. Зросте роль резидентів з комфортних для бізнесу країн, які здатні забезпечити надійні інструменти для структурування торговельної діяльності українським партнерам.
До того ж, якщо в Україні поряд зі спрощенням правил торгівлі з ЄС буде впроваджена в життя обіцяна урядом податкова реформа, ми отримаємо в рази більш сприятливий бізнес-клімат. І наша країна, в свою чергу, перетвориться на своєрідну платформу, плацдарм для doing business. А результатом стане прихід великих транснаціональних компаній, приплив зовнішніх інвестицій, і, відповідно, поштовх для зростання національної економіки.