Поки Україна лише чекає на отримання першої партії вакцин від коронавірусу, у багатьох країнах вакцинація вже йде повним ходом. Про те, які держави опинилися в лідерах, що робити бідним країнам, чому антивакцинаторські настрої можуть завадити перемогти COVID-19 і яка країна добровільно відмовилася від вакцин – в матеріалі РБК-Україна.
На даний момент в світі зробили вже більше 132 мільйонів щеплень від коронавірусу, або 1,7 уколу на кожних 100 жителів Землі. Але сам по собі цей показник мало про що говорить. У країнах-лідерах скоро вакцинують вже половину населення, тоді як у більшості держав прищеплювальна кампанія так і не почалася. І в осяжній перспективі цей розрив навряд чи сильно скоротиться.
Світовим лідером по інтенсивності вакцинації став Ізраїль. На 100 людей там зробили вже 62,6 уколи. Але не варто забувати, що фактично всі нині використовувані вакцини вимагають дворазового введення в організм людини, щоб забезпечити його надійним імунітетом.
За підрахунками New York Times, 39,2% ізраїльтян вже отримали хоча б одну дозу препарату, а 23,4% – обидві необхідні. Досягти таких успіхів вдалося за рахунок потужної медичної системи в Ізраїлі і особливої угоди з компанією Pfizer.
Всі дані про хід і наслідки вакцинації, а також інша коронавірусна статистика без зволікання передається виробнику вакцини, компанії Pfizer, для аналізу. Pfizer, у свою чергу, оперативно забезпечує ізраїльтян вакциною.
Ізраїль у цьому плані виявився дуже придатною країною для моніторингу ефективності щеплень, як невелика держава з високою щільністю населення. У підсумку, влада збирається закінчити вакцинацію всього дорослого населення вже до кінця березня.
На другому місці в світі опинилися Об'єднані Арабські Емірати з показником в 62,6 уколи на 100 жителів. В ОАЕ використовуються відразу чотири вакцини: Pfizer, Sinopharm, Sputnik V і AstraZeneca. При цьому країна вибрала дещо іншу стратегію вакцинації, ніж Ізраїль, намагаючись забезпечити хоча б частковий імунітет як можна більшій кількості людей. В результаті, вже 42,2% жителів ОАЕ отримали як мінімум одну дозу препарату – результат вище, ніж навіть у Ізраїлю.
На третьому місці несподівано виявилися Сейшельські острови – 40,5 уколів на 100 осіб. Тут велику роль явно зіграло маленьке населення країни – на розташованому в Індійському океані архіпелазі проживають менше 100 тисяч осіб.
Далі з великим відривом йдуть Великобританія і США – з 18,8 і 12,8 щеплень на сто жителів відповідно.
Євросоюз поки демонструє не настільки видатні успіхи. Причому в різних кінцях ЄС вакцинація йде з різною швидкістю. Відносно кращий результат у маленької Мальти – 7,8 щеплень на 100 жителів. Тоді як у Болгарії цей показник гірший в десять разів – 0,8 уколов. У Німеччині зробили 3,9 щеплення на 100 людей, у Франції – 3,1.
Явне відставання ЄС від Ізраїлю, США і Великобританії стало приводом для гострої критики на адресу його керівництва. В якості однієї з причин європейські медіа виділяють загальну бюрократичну неповороткість Євросоюзу, у порівнянні з національними урядами.
Крім того, в процесі переговорів з виробниками багато часу було витрачено на перестраховки і узгодження компенсацій, на випадок якщо поставки з якихось причин зірвуться. Довго торгувалися і за ціни, які, щоправда, у підсумку виявилися нижчими, ніж для США.
Європейській владі зараз ставлять в приклад тих же британців, які нещодавно залишили ЄС. Лондон вів набагато більш ризиковану політику закупівель, але зміг при цьому забезпечити швидку вакцинацію населення.
Зіграли роль і форс-мажорні чинники. Приміром, січнева пожежа на індійському заводі AstraZeneca призвела до того, що компанія не зможе виконати свої зобов'язання за термінами і обсягами поставок в ЄС. А Pfizer тимчасово скоротить відвантаження через модернізацію виробництва.
У підсумку, Євросоюзу довелося йти на екстрені кроки, до кінця березня заборонивши вивезення вакцин зі своєї території. "Мета цього заходу – забезпечити своєчасний доступ до вакцин від коронавірусу для всіх громадян ЄС і вирішити проблеми з відсутністю прозорості в експорті вакцин за межі ЄС", – повідомили у Єврокомісії.
Незважаючи на окремі інциденти, на кшталт псування дрібних партій вакцини через недотримання температурного режиму, з вирішенням такої складної логістичної задачі, як вакцинація сотень мільйонів людей, у розвинених країнах в цілому справляються.
Більшу небезпеку можуть представляти нові штами коронавірусу. Наприклад, вакцина AstraZeneca показала лише обмежену ефективність проти "південноафриканського" варіанту COVID-19, за першими даними – лише 10%. Але в компанії обіцяють, що зможуть адаптувати свою вакцину під новий штам до осені.
Втім, багато країн світу зараз стурбовані не збоями поставок, а тим, коли зможуть роздобути хоч якусь вакцину. Особливо це стосується, природно, найбідніших держав Азії та Африки, які ніяк не могли втрутитися в конкуренцію за дефіцитний товар.
За оцінками The Economist, понад 85 країн світу зможуть провести всеосяжну вакцинацію лише до 2023 року. Поки їх головна надія – на міжнародний механізм взаємодопомоги COVAX. До кінця року по цій лінії повинні розподілити близько 2 мільярдів доз вакцини, з яких 1,3 млрд дістануться 92 бідним країнам.
Безумовно, після того, як розвинені країни світу закінчать свої програми вакцинації, вони можуть поділитися надлишками з бідними, наприклад, перепродавши з дисконтом або зовсім безкоштовно. Адже, наприклад, Канада законтрактувала в чотири рази більше вакцин, ніж потрібно для всього населення країни. Але занадто розраховувати на це теж не варто.
Подальший розвиток пандемії поки невідомий, і нинішня хвиля вакцинації може виявитися не єдиною. Влада Великобританії вже говорить про те, що щеплюватися від коронавірусу, можливо, доведеться щорічно, за прикладом щеплень від грипу. І тоді накопиченими запасами вакцин навряд чи хтось захоче ділитися, незважаючи на регулярні заклики з боку Всесвітньої організації охорони здоров'я.
Представники ВООЗ зазначають, що в сучасному світі жодна країна не може відчувати себе в епідемічній безпеці, поки увесь світ не захищений від вірусу, апелюють до моральних і економічних аспектів. Тим не менш, як і передбачали на самому початку пандемії, під час кризи кожна країна воліє думати в першу чергу про себе.
Поки попит на вакцини істотно перевищує пропозицію, про небезпеки антивакцинаторських настроїв (або навіть звичайного скептицизму до вакцин) говорять не так багато. А рівень таких настроїв в цілому по світу досить високий, хоча конкретні цифри відрізняються від дослідження до дослідження.
На позицію людей впливають і вже розпочаті кампанії з вакцинації. В позитивному ключі – якщо щеплення публічно роблять собі політики, зірки і інші лідери думок, в негативному – після повідомлень про смерті серед тих, кому вже зробили укол.
І хоча в жодному випадку не доведено зв'язок між вакцинацією від коронавірусу і летальним наслідком, антивакцинаторів це, звичайно, не зупиняє. Як і те, що зараз прищеплюють як раз старих і дуже старих людей – і те, що якась частина з них йде з життя, цілком очікувано.
Так, у Західній Європі лідером з антивакцинаторських настроїв є Франція – там не хочуть щеплюватися 37% дорослих, згідно з дослідженням компанії Kantar. Інші дослідження дають ще вищі цифри.
У Східній Європі ситуація не краща. Так, згідно з недавнім опитуванням Gallup, тільки 30% жителів Болгарії збираються робити щеплення, ще 24% – не визначилися. А грудневе дослідження Balkans in Europe Policy Advisory Group показало, що близько 80% жителів Західних Балкан вірять в конспірологічні теорії, пов'язані з коронавірусом. І близько половини з них не збираються робити щеплення.
Всі ці дані стануть особливо актуальними, коли країни почнуть підходити до формування колективного імунітету проти COVID-19. Зараз вважається, що для цього необхідно, щоб близько 70% жителів країни перехворіли або вакцинувалися від коронавірусу. Але експериментально ці дані ніяк не підтверджені.
Головний інфекціоніст США Ентоні Фаучі вже попередив, що антивакцинаторські настрої можуть стати перешкодою для колективного імунітету, для якого, за його прогнозами, імунним захистом повинні володіти від 70 до 85% жителів. При цьому влада всіх демократичних країн підкреслє, що вакцинація від COVID-19 буде суто добровільною.
Що трапиться, якщо досягти високого рівня вакцинації так і не вийде? На думку авторів статті в авторитетному медичному журналі The Lancet, в такому випадку коронавірус стане ендемічним захворюванням, яке буде виходити на пік взимку і йти на спад влітку.
"Треба буде вирішувати, чи слід проводити обов'язкову вакцинацію і впроваджувати імунний сертифікат для школи, коледжу чи університету, а також для роботи", – йдеться в статті. Скептицизм щодо вакцин її автори також вважають ймовірною перешкодою для колективного імунітету.
У той час як у світі країни запекло конкурують одна з одною за дефіцитну вакцину, є ціла держава, яка офіційно відмовилася від щеплень від коронавірусу. І це навіть не КНДР або Туркменістан. Корейці зареєструвалися в програмі COVAX, а туркмени збираються незабаром запустити кампанію зі щеплень.
А ось влада 56-мільйонної африканської країни Танзанії від вакцин відмовилася, пише Axios. Як заявив її президент Джон Магуфулі, країні вакцини не потрібні, до того ж вони не працюють. Більш того, за його словами, якби "біла людина змогла придумати вакцини", то вже були б розроблені вакцини проти СНІДу, раку та туберкульозу. Тому влада Танзанії рекомендує населенню захищатися від інфекції трав'яними засобами і сумішшю імбиру з цибулею.
Але головна проблема в тому, що в такому випадку багатомільйонна держава може стати як мінімум всеафриканским резервуаром вірусу, де він зможе ще й безперешкодно мутувати. Тому з таким підходом Танзанія цілком може опинитися в міжнародній ізоляції. Як і інші держави, які не зможуть забезпечити масову вакцинацію своїх громадян.