Президент Петро Порошенко 3 листопада заявив про ініціативу скасувати закон, яким Верховна Рада надала районам Луганської та Донецької областей, що знаходяться під контролем проросійських сепаратистів і бойовиків, особливий статус.
Президент Петро Порошенко 3 листопада заявив про ініціативу скасувати закон, яким Верховна Рада надала районам Луганської та Донецької областей, що знаходяться під контролем проросійських сепаратистів і бойовиків, особливий статус. Після "виборів", які влаштували сепаратисти ДНР і ЛНР 2 листопада, зазначений закон, що передбачав у тому числі проведення місцевих виборів на Донбасі 7 грудня, на думку Порошенка, втратив сенс. Чи перейде Президент в подальшому до більш жорстких дій?
Радник Президента України Олег Медведєв у коментарі РБК-Україна заявив, що можливе скасування зазначеного закону зовсім не означає активізацію військових дій з боку сил АТО. "Питання про скасування закону буде розглядатися сьогодні на засіданні РНБО. Скасування закону абсолютно не означає перехід до відновлення військових дій. Українське керівництво залишається прихильним стратегії пошуку мирних шляхів врегулювання проблеми на Донбасі", - зазначив Медведєв.
За його словами, так звані вибори, що були проведені 2 листопада в ЛНР і ДНР, погіршили ситуацію, але не перекреслили шляхи для переговорного процесу. "Так звані вибори наносять удар по мирному процесу, але не роблять цей процес необоротним, і вони не означають, що все настільки втрачено, що потрібно припинити будь-які зусилля з пошуку мирного вирішення проблеми", - підкреслив радник Порошенко.
У той же час політолог Вадим Карасьов констатував вихід України з "мінського протоколу". "Вони ж (ДНР і ЛНР, - ред.) провели свої вибори. І ці вибори не в форматі місцевого самоврядування, що передбачалося мінським протоколом і законом про особливий статус. Тому в України немає ніяких зобов'язань. Ми теж виходимо з мінського протоколу. Ми проявили свою миролюбність, спробували знайти мирний спосіб вирішення проблеми східного Донбасу через проведення місцевих виборів східного 7 грудня. Але сепаратисти і Російська Федерація, що стоїть за ними, вийшли з цієї угоди, і цей закон втратив свій сенс", - заявив Карасьов в коментарі РБК-Україна.
За словами політолога, владі України тепер доводиться йти на "заморожування" мирного процесу на Донбасі. "Як конфлікт після цих виборів заморожений з придністровським сценарієм, так і мирний процес теж заморожений. Якщо вони проводять вибори і кажуть, що підуть далі, що їм мало цієї території, а їм потрібен Маріуполь, то зрозуміло, що мирний процес як мінімум заморожений", - зазначив Карасьов.
У свою чергу військовий експерт Дмитро Тимчук вважає, що скасування закону про особливий статус районів Донбасу свідчить про провал домовленостей влади України з бойовиками. "Я думаю, що скасування цього закону є лише констатацією того, що терористи, не виконуючи умови мінських домовленостей, самі створили всі умови, щоб цей закон не почав діяти. За фактом Президент пропонує констатувати, що сам мирний процес зірваний не з нашої вини. Україна доклала всіх зусиль і створила всі умови для мирного діалогу, однак через позицію наших "опонентів" всі наші демонстрації мирної налаштованості не мають сенсу. Тому пропонується закріпити де-юре те, що існує де-факто", - заявив Тимчук в коментарі РБК-Україна.
При цьому один з лідерів ДНР Денис Пушилін вважає помилкою ініціативу щодо скасування зазначеного закону. "Я не знаю, до чого це може призвести. Ми націлені будувати державність, відновлювати і розвивати інфраструктуру Донбасу і вважаємо правильним вирішувати політичні суперечки за столом переговорів. Такі кроки (скасування закону про особливий статус Донбасу, - ред.) помилкові. Вважаю, що як перший крок до нормального переговорного процесу цей закон був цілком доречний", - заявив Пушилін в коментарі РБК-Україна.
На його думку, владі України слід сісти за стіл переговорів, щоб обговорити "державність" ДНР і ЛНР.
Влада ж України чекають від світової спільноти визнання ДНР і ЛНР терористичними організаціями.
Михайло Криволапов