Дотиснули: з якими податками Україна буде жити в 2016 році?

Повноцінна податкова реформа в Україні знову не відбулася. Після довгих дискусій і обговорень, які закінчилися конфліктом між Міністерством фінансів і профільним комітетом парламенту з питань податкової та митної політики, влади прийняли рішення відкласти масштабний перегляд чинної податкової системи на 2016 рік, а в минулому році обмежитися лише окремими поправками в Податковому кодексі.

Члени парламенту не зволікали, і вже 24 грудня проголосували за законопроект № 3688 "Про внесення змін у Податковий кодекс України та деякі законодавчі акти України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень до 2016 року".

Причому, незважаючи на колишні суперечки та сварки, цього разу всі були одностайні, і новації в ПКУ отримали підтримку 251 депутата.

Однак зміни в податковому законодавстві опинилися аж ніяк не "косметичними". Тільки порівняльна таблиця до законопроекту налічувала понад 200 сторінок дрібним шрифтом.

Крім того, обговорення документа в парламенті затягнулося на кілька годин, а кількість поправок, які вносилися "з голосу", перевищила кілька десятків. І хоча ідеологічно реформи дійсно не відбулося, 2016 рік принесе платникам податків чимало сюрпризів.

Потрібно відзначити, що в цілому оновлений ПКУ містить в собі чимало тих норм і пропозицій, які активно лобіював Кабмін ще з вересня місяця.

Але в той же час найбільш радикальні ініціативи (наприклад, такі як повсюдне збільшення ставок ключових податків або "вбивство" спрощеної системи оподаткування) з проекту вилучили.

До того ж, остаточна версія кодексу-2016 досі не оприлюднена. Тому не виключено, що частина правок залишилася за кадром, і вони стануть відомі лише після того, як президент підпише закон, і він буде опублікований.

Доходами дали перепочинок

Одне з ключових змін - уніфікація ставки прибуткового податку. Якщо раніше розмір ПДФО становив 15% і 20%, в залежності від суми отриманого доходу, то тепер базова ставка оподаткування становитиме 18%. Виняток становлять лише дивіденди - як і колись вони будуть оподатковуватися за ставкою 5%.

Податкова соціальна пільга також залишається на рівні 50% мінімальної зарплати. Зросте лише рівень доходу, необхідний для її одержання, з 1705 гривень до 1930 гривень.

Ще більш радикально депутати підійшли до перегляду єдиного соціального внеску. Причому, це нововведення було дуже очікуваним, оскільки відтепер ставка ЄСВ становить 22% (У тому числі, для фізосіб-підприємців) замість діяла тривалий час "вилки" 36,7%-49,7%.

Не менш позитивна новина і в тому, що ліквідовано єдиний соцвнесок, який співробітники сплачували зі своєї зарплати в розмірі від 2 до 6,1%. Але є і неприємний момент: максимальна сума для нарахування ЄСВ підвищено з 17 до 25 мінімальних зарплат.

Малий бізнес також отримав своєрідний "тайм-аут". Основні зміни настають для підприємців на 3-й групі єдиного податку.

По-перше, граничний річний оборот для них знижений з 20 до 5 млн гривень. По-друге, повернули ставки, які діяли до 2015 року - 3% зі сплатою податку на додану вартість або 5%, але вже з врахованим ПДВ.

Не обійшли увагою влади і сільгоспвиробників, які працюють на спрощеній системі. Так, з одного боку, єдиний податок для них з 2016 року зросте в 1,8 рази. Разом з тим, депутати скасували коефіцієнт індексації грошової оцінки землі, який застосовувався аграріями при розрахунку бази оподаткування.

Тиснуть акцизом

Податок на прибуток залишиться поки що в рамках діючих правил - ставка зберігається на рівні 18%, а механізм справляння не змінюється. Тому оподаткування розподіленого прибутку, за яке так боровся український бізнес, на жаль, у 2016 році не буде.

Єдине, чого платники податків можуть порадіти, так це скасування авансових внесків. Правда, для цього їм потрібно разово сплатити аванс до кінця 2016 року в розмірі 2/9 податку на прибуток, розрахованого за 9 місяців.

В частині ПДВ радикальних змін теж немає. Причому, новації більше на користь платників податків.

Наприклад, з ПКУ виключена можливість анулювання співробітниками Державної фіскальної служби свідоцтва про сплату ПДВ у разі відсутності юридичної особи за місцем реєстрації (горезвісний "9 стан"); поріг для реєстрації підвищено з 1 млн. до 2 млн. гривень; законодавчо закріплений овердрафт за цим податком, а також з'явиться повноцінний реєстр платників ПДВ

Тим не менш, без "пігулки" все одно не обійшлося, і для представників сільськогосподарської галузі значно звузили можливість застосування спецрежиму з ПДВ (нагадаємо, він дає можливість користуватися сумами даного податку для покриття частини виробничих витрат, що рівносильно автоматичному відшкодуванню).

Зернові компанії з 2016 року будуть змушені 85% ПДВ перераховувати в бюджет, і зможуть залишати у своєму розпорядженні лише 15%, для тваринників співвідношення складе 80% і 20% відповідно, а для виробників іншої продукції - 50% на 50%. Хоча з 2017 року навіть ці послаблення будуть ліквідовані. І в підсумку всі аграрії перейдуть на загальний режим сплати ПДВ.

Збільшиться тиск з боку акцизів, як на бізнес, так і на споживачів. Зокрема, акциз на алкогольні напої та спирт зросте на 50%, на пиво та вина (крім натуральних виноградних) - на 100%, на слабоалкогольні напої - на 300%.

Тютюнові акцизи збільшуються на 40%, крім того, Кабмін буде регулювати мінімальні ціни на тютюн і продукцію з нього. Знову подорожчає пальне, оскільки ставка акцизного збору для пального збільшено на 13% (на альтернативне паливо вона і зовсім зросте на 42%).

Правда, радує, що Верховна Рада таки скасувала спеціальний імпортний збір у розмірі 5/10%, який діяв в 2015 році, і разом з девальвацією призвів до зростання цін на закордонні товари.

Частково переглянуті податки на майно, але вони торкнуться здебільшого заможних українців. Власникам квартир площею понад 300 кв м і будинків метражем понад 500 кв м доведеться додатково щороку сплачувати в бюджет 25000 гривень.

Аналогічна сума податку буде стягуватися і з власників авто, вартість яких становить 750 мінімальних зарплат і більше (приблизно від 1,03 млн гривень), а також віком до 5 років.

Рік на роздуми

Втім, не варто забувати, що 2016 рік - це своєрідний перехідний період. І згадані новації далеко не остаточні.

Більш того, кардинальних поліпшень в адмініструванні податків також немає, а враховуючи плани залучити протягом наступного року в бюджет близько 495 млрд гривень податкових надходжень, цілком очевидно, що податкові органи будуть діяти старими методами.

Надія лише на те, що і уряд, і депутати продовжать працювати над повноцінної реформою, і в 2017 році податкова система дійсно буде перезапущено, запропонувавши національній економіці вагомі аргументи і стимули.