Про причини перенесення Євробаскету, ліквідацію держконцерну "Спортивні арени" та плани реформування міністерства з питань молоді та спорту в інтерв'ю РБК-Україна розповів глава цього відомства Дмитро Булатов.
РБК-Україна: Давайте почнемо з скасування Євробаскету-2015, підготовкою якого активно займався попередній Кабмін.
Дмитро Булатов: Я переформулюю - не скасування, а перенесення з 2015 на 2017 рік. Скасування Євробаскету негативно позначилася б на нашому іміджі. Завдання, яке стояло перед нами, - не скасування, а саме перенесення чемпіонату.
Очевидно, що в нинішньому становищі - війна на сході країни, нестабільна фінансова ситуація - говорити про своєчасну підготовку до чемпіонату в 2015 році вкрай складно. З моменту мого приходу на посаду міністра жодної копійки бюджетних коштів на Євробаскет не було витрачено.
Додатковий аргумент на користь перенесення - питання безпеки проведення Євробаскету в наступному році. Цей аспект дуже уважно вивчався Європейською федерацією. Відбулася зустріч президента ФІБА-Європа Тургая Деміреля з одного боку, прем'єр-міністра Арсенія Яценюка, генсека Федерації баскетболу України Олександра Ларіна, президента Федерації баскетболу України Олександра Волкова і мене - з іншого боку. На цій зустрічі ми обговорили поточну ситуацію.
Керівництво ФІБА запропонувало перенести чемпіонат на 2017 рік, підтримавши наш намір. Ми вважаємо таке рішення нашою великою перемогою. Крім того, до 2015 року об'єкти навряд чи були б готові. А так, в інвесторів і забудовників є час здати об'єкти, обкачати їх в експлуатації, щоб виявити і усунути недоліки, і підготуватися до чемпіонату на належному рівні.
РБК-Україна: І коли буде прийняте остаточне рішення про перенесення Євробаскету на 2017 рік?
Дмитро Булатов: Найближчим часом. В цілому, рішення прийнято, контракт буде підписаний, фінансові зобов'язання будуть оплачені частково урядом, частково спонсорами. Дане рішення може бути змінене тільки у випадку форс-мажору.
Важливо те, що ми змінили сам підхід до організації Євробаскету. Попередня влада заклала в бюджет десятки мільйонів на інфраструктуру в Україні та пропаганду Євробаскету за кордоном. Передбачалося створення інтернет-порталу за бюджетні гроші, дорогі PR-заходи і т.д. В такій організації ряд моментів явно ніс у собі корупційну складову. Змінивши підхід, ми позбулися від неї.
Ще навесні було зрозуміло, що грошей у бюджеті немає, і найближчим часом навряд чи варто очікувати великих надходжень. Те, що ми зробили - провели фінансовий аналіз проекту, цикл круглих столів про залучення зовнішніх, недержавних ресурсів на добудову інфраструктури, в тому числі з міжнародним співтовариством.
РБК-Україна: Йдеться про зовнішні комерційні вливання або внутрішні? І що означає "комерційна основа" в даному випадку?
Дмитро Булатов: Ми працюємо з кількома місцевими інвесторами, які почали або починають будувати багатофункціональні арени. Ці об'єкти можна буде використовувати для проведення баскетбольних, волейбольних матчів, для змагань з зимових видів спорту, і для концертів. Раніше, по суті, мова йшла про безпроцентну позику на будівництво майданчиків саме під Євробаскет. Ми ж розуміємо, що ці об'єкти повинні працювати і приносити прибуток.
РБК-Україна: Коли мова йде про багатофункціональні арени, чи бере участь у підготовці до Євробаскету, як інвестор, Борис Колесніков?
Дмитро Булатов: Спочатку планувалося, що чотири об'єкти (Київ, Дніпропетровськ, Одеса, Львів) побудує UBI (United Basketball Investments) Ігоря Коломойського, в Донецьку "Кальміус Арену" побудує Борис Колесніков. А в Харкові будівництвом займеться Сергій Курченко.
РБК-Україна: Курченко випав з розкладів. Олександр Ярославський (харківський підприємець) навряд чи захоче брати участь у спортивному проекті...
Дмитро Булатов: Поки Харків, як місто для проведення Євробаскету, не розглядається. Переговори з Колесніковим, через ситуацію на Донбасі, заморожені. Донецьк розглядається як місто для проведення одного з етапів чемпіонату - на одній з наших арен, яка потребує косметичного ремонту. У Києві будівництво багатофункціональної арени, крім UBI, веде компанія DeVision Дмитра Буряка. Цей проект не був приурочений до Євробаскету, але якщо він буде готовий до 2017 року - можлива розмова про його використання в чемпіонаті.
РБК-Україна: В контексті багатофункціональності майбутніх арен. Сьогодні жодна арена в країні не сертифікована належним чином під проведення масштабних концертів, що є однією з основних причин малої кількості гастролей зірок світової величини. Що Мінспортом спільно з Мінкультури робиться для того, щоб змінити цю ситуацію?
Дмитро Булатов: Це питання періодично піднімається на засіданнях Кабміну. Наскільки я знаю, Міністерство культури вже звернулося до міжнародних експертів, щоб зібрати весь набір вимог і зрозуміти, наскільки українські об'єкти можуть їх виконати. Сподіваюся, до осені у нас буде повне бачення ситуації і шляхів її розв'язання.
РБК-Україна: Як буде відбуватися управління великими спортивними об'єктами в контексті ліквідації держконцерну "Спортивні арени"?
Дмитро Булатов: Держконцерн "Спортивні арени" ліквідовано постановою уряду. Ним керувала людина, яку привів Микола Азаров, сам концерн не виконував жодної корисної функції. По суті, це був інститут наглядача за трьома стадіонами, трьома автономними юридичними особами. Держконцерн навіть не виконував функції перехресного фінансування між об'єктами, з'їдаючи при цьому на своєму обслуговуванні 2,4 млн грн.
Стадіони, спортивні об'єкти, повинні приносити державі прибуток. Якщо вони не приносять прибутку - це проблема неграмотного менеджменту. На тому ж НСК "Олімпійський", наприклад, можна запустити масу нових сервісів, дещо можна добудувати. Навіть "Арена Львів" можна зробити беззбитковим підприємством.
Спортивні об'єкти - мова не тільки про стадіони - часто знаходяться в комунальному, профспілковому управлінні. Оскільки у нас мало менеджерів, які вміють керувати спортивними об'єктами, де важливий не тільки прибуток, але і спортивна складова, соціальна складова. Одне з наших завдань, у тому числі - виростити таких профільних менеджерів.
РБК-Україна: Цілком зрозуміло, як мотивувати менеджмент у бізнесі - бонуси, відсотки та ін. Але як мотивувати управлінця в держсекторі, де комерційні інструменти мотивації не тільки не працюють, але і виглядають корупційними?
Дмитро Булатов: Нематеріальна мотивація не слабкіша за матеріальну. При нормальній зарплаті - а на державних об'єктах, які мають статус госпрозрахункових підприємств, гідні зарплати - нематеріальна мотивація є ключовою.
РБК-Україна: Ви про задоволення амбіцій?
Дмитро Булатов: Амбіції - це частіше добре, ніж погано. Менеджер з нормальною зарплатою, перед яким стоїть завдання зробити об'єкт беззбитковим, напрацьовує зв'язки, досвід, підвищує самооцінку. Я, як керівник, повинен вибудувати лояльність менеджера до держкомпанії, донісши до нього важливість його особистій репутації.
РБК-Україна: Репутація, на жаль, це валюта що швидко обезцінюється.
Дмитро Булатов: Є чимало фахівців, для яких їх репутація є дуже твердою валютою. І саме таким людям час керувати державними об'єктами. Щоб підібрати саме таких, мотивованих менеджерів, ми співпрацюємо з недержавними організаціями, які задіяні в роботі зі створення прозорого електронного процесу працевлаштування в міністерство.
РБК-Україна: на цьому моменті зупиніться більш детально.
Дмитро Булатов: Зараз прийом на роботу в міністерство залежить від рішення керівника. І всі так звані відкриті конкурси не є такими. Навіть там, де начебто є громадський фільтр, він існує тільки на папері. Цей процес необхідно зробити абсолютно прозорим - від моменту подачі заяви і по всіх, навіть найдрібніших пунктах і кроках. І будь-який журналіст, якщо захоче, зможе прийти до нас і отримати інформацію стосовно кар'єри будь-якого співробітника.
РБК-Україна: Чому б не зробити ще простіше - викласти весь цей процес у відкритий доступ.
Дмитро Булатов: Але у документах обов'язково будуть дані, що захищені законом про персональну інформацію. І не кожен, хто йде на держслужбу, погодиться публікувати, наприклад, дані про своє місце проживання, мотивуючи це побоюваннями переслідувань.
РБК-Україна: Досить слабкий аргумент. Знайти можна кого завгодно. А якщо йдеш на держслужбу, то, будь люб'язний, покажи все.
Дмитро Булатов: Якщо з боку людини будуть законно обґрунтовані вимоги що-небудь не показувати - це її право. А з боку міністерства уся відкрита інформація буде доступною.
Відкритість породжує довіру. І тільки через відкритість ми можемо швидше інтегруватися в Євросоюз, більш ефективно працювати з міжнародними організаціями. Адже чекати, що європейці допоможуть нам, грошима в тому числі, тільки тому, що нам погано, - наївно. Необхідно заробляти довіру, щоб співпрацювати з європейськими, світовими лідерами повноцінно, а не з позицій того, хто просить.
РБК-Україна: І скільки коштує побудова прозорості в Мінспорту?
Дмитро Булатов: Ми вже працюємо над тим, щоб максимально зменшити навантаження на бюджет. Наприклад, залучаємо для співпраці громадські та волонтерські організації, міжнародні фонди. У планах - створити прозору приймальню при міністерстві, щоб збирати всю інформацію про проблеми. Це можливо при мінімумі засобів і максимумі бажання допомогти реформувати міністерство, збирати інформацію про проблеми і шукати шляхи їх вирішення.
РБК-Україна: Реформувати що-небудь в одному міністерстві, не зачіпаючи всю виконавчу владу, неможливо. На рівні прем'єра ваша ідея знайшла підтримку?
Дмитро Булатов: Прем'єр-міністр, як і Президент України, підтримують ідею електронного уряду у всіх його складових, але при дотриманні двох умов: досвідчених і перевірених розробників, а також достовірності інформації, яка наповнює систему.
РБК-Україна: Як на ідею електронного паспорта чиновника, назвемо ідею прозорого проходження держслужби так, сприйняли Нацдержслужбі?
Дмитро Булатов: Ми поки що на етапі роботи з експертами, створюємо робочу групу, розробляємо концепцію, з якою вже підемо по міністерствам і в Нацдержслужбу. Думаю, всі правильно сприймуть цю ідею.
Попутно ми працюємо над електронним паспортом спортсмена.
РБК-Україна: Ваші розробки йдуть в руслі проекту електронного уряду, яким займається віце-прем'єр Володимир Гройсман?
Дмитро Булатов: Ми працюємо паралельно. Зрозуміло, що всі електронні системи і процеси повинні бути легко інтегровані одна в одну.
РБК-Україна: Які ще елементи реформування вашої галузі будуть представлені найближчим часом?
Дмитро Булатов: Слід умовно розділити роботу нашого відомства на дві складові: молодіжну політику і спортивну політику.
29 липня пройде міжнародний форум, ініційований нами і UNDP, на якому буде представлена концепція молодіжної політики, зібрані рекомендації і побажання від учасників форуму. На основі цих пропозицій та нашого концепту буде розроблена нова державна молодіжна політика - не вигадана чиновником, а зібрана з реальних ініціатив і спрямована на задоволення реальних суспільних потреб. І вже під нову молодіжну програму буде відформатований відповідний сегмент законодавчого поля.
У спорті інша ситуація. Головна проблема в тому, що за 23 роки до реформ ні в кого не дійшли руки. Система залишилася радянською, в якій спорт залежить від державного бюджету. Окремі федерації, олімпійські та не олімпійські - самі знайшли або знаходять спонсорів. Тобто вони розуміють, що "як в СРСР" вже ніколи не буде. Але таких мало. За рік чи два ми не зможемо перейти на європейську модель, коли спорт - в тому числі і вищих досягнень, олімпійський - підтримує бізнес, а не держава. Але необхідно йти цим шляхом, працювати і з федераціями, і з великими компаніями.
Сьогодні ми починаємо спілкуватися з федераціями не як чиновники, а як партнери. Міністерство не може втручатися у внутрішнє життя федерацій, які є частиною міжнародних організмів. Тут мова йде про партнерство громадського і державного секторів.
Так само, до речі, і в молодіжній політиці - ми залучаємо громадські організації в центрі і на місцях, які займаються навчанням і вихованням. Громадський активіст завжди буде попереду будь-якого держслужбовця або співробітника комунального підприємства.
РБК-Україна: Тобто, в реалізації державних молодіжної та спортивної політик комунальні підприємства не будуть задіяні?
Дмитро Булатов: Ні. Комунальним може бути приміщення - і не більше того. А всі проекти будуть віддані громадським чи комерційним організаціям.
Один з проектів, до речі, який готується, - електронна карта спортивних об'єктів в Україні з додатками для смартфонів. Завдяки їй будь-який користувач зможе переглянути об'єкти, знайти той, який йому зручний. Проект реалізовується на грант UNDP.
До проектів за окремими видами спорту ми маємо намір залучати федерації, в тому числі і фінансово. Нам зараз потрібні аналітики, менеджери, але чекати, поки держава дасть гроші... Знаєте, є притча: учень запитав у Майстра: "чи Довго мені чекати визнання?". Майстер відповів: "Якщо чекати, то довго". Ми не можемо чекати.
Ми шукаємо ресурси в інших площинах, які дозволять, як мінімум подвоїти бюджет міністерства.
РБК-Україна: Йдеться про лотереї?
Дмитро Булатов: В тому числі і про них. Експерти, українські і закордонні, оцінюють ринок лотерей в Україні в 5-6 млрд дол., хоча в минулому році він приніс у бюджет всього 1,2 млрд грн. Від цієї суми на частку Мінспорту дісталося лише 24 млн грн. А при правильній роботі ми можемо отримати тільки в бюджет міністерства додатковий мільярд гривень. При нинішніх 900 млн грн загального річного бюджету міністерства - дуже хороший плюс.
Розмовляв Ілля Іванов