Заборона на польоти літаків російських авіакомпаній над Україною не залишилася непоміченою на вітчизняному авіаринку. В результаті дії санкцій доходи "Украероруху" знизилися на 70%, а рівень повітряного трафіку над країною зменшився більш ніж наполовину. При цьому повітряні траси сусідніх країн відчувають серйозні перевантаження - через них Україну облітають російські літаки. Про найближчі плани "Украероруху" та про спроби відновити польоти над Чорним морем, які держава заборонила у зв'язку з окупацією Криму, директор держпідприємства "Украерорух" Дмитро Бабейчук розповів в інтерв'ю РБК-Україна.
Заборона на польоти літаків російських авіакомпаній над Україною не залишилася непоміченою на вітчизняному авіаринку. В результаті дії санкцій доходи "Украероруху" знизилися на 70%, а рівень повітряного трафіку над країною зменшився більш ніж наполовину. При цьому повітряні траси сусідніх країн відчувають серйозні перевантаження - через них Україну облітають російські літаки. Про найближчі плани "Украероруху" та про спроби відновити польоти над Чорним морем, які держава заборонила у зв'язку з окупацією Криму, директор держпідприємства "Украерорух" Дмитро Бабейчук розповів в інтерв'ю РБК-Україна.
РБК-Україна: Після введення тотальної заборони на польоти між Україною і Росією у "Украероруху" стало менше роботи?
Дмитро Бабейчук: На підприємство покладено обов'язки щодо забезпечення безпеки польотів, і ми будемо їх виконувати незалежно від кількості літаків у повітряному просторі України. Всі наші центри працюють у штатному режимі. Знаєте, це як в літаку, де 300 посадкових місць. Скільки б людей не летіло, один чи триста, екіпаж в повному складі. Незважаючи на заборону транзиту для літаків РФ, в українському небі знаходяться повітряні судна інших держав, і ми зобов'язані надавати їм аеронавігаційні послуги на рівні європейських стандартів.
РБК-Україна: Як заборону на транзит російських авіакомпаній через Україну відіб'ється на фінансовому стані "Украероруху"?
Дмитро Бабейчук: Останні два роки є найбільш складними для підприємства. Наприклад, у 2015 році ми надамо аеронавігаційні послуги трохи більшій кількості повітряних суден, ніж у 2002 році. Це так званий "відкладений ефект" - наслідки подій 2014 року: тимчасова окупація АР Крим, внаслідок чого ми закрили повітряний простір над півостровом, катастрофа боїнга Малазійських авіаліній, призвела до введення заборони на здійснення польотів над зоною АТО і буферною зоною. У сукупності ці заборони призвели до падіння повітряного руху над Україною на 55-60% і доходів "Украероруху" - на 70%.
Що стосується фактичної відмови від співпраці з РФ в питаннях авіасполучення, то, за нашими оцінками, ми втратимо близько 30-35 млн євро в рік. Це втрати від часткового обмеження на виконання транзитних польотів в Болгарію, Туреччину, Єгипет, Грецію і Ізраїль літаками "Аерофлоту" і "Трансаеро" (серпень 2014 року), введення заборон на авіасполучення між Україною і Росією (жовтень 2015 року) та на виконання російськими авіакомпаніями транзитних польотів у повітряному просторі України (листопад 2015 року).
РБК-Україна: Як ця ситуація вплинула на ухвалення фінансового плану "Украероруху" на 2016 рік?
Дмитро Бабейчук: Фінансовий план підприємства був узгоджений з Міністерством інфраструктури, Міністерством економічного розвитку і торгівлі, Міністерством фінансів і Міністерством юстиції України, але в зв'язку з введенням заборони на транзит для літаків РФ, ми зараз переглядаємо його і вносимо корективи з метою оптимізації витрат "Украероруху".
РБК-Україна: чи Вистачить коштів, запланованих у фінплані на забезпечення операційної діяльності "Украероруху"?
Дмитро Бабейчук: В проекті фінплану на 2016 рік передбачено дохід до 2 млрд грн. На забезпечення роботи підприємства цих коштів вистачить. Крім того, ми зараз працюємо над заходами з оптимізації витрат і програм розвитку, проводимо переговори з авіакомпаніями та міжнародними авіаційними організаціями поверненню руху в західній частині України та південно-західної частини Чорного моря. Упевнений, ці кроки дадуть свій позитивний результат.
Мушу сказати, що ситуація не така сумна, як здається. У нас є запас міцності, який дозволяє нам бути впевненими в завтрашньому дні. В якості ілюстрації хочу сказати, що з 1 грудня 2015 року ми підняли заробітну плату представників основних професій підприємства, а також розглядаємо питання преміювання співробітників.
РБК-Україна: Через зниження доходів плануються скорочення персоналу "Украероруху"?
Дмитро Бабейчук: Основний капітал підприємства - висококваліфікований персонал - авіадиспетчери, інженерно-технічний персонал. Це фахівці з профільною вищою освітою, відмінним знанням англійської мови. Наше завдання зберегти його. Тому до питання скорочення операційного персоналу ми підходимо дуже відповідально. Ми робимо все для того, щоб процес зменшення чисельності персоналу проходив природним шляхом - люди йдуть за власним бажанням або у зв'язку з виходом на пенсію.
РБК-Україна: Може бути, через кризу в українській авіації ваші співробітники вже шукають роботу на європейських підприємствах з обслуговування повітряного простору?
Дмитро Бабейчук: Це поодинокі випадки. В Європі такі служби як наша є досить закритими структурами. Наприклад, може знадобитися громадянство країни працевлаштування. Плинність кадрів не є загрозою для роботи підприємства. Для багатьох співробітників, які сьогодні виходять на пенсію, "Украерорух" - єдине місце роботи. Крім того, у нас досить великий "лист очікування" на нові вакансії з боку випускників вузів.
РБК-Україна: Наші сусіди - країни, через які російські авіакомпанії облітають Україну - у виграші?
Дмитро Бабейчук: У наших сусідів, у тих же Туреччині, Болгарії, Румунії, трафік значно зріс і доходи, відповідно. Але це, швидше, створює додаткові труднощі. Закриття повітряного простору та рекомендації міжнародних авіаційних організацій облітати Україну призвели до перевантаження повітряних трас у держав-сусідів. Аеронавігаційні системи багатьох з них зараз працюють на межі.
РБК-Україна: Може, тоді варто відкрити для польотів повітряний простір над сходом України?
Дмитро Бабейчук: Поки території на сході не будуть повністю взято під контроль Україною, цього категорично не можна робити. Крім того, відкриття повітряного простору над зоною АТО не вирішить питання перевантаження систем у наших сусідів. Необхідно працювати над відновленням руху в південно-західній частині Чорного моря. Цим питанням ми зараз зайняті.
РБК-Україна: Через те, що повітряні траси сусідніх країн перевантажені, чи не зазнає Україна тиску з боку будь-якої з цих держав, з вимогою зняти заборону на польоти над сходом чи Кримом?
Дмитро Бабейчук: Ні, такого тиску немає.
РБК-Україна: Так що тоді заважає зняти обмеження на польоти над південно-західною частиною Чорного моря? Адже ми ж самі його і ввели.
Дмитро Бабейчук: Ввести обмеження на польоти легко, а от зняти їх набагато складніше. В першу чергу необхідно повернути довіру авіакомпаній, пілотів, пасажирів і авіаційних властей інших країн.
Фахівці "Украероруху" спільно з експертами міжнародних авіаційних організацій ICAO (Міжнародна організація цивільної авіації), Євроконтролем (Європейська організація з безпеки повітряної навігації), ЕАЅА (Європейське агентство авіаційної безпеки) і IATA (Міжнародна асоціація повітряного транспорту) розробили документ (safety case), в якому викладено детальний аналіз усіх можливих ризиків і загроз, а також шляхом відомості їх мінімуму.
Крім того, ми провели зустрічі з авіакомпаніями. Вже є результати. З моменту публікації відповідних документів 25 серпня 2015 року, на даних трасах авіакомпанії виконали понад 3 тис. польотів. Це перші результати, але вони дуже важливі. Крім того, нами постійно здійснюється постімплементаційний моніторинг. Думаю, після публікації аналізу результатів впровадження safety case, рекомендації, пов'язані з обльотом цього району, будуть змінені.
РБК-Україна: Якщо результати моніторингу будуть схвалені, наскільки збільшиться трафік за даними трасах?
Дмитро Бабейчук: Ми прогнозуємо поступове повернення руху за цими шляхами, що дозволить у перспективі підвищити свої прибутки на 20-30%.
РБК-Україна: чи Є якісь зрушення в тому, щоб російські авіакомпанії, які літають в Крим, були покарані міжнародними організаціями, наприклад, Євроконтролем, ICAO?
Дмитро Бабейчук: Євроконтроль - ця організація, яка виконує технічні функції із забезпечення безпеки аеронавігації та мережевого менеджменту, тому в її повноваження, як і повноваження ICAO, не входить покарання або заборона. Такі права є в національних авіаційних властей і в деяких інших міжнародних органів, наприклад, таких як Комітет з безпеки польотів Єврокомісії. Вони можуть за порушення внести ту чи іншу авіакомпанію в так званий blacklist - список перевізників, яким заборонено літати в Євросоюз.
Теоретично російські авіакомпанії за порушення норм авіабезпеки могли б потрапити в такий список Євросоюзу. Адже вони порушують заборону України на польоти в АР Крим.
РБК-Україна: Які плани "Украероруху" по інвестиціям?
Дмитро Бабейчук: В майбутньому році ми плануємо інвестувати в безпеку повітряного руху близько 20 млн євро. Частина з цих коштів буде надана Європейським банком реконструкції та розвитку (ЄБРР) і Європейським інвестиційним банком (ЄІБ) в рамках фінансування проекту модернізації аеронавігаційної системи України.
РБК-Україна: Чи через зниження доходів не розглядається питання підвищення одиничної ставки плати авіакомпаній за аеронавігаційне обслуговування?
Дмитро Бабейчук: Це непросте питання. Сьогодні ставка за аеронавігаційне обслуговування в Україні становить 45,56 євро, тоді як середня ставка в зоні Євроконтролю - 59 євро. Безумовно, якщо виходити з економічних показників, то її потрібно підвищувати, але, з іншого боку, подорожчання послуг може привести до відходу з нашого ринку низки міжнародних авіакомпаній.
Крім того, підвищення ставки негативно позначиться на кількості польотів, які виконуються українськими авіакомпаніями, частка яких сьогодні складає 21,5%. Ми зацікавлені в тому, щоб вони не тільки залишалися на ринку, але і нарощували обороти.
РБК-Україна: У Міністерстві інфраструктури повернулися до ідеї об'єднання всіх українських державних аеродромів під дахом єдиного держпідприємства. В одній з версій розглядається ідея створення його на базі "Украероруху". Як ви ставитеся до цієї ініціативи?
Дмитро Бабейчук: Це питання обговорюється впродовж багатьох років в різних інтерпретаціях. Вважаю, що зараз необхідно зосередитися на розвитку аеропортів, інфраструктура яких була модернізована до Євро-2012 - "Львів", "Харків", "Київ" (Жуляни). Залишається питання дуже перспективного аеропорту в Одесі. У майбутньому році ми плануємо придбати автоматизовану систему управління повітряним рухом, яка буде встановлена в Одеському районному диспетчерському центрі. Також розглядаємо питання будівництва в Одесі нової аеродромної диспетчерської вишки.
РБК-Україна: Наскільки ви задоволені співпрацею з міжнародними авіаційними організаціями?
Дмитро Бабейчук: Як я вже говорив, фахівці ІКАО, Євроконтролю, EASA, IATA надали нам технічну підтримку у підготовці safety case. Приміром, спільно з провайдерами з Польщі та Литви, а також з одним з виробників аеронавігаційного обладнання - іспанською компанією Indra, ми беремо участь у тендері на розробку централізованих сервісів "Узгодження планів польотів і слотів аеропортів (CS1) і "Сервіс за підтримки вдосконаленого менеджменту повітряного простору" (CS4).
Крім того, в рамках програми підтримки України, Євроконтроль зараз надає консультаційні послуги "Украероруху". І це тільки мала дещиця проектів співробітництва з міжнародними авіаційними організаціями. Ми постійно ведемо діалог з ними.
РБК-Україна: Вирішилася проблема з набуттям чинності угоди про єдиний авіаційний простір з ЄС? Зважився "питання Гібралтару"?
Дмитро Бабейчук: Це міжнародна політика. Україна ще в листопаді 2013 року парафувала Угоду про спільний авіаційний простір. Однак його підписання і ратифікація за ініціативою Європейського Союзу, на жаль, були відкладені. Причиною став багаторічний спір між Великобританією та Іспанією щодо Гібралтару.
Для України підписання угоди є дуже важливим питанням. Адже формування спільного авіаційного простору між ЄС та нашою державою передбачає не тільки дотримання європейських правил в сфері безпеки польотів, авіаційної безпеки, управління повітряним рухом, але і збільшення кількості європейських авіакомпаній на ринку авіаперевезень України. Тому ми сподіваємося на якнайшвидше підписання і ратифікацію Угоди про спільний авіаційний простір.
Розмовляв Дмитро Уляницький