деталі фінального обговорення закону про реінтеграцію Донбасу

У середу, 4 жовтня планується внесення в парламент самого очікуваного документу осені - законопроекту про реінтеграцію Донбасу, концепція якого потрапила в ЗМІ ще в липні. Проект повинен був з'явитися в Раді ще на початку вересня після узгодження з міжнародними партнерами, але питання затягнулося на місяць. Після візиту Петра Порошенка в США і проведених там консультацій, депутати, нарешті побачать документ, який повинен визнати Росію агресором у зв'язку з окупацією нею частини українського Донбасу. А також представити механізми використання Збройних сил України після скасування АТО. Деякі депутати - представники "неформальної Мінської платформи" - у вівторок 3 жовтня мали можливість поговорити про деталі проекту і поставити заступнику глави Адміністрації президента Костянтину Єлісєєву нагальні питання. Тексту законопроекту депутатам так і не показали. Які деталі законопроекту про реінтеграцію Донбасу розповіли депутатам в Адміністрації президента і в якому вигляді він готується до фінальної редакції, читайте в матеріалі РБК-Україна.

Текст не показали

Зустріч заступника глави Адміністрації президента Костянтина Єлісєєва з народними депутатами, які входять в так звану Мінську платформу, повинна була відбутися ще минулого тижня, одразу після повернення президента Петра Порошенка з США, де він брав участь у 72-ій сесії Генеральної Асамблеї ООН та зустрівся з американським колегою Дональдом Трампом.

Але питання відклалося до вівторка, 3 жовтня. Депутатів повинні були зібрати, щоб розповісти деталі зарубіжних візитів президента і показати, нарешті, підсумковий, погоджений з іноземними партнерами проект закону про реінтеграцію Донбасу. Або, як люблять підкреслювати в коаліції, законопроект про відновлення державного суверенітету на Донбасі. Представників всіх фракцій зібрали у стінах парламенту. Серед присутніх на зустрічі були Нестор Шуфрич (ОБ), Єднак Остап (позафракційний), Олексій Рябчин ( "Батьківщина"), Світлана Заліщук (БПП), Мустафа Найєм (БПП), Ірина Геращенко (БПП), Ірина Луценко (БПП), Леонід Ємець (НФ), Андрій Тетерук (НФ), Ганна Гопко (позафракційна) та інші.

Проте самого законопроекту, як розповідають учасники закритої зустрічі, з Адміністрації президента так і не принесли, обмежившись загальною презентацією концепції документа і деталями візиту президента в США.

Депутати неохоче розповідали, про що говорили за зачиненими дверима, посилаючись на прохання Банкової. Інші ж стверджували, що не почули нічого нового. І все ж, акценти на двох питаннях були зроблені. Наприклад, депутатам дали зрозуміти, що Захід тисне на президента, щоб Рада продовжила на рік дію закону про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донбасу, дія якого завершується 18 жовтня цього року. Адже в ст.1 закону говориться, що особливий порядок місцевого самоврядування вводиться тимчасово, на три роки. Нагадаємо, РБК-Україна вже писало про намір Банкової продовжити дію закону.

Друга важлива новина, яку почули депутати - в самому проекті закону не буде йти мова про введення миротворчої місії, але буде закладена база, яка дозволить не допустити представників РФ у складі такої миротворчої місії на територію України.

"Обговорювалося питання про продовження на рік статті закону (про особливий порядок місцевого самоврядування, - ред.), термін якого закінчується 18 жовтня. Наскільки пролонгація такого закону є важливою, як своєрідна база для того, щоб можна було вести надалі переговори і як продовження санкцій", - заявила за підсумками зустрічі журналістам голова комітету у закордонних справах Ганна Гопко. Інші учасники Мінської платформи розповіли, що в Адміністрації президента пояснювали, що на цьому пункті сильно наполягають міжнародні партнери. Серед наведених аргументів на підтримку цього положення те, що Захід може зняти санкції з Росії через невиконання Україною мінських угод. До того ж, заступник голови АП Єлісєєв пояснив депутатам, що президент Росії Володимир Путін лякає ескалацією бойових дій в Донбасі у разі, якщо дію цього закону не буде продовжено.

Поки не відомо, чи буде ця норма прописана в прикінцевих та перехідних положеннях до законопроекту чи буде подана окремим законопроектом. "Внесуть разом або окремо, залежить від того, чи будуть голоси. Зрозуміло, що "Опозиційний блок" не голосуватиме за визнання Росії агресором, а ось за продовження особливого статусу може. Так само багато демократичних сил не підтримують продовження особливого статусу", - розповідає співрозмовник РБК-Україна, присутній на вівторковій зустрічі.

Все ж депутати більше схиляються до варіанту, коли норма про особливий статус буде винесена окремим документом, адже на Банковій не можуть допустити провалу законопроекту про реінтеграцію.

Претензії "Народного фронту"

До того ж, "в позу" стали і партнери по коаліції - "Народний фронт". Джерела РБК-Україна в НФ запевняють, ніби в понеділок ввечері на засіданні "Стратегічної сімки" Олександр Турчинов, Арсеній Яценюк і Арсен Аваков заявили, що не підтримають проект щодо реінтеграції, якщо в перехідних положеннях документу буде норма про продовження особливого статусу Донбасу. Лідери НФ порадили президенту вносити це питання окремим проектом. Нібито через це лідери НФ навіть покинули засідання "Стратегічної сімки" раніше і поїхали на засідання фракції. "Наші сказали, щоб вони (Банкова, - ред.) не псували наш закон красивий. Він про війну, про окупацію. Якщо вони хочуть, нехай вносять свої ці прикінцеві положення окремим законом. Ми сказали, що будемо голосувати, якщо там не буде мінських угод ", - розповів один з депутатів від "Народного фронту" про результати засідання фракції у понеділок ввечері.

Але це не єдине питання, яким незадоволені в "Народному фронті", або, точніше сказати, в МВС. Ніби президент в законопроекті про реінтеграцію Донбасу вирішив ще просунути перепідпорядкування Національної гвардії з-під МВС безпосередньо собі. "Пропонується на період військових дій перепідпорядкувати Національну гвардію для кращої координації Збройним Силам України та президенту. А військові дії, як ми розуміємо, можуть тривати безкінчено", - пояснює джерело в БПП. У МВС не в захваті від такої ідеї. Кажуть, що не розуміють логіки таких змін, адже і зараз у зоні АТО Нацгвардія підпорядковується Генштабу ЗСУ. "Вона і зараз під президентом. В зоні АТО Нацгвардія безпосередньо підпорядковується Генштабу", - розповіло РБК-Україна джерело, близьке до міністра внутрішніх справ Арсена Авакова і додало, що насправді в цьому питанні полягає весь конфлікт навколо законопроекту про реінтеграцію Донбасу між БПП і НФ.

Нагадаємо, напередодні близький до глави МВС Арсена Авакова депутат Антон Геращенко зробив гучну заяву про те, що конфлікт між президентом і силовим міністром існує давно. Як пояснили РБК-Україна джерела в парламенті, такої заяви не очікував навіть сам Аваков, незалежно від того, наскільки воно відповідає дійсності. Геращенко ні з ким не погоджував свої слова.

Проте джерело в НФ, наближене до Яценюка, зазначило виданню, що насправді норму про перепідпорядкування Нацгвардії президенту виписував сам секретар РНБО Олександр Турчинов. Тому навіть якщо Авакову це не подобається, йому доведеться погодитися. "Ці норми виписував сам Турчинов. І це правильно, що на час введення воєнного стану, всі військові формування, повинні бути під Генштабом. Навіть якщо Аваков проти, він повинен бути "за", - пояснює джерело.

Депутати пропонують

Також на зустрічі Мінського формату від депутатів звучали пропозиції продовжити особливий статус, але не на рік, а на півроку, як це робить Євросоюз з санкціями щодо Росії. "Ми запропонували продовжити статус на півроку. Чому Європа продовжує санкції на шість місяців, а ми повинні продовжити особливий статус, - ред.) на рік? Давайте теж підвісимо. Але я розумію, що в цьому парламенті складно збирати під це питання голоси", - розповідає співрозмовник. Депутати цікавилися і тим, чи є в Адміністрації "план Б" на випадок провалу пролонгації особливого статусу в сесійній залі. Відповіді не було.

Була дискусія і щодо легітимізації мінських угод. Адже в проекті нібито згадується про пріоритетність виконання положень Мінського протоколу від 5 вересня 2014 року, Мінського меморандуму від 19 вересня 2014 і "Комплексу заходів" від 12 лютого 2015 в питаннях відновлення територіальної цілісності і державного суверенітету України. "Те, що вони прописують мінські угоди в законі, означає, що вони хочуть легітимізувати неофіційний документ, який не є ні законом, ні не відповідає ознакам міжнародного документу", - пояснює співрозмовник.

"Згадка мінських протоколів - це просто факт наявності, а не посилання на них у тексті законопроекту", - висловила свою точку зору голова комітету у закордонних справах Ганна Гопко.

Проблема миротворців й "фейкові версії проекту"

Протягом вересня представник президента в парламенті Ірина Луценко постійно підкреслювала, що каменем спотикання проекту з реінтеграції Донбасу є питання введення миротворчої місії. Начебто проект не реєструється, оскільки досі Україна не змогла узгодити з міжнародними партнерами деталі введення миротворчої місії. Як з'ясувалося, у самому проекті і не планується прописувати ні слова про введення миротворчої місії. Але замість цього Банкова планує убезпечити Україну від участі російських військових у складі такої місії. "У цьому тексті законопроекту буде база під миротворчу місію, де буде зазначено визнання російських окупаційних військ, потім російської окупаційної влади. У відповідності з цим, Росія вже не може брати участь у миротворчій місії. Сама миротворча місія у тексті закону відображена не буде", - заявила журналістам Ганна Гопко. Також учасники зустрічі розповіли РБК-Україна про те, що на зустрічі обговорювалися сценарії поведінки в разі, якщо Росія накладе вето на введення такої місії, адже мова йде саме про формат миротворчої місії ООН. Вже найближчим часом в Україну має прибути технічна оціночна місія ООН, яка повинна визначити вартість миротворчої місії і її формат.

Джерело, близьке до президента, розповіло виданню, що вже через два тижні Україна може винести на розгляд ООН резолюцію про введення миротворчої місії. "За тиждень-два ми разом з кількома партнерами внесемо резолюцію ООН щодо миротворців", - сказав співрозмовник в БПП.

Народний депутат, член комітету із закордонних справ Володимир Ар'єв пояснив, чому в тексті закону не буде докладної згадки теми миротворців. "Щодо миротворців, то ми можемо вносити в закон тільки ті речі, які є реальними. На сьогодні жодної резолюції ООН про направлення миротворчого контингету не існує. Ми не можемо робити в законі речі, які на сьогоднішній день є чисто ефемерними. Це буде виглядати нерозумно", - радить не поспішати Ар'єв.

Також у президентській фракції розповіли, що насправді версій законопроекту було не декілька, а кілька десятків. "Над проектом працювали експерти РНБО, радники глави держави, залучалися депутати, було кілька десятків версій, проводилися ретельні консультації з нашими європейськими та американськими партнерами, з повагою поставилися до української позиції щодо чіткого визначення статусу тимчасово окупованих Росією територій і визначення самої країни окупанта, також законодавчого закріплення іншої термінології, гармонізує нинішнє українське законодавство, міжнародне законодавство та існуючий стан речей в Донбасі, де відбувається повзуча анексія української території Росії. Але ключове, філософія закону: це повернення, а не відторгнення територій, не відмова від них, як деякі пропонують", - підсумувала підсумки розмови у себе на Facebook сторінці перший заступник голови Верховної Ради, керівник Мінської платформи Ірина Геращенко.

Варто відзначити, що за десять хвилин до початку зустрічі в рамках "Мінської платформи" віце-спікер Оксана Сироїд опублікувала на своїй Facebook сторінці чергову версію законопроекту, яка нібито і є остаточною. Хоча, сама Сироїд бойкотує зустрічі в рамках цієї платформи.

Перший заступник голови парламенту Ірина Геращенко вже встигла охрестити його фейковим. "В цей час (засідання платформи, - ред.) в інтернеті публікуються якісь фейкові законопроекти, які Президент нікого не уповноважував друкувати, до речі", - написала політик у себе на Facebook.

Розділення законопроекту

Проект закону про особливості державної політики щодо забезпечення державного суверенітету України над тимчасово окупованими територіями в Донецькій та Луганській областях, опублікований Сироїд, майже не відрізняється від того, який РБК-Україна публікувало раніше. За винятком деяких косметичних правок і одного важливого моменту. У тексті документу викреслено правку, що стосується збільшення дії особливого порядку місцевого самоврядування в окремих районах Донбасу з трьох до чотирьох років.

Також частково змінено назву. Нова версія - "Про особливості державної політики щодо забезпечення державного суверенітету України над тимчасово окупованими територіями в Донецькій і Луганській областях". Раніше в ЗМІ фігурувала трохи інша назва - "Про особливості державної політики щодо відновлення державного суверенітету України на тимчасово окупованій території Донецької і Луганської областей України". Тому, якщо це і є остаточна версія, то замість "відновлювати" на Банковій вирішили "забезпечувати" державний суверенітет.

З нововведень у законі про військово-цивільні адміністрації пропонується прибрати поняття "антитерористичної операції", що підтверджує ідею скасування АТО, і передати повноваження від Антитерористичного центру при СБУ до Об'єднаного оперативного штабу ЗСУ.

Депутати прогнозують, що вже сьогодні проект може бути винесений на розгляд комітету, а в четвер - на голосування. Втім, є й інша думка, що проект буде розглянутий до 18 жовтня. "У президента сподіваються, що депутати проявлять державну позицію і проголосують законопроект протягом одного пленарного тижня до 18 жовтня, коли закінчується термін дії закону про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донбасу", - написав у своєму блозі на "Українській правді" член мінської платформи Олексій Рябчин.

А Ірина Геращенко вже анонсувала наступний збір "мінської платформи" ще раз - після внесення президентом проекту. "Після офіційного внесення президентом законопроекту ми ще раз зберемося в рамках платформи, щоб детально пройтися по новелах і зблизити позиції парламенту", - зазначила Геращенко.

До останнього не виключається варіант, коли до сесійної зали буде внесено два законопроекти, що регулюватимуть питання Донбасу, і обидва проголосовані. Про необхідність поділу текстів розповіла журналістам заступник голови фракції "Народний фронт" Вікторія Сюмар.

"Не можна змішувати в одне дві категорії. Коли, з одного боку, ми визнаємо Росію агресором, створюємо проти цього відповідну систему державного захисту, а з іншого – вводимо в законодавство мінські домовленості, які, на жаль, сьогодні не є суперефективними для звільнення української території. Тому була напрацьована позиція щодо поділу пропонованого законопроекту на два документи", - пояснила Сюмар.

Причому, джерело РБК-Україна в "Народному фронті" повідомило, що їх фракція не буде голосувати за той проект, в якому йтиметься про продовження на рік особливого порядку місцевого самоврядування на окремих територіях Донбасу.